Першочергові слідчі дії при розслідуванні злочинів, пов"язаних з інкасацією грошових коштів (реферат)

Реферат на тему:

Першочергові слідчі дії при розслідуванні злочинів, пов’язаних з інкасацією грошових коштів Завдання успішного розкриття і розслідування злочинів, як показує слідча практика, не можуть бути вирішені досить швидко і методично правильно тільки за допомогою прийомів і засобів криміналістичної техніки та тактики. Професійно розкрити злочин практично неможливо, якщо не керуватися при цьому спеціальними науково розробленими системами методів ведення слідства і попередження злочинів.

Методика розслідування злочинів, як частина криміналістики, ставить за мету надати слідчому необхідний комплекс знань і навичок для розкриття, розслідування і попередження окремих видів злочинів у різних слідчих ситуаціях, що виникли в процесі певного виду криміналістичної діяльності.

Водночас саме в межах специфічних методів розслідування різного виду злочинів реалізуються і всі рекомендації криміналістичної техніки і тактики. Вони органічно пов’язують технічні засоби, способи їх використання і тактику слідства зі специфікою методів розслідування окремих видів злочинів.

З розвитком теоретичних основ методики розслідування, поглибленням аналізу слідчої практики, розробкою сучасних прийомів і засобів дослідження, сукупність загальних положень розслідування злочинів взагалі і злочинів, вчинених проти інкасації грошових коштів, зокрема, набуває системного характеру. Подальші розробки в цьому напрямі привели до формулювання поняття «криміналістична характеристика злочинів», визначення елементів її змісту [1, 29−30], а в подальшому — склалися у важливу теоретичну концепцію.

Свідченням визнання криміналістичної характеристики, як наукової категорії криміналістики, як зазначають О. Н. Колесниченко та В. О. Коновалова, було включення у 1984 році в програму курсу «Криміналістика» (для юридичних інститутів та університетів) самостійної теми «Криміналістична характеристика злочинів» [2, с. 7], без висвітлення якої не обходиться зараз жодний підручник з криміналістики. Слід зазначити, що термін «криміналістична характеристика злочину» стосовно предмета методики розслідування злочинів фігурує у теоретичній, методичній та навчальній літературі з криміналістики [3, с. 95].

Постійна увага, яка приділяється розробці вчення про криміналістичну характеристику злочинів, як вказує Г. А. Матусовський, «…з'ясовується необхідністю вдосконалення методики їх розкриття на основі пізнання сутності самого злочинного діяння, його механізму, способів, закономірностей процесу слідоутворення, особливостей ознак (слідів), що відображаються» [4].

Розкриваючи криміналістичну характеристику злочинів, не можна забувати про слідчу ситуацію. На відміну від криміналістичної характеристики злочинів, слідча ситуація відображає характеристику процесу розслідування. Вона може бути визначена як система інформації, що свідчить про стан розслідування на певному відрізку часу, встановлених у справі фактичних даних, джерел їх отримання тощо [5, с. 651].

При розкритті та розслідуванні злочинів можуть виникати різні слідчі ситуації.

Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування злочинів, пов’язаних зі зберіганням і транспортуванням грошових коштів, є одним із видів слідчих ситуацій, суть яких полягає в тому, що вони характерні для більшості злочинів певного виду.

Характер типової слідчої ситуації безпосередньо здійснює вплив на методику розслідування. Правильна побудова і корекція методики розслідування типової слідчої ситуації неможлива без осмислених результатів раніше уже виконаних дій, успішного вирішення слідчих завдань і доповнення криміналістично-значимої інформації, якої часто не вистачає.

Залежно від типової слідчої ситуації, що склалася, проводиться вибір слідчих дій і тактики їх проведення, а також необхідних оперативно-розшукових заходів.

У справах щодо розкриття і розслідування злочинів, пов’язаних зі зберіганням і транспортуванням грошових коштів, на нашу думку, можуть виникати такі типові ситуації коли особа причетна до злочину:

1) затримана на місці вчинення злочину чи зразу після його вчинення;

2) затримана при купівлі товару за крадені гроші, серійні номери яких були відомі;

3) відома, але переховується, і місце її знаходження не відоме;

4) не відома, але щодо неї є неповні дані (ознаки зовнішності, одягу, ім'я, кличка, можливі місця її перебування);

5) особа не відома і про неї немає ніяких даних.

