Прогнозування ймовірності банкрутства підприємства

• Прогнозування ймовірності банкрутства підприємства
• ЗМІСТ
• Вступ
• 1.Загальна характеристика ТОВ «Вланик»
• 2. Оцінка структури капіталу
• 3. Оцінка ліквідності та платоспроможності
• 4. Оцінка забезпечення оборотних активів власними джерелами фінансування
• 5. Прогнозування ймовірності банкрутства підприємства
• Висновки
• Список використаних джерел
• Додатки

ліквідність платоспроможність банкрутство фінансовий

Вступ

Дані фінансової звітності служать основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства. Адже для того, щоб ухвалити рішення необхідно проаналізувати забезпеченість фінансовими ресурсами доцільність і ефективність їх розміщення і використовування, платоспроможність підприємства, його фінансові взаємостосунки з партнерами. Оцінка цих показників, потрібна для ефективного управління фірмою. З їх допомогою керівники здійснюють планування, контроль, покращують і удосконалюють напрям своєї діяльності. Основною задачею роботи є вивчення складання, контролю і аналізу фінансової звітності ТОВ «Вланік», розгляд внутрішніх і зовнішніх відносин господарського суб'єкта, виявлення його фінансового положення, платоспроможності і прибутковості. Метою даної роботи є проведення комплексу заходів щодо аналізу фінансового стану підприємства та прогнозування банкрутства. Для реалізації поставленої мети в бакалаврської роботі поставлені і зважуються наступні взаємозалежні задачі:

розглянути структуру оборотних коштів підприємства;

проаналізувати склад капіталу підприємства;

провести аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства;

здійснити діагностику фінансового стану підприємства, включаючи проведення аналізу й оцінки майнового положення, ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості підприємства.

Інформаційною базою дослідження є бухгалтерська і фінансова звітність ТОВ «Вланік». Основними джерелами інформації при написанні роботи служитимуть матеріали нормативних документів і інструкцій КМУ, Мінфіну України, науково-популярної статті періодичних видань і книги під редакцією Н. М. Ткаченко, В. Я. Савченко, О.В. Ефімової, А. Д. Шеремета, і Р.С. Сайфуліна.

1. Загальна характеристика ТОВ «Вланик»

ТОВ «Вланик» було створено у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), заснованого на колективній власності, і зареєстровано 12 жовтня 1993 р. Спочатку підприємство займалося видавничою діяльністю, реалізацією друкарської продукції і наданням посередницьких послуг. Чисельність працюючих на підприємстві в перші роки не перевищувала 15 чоловік.

В липні 1997 року відбулися зміни в маркетинговій політиці ТОВ «Вланик», і з цих пір почався значний розвиток підприємства.

Товариство створено шляхом об'єднання грошових коштів і майна громадян засновників і їх підприємницької діяльності на підставі закону України «Про господарські товариства» з метою отримання прибутку на основі задоволення потреб громадян, підприємств.

В даний час ТОВ «Вланик» має наступні структурні підрозділи:

ѕ видавництво;

ѕ друкарня;

ѕ відділ управління;

ѕ службу маркетингу і збуту;

ѕ бухгалтерію.

На початку 1995 року за контрактом з Австрійською фірмою «Брюдер Хенн» було поставлено і змонтовано видавниче і друкарське устаткування на суму 1 млн.300 тис. DM:

ѕ друкарська двофарбна машина «Роланд» ;

ѕ видавнича комп’ютерна система з комплектом кольорового ділення;

ѕ устаткування для виготовлення фото і друкарських форм;

ѕ обробне устаткування.

Рівень якості продукції, виготовленої на даному устаткуванні, відповідає вимогам аналогічних виробництв в розвинених країнах світу.

В даний час підприємство — одне з найбільших видавництв сходу України. Їм видаються всеукраїнська рекламно-інформаційна газета «Експрес-клуб, обласні газети «Експрес-новини», «Вісті регіону», «Податковий калейдоскоп», «За кермом», «Світоч», які користуються заслуженою популярністю у читачів.

