Особливості управління ТОВ

Зміст

1. План

2. Порядок створення та реєстрації ТОВ

3. Особливості ТОВ як суб'єкта господарювання

4. Органи управління ТОВ, їх компетенція

5. Організація управління ТОВ

6. Характеристика ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» як об'єкта дослідження

7. Організація роботи зборів засновників та виконавчих органів ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ»

8. Організаційна структура ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ»

9. Здійснення функцій управління на підприємстві ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ»

10. Висновки та пропозиції

Список використаної літератури Додатки

План курсової роботи

Тема: «Особливості управління ТОВ«

Вступ

1.Організація управління ТОВ

1.1 Порядок створення та реєстрації ТОВ

1.2 Особливості ТОВ як суб'єкта господарювання

1.3 Органи управління ТОВ, їх компетенція

1.4 Організація управління ТОВ

2.Особливості управління в ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ»

2.1 Характеристика ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» як об'єкта дослідження

2.2 Організація роботи зборів засновників та виконавчих органів ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ»

2.3 Організаційна структура ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ»

2.4 Здійснення функцій управління на підприємстві ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ»

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури Додатки

Вступ

Світова практика свідчить про існування багатьох видів господарських товариств, які знайшли місце і в Україні. Найбільшого поширення набули акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. Менш поширеними в Україні є товариства з додатковою відповідальністю, виникнення яких передусім викликане формуванням довірчих товариств. Мало в Україні товариств з повною відповідальністю та командитних .

Однією з форм об'єднання капіталів та господарювання є створення і функціонування підприємств у вигляді товариств з обмеженою відповідальністю. Окрім того, в регуляторних системах багатьох країн існує організаційно-правова норма компанія з обмеженою відповідальністю, яка має риси, спільні з українським закритим акціонерним товариством та товариством з обмеженою.

Важливу роль і місце цих двох видів товариств в економічному житті викликали особливу увагу до них законодавців, що знайшло відображення в особливій повноті та деталізації правових аспектів їхньої діяльності.

В Європі досить чітко проводиться межа між акціонерним товариством і товариством з обмеженою відповідальністю. Тут також нагромаджено достатній досвід у розвитку акціонерної справи, в організації і діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, який можна було б використати і в Україні.

Виникнення господарських товариств у сучасному вигляді закордоном припадає на кінець на кінець XVI-XVII століття, коли у Голландії була заснована Нідерландська об'єднана Ост-Індська компанія для індійської торгівлі з основним капіталом 6, 5 млн. флоринів. На існування акціонерних товариств вказує те, що у Франції в XVII столітті зустрічаються акції на пред’явника. Протягом XVII-XVII століття у Франції, Англії, Німеччині, Данії, Португалії, Швеції виникають господарські товариства у формі акціонерних компаній.

Щодо України, то формування статутного капіталу відбулося у рамках Російської імперії, де його розвиток був започаткований заснуванням у 1757р. «Російської у Константинополі торговельної компанії». До речі, розвиток господарських товариств відбувався досить повільно, оскільки більш, ніж через сто років після заснування першого господарського товариства, у 1860році, їх налічувалось лише 100 з капіталом близько 350 млн. рублів.

В наш час товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства виступають двома найбільш вагомими організаційно-правовими формами підприємництва як у нас, так і за кордоном. Акціонерні товариства являють собою переважно форму організації великого капіталу, а товариства з обмеженою відповідальністю характерні для малого та середнього бізнесу.

Деякі види господарських товариств поки що не знайшли в Україні достатнього поширення. Наприклад, можливе поєднання ТОВ і командитного товариства навіть у такій формі, коли відповідальним у межах свого майна виступає ТОВ, а командитними — учасники цього ж товариства.

Також великий інтерес являють ТОВ однієї особи. Воно стало досить поширеним, особливо після того, як з’явилась можливість створення такого товариства, а не тільки його формування в результаті зосередження всіх паїв учасників в одних руках.

Товариство однієї особи виступає дуже зручною формою обмеження ризику і відповідальності певного підприємця, із засобів і майна якого юридично відокремлюється частина, яка складає статутний капітал товариства.

