Сталінградська битва

Доповідь по історії на задану тему: Сталинградская битва Виконав: Филобок Костянтин Леонтійович група 163 т Краснодар, 1998 рік.

Сталинградская битва.

В результаті невдач Харківської операції 23 травня 1942 року 6, 57-ма армії, частина сил 9-ї армії й оперативної групи генерала Л. А. Бабшина виявилися повністю оточеними. Багатьом частинам втік із оточення, та деякі ми змогли цього. Відступаючи від Харкова наші війська зазнали втрат і могли успішно стримувати просування противника.

І було перепинити шлях німецьким військам до Волзі. Ставка 12 липня створила новий, Сталінградський фронт, включивши до нього 62-у армію, 63-ю армію, 64-ю армію. Для посилення фронту було передано формувалися 1-ша і 4-та танкові армії вцілілі частини 28, 38-ї і 57-ї армій. У оперативне підпорядкування командування фронту перейшла як і Волзька військова флотилия.

Наприкінці липня у склад Сталінградського фронту входило 38 дивізій, лише 18 були повністю укомплектовані: 6 мали від 2,5 до запланованих 4 тисяч жителів, а 14 — від 300 до 1000 людина. Цим малочисельним військом довелося розгорнутися на 530-километровом фронте.

Загалом у складі фронту у період налічувалося 187 тисяч жителів, 360 танків, 337 літаків, 7900 знарядь злочину і минометов.

На Сталінградському напрямі немецко-фашистское командування зосередило сильну ударне угруповання у складі 6-ї польовий і 4-й танкової армій, їх підтримували великі сили авіації і артилерії. Торішнього серпня сорок другого року до цих військам приєдналася 8-а італійська, а вересні - 4-та румунська армии.

Ворог зосередив 250 тисяч жителів, близько 740 танків, 1200 літаків, 7500 знарядь злочину і мінометів. Отже співвідношення сил становило: по людям 1,4:1, по знаряддям і мінометам — 1:1, щодо танків 2:1, щодо літаків 3,5:1 на користь противника.

Німецьке командування поставило перед групою армії «Б» стрімко захопити Сталінград, Астрахань але рішуче закріпитися на Волзі, відрізати Кавказ від Радянського Союза.

26 липня бронетанкові і моторизовані німецькі війська прорвали оборону 62-ї армії. Було введено у бій 1-ша і 4-та танкові армії, мали лише 240 танків дві стрілецькі дивізії, які змогли зупинити, але трохи затримали просування ворога. Важкі бою розгорнулися і ділянці 64-ї армії, але також противнику зірвалася відразу ж прорватися у Сталінград. У перебігу у першій половині серпня на підступах до міста йшли запеклі сражения.

Наші війська, спираючись на укріплені рубежі, героїчно відстоювали кожну п’ядь землі, завдавали контрудари, вимотували і знекровлювали ворожі війська, котрі рвуться до Сталинграду.

Після багатоденних запеклих боїв 23 серпня 14-ї танковий корпус противника, розрізаючи сталінградськуу оборону на частини, вийшов до Волзі. 62-а армія була відрізана основних сил Сталінградського фронта.

Німецька авиоармия піддала Сталінград варварським бомбардуванням, перетворюючи їх у купи руїн. Падали мирні жителі, знищувалися промислові підприємства міста і культурні ценности.

Війська Сталінградського фронту атакували противника з півночі та півдня, змусили його розгорнути значні сили, призначені для захоплення Сталінграда. Німецький 14-ї танковий корпус виявився відрізаним від своїх тилів і був за кілька днів отримувати постачання по воздуху.

Переправивши свої основні сили через Дон, противник розгорнув енергійний наступ, підтримавши його потужними ударами авиации.

Під тиском переважаючих сил противника наші війська отошли.

До району Сталінграда було перекинуто 1-ша гвардійська армія, 24-та і 66-та армії, підготовлене наступ, 5 вересня потрібних результатів може дати цілком, бракувало артилерії, боєприпасів, танків. З іншого боку, авіація противника постійно панувала повітря і бомбила наші частини. У цих боїв зірвалася прорвати бойові порядки супротивника й ліквідувати його коридор.

13, 14, 15, вересня для сталинградцев були важкими. Противник не рахуючись ні із чим, крок по кроку проривався через руїни міста усе ближче і стають ближчими до Волзі. Наші бійці 62-ї і 64-ї армій стояли до смерті. Проте сил з кожною годиною ставало все меньше.

