Лікування цукрового діабету

Лекарственные рослини, застосовувані на лікування цукрового диабета..

Человек почав пізнавати цілющу силу багатьох рослин вже глибоко у давнини, ледь визначивши своє місце у природі. Довколишній світ рослин дуже багата і різноманітний, але коли ми, на жаль, мало використовуємо його величезні запаси, позбавляючи себе багатьох найважливіших лікувальних продуктів.

Во за всіх часів народи світу широко застосовували лікувальні рослини. Вже ранніх письменах, в древніх пам’яток культури можна знайти відомостей про їх застосуванні в харчування й лікуванні різноманітних захворювань, зокрема і цукрового діабету. Людина живе у тісному єднанні із дикою природою, і як не відгороджувала його від природи цивілізація, він прагне рослинного світу, намагаючись зберегти свої споконвічні зв’язки України із ним, відновити з крупинок відомості про це світі, об'єднати їх, зв’язати досвід попередників і дослідження нинішнього покоління, передати накопичені знання людям будущего.

Гиппократ писав, що наш їжа мусить бути ліками, а ліки — їжею. Цей мудрий правило особливо важливо дотримуватися багатим цукровим диабетом.

В час цукровий діабет — дуже поширене і прогресуюче захворювання. У зв’язку з цим в усіх країнах світу проводяться широкі профілактичні і лікувальних заходів, що сприяють його виявлення і раннього лікуванню. Проте незаперечний те що, що ніякі методи лікування не зможуть компенсувати порушення обмінних процесів при цукровому діабеті, якщо не врегульовано дієта і питание.

Располагая багаторічним досвідом лікування хворих цукровому діабетом, автори з повним відповідальністю можуть стверджувати, що знання хворих про лікувальні властивості деяких рослин при цукровому діабеті недостатні. Тим часом цим хворим слід щодня, протягом усієї життя, включати у дієту цілющі рослини, і навіть грамотно використовувати в залежність від рівня тяжкості діабету і наявність супутніх заболеваний.

Безусловно, не про самолікуванні, йдеться про реалізацій тих варіантів дієтотерапії і фітотерапії, здійснювані під медичним наглядом лікаря на домашніх условиях.

Умение хворих організувати дієтичне харчування особливо у домашніх умовах, є надійної гарантією норматизации обмінних процесів. На жаль, далеко ще не все хворі правильно харчуються. Чимало їх ми або обмежують раціон, зводячи його до убогому одноманітності, наприклад, капуста, ще капуста і ще капуста, або взагалі ігнорують рекомендації по диете.

Особенно важливо широко використовувати дикорослі їстівні рослини, незаслужено забуті, які мають ефективне цілющість і є оптимальним продуктом питания.

Использование дикорослих рослин, придатних для вживання у їжу, ще знайшло широкого висвітлення літературі. Приготування традиційних національних страв із застосуванням дикорослих їстівних рослин може дати користь в організації різноманітного дієтичного харчування хворих цукровим диабетом.

Есть індійська приказка: «Хто багато хворіє, той наполовину лікар», яка несе в собі глибший зміст. Якщо людина довго хворий, а тим паче, як хворіє все життя, як із цукровому діабеті, він вміти і чути багато, що стосується його заболевания.

Многолетние спостереження переконують, що з цукровому діабеті більшою мірою, аніж за інших хронічних захворюваннях, від поведінки й життя хворого залежить здоров’я Наполеона. Самоконтроль хворого на цукровий діабет — одна з неодмінних умов підтримки оптимальних параметрів його жизни.

В час в усьому світі прагнуть навчити хворих на цукровий діабет заходам самодопомоги, раціональної диетоі фитотерапии.

Некоторые окремі розробки з диетике та лікуванню рослинними засобами цукрового діабету запропоновано у різних посібниках із лікування лікарськими рослинами, призначені для професійного пользователя.