Поява товариства однієї особи викликала значні зміни в традиційній концепції торговельного товариства. Раніше вважалось, що товариство являється договором двох або кількох осіб. Стосовно цього корисним було б ознайомлення і використання законодавства інших країн. А також на основі багаторічного досвіду зарубіжних країн вдосконалювати законодавчу базу і функціонування господарських товариств в Україні.

У моїй курсовій роботі буде проведено дослідження :

— створення та реєстрації ТОВ;

— особливостей роботи у ТОВ;

— структури органів управління, їх компетенція і порядки прийняття ними рішень;

— організації роботи виконавчих і контрольних органів управління;

— особливостей здійснення функцій управління на підприємстві;

— будуть зроблені узагальнюючі висновки і пропозиції щодо покращення роботи підприємства.

1.Організація управління ТОВ

1.1 Порядок створення та реєстрації ТОВ

При реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю виконується кілька етапів робіт:

І етап. Нотаріус.

1. Засвідчити в статуті та протоколі зборів засновників підписи. Ці документи підписуються безпосередньо в нотаріальній конторі в присутності нотаріуса. Необхідно мати при собі паспорт.

Установчі документи мають бути з пронумерованими та прошитими сторінками і підписані засновниками або уповноваженими ними особами. Підпис представника юридичної особи скріплюється печаткою цієї особи.

1. Одночасно, з метою економії часу, засвідчується заповнена банківська картка (в двох примірника) із зразками підписів. При цьому необхідно подати нотаріусу наказ на призначення або протоколи про обрання посадових осіб, зазначених в банківських картках, та статут підприємства.

2. При необхідності засвідчується копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи

3. Оплата державного мита (170 грн.) та вартості нотаріальних послуг.

ІІ етап. Банківська установа.

1. Формування 30% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю на тимчасовому рахунку банківської установи.

Видається відповідна довідка банку.

ІІІ етап. Державний реєстратор.

1. Заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації.

2. Копія рішення зборів засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи.

3. Два примірники установчих документів.

4. Копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання (у випадках, передбачених законодавством).

5. Довідка з банківської установи про сплату внеску до статутного фонду.

6. Документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації.

7. Паспорт та документ, що засвідчує повноваження відповідальної за реєстрацію товариства особи, якщо документи подаються особисто засновником або уповноваженою особою.

При заснуванні підприємства іноземною юридичною особою додатково подається:

— документ про реєстрацію у країні місцезнаходження (витяг із торгівельного, банківського або судового реєстру, тощо), засвідчений згідно із законодавством країни його видачі, перекладений українською мовою та легалізований у консульській установі України або засвідчений у посольстві відповідної держави в Україні та легалізований в МЗС;

— іноземна фізична особа — засновник подає документ, що посвідчує особу.

Зауваження:

керівником на момент реєстрації може бути тільки громадянин України, наявність бухгалтера — не обов’язкова. Надалі при бажанні засновників, щоб підприємством керував іноземець, необхідно одержати відповідний дозвіл на працевлаштування іноземця в Україні.

ІV етап. Реєстрація.

1. Строк державної реєстрації не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи .

2. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи повинно бути оформлено і видано (надіслано рекомендованим листом за описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи.

3. Разом із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи засновнику або уповноваженій ним особі видається (надсилається рекомендованим листом) один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи.

4. Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор зобов’язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

V етап. Обласне управління статистики.

1. Необхідно отримати довідку про включення ТОВ до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

VI етап. Державний податковий орган.

1. Необхідно стати на облік платника податків і отримати довідку, яка підтверджує взяття ТОВ на податковий облік.

Для цього необхідно:

1) заяву форми № 1-ОПП;

2) завірені в нотаріальному порядку копії статуту та засновницького договору з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;

3) завірена в нотаріальному порядку копія свідоцтва про державну реєстрацію.

2. Для пред’явлення в установу банку, де товариство планує відкрити поточні рахунки, та інші органи державної влади необхідно отримати копії довідки про взяття ТОВ на податковий облік.

3. Подати документи, якщо це передбачено законодавством, для включення до Реєстру платників податку на додану вартість. Потім видається свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

VII етап. Реєстрація у фондах.

На підставі повідомлення державного реєстратора ТОВ ставиться на облік у Пенсійному фонді України та фонах соціального страхування.

Видається довідка про реєстрацію та страхове свідоцтво.

VІII етап. Виготовлення печаток і штампів.