При розслідуванні справ даної категорії висуваються версії: про характер події, що відбулася (чи мало місце пограбування або розбійний напад), про осіб, які вчинили напад (число злочинців і їх прикмети, спосіб дії в момент нападу, сліди і предмети, залишені на місці пригоди), про місце знаходження викрадених цінностей та грошей. Для розшуку злочинця, який зник з місця події, будується версія про місце його можливого знаходження — квартири родичів, знайомих, готелів, вокзали й аеропорти тощо [6, с. 37].

Для вирішення перерахованих слідчих ситуацій, можуть, висуватися наступні типові версії:

1) злочин, здійснений відомою конкретною особою;

2) злочин, здійснений особою, раніше засудженою за аналогічні діяння або деякі інші злочини;

3) злочин, здійснений неповнолітніми, що перебувають на обліку в органах внутрішніх справ, за майнові й корисливі, насильницькі злочини, а також за викрадення автотранспорту;

4) злочин, здійснений особами, раніше не засудженими, але які неодноразово здійснювали ще не розкриті грабежі і розбої аналогічним способом;

5) злочин, здійснений особами, тривалий час не працюючими, без певного місця проживання, що зловживають спиртними напоями та вживають наркотичні засоби;

6) злочин, здійснений «гастролерами» ;

7) злочин, здійснений особами по «наводці» [7, с. 352].

У першій ситуації оптимальна система слідчих й оперативно-розшукових дій може бути такою: затримання, особистий обшук і допит підозрюваного, огляд місця події, допит потерпілого і його огляд, обшук за місцем проживання й роботи затриманого, призначення експертиз, встановлення можливих очевидців і їх наступний допит.

У другій ситуації, за необхідності, за місцем проживання або в місцях можливого перебування злочинця, можуть бути організовані засідки. Після затримання підозрюваного найважливішими слідчими діями є особистий обшук, його допит, пред’явлення для впізнання потерпілому і свідкам, а також вилучення викрадених грошових коштів, обшук за місцем проживання й роботи. Досить ефективним оперативно-розшуковим заходом є спостереження за підозрюваним і пов’язаними з ним особами.

Третя типова слідча ситуація, пов’язана з тим, коли злочинець відомий, але зник, і місце його знаходження невідоме. У розглянутій ситуації визначальним фактором є час, тому дії слідчого і оперативних працівників повинні відзначатися невідкладністю та забезпечити збір пошукової експрес інформації шляхом короткого допиту потерпілого та свідків-очевидців, а саме про кількість осіб, що нападали, індивідуальні ознаки осіб (прізвища, місця проживання або роботи, прикмети зовнішності), напряму, у якому вони зникли. Після чого негайно здійснюється переслідування злочинців по «гарячих слідах» .

З метою швидкого затримання злочинців, що зникли, необхідно починати з проведення, як правило, не одного, а серії одночасних обшуків, як за місцем проживання, так і в інших місцях, обумовлених ситуацією. Для цього доцільно сформувати кілька оперативних груп із залученням співробітників міліції, а також потерпілого й очевидців, забезпечивши безпеку останніх. У всіх випадках про прикмети осіб, що нападали, орієнтуються територіальні підрозділи міліції, силами яких організується спостереження за місцями ймовірної появи злочинців.

У випадках встановлення підозрюваного його необхідно затримати, провести особистий обшук, огляд, обшук за місцем проживання або роботи, а потім допитати.

Четверта ситуація — якщо за результатами розшуку по «гарячих слідах» підозрювана особа не була встановлена, то надалі слід провести: огляд місця події, допит, а, за необхідності, й огляд потерпілого, допит свідків, чиї показання мають важливе значення. Допитувати їх доцільно відразу ж на місці події.

Отримані при цьому докази й інформація, що орієнтує, всебічно оцінюється і може бути використана для коректування комплексу подальших слідчих дій й оперативно-розшукових заходів, невідкладність яких обумовлена результатами попереднього розслідування (наприклад, виявлення й допит інших обізнаних осіб, призначення судових експертиз). Якщо і після цього місцезнаходження особи, що вчинила злочин, невідомо, то першочерговий етап розслідування закінчується шляхом винесення окремих доручень органам дізнання про розшук осіб, що вчинили злочин і зникли з місця події.

Заходи оперативно-розшукового характеру, проведені паралельно з названими слідчими діями, повинні допомогти швидкому встановленню місцезнаходження злочинця, що зник, його затриманні, а також розшуку викраденого майна.