Диабет, від латинського «diabego"(протекаю), означає передусім захворювання, що супроводжується виділенням великої кількості рідини, що справляє враження, нібито рідина «протікає» через організм людини, не затримуючись у ньому і тамуючи болісного відчуття спраги. Рідина перерозподіляється в організмі й постачається з тканин до крові. У слідстві цього тканини обезвоживаются, що викликає спрагу і підвищений прийом рідини. Надходження рідини з тканини до крові, і навіть виділення цукру з сил ведуть до посиленому мочеиспусканию. Недостатня засвоєння глюкози в тканинах у її надлишку у крові та тканинної рідини проявляється у постійному почутті голоду. До розладу вуглеводного обміну приєднується розлад жирового, та був і білкового обміну. Зневоднення тканин, мобілізація і спалювання запасного жиру, підвищений розпад власних білків зумовлюють швидке схуднення. Порушується також обмін деяких витаминов.

Впервые діабет описав Аретей, який ще у першому столітті нашої ери зазначив ознаки хвороби, виявляються сухістю в роті, жагою та інші порушеннями. Аретей писав, що, «внутрішній жар струмів, що його уживаної рідини дуже значно, кількість сечі, проте, ще більше; неможливо утримати хворого — від пиття і сечовиділення. Якщо заборонити хворому пити, рот вони висихає, їм здається, що нутрощі їх загораются».

Раньше середня тривалість життя з захворювання не перевищувала 2−5 років. Ось чому досі серед хворих і їхні родичів і нині зберігається страх перед на цукровий діабет, як остаточним вироком судьбы.

В час при сучасному науковому та регульованим лікуванні й дотриманні оптимального режиму багато діабетики живуть повноцінної життям, зберігаючи високу працездатність, понад 34 — 50 років після заболевания.

Многие рослин та трави можуть бути це й їжею і ліками. Частина рослин, які мають явним більш-менш помітним цукрознижуючим ефектом, можна застосовувати лише як харчових страв, і деякі їх, заготовлені чи збережені про запас, можна використовувати виготовлення лікарських засобів (настої, відвари і др.).

Когда-то на Русі казали: «І собака знає, що травою лікуються», але існувало в народі й попередження: «Ліки загалом немає мешками».

Результат лікування рослинами визначатиметься способом приготування ліків рослинного походження, і способом прийому такого ліки. У фітотерапії найчастіше застосовують збори, у яких лікарські рослини зберігаються досить добре. З окремих рослин можна приготувати рослинні соки чи порошок.

В тому випадку, коли необхідна точна дозування препарату, варто звернутися в аптеку.

Лекарственные рослини найчастіше використав вигляді водних екстрактів (приготовлених на кшталт чаю, настою чи заварки) чи отваров.

Для приготування настоїв готову сировину заливають певною кількістю води при кімнатної температурі (співвідношення сировини й води 1:30) і витримують 6−8 годин, після чого витяжку проціджують через марлеву салфетку.

Для отримання заварки (гарячий настій, чай) сировину заливають окропом, постійно розмішують протягом декількох хвилин, та був процеживают.

Для відварів використовують бульби, коріння, кореневища чи кору, заливають їх водою на 15−30 хвилин, кип’ятять їх на той час, та був витяжку процеживают.

Как вказується в довідниках по фітотерапії, водні екстракти з зборів, що складаються з квіток, насіння, листя, кори, деревини, коренів та інших., вимагають спеціальної технології виготовлення. Такі суміші зазвичай заливають водою (окріп) і після нагрівання протягом 15 хвилин процеживают.

Отвары і заварки вживаються холодними, а витяжки — теплими і гарячими. Щоб поліпшити смак рослинних препаратів, можна додати дещицю меду (трохи більше 5−8 р), враховуючи вміст у них углеводов.

Отвары..