1. Для отримання дозволу на виготовлення печаток і штампів слід подати в Районний відділ внутрішніх справ:

— заяву на ім'я начальника МВ УМВС;

— ескізи печаток та штампів у двох примірниках, на яких має бути зазначено ідентифікаційний номер юридичної особи;

— копія свідоцтва про державну реєстрацію, завірена нотаріально;

— квитанція про оплату послуг з видачі дозволу на виготовлення печаток і штампів — 51 грн.

Орган внутрішніх справ зобов’язаний протягом п’яти робочих днів від дня отримання документів видати дозвіл на виготовлення печаток і штампів.

2. Сам процес виготовлення печаток і штампів.

XIX етап. Банківська установа.

1. Заява про відкриття рахунку встановленого зразка.

2. Нотаріально завірені копії статуту та засновницького договору.

3. Копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (засвідчена нотаріально або за місцем реєстрації).

4. Копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств (засвідчена нотаріально).

5. Довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду.

6. Копія Страхового свідоцтва про реєстрацію підприємства у Фонді соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

7. Копія документу, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік.

8. Два примірники банківських карток із зразками підписів осіб, що будуть підписувати фінансові документи, засвідчені у нотаріуса, і відбиток печатки.

9. Копії протоколу зборів, наказу про призначення осіб, які мають право підпису банківських документів та зазначених у картці зі зразками підписів, засвідчені працівником банку.

10. Копії паспортів та довідок про присвоєння індивідуального податкового номера особам, які мають право підпису, засвідчені працівником банку.

11. Копія заяви-розрахунку на встановлення ліміту каси підприємства, засвідчена банком, що затвердив ліміт каси підприємства.

12. Заява про оформлення перепусток у банк особам, що оформляють фінансові документи і отримують (здають) гроші готівкою.

X етап. Ліцензування та патентування окремих видів підприємницької діяльності (при необхідності) з відповідною підготовкою спеціальних документів.

ХІ етап. Початок здійснення підприємницької діяльності.

1.2 Особливості ТОВ як суб'єкта господарювання

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю являється господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначений установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном.

Товариство з обмеженою відповідальністю може складатися з одного, двох і більше учасників, але практика діяльності подібних товариств свідчить, що число їх учасників не повинно перевищувати 50 осіб. В середньому ж кількість членів товариства з обмеженою відповідальністю коливається від 2 до 5 осіб.

Називаючи цей вид товариства «товариством з обмеженою відповідальністю», законодавець не має на увазі обмеження товариства як суб'єкта господарського права (юридичної особи) якимись певними розмірами майна або грошових коштів (наприклад, лише розміром статутного капіталу). Насправді йдеться про обмеження відповідальності учасників товариства, які несуть її ризик у межах своїх вкладів до статутного фонду. При зверненні стягнення на майно товариства за його боргами, учасник втрачає лише свій внесок, а на решту його майна ця відповідальність не поширюється (наприклад, при банкрутстві товариства). Установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю може бути передбачено, що учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов’язаннями товариства у межах невнесеної частини вкладу.

У товаристві з обмеженою відповідальність створюється статутний капітал, розмір якого має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства. Статутний капітал складається з вартості вкладів його учасників.

Однією з особливостей змісту установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю є те, що вони, крім відомостей, загальних для всіх видів господарських товариств, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен із учасників зобов’язаний внести не менше 30 відсотків, зазначеного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше одного року після реєстрації товариства. При невиконанні цієї вимоги сплачується за час прос рочки 10% річних з недонесеної суми.

Учаснику, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Разом з тим, норми ст. 86 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) і ст. 13 Закону України «Про господарські товариства» конкретизують, що внесками учасників і засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права на користування землею, водою й іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі у іноземній валюті.

При цьому, слід відзначити, що згідно з частиною ІІ ст. 86 ГКУ, внесок, оцінений в гривнях, становить частку учасника і засновника у статутному капіталі товариства, а порядок оцінки внесків визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до абзацу другого част. ІІ ст. 115 Цивільного кодексу України, грошова оцінка внеску учасника господарського товариства здійснюється за погодженням учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, здійснена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Суб'єкт оціночної діяльності складає звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), що містить висновки про вартість майна (ст. 12 вказаного вище Закону).