У п’ятій ситуації оптимальний комплекс слідчих й оперативно-розшукових дій значно розширюється. Розслідування даної групи злочинів доцільно почати з огляду місця події, допиту потерпілих і свідків. Паралельно зі слідчими діями доцільно проводити оперативно-розшукові заходи: переслідування «по гарячих слідах», перекриття можливих шляхів відходу злочинця, поквартирний обхід району, де відбувся напад при інкасації грошових коштів.

При розслідуванні грабежів і розбійних нападів, пов’язаних зі зберіганням і транспортуванням грошових коштів, обов’язково повинні використовуватися дані про ознаки зовнішності осіб що нападали (якщо вони є). Для цього готуються і розповсюджуються орієнтировки про прикмети злочинців, застосовуються фотоальбоми (фотоі відеотеки), складаються суб'єктивні портрети (фотороботи), використовуватися засоби масової інформації.

У плані розслідування необхідно передбачати можливості криміналістичних, оперативно-розшукових й оперативно-довідкових обліків. Так, якщо є сліди рук, тоді варто запланувати їхню негайну перевірку за картотекою. Це дозволить виявити інші нерозкриті злочини, зроблені цими злочинцями. Із цією же метою повинні перевірятися кулі, гільзи, вилучені при розслідуванні розбійних нападів. У випадку викрадення так званих «номерних грошей» (номерні знаки яких відомі) слід передбачити їхню перевірку й постановку на відповідні місцеві обліки в інформаційних центрах МВС України. Це значно може полегшити розкриття й розслідування злочинів даної категорії. Велика увага повинна приділятися перевірці місць можливого придбання товарів за викрадені кошти: комісійних магазинів, ломбардів, ринків, вокзалів й інших об'єктів [7, с. 420].

При розслідуванні злочинів проти грошової інкасації з метою більш повного дослідження слідів і речових доказів виникає необхідність у призначенні різного роду судових експертиз. У першу чергу до них відноситься судово-медична експертиза й окремі види криміналістичних експертиз.

Судово-медична експертиза, звичайно, призначається для огляду та встановлення наявності чи відсутності тілесних пошкоджень потерпілого. Судово-медичний експерт може визначити характер і ступінь тяжкості тілесного пошкодження, спричиненого при нападі, а також може вказати, чим вони нанесені, і яка їхня давність.

За наявності на тілі підозрюваного ушкоджень, останньому доцільно пройти судово-медичний огляд для встановлення характеру і локалізації тілесних пошкоджень. З’ясування зазначених питань може допомогти слідчому перевірити зв’язок між виникненням тілесних пошкоджень і подією злочину, а також об'єктивно сприйняти пояснення підозрюваного про причини появи цих пошкоджень.

Крім того, шляхом судово-медичного огляду потерпілого можна визначити, у якому положенні він перебував у момент нанесення йому тілесних пошкоджень і чи не могли вони бути нанесені ним самим. Остання обставина має дуже важливе значення при дослідженні версії про інсценування нападу.

До компетенції судово-медичної експертизи також відноситься встановлення й дослідження крові з метою визначення її виду, групи й типу. Судово-медична експертиза, крім того, може встановити регіональне походження людської крові (з порожнини рота, носа, з наривів, менструальна), вказати на давність (приблизно) утворення кров’яних слідів. За допомогою судово-медичної експертизи можуть проводитися дослідження таких речових доказів, як волосся, слини, сперми та встановлюватись їх групова приналежність.

На розгляд судово-медичного експерта можуть бути поставлені наступні питання: чи є в даної особи які-небудь тілесні пошкодження, і якщо так, то які саме, який їх характер, кількість і локалізаціяяким знаряддям (зброєю) і яким способом нанесене тілесне пошкодження, якщо так, то чи не могло воно бути спричинено представленим для дослідження знаряддям (зброєю) — яке найбільш імовірне розміщення потерпілого у момент спричинення йому тілесних пошкодженьчи могли тілесні пошкодження, виявлені в даної особи, бути отримані при конкретних обставинах й умовах, про які показує потерпілий (характер знарядь, взаємне розміщення осіб у момент нанесення ушкоджень тощо) — яка давність тілесних пошкоджень, отриманих потерпілимчи нанесені тілесні пошкодження потерпілому в той самий чи інший часяка була кількість ударів й яка їх послідовністьчи є можливість за виявленими на тілі тілесними пошкодженнями визначити напрямок і силу ударучи могли бути заподіяні тілесні пошкодження, виявлені в потерпілого, власноручноякий ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у даної особи і чи є вони небезпечними для життяякі розміри стійкої втрати загальної і професійної працездатності і яка тривалість розладу здоров’я потерпілого у зв’язку з отриманим тілесним пошкодженням тощо [8, с. 262].