1. З стручків квасолі. Столову ложку подрібнених стручків заливають склянкою окропу і відварюють 20 хвилин. Наполягають 3−4 години при кімнатної температурі, проціджують і приймають по ¼ склянки 3−4 десь у день перед едой.

2. З листя берези. Столову ложку подрібнених листя заливають склянкою окропу і відварюють 10 хвилин. Додають 0,2 соди і Володя наполягають 6 годин. Проціджують. Приймають удвічі проміжку і з інтервалом в часа.

3. З нирок берези. Десертну ложку нирок заливають склянкою окропу, кип’ятять 20 хвилин. Наполягають 6 годинників та приймають по ½ склянки щодня (або за 2 столові ложки 3 десь у день) після еды.

4. З плодів глоду. Столову ложку подрібнених плодів заливають склянкою окропу і відварюють 20 хвилин. Наполягають 3−4 часу й п’ють замість чая.

5. З квіток глоду. Десертну ложку подрібнених квіток глоду заливають окропом, кип’ятять 2 хвилини, наполягають 2 години. Приймають по ½ склянки 2−3 десь у день їжі зі чайної ложкою меда.

6. З листя брусниці. Столову ложку подрібнених листя заливають склянкою окропу і кип’ятять 3 хвилини, наполягають 3−4 години. Приймають 2−3 десь у день.

7. З кореня бузини трав’янистою. Десертну ложку дрібно подрібнених коренів заливають склянкою окропу і кип’ятять 20 хвилин. Наполягають 3−4 часу й приймають про їдальні ложці 3 десь у день перед едой.

8. З квіток бузини трав’янистою. Столову ложку квіток заливають окропом (1 склянку) і кип’ятять 5 хвилин, наполягають 10 хвилин. Приймають всередину по ¼ склянки 3−4 десь у день перед едой.

9. З листя бузини трав’янистою. Столову ложку подрібнених листя заливають склянкою окропу і кип’ятять 5 хвилин, наполягають 2 години. Приймають по їдальні ложці 3 десь у день перед едой.

10. З коренів бузини трав’янистою. Столову ложку подрібнених коренів заливають склянкою окропу, кип’ятять 20 хвилин і настоюють 3 години. Приймають по їдальні ложці 3 десь у день перед едой.

11. З дроку фарбувального. Столову ложку подрібненого дроку заливають склянкою окропу і кип’ятять 5 хвилин. Наполягають 2 часу й приймають по 2 столові ложки 3 десь у день перед едой.

12. З листя ожини. Столову ложку подрібнених листя заливають склянкою окропу і кип’ятять 5 хвилин. Наполягають 3 години, проціджують і приймають всередину по ½ склянки 3 десь у день перед едой.

13. З коренів ожини сизої. Столову ложку подрібнених коней заливають склянкою окропу і кип’ятять 10 хвилин. Наполягають 3 часу й проціджують. Приймають по ½ склянки 3 десь у день перед едой.

14. З квіток калини. Столову ложку подрібнених квіток заливають 300 мл окропу і кип’ятять 5 хвилин. Наполягають 3 години, проціджують. Приймають по ½ склянки 3 десь у день перед едой.

15. З кори калини. Десертну ложку подрібненої кори заливають склянкою окропу і кип’ятять 20 хвилин, проціджують. Приймають по їдальні ложці 3 десь у день перед едой.

16. З ягід лимоннику китайського. Столову ложку ягід заливають склянкою окропу і кип’ятять 10 хвилин. Наполягають 1−2 години, проціджують. Приймають по їдальні ложці 3 десь у день перед едой.

17. З ягід ялівцю звичайного. Десертну ложку сухих подрібнених ягід заливають склянкою окропу і кип’ятять 10−15 хвилин. Наполягають 1 годину. Приймають по їдальні ложці 3 десь у день перед едой.

18. З листя волоського горіха. Столову ложку подрібнених листя заливають склянкою окропу і кип’ятять 15−20 хвилин. Приймають по ½ склянки 3 десь у день перед едой.

