Принципи загартовування. 
Загартовування

1. Саме по собі загартовування впливає на організм людини і, звичайно, сприяє зміцненню здоров’я. Але максимальний ефект загартовування приносить у тому випадку, якщо воно е складовою природного способу життя, з фізичними навантаженнями, добре поставленим диханням, правильним харчуванням, повноцінним сном тощо. Стрибки в заняттях (сьогодні—заняття, завтра — пропуск) позитивних результатів не принесуть, а лише нашкодять.

Якщо порушена система терморегуляції, що супроводжується сумнівами в стані здоров’я, витривалості, страхами перед відкритими кватирками і мокрому взуттям, то необхідно дотримуватися поступовість у загартовуванні. Поступовість полягає в збільшенні дозування процедур, які починаються з невеликих доз і найпростіших форм. Поступово потрібно збільшувати час впливу закаливающих чинників і переходити до процедур більш сильного впливу. Поступовість зніме побоювання, що холод може нашкодити. При поступовому звикання до холоду процеси йдуть м’яко і без ускладнень.

При нетерплячому характері, надлишку сил, відчутті нудьги від слова «поступово», фанатичному прагненні якомога швидше оздоровитися підійде ударне загартовування. При ударному загартовуванні організм відчуває за короткий час сильний вплив холоду. При такому методі система саморегуляції дуже швидко включається на всю міць. Гормони зі шкіри та наднирників спрямовуються у внутрішні органи і м’язи, виробляючи відчутні перетворення. Звичайно, при цьому може початися форсована очищення від шлаків у вигляді нежиті та кашлю, але необхідно пам’ятати, що це стан тимчасовий, корисне і прискорює оздоровчий процес.

• 2. Систематично. Крім впливу на організм природних факторів, потрібно привчати себе до регулярного виконання закаливающих процедур, ношінію більш легкого одягу, ходьбі босоніж в приміщенні, умиванню і обливання холодною водою і т.п. При регулярних процедурах кожне наступне вплив підсилює і зміцнює попереднє, за рахунок чого і відбувається зміна реакцій організму на зовнішні подразнення. Тривалі перерви в загартовуванні ведуть до послаблення або повної втрати придбаних захисних реакцій. Зазвичай через 2−3 тижні після припинення процедур стійкість організму до фактора, що гартує знижується.
• 3. Індивідуально. Вибирати дозування та форми проведення гартують необхідно з урахуванням індивідуальних особливостей людини (вік, стан здоров’я тощо). Це необхідно тому, що реакція організму на загартовуючі процедури у різних людей неоднакова. Люди, слабо розвинені фізично або перенесли недавно яке-небудь захворювання, набагато чутливіші до впливу зовнішніх факторів. У людей старшого віку і дітей також є свої особливості. Немає спільного для всіх рецепту загартовування. Тільки практикою можна знайти свій власний режим загартовування.
• 4. Адекватно. У загартовуванні дотримуватися цього принципу просто необхідно. Навіть при прекрасному відчутті себе на морозі в трусах і майці не варто розгулювати по вулицях у такому вбранні, лякаючи перехожих. А також не треба доводити себе до опіків при прийомі сонячних ванн і втрати чутливості при загартовуванні холодом. Не впадайте в крайності!
• 5. Різноманітно. Використовувати різні способи загартовування: повітряні і сонячні ванни; купання під душем і у водоймах; ходіння босоніж по землі і по снігу; лазні тощо. Різноманітність засобів і форм гартують забезпечує всебічний загартовування. Стійкість організму підвищується тільки до того подразника, дії якого він багаторазово піддавався. Наприклад, повторне дію холоду викликає підвищення стійкості тільки до холоду, повторне дію тепла — тільки до тепла. Тому всебічне загартовування здійснюється в тому випадку, коли на організм систематично діє комплекс різноманітних факторів, що, наприклад, відбувається при купанні у відкритих водоймах.
• 6. Активно. Ефективність загартовування збільшується, якщо проводити його в активному режимі, тобто виконуючи під час процедур які-небудь вправи або м’язову роботу. Наприклад, при загартовуванні холодом фізичні вправи покривають тепловіддачу за рахунок посиленої теплопродукції, що дозволяє швидше нарощувати інтенсивність холодового подразника, ніж при пасивному режимі. Тому заняття такими видами спорту, як плавання, лижі, ковзани, легка атлетика, туризм дають високий ефект, що гартує.
• 7. Сполучуваність. Поєднання загальних і місцевих процедур в значній мірі підвищує стійкість організму до несприятливих зовнішніх чинників. При загальних процедурах загартовуванню піддається вся поверхня тіла, при місцевих — окремі ділянки. Місцеві процедури надають менш сильний вплив, ніж загальні, але якщо впливати на найбільш чутливі до охолодження ділянки тіла: ступні, горло, шию та ін — то можна досягти хорошого загартовуючого ефекту.
• 8. Контрольовано. У процесі загартовування необхідний постійний самоконтроль. Показниками правильного загартовування та її позитивних факторів є міцний сон, хороший апетит, підвищена працездатність, бадьоре самопочуття, позитивні емоції і т.п.
• 9. Позитивно. Всі гартують процедури набагато ефективніше проходять і впливають на організм, якщо вони здійснюються на тлі позитивних емоцій і активного бажання займатися загартовуванням. Важлива умова: турбота про своє здоров’я повинна приносити задоволення. Загартовування — не виняток. Утім, ті, хто хоч раз спробував обливатися крижаною водою, приймати контрастний душ або купатися в ополонці, можуть підтвердити, що ці процедури, крім того, що дуже корисні, ще й дуже приємні.