У 2007 р. почали видаватися 2 нових всеукраїнські газети — «Мир новин — Україна» і «До речі», метою яких є інформування населення про події в Україні і світі, розвиток дозвілля.

Всеукраїнська щотижнева повнокольорова газета «Експрес-клуб — постійний лідер серед рекламно-інформаційних друкарських видань України. На 56 сторінках, окрім новин політики, економіки, культури регіону, України, країн ближнього і дальнього зарубіжжя, значна увага відводиться рекламі загальнодержавного і регіональних ринків товарів і послуг, сприяючи тим самим розвитку малого, середнього і крупного бізнесу як на Луганщині, так і за її межами.

Газета удостоєна численних нагород на регіональному, республіканському і міжнародному рівнях.

Газета «Податковий калейдоскоп» видається спільно з ГНА в Луганській області і є надійним помічником в роботі підприємців, бухгалтерів, фінансистів і ін.

В газеті «Вісті регіону» знаходять багато цікавої для себе інформації жителі міст: Стаханов, Брянка, Кировськ, Первомайськ, Перевальськ і ін.

Тижневик «Експрес-новини» можна назвати газетою для всієї сім'ї, оскільки його зміст розрахований на найширший круг читачів.

Знайшли своїх численних читачів і інші газети.

В процесі своєї діяльності ТОВ «Вланик» успішно співпрацює з Луганськими обласною і міською радами, облдержадміністрацією і міськвиконкомом, УСБУ, УМВД і УГАЇ України в Луганській області, обласним судом і прокуратурою, іншими державними органами і суспільними організаціями, численними підприємцями і рекламними агентствами всіх регіонів України, а також інформаційними фірмами Росії (ЗАТ «Видавничий будинок «Мир новин» м. Москва).

Зараз на підприємстві працюють 44 людини. В 2008 році підприємство було визнано переможцем обласного конкурсу на звання «Кращий роботодавець року» .

Стратегія підприємства направлена на постійне удосконалення якості продукції, яка випускається, і послуг, які надаються, більш повне задоволення попиту споживачів.

Малюнок 1.1. Структура управління ТОВ «Вланик»

2. Оцінка структури капіталу

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які засоби воно має в своєму розпорядженні і куди вони вкладені. Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Він є основою їх самостійності і незалежності. Проте потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних засобів не завжди вигідно для нього. Слід мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, чим платить за кредитні ресурси, то привертаючи позикові засоби, воно може підвищити рентабельність власного капіталу. В той же час якщо засоби підприємства створені в основному за рахунок короткострокових зобов’язань, то його фінансове положення буде нестійким, оскільки з капіталами короткострокового використовування необхідна постійна оперативна робота, направлена на контроль за своєчасним їх поверненням і залучення в оборот на нетривалий час інших капіталів. Отже, від того, наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове положення підприємства. Вироблення правильної фінансової стратегії в цьому питанні допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності. При аналізі джерел формування майна підприємства повинні бути розглянуті абсолютні і відносні зміни у власних і позикових засобах підприємства. При цьому в першу чергу необхідно відповісти на наступні питання:

— які засоби (власні або позикові) є основним джерелом формування активів підприємства;

— який напрям зміни частки власного капіталу в структурі пасивів балансу за аналізований період.

Для відповіді на поставлені питання, скористаємося даними, представленими в таблиці 2.1. Основним джерелом формування майна ТОВ «Вланик» є власний капітал. На початок 2008 г. його частка в структурі пасивів склала 97,47%. На кінець року частка власного капіталу в структурі пасивів трохи зменшилася (на 1,56%) і склала 95,91%. Така структура джерел формування майна підприємства характеризує його незалежність від зовнішніх кредиторів. Дані зміни приведені в таблиці 2.4, показують зміни в структурі власного капіталу.

Таблиця 2.1.Зміни в структурі власного капіталу

Дані, наведені в таблиці 2.1 показують зміни в структурі власного капіталу. Частка статутного капіталу зросла на 1,64 процентні пункти. Збільшилася частка іншого додаткового капіталу на 10,61%. Зросла сума непокритого збитку на 488,7 тис. грн. і склала на кінець року 1073,0 тис. грн. Це свідчить про падіння ділової активності підприємства. Наступний крок — аналіз динаміки і структури позикового капіталу (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2. Динаміка структури позикового капіталу.