У разі, якщо засновники господарських товариств самі оцінюють майно або майнові права і визначають критерії оцінки своїх внесків (договірна ціна) до статутного капіталу господарського товариства, то це повинно оформлятися відповідним актом оцінки і приймання-передачі до статутного капіталу. При цьому, перехід права власності на майно або майнові права передбачається установчими документами господарського товариства або іншим документом згідно з вимогами розділу 24 ЦКУ «Придбання права власності».

З урахуванням наведеного вище, можна відзначити, що засновник товариства з обмеженою відповідальністю може стовідсотково формувати статутний капітал нерухомим майном, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відпустити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відпустив, пропорційно їхнім часткам у статутному капіталі товариства або в іншому, погодженому між ними розмірі.

У разі передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов’язків, що належали учаснику, який відпустив її повністю або частково.

Частку учасника товариства (після повного внесення ним вкладу) може придбати саме товариство, яке протягом одного року зобов’язане передати її іншим учасникам або третім особам.

Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі сплатою його вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може бути виключений із його складу в разі:

— добровільного виходу;

— за систематичне невиконання, або неналежним чином виконання обов’язків;

— перешкод жування своїми діями досягненню цілей товариства;

— у зв’язку із смертю учасника товариства.

Учасник ТОВ має право вийти добровільно з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із ТОВ, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Виключення з товариства здійснюється на основі одностайно прийнятого рішення зборів учасників товариства. При чому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

При виключенні учасника з товариства, йому виплачується вартість частини його майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.

Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов із товариства у строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасникам та за згодою товариства може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаному товариством в даному році з моменту його виходу.

Спори, що виникають у зв’язку з виходом учасника із ТОВ, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

У зв’язку зі смертю учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства, а у разі відмови від вступу видається у грошовій або у натуральній формі частка у майні, яка належала учаснику. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

1.3 Органи управління ТОВ, їх компетенція

Управління товариством з обмеженою відповідальністю здійснюється за допомогою системи органів, яку формують учасники товариства. Функції з управління товариством поділяються між його органами:

— вищим — зборами учасників;

— виконавчим — колегіальним (дирекцією) або одноособовим (директором);

— контролюючим — ревізійною комісією.

Вищим органом управління товариства з обмеженою відповідальністю являються збори учасників товариства або призначені ними представники.

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк.

Учасник товариства може передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну у розмірі їх часток у статутному капіталі.

Збори учасників обирають голову товариства.

До компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства;

3) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

4) затвердження річних результатів діяльності товариства;

5) затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

6) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їхніх статутів та положень;

7) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;

8) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення його організаційної структури;

9) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

10) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

11) виключення учасника з товариства;

12) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій, представництв;

13) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства;

14) прийняття рішення про припинення діяльності товариства.

З питань пунктів 1, 2, 11 необхідна одностайність у вищому органі управління. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Статутом товариства до компетенції зборів учасників можуть бути віднесені й інші питання.

Збори учасників вважаються правоздатними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60% голосів, а з питань, що потребують одностайності - 100%.

Члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства беруть участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Всі учасники зборів реєструються з зазначенням кількості голосів, яку вони мають.

Цей перелік підписується головою і секретарем зборів.

Питання до порядку денного на зборах учасників вносяться будь-яким із учасників товариства не пізніше як за 25 днів до початку зборів.

Установчими документами або спеціальними правилами може передбачатись прийняття рішення методом учасників у письмовій формі. У цьому випадку інформування про прийняття рішення здійснюється головою у 10-денний строк після одержання ним повідомлення від останнього учасника голосування. Голова зборів товариства організовує ведення протоколу у спеціальній книзі, яка має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватись засвідчені витяги з книги протоколів.

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше як 2 рази на рік.

Позачергові збори учасників скликаються головою товариства за наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі:

— неплатоспроможності товариства;

— коли виникає загроза значного скорочення статутного капіталу;

— будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому;

— вимоги виконавчого органу;

— вимоги учасників товариства, які володіють у сукупності більше як 20% голосів.

Повідомлення про проведення загальних зборів повинно бути не менше як за 30 днів до їх скликання, а документи для ознайомлення учасників з порядку денного не пізніше як за 7 днів.