Крім того, при розслідуванні злочинів, учинених проти інкасації грошових коштів, може призначатися судово-балістична експертиза, що досліджує вогнепальну зброю, боєприпаси до неї, сліди пострілу й вирішує питання, пов’язані із застосуванням цієї зброї при здійсненні злочину. До обставин, що з’ясовуються за допомогою цієї експертизи, можуть встановлюватися групова й індивідуальна ідентифікація зброї по стріляних гільзах і кулях, встановлення напрямку, відстані, з якого був зроблений постріл, придатність зброї до стрілянини, часу, що пройшов з моменту пострілу тощо. Експертом може бути відновлений і номер зброї, якщо цей номер був знищений.

Зовсім очевидно, що зазначені відомості можуть мати велике значення для з’ясування механізму злочину й установлення осіб, які його зробили, а також для викриття злочинця в здійсненні ним декількох злочинів.

На вирішення експерту можуть бути поставлені питання: чи відноситься даний предмет до вогнепальної зброїдо якого виду й зразка відноситься дана вогнепальна зброяякий її калібрчи справна зброя і чи придатна вона для пострілуякщо несправна, то в чому полягає її несправність, яка природа її виникнення, як воно впливає на можливість використання зброїякою кулею зроблений останній постріл із гладкоствольної рушницічи можливий постріл з даної зброї кулею певного калібрускільки часу пройшло від останнього пострілучи використовувався даний чохол для зберігання зброї, представленого на дослідженнячи не складають дві частини ствола вогнепальної зброї єдине ціледо якого виду, типу, зразка відноситься даний патрон і у якому виді зброї він може бути використаний для стрільбидо патронів якого зразка відноситься дана куля, гільза, капсула, пижякий калібр стріляної кулі, гільзи, номер дробу, картечічи придатні дані патрони для стрільбиякі їх технічні й балістичні характеристики і чи відповідають вони нормам, установленим для патронів цього видузі зброї якого виду, системи, зразка вистрілена дана кулячи не зроблений постріл зі зброї, судячи з даної кулі або гільзи, що має якісь специфічні особливостічи не вистрілена куля зі зброї невідповідного калібруяка із представлених куль, вистрілених з одного екземпляра зброї, вистрілена першоючи не вистрілена дана куля, дріб, картеч із представленої зброїчи не належить дана гільза патрону, постріл яким зроблений із представленої зброїчи не належать дані гільзи патронам, що вистрілені з тієї самої зброїчи не становить куля і гільза до пострілу єдине ціле, один патрончи є пошкодження на ураженому об'єкті вогнепальнимз якої відстані був зроблений постріл у даний об'єкту якому напрямку й під яким кутом до ураженої перешкоди був зроблений пострілз якого місця був зроблений постріляке взаємне розташування зброї та пошкодженого об'єкта при пострілічи є сліди близького пострілу на одязі потерпілогочи міг потерпілий сам заподіяти собі дане пошкодження з даної зброїчи є на руках даної особи мікро накладення, що може бути результатом пострілу зі зброї певного видучи є забруднення кишень підозрюваного результатом носіння зброї [8, с. 278−279].

Не менш важливе доказове значення може мати висновок криміналістичної експертизи. Вона призначається в тих випадках, коли на місці нападу виявлена частина якого-небудь предмета, інша частина якого вилучена в підозрюваного, або коли в підозрюваного знайдені предмети, що належали потерпілому, а в останнього залишилися частини цих же предметів.

Крім розглянутих експертиз, по справах даної категорії може виникнути необхідність у призначенні дактилоскопічної експертизи для ідентифікації особистості за слідами пальців рук. За рішенням експерта можна поставити наступні питання: чи є на представленому об'єкті сліди рукчи придатні вони для ідентифікації особиякою рукою і якими пальцями залишені сліди на даному предметіяке положення слідів пальців рук, яка їхня локалізація на різних предметахчи має якісь особливості побудова кисті руки особи, яка залишила слідчи не було на руках сторонніх предметів: кілець, рукавичок тощояк давно залишені сліди рукяка кількість осіб перебувало на місці подіїчи належать сліди рук одному або декільком особамчи не залишені сліди рук конкретною особою [8, с. 340].