Як на початок, так і на кінець звітного періоду зобов’язання підприємства на 100% складалися з поточних. Це є негативним чинником, бо свідчить про нераціональну структуру балансу і про високий ризик втрати фінансової стійкості. Довгострокових зобов’язань за аналізований період підприємство не мало. За станом на кінець 2008 р. кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги відсутня. До кінця року зросла поточна заборгованість по розрахунках на 62,7 тис. грн. і склала 190,1 тис. грн. При цьому найбільша питома вага займає заборгованість перед бюджетом — 58,13%; по страхуванню — 30,51%; по оплаті праці - 8,52%. За станом на кінець 2008 р. на аналізованому підприємстві спостерігається скорочення джерел формування майна на 431,20 тис. грн. Цьому сприяв сукупний вплив чинників:

— зменшення власних засобів на 492,5 тис. грн.

— збільшення поточних зобов’язань на 61,3 тис. грн.

Проведений аналіз структури пасивів свідчить про спад ділової активності підприємства.

Таким чином, аналіз структури власних і позикових засобів необхідний для оцінки раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства і його ринкової стійкості. Цей момент дуже важливий, по-перше, для зовнішніх користувачів інформації (наприклад, банків і інших постачальників ресурсів) при вивченні ступеня фінансового ризику і, по-друге, для самого підприємства при визначенні перспективного варіанту організації фінансів і виробленні фінансової стратегії.

3. Оцінка ліквідності та платоспроможності

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємства вважається найважливішою умовою його господарської діяльності. Під платоспроможністю підприємства розуміється його здатність своєчасно проводити платежі по кредиторській заборгованості, вимагаючий негайного погашення. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі. Проте, між ними існують певні відмінності. Поняття ліквідності більш ємке. Від ступеня ліквідності балансу залежить його платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний, але і перспективний стан активів.

Ліквідність балансу придбаває важливе значення при переході до ринкової економіки, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства. Для визначення ступеня ліквідності балансу слід зіставити частини активу, які до цього ж терміну повинні бути сплачені. Якщо при такому зіставленні реалізація активу дає суми, достатні для погашення зобов’язань, то в цій частині баланс буде ліквідним, тобто підприємство платоспроможно. При несприятливому співвідношенні, коли до того або іншого терміну пасивні зобов’язання перевищують реалізовувані цінності, підприємство неплатоспроможно. Баланс, оброблений для розрахунку платоспроможності, називається балансом ліквідності. Для розрахунку ліквідності дані балансу ділять на групи (окремі баланси), однакові по термінах реалізованості та погашення. В деяких окремих балансах ліквідність буде позитивна (сума активів перевищує суму пасивів), в інших — негативна (сума активів менше суми пасивів).

Таблиця 3.1 Баланс ліквідності.

Залежно від ступеня ліквідності (швидкості перетворення в грошові кошти), активи підприємства умовно ділять на наступні групи:

1. Самі ліквідні активи (А1), — до них відносяться всі статті грошових коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції. Дана група розраховується таким чином:

А1 = стр.220ф.1 + стр.230ф.1 + стр.240ф.1 (3.1)

За даними балансу ТОВ «Вланик» за 2008 г.:

— на початок року група самих ліквідних активів склала: А1=0,1 тис.грн.

— на кінець року активи цієї групи у підприємства відсутні.

2. Швидкореалізуєми активи (А2), — активи, для обігу яких в грошову форму потрібен більш тривалий час. До цієї групи активів відносяться: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі отримані.Ліквідність цих активів залежить від ряду суб'єктивних і об'єктивних чинників: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості документообігу в банках, від попиту на продукцію і її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців форм розрахунків. Ця група розраховується таким чином:

А2=стр.130ф.1 + стр.140ф.1 +стр.150ф1 + стр160ф.1 +

+ стр.170ф.1 + стр.180ф.1 + стр.190ф.1 + стр.200ф.1 + стр.210ф.1 (3.2)

За даними звітності ТОВ «Вланик» дана група склала по стану:

— на початок року А2н = 292,5 + 85,3 + 98,1 + 60,6 = 536,5 тис. грн.