Якщо питання не включене до порядку денного, то рішення по ньому приймається за згодою всіх учасників присутніх на зборах.

1.4 Організація управління ТОВ

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган:

— колегіальний (дирекція), або

— одноосібний (директор).

Дирекцію очолює Генеральний Директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її повноваження при цьому визначено ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» та установчими документами товариства.

Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція підзвітна зборам учасників і організовує виконання їх рішень.

Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов’язкові для учасників товариства. Вона діє від імені товариства в межах, встановлених установчими документами.

Генеральний Директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Генеральний Директор (директор) не може бути одночасно головою зборів учасників товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб, її діяльність регламентовано ст. 63 Закону України «Про господарські товариства».

Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією:

— за дорученням зборів учасників;

— з власної ініціативи;

— на вимогу учасників товариства;

Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй необхідних матеріалів, бухгалтерських документів, а також особистих пояснень.

Результати проведених перевірок ревізійна комісія доповідає вищому органу управління товариства.

Ревізійна комісія складає висновок за річними звітами та балансами. Без висновку ревізійної комісії збори учасників не мають права затверджувати баланс товариства.

Якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства, або виявлено зловживання посадовими особами товариства, ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових зборів учасників товариства.

2.Особливості управління в ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ»

2.1 Характеристика ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» як об'єкта дослідження

Об'єктом дослідження проблем організації управління у товаристві з обмеженою відповідальністю є ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ».

Товариство являється юридичною особою з дня його державної реєстрації, а саме від 27. 01. 2009, коли йому було присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 36 334 574 (додаток А). Має поточні та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також може мати знак товарів і послуг.

СМВ УМВС України в Сумській області видав дозвіл на виготовлення печаток: від 29. 01. 2009 р. — 3 прості, та від 23. 06. 2009 — 1 проста (додаток А).

ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» взятий на облік в органах державної податкової служби ДПІ в м. Суми (код ДПІ - 1819) від 28. 01. 2009 р (додаток Д).

Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Статуту (додаток Б) та внутрішніх положень Товариства. Воно несе відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах належного йому майна, згідно з чинним законодавством.

Підприємство створено з метою задоволення потреб в його послугах (роботах, товарах) та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів учасників Товариства.

Згідно зі статутом Товариства (додаток А), воно самостійно визначає основні напрямки діяльності, планує і здійснює свою діяльність в залежності від попиту на вироблену продукцію, роботи, послуги, необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку Товариства, підвищення прибутковості.

Але на даний час ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» займається таким видами економічної діяльності (додаток В):

1. Оптова торгівля іншими продуктами харчування.

2. Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення суспільної думки.

3. Оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами.

4. Роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами.

5. Виробництво какао, шоколаду, та цукристих кондитерських виробів.

6. Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

В предмет діяльності Товариства можуть входити й інші види діяльності, не заборонені законодавством України.

Види діяльності, які підлягають ліцензуванню, здійснюються Товариством після отримання відповідної ліцензії в визначеному законодавством порядку.

2.2 Організація роботи зборів засновників та виконавчих органів ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ»

Вищим органом управління товариством є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників Товариства або призначених ними представників. Загальні збори учасників обирають голову Товариства.

Згідно протоколу № 1 зборів засновників учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» (додаток Г), від 16 січня 2009 р., на яких були присутні:

1) Громадянин України Барбашев Юрій Олександрович, що проживає за адресою: м. Суми, просп. Т. Шевченка, буд. 25, кв. 30, тимчасова посвідка на постійне проживання: серія № 10 197, видана УМВС України в Сумській області 16. 03. 2005 року, ідентифікаційний номер: 2 115 317 274

2) Громадянка України Барбашева Ірина Миколаївна, що проживає за адресою: м. Суми, просп. Т. Шевченка, буд. 25, кв. 30, паспорт: МА 553 709, виданий Ковпаківським РВ СМУ УМВС України в Сумській області 11. 11. 1998 року, ідентифікаційний номер: 2 208 202 746.

Вирішили:

1. Створити Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНДИТЕР-ПРАЙМ», статутний капітал якого складає 60 500 грн. і розподіляється між учасниками Товариства таким чином:

— 50% належить Барбашеву Юрію Олександровичу

— 50% належить Барбашевій Ірині Миколаївні

2. Призначити на посаду Голови Загальних зборів Товариства Барбашева Ю. О., на посаду секретаря Загальних зборів Товариства Барбашеву І.М.