Було створено 13-та гвардійська дивізія. Її удар був цілком несподіваним для ворога. 16 вересня дивізія таки відбила в ворога пануючу висоту Мамаїв Курган. Допомогли цьому артилерія і авиация.

У у Сталінград було переправлено через Волгу понад шість дивизий.

Для допомоги сталинградцам 19 жовтня, у наступ перейшли війська Донського фронту. Німці змушені були зняти з штурму міста частина авіації, артилерії і танков.

Того ж період 64-та армія завдала контрудару з півдня. Наступ Донського фронту й контрудару 64-ї армії полегшили скрутне становище 62-ї армії. Якби допомоги з боку Донського фронту й 64-ї армії 62-ї армія окремо не змогла б встояти, і Сталінград, можливо, було б взятий противником.

Понад три місяців тривали запеклі бою за Сталинград.

Після важких боїв Півдні країни, у районі Сталінграда й на північному Кавказі гітлерівське військове керівництво вважало, що радянські війська неспроможна у тих районах провести велике наступление.

Оперативні прорахунки німців погіршилися поганий роботою їх розвідки, яка спромоглася розкрити підготовку великого контрнаступу у районі Сталинграда.

Під час підготовки наступу потрібно було провести колосальні перевезення військ та матеріальнотехнічних засобів всім фронтів. І тому працювало 27 тисяч машин. Залізниці щодня подавали 1300 вагонів вантажів. До району Сталінграда було перекинено 11 армій, 13,5 тисяч знарядь злочину і мінометів, близько 900 танків, 1414 бойових літаків. Підготовка іти було завершено до 17 ноября.

Війська Південно-Західним фронтом і Донського фронту 19 листопада о 7 годин 30 хвилин почали грандіозне наступ прорвавши оборону супротивника й в 16 годин 23 листопада о районі хутора Радянського з'єдналися, замкнувши оточення сталінградської угруповання супротивника у межиріччі Волги і Дона.

У цьому перший етап контрнаступу був завершен.

Для порятунку оточених у районі Сталінграда військ на Сталінградському напрямі гітлерівське командування створило групу армій «Дон», командувачем призначили генерал-фельдмаршал Манштейн. Своє наступ почав 12 грудня з району Котельникова вздовж залізної дороги.

За дні боїв противнику вдалося пройти вперед до Сталінграда на 45 километров.

Війська Південно-Західного і Сталінградського фронтів, блискуче виконавши поставлені завдання учинив стрімкий розгром ворога, зірвали план Манштейна по деблакированию військ Паулюса.

У 1943 року зовнішній фронт у районі Дону був відсунуть на 200 — 250 кілометрів за захід. Становище німецьких військ різко погіршилося. Ніяких перспектив на порятунок в них не было.

Щоб припинити кровопролиття 6-ї армії поставили ультиматум, гітлерівське командування відкинуло його. 22 січня війська Донського фронту розсікли німецьку угруповання на дві части.

31 січня була остаточно розгромлена південна угруповання німецьких військ, Її залишки на чолі з командуючим 6-ї армії Паулюсом здалася в полон, а 2 лютого здалися залишки і північної групи. У цьому повністю завершено найбільша битва на Волзі. Загальні втрати від ворожих військ у районі Дону, Волги, Сталінграда становили близько 1,5 мільйона чоловік до 35 000 танків і штурмових знарядь, 12 000 знарядь злочину і мінометів, до 3000 самолетов.

Поразка фашистського блоку під Сталінградом вразило всю фашистську Німеччину, підірвало довіру її союзників. Японія змушена була відмовитися від планів амбіційних повної свободи дій проти СРСР. У Туреччини посилилося прагнення зберегти нейтралитет.

Cписок литературы.

1 «Велика Вітчизняна війна 1941 — 1945. Словниксправочник."Под редакцією М. М. Кир’яна, Москва. Видавництво політичної літератури. 1988.

2 Жуков Р. До. «Спогади і роздуми. «Видавництво Агенства Печатки Новини, Москва, 1971.

3 Казаков У. І. «Артилерія, вогонь!» Видавництво ДТСААФ, Москва, 1972.

4 Родимців А. І. «На останньому рубежі.» Нижне-Волдское книжкове видавництво, Волгоград, 1964.