— на кінець року А2к = 249,9 + 91,8 + 58,5 + 10,6 = 410,8 тис. грн.

3. Поволі реалізовувані активи. Набагато більший термін знадобитися для перетворення виробничих запасів і витрат в незавершеному виробництві в готову продукцію, а потім в грошові кошти. Крім того, до цієї групи активів відносяться витрати майбутніх періодів, а також оборотні активи, що не увійшли до перших двох груп. Розрахунок цієї групи можна представити таким чином:

А3=стр.100ф.1 + стр.110ф.1 +стр.120ф1 + стр250ф.1 + стр.270ф.1 (3.2)

Дана група для ТОВ «Вланик» склала:

— на початок 2008 року А3н = 116,0 + 8,4 + 2,3 = 126,7 тис. грн.

— на кінець 2008 року А3к = 108,4 + 7,2 = 115,6 тис. грн.

4. Важко реалізовувані активи (А4) — це активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю групу включаються необоротні активи підприємства, вартість яких відображена в першому розділі активу балансу:

А4 = IП = стр.080ф.1 (3.3)

За даними ТОВ «Вланик» :

— на початок 2008 року А4н = 4418,0 тис. грн.

— на кінець 2008 року А4к = 4123,7 тис. грн.

Пасиви балансу групуються по ступеню терміновості настання терміну їх оплати:

1. Найбільш термінові зобов’язання (П1). До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарах, роботах, послугах.

П1 = стр.530ф.1 (3.4)

Для ТОВ «Вланик» значення цього показника склало:

— на початок 2008 року П1 = 1,4 тис. грн.

— на кінець 2008 року — відсутній.

2. Короткострокові пасиви. До цієї групи відносяться короткострокові позикові засоби, поточні зобов’язання по розрахунках і інші поточні зобов’язання. Слід зазначити, що сюди необхідно віднести також частину пасивів, представлених в другому розділі пасиву балансу «Забезпечення подальших витрат і платежів», в частині сум, планованих до виплати протягом 12 місяців, починаючи з датою складання балансу, або протягом одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців. Таке ж обмеження відносяться і до п’ятого розділу пасиву балансу «Доходи майбутніх періодів». Іншими словами, в цю групу відносяться статті четвертого розділу пасиву балансу за вирахуванням кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги і статті другого і п’ятого розділів пасиву балансу з урахуванням обумовлених вище обмежень. Розрахунок даної групи пасивів має наступний вигляд:

П2 = IVП — стр.530ф.1 + IIП + VП = стр.620ф.1 — стр.530ф.1 +

+ стр.430ф.1 + стр.630ф.1 (3.5)

За даними звітності за 2008 р. для ТОВ «Вланик» значення цього показника склало:

— на початок року П2н = 128,8 — 1,4 = 127,4 тис. грн.

— на кінець року П2к = 190,1 тис. грн.

3. Довгострокові пасиви (П3) — ця група представлена довгостроковими зобов’язаннями підприємства, відображеними в третьому розділі пасиву балансу, а також статтями другого і п’ятого розділів пасиву балансу, не віднесеними до другої групи:

П3 = III П + II П + V П = стр.480ф.1 +стр.430ф1 + стр.630ф.1 (3.6)

Довгострокові пасиви за даними 2008 р. ТОВ «Вланик» відсутні.

4.Постоянные (стійкі) пасиви — це статті першого розділу пасиву балансу:

П4 = I П = стр.380ф.1 (3.7)

За даними балансу ТОВ «Вланик»

— на початок року П4н = 4952,5 тис. грн.

— на кінець року П4к = 4460,0 тис. грн.

Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки приведених груп по активу і пасиву. Якщо при такому зіставленні активів вистачає для покриття пасивів, то баланс — ліквідний, а підприємство — платоспроможне. В іншому випадку баланс — неліквідний і підприємство вважається неплатоспроможним.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо дотримується наступні нерівності:

А1? П1

А2 ?П2

А3 ?П3

А4? П4

Якщо виконуються перші три нерівності в цій системі, то це передбачає і виконання четвертої нерівності. Це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова його фінансової стійкості. Якщо одне або декілька нерівностей системи мають протилежний знак від зафіксованого в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в більшому або меншому ступені відрізняється від абсолютної.

Зіставлення підсумків першої групи по активу і пасиву, тобто А1 і П1 відображає співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння другої групи по активу і пасиву (А2 і П2) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення підсумків по активу і пасиву для третьої і четвертої груп (А3 і П3, А4 і П4) відображає співвідношення платежів і надходжень у відносно віддаленому майбутньому. Аналіз ліквідності балансу оформляється спеціальною таблицею.

Таблиця 3.2. Аналіз ліквідності балансу.

Результати розрахунків по аналізованому підприємству (табл. 3.2) показують, що в цій організації зіставлення підсумків груп по активу і пасиву має наступний вигляд:

— на початок року А1 < П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 < П4

— на кінець року А1 = П1; А2 > П2; А3> П3; А4 < П4.

Як видно з приведених співвідношень, на початок року спостерігається недолік самих ліквідних активів для покриття найтерміновіших зобов’язань. На кінець року самі ліквідні активи у підприємства відсутні, але воно також не має і зобов’язань, що відносяться до групи П1.

Проте в даній ситуації аналізованому підприємству необхідно вжити заходам по перекладу активів з менш ліквідних груп в групу А1. Для цього забезпечити реалізацію зайвих запасів, активізувати претензійну роботу по стягненню заборгованості з дебіторів, підвищувати конкурентоспроможність продукції, шукати для неї нові ринки збуту і ін. Все це дозволити запобігти дефіциту грошових коштів в майбутньому.

Оптимальні значення вищеперелічених коефіцієнтів і їх значення за даними фінансової звітності підприємства наведені в табл. 3.3.

Таблиця 3.3. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності.

Як видно з приведеного розрахунку, коефіцієнти поточної і термінової ліквідності вище визнаного нормального рівня. При цьому ліквідність балансу дещо знизилася, на початок і на кінець звітного року має нульове значення: підприємство випробовує недолік грошових коштів. Підвищені значення коефіцієнтів поточної і термінової ліквідності свідчать про нераціональне використовування оборотних активів підприємства.

4. Оцінка забезпечення оборотних активів власнми джерелами фінансування

Оборотний капітал може знаходитися у сфері виробництва (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) і сфері обігу (готова продукція на складах і відвантажена покупцям, засоби в розрахунках, грошова готівка в касі і на рахівницях в банках, товари і т.д.). Розміщення засобів підприємства має велике значення у фінансовій діяльності і підвищенні її ефективності. Від того, які асигнування вкладені в основні і оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва і у сфері обороту, в грошовій і матеріальній формі, в значній мірі залежать результати виробничо-фінансової діяльності і відповідно фінансовий стан підприємства. Якщо створені виробничі потужності підприємства використовуються недостатньо повно через відсутність сировини, матеріалів то це негативно позначиться на фінансових результатах підприємства і його фінансовому положенні. Те ж відбудеться, якщо створені зайві виробничі запаси, які не можуть бути швидко перероблені на наявних виробничих потужностях. У результаті заморожується капітал, сповільнюється його оборотність і як наслідок погіршується фінансовий стан. І при добрих фінансових результатах, високому рівні рентабельності підприємство може зазнавати фінансові труднощі, якщо воно нераціональне використовувало свої фінансові ресурси, вклавши їх в наднормативні виробничі запаси або припустиввшися велику дебітор скую заборгованість.

Дані, представлені в таблиці 4.1 показують зміни в структурі оборотних коштів підприємства.

Як видно з таблиці, на початок звітного періоду найбільший внесок у формування оборотних активів підприємства внесли запаси.