3. Затвердити статут Товариства.

4. Призначити на посаду директора Товариства — Ковбасу Валентину Олександрівну.

5. Місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» за адресою: 40 022, м. Суми, вул. Тополянська, буд. 12.

Прийняті рішення були завірені підписами у присутності нотаріуса Сумського нотаріального округу Бирченко Ю. В.

Зареєстровано в реєстрі за № 179, 2 502 180.

Стягнуто плату відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат».

Статут підприємства розроблено на підставі та згідно з Господарським та Цивільним кодексами України, з Законами України «Про власність», «Про господарські товариства», тому Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством України та цим статутом (додаток Б).

На даний момент, збори засновників скликалися лише один раз, так як підприємство було недавно створено.

Виконавчий орган у ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» одноосібний Генеральний Директор — Ковбаса Валентина Олександрівна, що призначена на цю посаду згідно протоколу № 1 Зборів засновників ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» (додаток Г).

З генеральним директором було укладено трудовий договір, що був підписаний від імені Товариства головою загальних зборів учасників Товариства.

З урахуванням встановлених законодавством та Статутом (додаток Б) обмежень, генеральний директор має право без доручення діяти від імені Товариства, укладати угоди та розпоряджатися майном Товариства, видавати доручення.

Контроль за діяльністю генерального директора здійснюється ревізійною комісією.

2.3 Організаційна структура ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ»

Відомо, що організація являє собою процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення його цілей.

На даному підприємстві основним аспектом організаційної структури є поділ організації на підрозділи відповідно цілям і стратегіям, а інший, більш фундаментальний — взаємовідносини повноважень, що пов’язують вище управління з нижчими рівнями працюючих і забезпечують можливість розподілу і координації задач.

В ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» є генеральний директор, який наймає працівника на посаду комерційного директора шляхом укладення з ним контракту. Комерційний директор підзвітний генеральному директору.

Комерційний директор є початком лінії влади в діях організації. В свою чергу він має право:

1) організовувати роботу Товариства на основі колегіальності в обговоренні і розв’язанні всіх питань по керівництву Товариством зі встановленням конкретної відповідальності посадових осіб за стан справ на дорученій ділянці роботи;

2) надавати пропозиції керівництву, щодо структури Товариства, добору, розміщенню керівників структурних підрозділів та спеціалістів;

3) здійснювати добір і розміщення робітників в Товаристві;

4) заохочувати працівників Товариства та накладати на них стягнення, у відповідності з діючим законодавством;

5) укладати договори з постачальниками та клієнтами і вести з ними розрахунки;

6) затверджувати посадові інструкції і положення про структурні підрозділи Товариства;

7) проводити збори трудового колективу по питанням що стосуються діяльності Товариства;

8) вирішувати питання по забезпеченню Товариства експлуатаційними матеріалами, обладнанням та іншим, для здійснення нормативного виробничого процесу;

9) планувати діяльність та визначати стратегію і основні напрямки розвитку Товариства відповідно кон’юнктури ринку, економічної ситуації .

Отже, комерційний директор може наймати працівників і за власним рішенням також наділяти їх владою. Але це влада іншого рівня. Вони підпорядковуються йому і реалізовують свої повноваження.

Так, комерційний директор здійснює добір та розміщення керівників структурних підрозділів та спеціалістів і затверджує їх посадові інструкції. Таким чином будується ієрархія влади. Структура системи управління набуває ієрархічної форми поділу праці. В кожній посадові інструкції визначено функції, обов’язки, права і відповідальність працівника, що займає певну посаду.

Безпосередньо комерційному директорові підпорядковуються: головний бухгалтер, начальник торгівельного відділу, начальник відділу по закупівлі продукції, інспектор з охорони праці та техніки безпеки, інспектор по кадрам, начальник відділу виробничо — технічного забезпечення.

В свою чергу, головному бухгалтеру підпорядковується один бухгалтер.

Начальнику торгівельного відділу підпорядковуються торгівельні представники (товарознавці), експедитори, завідуючий складом.

Інспектору з охорони праці та техніки безпеки підпорядковуються у межах його прав, що передбачені посадовою інструкцією, існуючі в організації структурні підрозділи. Він має право зупиняти роботу відділів, машин, механізмів у разі порушення, які становлять загрозу життю або здоров’ю працюючих.