19. З плодів шипшини. Столову ложку плодів заливають склянкою окропу і кип’ятять 15−20 хвилин. Приймають по ½ склянки 3 десь у день перед едой.

20. З листя шипшини. Столову ложку подрібнених листя заливають склянкою окропу і кип’ятять 5 хвилин, наполягають 1 одна година й приймають склянку як чай.

21. З плодів горобини звичайної. Десертну ложку подрібнених плодів заливають склянкою окропу і кип’ятять 20 хвилин. Наполягають 3−4 години. Приймають по їдальні ложці 3−4 десь у день перед едой.

22. З ягід смородини чорної. Столову ложку сухих подрібнених ягід заливають склянкою окропу і кип’ятять 5 хвилин. Наполягають 2 години. Приймають по 2 столові ложки 3 десь у день еды.

23. З листя чорної смородини. Столову ложку подрібнених листя заливають склянкою окропу і кип’ятять 10 хвилин. Наполягають 4 години. Приймають по 12 склянки 3 десь у день еды.

24. З квіток терня колючого. Десертну ложку подрібнених квіток заливають склянкою окропу і кип’ятять 5 хвилин. Наполягають 4 часу й приймають по ½ склянки 3 десь у день еды.

25. З кори терня колючого. Десертну ложку подрібненої кори заливають 300 мл води, кип’ятять 20 хвилин, наполягають 1 одна година й приймають по ½ склянки 3 десь у день еды.

26. З коренів терня колючого. Десертну ложку подрібнених коренів заливають 300 мл окропу, кип’ятять 30 хвилин, наполягають 30 хвилин. Приймають по ½ склянки 3 десь у день еды.

27. З ягід чорниці. Столову ложку ягід заливають склянкою окропу і кип’ятять при закритою кришці 1−2 хвилини. Наполягають 1 одна година й приймають по 1 їдальні ложці 3 десь у день еды.

28. З кореня бедреница. Столову ложку подрібненого кореня заливають 300 мл води, кип’ятять 20 хвилин, дають відстоятися, проціджують. Приймають по 1 їдальні ложці 3 десь у день еды.

29. З безсмертника піщаного. Столову ложку квіток заливають склянкою води та кип’ятять 5 хвилин, дають відстоятися 2−3 години. Проціджують. Приймають по ¼ склянки 3−4 десь у день перед едой.

30. З трави горянина пташиного. Столову ложку трави заливають склянкою окропу і кип’ятять 5 хвилин, проціджують. Приймають по ¼ склянки 3 десь у день еды.

31. З кореня оману. Десертну ложку подрібненого кореня заливають склянкою окропу і кип’ятять 15 хвилин. Наполягають, проціджують. Приймають по 2 столові ложки 3 десь у день.

32. З кореня лопуха великого. Десертну ложку подрібненого коня заливають 300 мл води та кип’ятять 15 хвилин. Наполягають 30 хвилин, проціджують. Приймають по 1 їдальні ложці 3 десь у день еды.

33. З кореня первоцвіту лікарського. Десертну ложку подрібнених коренів заливають окропом і кип’ятять 20 хвилин. Наполягають 3−4 часу й проціджують. Приймають по ½ склянки 3 десь у день перед едой.

34. Зі стебла вівса. Столову ложку подрібненої трави заливають 300 мл окропу і кип’ятять 15 хвилин. Наполягають 3−4 години. Приймають по ½ склянки 3 десь у день перед едой.

1. Л. В. Ніколайчук, Е. П. Тихонова, Т. П. Левченко «Лечебно-диетические страви при цукровому діабеті», М.:Медицина, 1993 г.

2. М. И. Балаболкин «Цукровий діабет» М: Медицина, 1994 г.

3. Мед. журнали «Діабет — спосіб життя», 1993 р.- № 3, 4, 5.

4. Журнал «Діабетик». — № 1, 2, 3.