Таблиця 4.1.Аналіз структури оборотних коштів підприємства.

На кінець звітного періоду їх частка у складі оборотних коштів зросла на 11,16 процентні пункти і склала 86,87%. Це слід оцінювати як негативне явище, оскільки надмірні запаси сприяють заморожуванню оборотного капіталу, зниженню його оборотності і як наслідок приводять до погіршення фінансового стану підприємства. Велику питому вагу (47,47%) в поточних активах займає готова продукція. Перш за все це пов’язано з високою конкуренцією, втратою ринків збуту, низькою купівельною здатністю населення, високою собівартістю продукції і т.д. Збільшення залишків готової продукції на складах підприємства приводить також до тривалого заморожування оборотного капіталу, відсутності грошової готівки, зростання кредиторської заборгованості постачальникам, бюджету, працівників підприємства по оплаті праці і т.д. Це одна з основних причин неплатоспроможності ТОВ «Вланик». Велика увага на фінансовий стан підприємства надає стан виробничих запасів. В цілях нормального ходу виробництва і збуту продукції запаси повинні бути оптимальними. Накопичення великих запасів свідчить про спад активності підприємства, уповільненні оборотності оборотного капіталу. В той же час недолік запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, оскільки скорочується виробництво продукції, зменшується фінансовий результат. Будь-яке зростання вартості запасів повинне супроводжуватися таким же (або великим) зростанням оборотності оборотного капіталу. В нашому випадку вартість запасів за звітний період знизилася на 7,6 тис. грн., темп зростання при цьому склав 93,45%. Проте частка запасів в загальній вартості майна зросла на 0,05%. На кінець звітного періоду частка дебіторської заборгованості в структурі оборотних активів склала 13,13% або 69,1 тис. грн., що менше на 89,6 тис. грн. в порівнянні з початком року (темп зростання 43,54%). Необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованість. Наявність останньої створює фінансові ускладнення, оскільки підприємство відчуватиме недолік фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної платні і ін. Інформація про прострочену дебіторську заборгованість міститься в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Аналіз складу і давності утворення дебіторської заборгованості.

Згідно даних таблиці 4.2 за станом на кінець року в загальній сумі дебіторської заборгованості - 53,54% - має термін непогашення до 3-х місяців, 27,50% - понад один рік. Така ситуація характеризується необачною кредитною політикою підприємства по відношенню до покупців. Підприємству необхідно активізувати претензійну роботу по стягненню дебіторської заборгованості, при цьому особливу увагу зосередити на заборгованості з терміном непогашення понад один рік і в особливо крупних сумах.

5. Прогнозування ймовірності банкрутства підприємства

Банкрутство (фінансовий крах, розорення) — це підтверджена документально нездатність суб'єкта господарювання платити за своїми борговими зобов’язаннями і фінансувати поточну основну діяльність через відсутність засобів.

Діагностика банкрутства є системою цільового фінансового аналізу, направленого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують загрозу його банкрутства в майбутньому періоді. В даний час державними органами, для цілей діагностики банкрутства Українських підприємств, розроблені Методичні рекомендації по виявленню ознак неплатоспроможності підприємства і ознак дій по захованню банкрутства, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства, затверджені наказом Мінекономіки України від 17.01.2001 г. № 10. Дані методологічні рекомендації розрізняють три ступені неплатоспроможності підприємства: поточну, критичну і надкритичну неплатоспроможність.

Ознаки критичної неплатоспроможності відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства. Наявність ознак надкритичної платоспроможності відповідає фінансовому положенню боржника, коли він, згідно Закону про банкрутство, зобов’язаний звернутися в місячний термін в арбітражний суд із заявою про порушення справи про банкрутство, тобто якщо задоволення вимог одного або декількох кредиторів приведе до неможливості виконання його грошових зобов’язань в повному об'ємі перед іншими кредиторами. Для того, щоб визначити ознаки якої неплатоспроможності, характеризують фінансовий стан підприємство, розраховують наступні показники:

1) поточної платоспроможності;

2) коефіцієнт забезпечення власними засобами;

3) коефіцієнт покриття.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) за наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою є у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів і інших високоліквідних активів і його поточних зобов’язань, визначувана по формулі:

Пп = А040 + А045 + А220 + А230 + А240 -П620 (5.1)

де, А045, А220, А230, А240 — відповідні рядки активу балансу; П620 — підсумок IV розділу пасиву балансу. Негативний результат суми алгебри вказаних статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства.