Начальнику відділу виробничо-технічного забезпечення підпорядковуються вантажники, прибиральники, комірники та група по ремонту обладнання.

Кожний підлеглий виконує поставлені перед ним завдання і періодично звітує за їх виконання начальнику свого структурного підрозділу.

Тому в ТОВ «КОДИТЕР-ПРАЙМ» спостерігаємо чотири чіткі рівні відповідальності: генеральний директор підзвітний загальним зборам учасників, комерційний директор відповідальний перед генеральним директором, перед комерційним директором відповідальні начальники структурних підрозділів, а перед начальниками структурних підрозділів несуть відповідальність їх підлеглі по відділам.

Комерційний директор несе персональну відповідальність за:

1) виконання покладених на Товариство завдань і здійснення функцій;

2) стан та діяльність підприємства;

3) формування та виконання фінансових планів;

4) раціональне розміщення кадрів;

5) зберігання, облік та раціональне використання товарно-матеріальних цінностей;

6) за додержання порядку ведення і достовірності бух-обліку та статистичної звітності, за правилами застосування чинного законодавства в господарській діяльності;

9) дотримання трудової, виконавчої дисципліни, трудового законодавства;

10) забезпечення безпечних умов праці, дотримання ЗУ «Про охорону праці», вимог правил протипожежної безпеки та нормативних актів по виробничій санітарії;

11) ступінь відповідальності інших працівників встановленим посадовим інструкціям, які затверджуються генеральним директором.

В той же час, обов’язки комерційного директора, які не передбачені посадовою інструкцією, визначені умовами контракту.

Відповідальність та обов’язки чітко відповідають обов’язкам всіх працівників. Саме з цією метою на підприємстві розроблені посадові інструкції, які має кожен працівник.

Отримують працівники посадові інструкції при прийнятті їх на роботу.

2.4 Здійснення функцій управління на підприємстві ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ»

На даному підприємстві до категорії керівників можна віднести: загальні збори засновників, генерального директора ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ», комерційного директора та менеджерів структурних підрозділів, що існують на підприємстві.

До їх функцій входять: підбір і розстановка кадрів, координування роботи апарату і окремих виконавців, прийняття рішень з питань діяльності організації, контроль і забезпечення їх виконання, здійснення адміністративно-розпоряджувальних функцій, мобілізація колективів на виконання визначених завдань.

Ці керівники повинні знаходити і приймати найкращі варіанти рішень з усіх покладених на них функцій як стратегічного, так і оперативного характеру і добиватися безумовного виконання цих рішень.

Методи праці менеджера будь-якої ланки апарату управління Товариства, успіхи в його роботі залежать не тільки від рівня його спеціальної і теоретичної підготовки, а й від організаторських здібностей, та уміння згуртувати колектив на виконання поставлених перед ним завдань, створити в ньому ділову обстановку, нормальний психологічний клімат.

Також необхідно спонукати працівників до покращення своєї діяльності з метою досягнення поставлених цілей Товариства.

Мотивами до діяльності можуть бути стимули — винагорода, підвищення по службі; а також особисті причини — почуття обов’язку, відповідальність, страх та ін.

Основними елементами мотивації є потреби і винагорода.

Розрізняють внутрішню та зовнішню винагороди:

1. Зовнішня винагорода. Її надає підприємство: заробітна плата, премії, доплати, компенсація певних витрат (на транспорт, харчування, навчання), основна і додаткова оплачувані відпустки, цінні подарунки, право користування службовим автомобілем, телефоном, похвала і визнання.

2. Внутрішня винагорода. Її дає сама робота: задоволення від самої роботи і досягнення результату, дружба і спілкування з колегами, можливість реалізувати себе як особистість і спеціаліста.

Для здійснення правильного керівництва в Товаристві намагаються у будь-який час мати достатню інформацію про діяльність усіх структурних підрозділів, тобто повністю контролюють їх роботу.

Контроль являє собою процес забезпечення досягнення організацією своїх цілей; безперервний процес співпадаючий у своєму розвитку з виробничим циклом.

1. Контроль не повинен обмежуватися інцидентом.

2. Тотальний контроль породжує недбалість.