Наступним видом експертизи яка призначається у справах про злочини проти грошової інкасації може бути трасологічна експертиза для ідентифікації людини за слідами взуття, а також для ідентифікації слідів транспортних засобів і знарядь злому. При призначенні трасологічної експертизи слідів взуття можуть вирішуватися такі питання: яким взуттям залишені слідиякі особливості мають взуття, панчохи, носкиякі фізичні властивості має особа, яка залишила слідиякий напрямок і характер руху людиниоднією чи декількома особами залишені сліди взуттячи залишені сліди взуттям, панчохами або носками, вилученими в даної особи.

На вирішення трасологічної експертизи слідів знарядь й інструментів (механоскопічна експертиза) можуть ставитися такі питання: чи є на поверхні об'єкта сліди, залишені сторонніми предметамиякий механізм утворення цих слідівз якої сторони і у якому напрямку відбулося ушкодження даного об'єктадо якого виду або типу відноситься ця зброя, якою залишені слідиякий мінімальний час необхідно для вчинення даного зломуякими фізичними властивостями повинна володіти особа, що вчинила зломчи володіла особа навичками користування даним інструментом чи механізмомодним чи декількома знаряддями залишені дані слідичи не утворені сліди на декількох об'єктах одним і тим же знаряддямчи не утворені дані сліди знаряддям, представленим на експертизу [8, с. 524].

Судова транспортно-трасологічна експертиза має наступні можливості: яким видом транспорту, типом, моделлю автомобіля (мотоцикла, велосипеда, трактора тощо) і якими його частинами залишені слідиякою моделлю шини залишені слідияким колесом транспортного засобу залишені слідиу якому напрямку рухався транспортний засіб, що залишив слідичи залишені сліди даним транспортним засобомчи не є виявлений предмет частиною даного транспортного засобу, і чи не становили вони раніше єдине ціле [8, с. 526].

Іноді криміналістична експертиза призначається з метою ідентифікації особи по фотографії. А також може бути призначена хімічна експертиза для дослідження різних речовин, виявлених на підозрюваному або на знаряддях злочину, з метою встановлення їхньої однорідності з речовинами, вилученими з місця нападу [8, с. 623].

Крім зазначених вище експертиз у справах даної категорії, залежно від обставин і способу здійснення злочину можна провести такі експертизи, як механоскопічна експертиза слідів одягу і її ушкоджень, судово-трасологічна експертиза замикаючих пристроїв, судова експертиза об'єктів волокнистої породи, судово-медична експертиза речових доказів, судово-ботанічна й судово-ґрунтознавча експертизи. Представити повний перелік експертиз по справах даної категорії неможливо, тому що по кожній конкретній справі повинен проводитися індивідуальний підхід і визначені конкретні види судових експертиз, з урахуванням об'єктів, які є можливість дослідити.

Таким чином, для досягнення позитивного результату при розслідуванні злочинів проти інкасації грошових коштів, необхідно володіти методикою розслідування цієї категорії справ і знати можливості фахівців для залучення їх до відповідних досліджень.

Література:

1. Советская криминалистика: методика расследования отдельных видов преступлений / Под ред. В. К. Лисиченко. — К., 1988. — 405 с.

2. Колесниченко А. Н., Коновалова В. Е. Криминалистическая характеристика преступлений: Учебное пособие. — Х.: Харьк. юрид. ин-т, 1985. — 93 с.

3. Танасевич В. Г., Образцов В. А. О криминалистической характеристике преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. — М., 1976. — Вып. 25. — С. 94−105.

4. Матусовский Г. А. Проблемы совершенствования методики расследования преступлений //Актуальные проблемы формирования правового государства: Краткие тезисы докл. и науч. сообщ. респ. науч. конф. — X., 1990 — С. 280−282.

5. Руководство для следователей / Под ред. Н. А. Селиванова, В. А. Снеткова. — М.: ИНФРА-М, 1997. — С. 732.

6. Звирбуль А. К., Смыслов В. И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. — М.: 1982. — С. 45.

7. Руководство для следователей / Под ред. Н. А. Селиванова, В. А. Снеткова. — М.: ИНФРА-М, 1997. -С. 732.

8. Гриненко А. В. Руководство по расследованию преступлений: Учебное пособие. — М.: Изд-во НОРМА, 2002. — С. 768.