За даними звітності за 2008 р. показник поточної платоспроможності по ТОВ «Вланик» склав відповідно на початок і кінець року: -128,7 тис. грн. і -190,1 тис. грн.

Коефіцієнт забезпечення власними засобами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стабільності, і визначається як співвідношення різниці між об'ємами джерел власних і прирівняних до них засобів і фактичною вартістю основних засобів і інших необоротних активів до вартості є у підприємства оборотних активів — виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості і інших оборотних активів.

Коефіцієнт забезпечення власними засобами визначається по формулі:

К з.в.з. = (П380 — А080): А260 (5.2)

де П380 — підсумок розділу І пасиву балансу; А080, А260 — підсумки І і ІІ розділів активу балансу відповідно. Нормативним значенням коефіцієнта забезпечення є 0,1. Коефіцієнт забезпечення власними засобами для ТОВ «Вланик» за станом на початок і кінець 2008 г. склав відповідно 0,81 і 0,64.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається як співвідношення суми оборотних коштів до загальної суми поточних зобов’язань по кредитах банку, інших позикових засобів і розрахунків з кредиторами. Коефіцієнт покриття визначається по формулі:

К п = А260: П620 (5.3)

де А260 — підсумок ІІ розділу активу балансу.

Нормативне значення коефіцієнта покриття -1,5. За даними звітності ТОВ «Вланик» за станом на початок і кінець 2008 р. цей показник відповідно склав 5,15 і 2,77.

В таблиці 5.1 приведений алгоритм визначення ступеня неплатоспроможності підприємства залежно від значень розглянутих вище показників.

Таблиця 5.1.Алгоритм визначення ступеня неплатоспроможності підприємства

Виходячи з наведених розрахунків можна зробити висновок про те, що ТОВ «Вланик» має ознаки поточної неплатоспроможності, тобто внаслідок недостатності грошових коштів, підприємство не здатне виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання по сплаті податків і зборів.

Висновки

За результатами курсової роботи можно зробити наступні висновки.

В умовах значної зношеності основних засобів в цілях технологічного переозброєння підприємству необхідні інвестиції.

Структура оборотних коштів підприємства істотно деформована — значна її частина зв’язана в товаро-матераільних цінностях, а високоліквідних оборотних коштів підприємство практично не має. Найбільшу питому вагу в структурі оборотних активів займає готова продукція. Надмірне накопичення готової продукції привело до заморожування оборотного капіталу підприємства, що з’явилося однією з причин його неплатоспроможності. Це пояснюється високою конкуренцією, втратою ринків збуту, низькою купівельною спроможністю підприємств, високою собівартістю продукції, неритмічністю випуску і відвантаження. Для підприємства в даній ситуації необхідно розширювати існуючі ринки збуту, і здійснювати пошук нових. З цією метою необхідно вивчати шляхи зниження собівартості продукції, підвищувати її якість і конкурентоспроможність, проводити ефективну рекламу.

Великий вплив на виробничі результати і фінансовий стан підприємства надає якість виробничих запасів. В цілях нормального ходу виробництва і збуту продукції запаси повинні бути оптимальними. Накопичення великих запасів на аналізованому підприємстві свідчить про спад його ділової активності. Для ліквідації наднормативних запасів можна скоротити закупівлю тих матеріалів, які є в надлишку; реалізувати непотрібні матеріали; «розчистити» незавершене виробництво і т.п.

Основним інструментом управління оборотними активами є нормування. Суть якого полягає у визначенні сум оборотних коштів, необхідних для утворення постійних мінімальних, і в той же час достатніх запасів матеріальних цінностей, незнижуваних залишків незавершеного виробництва і інших оборотних коштів.

Нормування оборотних коштів на аналізованому підприємстві практично не здійснюється.

Погіршення фінансового стану підприємства пов’язано і з накопиченням простроченої дебіторської заборгованості. Прискорити платежі можна шляхом вдосконалення розрахункових документів, попередньої оплати, вживання вексельної форми розрахунків і т.д. По наявних сумах простроченої заборгованості підприємству слід активізувати претензійну роботу.

Продукція ТОВ «Вланік» відпускається як юридичним, так і фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності (приватним підприємцям). Нерідко відбуваються ситуації, коли покупець, через ті або інші обставини, повертає товар. У випадку, якщо покупець є платником ПДВ, проблем не виникає: на суму поверненого товару підприємство робить розрахунок коректування і зменшує свої податкові зобов’язання по ПДВ. У разі ж, якщо покупець не є платником ПДВ, підприємство при поверненні від нього товарів «втрачає» 20% ПДВ. Для виходу з ситуації, що склалася, можна скористатися таким видом договору, як договір зберігання. Згідно з угодою зберігання одна сторона зобов’язується берегти майно, передане їй іншою стороною, і повернути це майно в цілості. Тобто підприємство на підставі такого договору з суб'єктом підприємницької діяльності - платником ПДВ може передати йому певні товари на відповідальне зберігання, а якщо останній схоче придбати ці товари або їх частину, то необхідно буде оформити пост-фактум договір купівлі-продажу. В цьому варіанті товари до їх «задекларованого продажу» є майном підприємства, і при їх поверненні з відповідального зберігання проводити перерахунок податкових зобов’язань згідно п. 4.5. ст. 4 Закону про ПДВ немає необхідності.

Список використаних джерел

1. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 1 «Общие требования к финансовой отчетности»: Утвержденное Приказом Министерства финансов Украины от 31.03.99 г. № 87 //Баланс, — 2007. — № 12 — ст. 3.

2. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 2 «Баланс»: Утвержденное Приказом Министерства финансов Украины от 31.03.99 г. № 87 //Баланс, — 2007. — № 12 — ст. 7.

3. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 7″ Основные средства" :Утвержденное Приказом Министерства Украины от 27.04.00 г. № 92//Баланс,-2007.-№ 12-ст.27.

4.. № 419 //Баланс. — 2000. — № 10 -ст.5.

5. Анализ хозяйственной деятельности /Под ред. Белобородовой В. А. — М.: Финансы и статистика, 1985. — 352с. образование ХХІ века.

6. Баканов М. И. Шеремет А.Д. Теория экономического анализаМ.: Финансы и статистика, 1999.

7. Белуха Н. Т. Аудит финансового состояния предприятия //Бухгалтерский учет и аудит. 1994. — № 5. с. 17 — 20.

8. Гавриленко Т. В. Методики визначення ймовірності банкрутства підприємства //Легка промисловість. 2007. — № 3 — с. 56 — 57.

9. Глен А. Велш, Дэниэл Г. Шорт. Основы финансового учета. -К.: Основы.1999.

10. Ефимова О. В. Как анализировать финансовое положение предприятия. — М.: Интел-Синтез, 1994.

11. Инструкция о порядке о порядке заполнения форм годового бухгалтерского отчета предприятия. //Свiт бухгалтерського облiку — 1997 — квiтень — с.35−56

12. Негашев Е. В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка: Учеб. Пособие. — М.: Высш. шк., 1997. — 192 с.

13. Патров В. В., Ковалев В. В. Как читать баланс — М.: Финансы и статистика, 1991 — 128с.: — (Бухгалтеру промышленного предприятия).

14. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. — Минск: ООО «Новое знание», 2000. — 688с.

15. Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуацийК.: Издательский дом «Максимум», 2007.

16. Финансовый анализ деятельности фирмы. — М.: ИСТ-сервис, 2007.

Шеремет А.Д., Сайфулин Р. С. Методика финансового анализа. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 176 с.

ДОДАТКИ

Звіт про фінансові результати за 2008 р