3. Прихований контроль викликає лише прикрість.

4. Контролювати потрібно не лише улюблену ділянку.

5. Не можна здійснювати контроль через недовіру.

6. Не слід тримати своїх висновків при собі.

Керівниками Товариства здійснюються такі види контролю:

1. Попередній контроль здійснюється до фактичного початку робіт. Попередній контроль використовується в трьох областях — стосовно трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

2. Поточний контроль здійснюється безпосередньо в ході проведення робіт. Об'єктом є підлеглі співробітники.

3. Заключний контроль — здійснюється або відразу після закінчення робіт, або після певного періоду часу, який був встановлений заздалегідь.

товариство обмежена відповідальність засновник виконавчий

Висновки та пропозиції

При дослідженні органів управління було чітко виявлено їх функції у Товаристві, порядок прийняття ними рішень, компетенцію, які чітко описані у Статуті Товариства.

Щодо виконавчого органу Товариства, то було досліджено, що він одноосібний (директор). Чітко роз’яснено його права та обов’язки.

Було визначено цілі, функції ревізійної комісії, за яких умов та причин вона призначається.

Розкрито сутність організаційних структур управління. Під структурою управління організацією розуміється упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого.

Дане підприємство використовує, на мій погляд, найкращу систему управління — лінійно-функціональну. Її суть полягає в тому, що всі рішення, які приймають керівники функціональних підрозділів, узгоджуються з лінійним керівником, і доводяться до виконавців від імені або за згодою лінійного керівника. Також тут велику роль відіграють наради, які проводить комерційний директор із керівниками функціональних підрозділів.

ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» було зареєстровано 27. 01. 2009, тобто підприємство створено зовсім недавно, але все зараз його можна назвати організацією, яка знаходиться у стадії «юності», бо уже в даний час воно має широке коло видів економічної діяльності.

А цьому сприяють, в першу чергу, керівники-професіонали, що тут присутні, які не приймають ризикованих рішень, а навпаки — всі кроки Товариства повністю обґрунтовані та прораховані.

Стосовно дослідження організаційної структури управління ТОВ «КОНДИТЕР-ПРАЙМ» то, була сформована організаційна структура ієрархічного типу. Її ієрархічність визначається одним принципів побудови структури організації - визначенням ліній влади. При дослідженні ієрархії влади, було встановлено, що в даній організації існує чотири рівні управління.

Статус кожної посадової особи є чітко визначеним посадовими інструкціями, де передбачені функціональні обов’язки, права та відповідальність, а також порядок підпорядкування. Кожен керівник підрозділу приймає рішення в межах своєї компетенції і функціональних обов’язків.

На основі даних висновків можна сказати, що дане Товариство з обмеженою відповідальністю не має істотних недоліків як у його організаційній структурі, так і в апараті управління.

Так як це підприємство має широке коло діяльності, дуже вдало підібрано тип структури управління, адже кожен керівник відповідає за окрему ділянку роботи, що повністю формує уявлення про його обов’язки та відповідальність.

Кожен працівник виконує певні функції, які чітко розподілені, що дозволяє впевнено йти до поставлених цілей Товариства та не створює особливих проблем.

Всі поточні проблеми організаційного типу намагаються вирішувати на рівнях функціональних керівників, звичайно, якщо вони не стосуються досягнення цілей Товариства.

Щодо покращення роботи даного підприємства можу запропонувати хіба що розширення видів діяльності, що допоможе збільшити прибутки Товариства та досягнення його цілей.

Список використаної літератури

1. Виноградський М. Д., «Менеджмент в організації», К, 2007.

2. Шваб Л.І., «Основи підприємництва», К, 2007.

3. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

4. Закон України «Про господарські товариства».

5. «Господарський кодекс України».

6. «Цивільний кодекс України».

7. Вінник О.М., «Господарське право», К, 2008.

8. Захарчин Г. М., «Основи підприємництва «, К: «Вища освіта XXI століття», 2008.

9. Євтушевський К.П., «Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання», К, 2009.

10. Щербина В. С., «Господарське законодавство України: Збірник нормативних актів», К, 2001.

11. Юридична газета «Трансформація законодавства України про господарські товариства», № 19, 2009.

12. Мельник С. С., «Правові основи підприємницької діяльності», К, 2009.

13. Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні».