Проблеми та перспективи сталого розвитку вітчизняних підприємств
В сучасних умовах відкритого конкурентного середовища, політичної та економічної нестабільності, підприємства мають повну самостійність у прийнятті рішень в області визначення стратегії розвитку, вибору контрагентів, джерел фінансових ресурсів та інших управлінських рішень. Практично всі ризики господарської діяльності переходять на плечі підприємців. Враховуючи зазначене, набувають першорядного… Читати ще >
Проблеми та перспективи сталого розвитку вітчизняних підприємств (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Проблеми та перспективи сталого розвитку вітчизняних підприємств
В сучасних умовах відкритого конкурентного середовища, політичної та економічної нестабільності, підприємства мають повну самостійність у прийнятті рішень в області визначення стратегії розвитку, вибору контрагентів, джерел фінансових ресурсів та інших управлінських рішень. Практично всі ризики господарської діяльності переходять на плечі підприємців. Враховуючи зазначене, набувають першорядного значення проблеми виживання підприємств і забезпечення їх конкурентоспроможності.
Потреба в підвищенні рівня конкурентоспроможності є базовою як для окремого підприємства, так і на рівні економіки країни в цілому. Незважаючи на те, що проблеми сталого розвитку суб'єктів підприємництва останнім часом набувають значної актуальності, істотна частина досліджень відноситься до рівня економіки держави. При тому, що підприємство є основною ланкою економіки, питання сталого розвитку окремих підприємств досліджені не в повній мірі.
Непередбачуваність господарської діяльності, відсутність реакції на мінливість внутрішніх і зовнішніх загроз можуть призвести до небажаних наслідків і навіть до банкрутства підприємства. Дана обставина вимагає від суб'єктів управління підприємством побудови ефективної системи економічної безпеки, спрямованої на поліпшення економічного стану вітчизняних підприємств.
Підвищення рівня сталого розвитку вітчизняних підприємств зумовлюється необхідністю формування ефективної системи економічної безпеки підприємства.
Отже для забезпечення сталого розвитку вітчизняних підприємств слід впроваджувати заходи з підвищення рівня економічної безпеки, для чого слід здійснити діагностику поточного стану справ на підприємстві, тобто визначити, чи рухається воно в потрібному напрямку, а отже, визначити необхідні стратегії розвитку (рис. 1).
В умовах високого рівня конкурентоспроможності застосовується стратегія стабілізації, яка спрямована на підтримку існуючого стану, моніторингу загроз і забезпечення подальшого поліпшення показників функціонування підприємства та його розвитку. Стратегія посилення спрямована на поліпшення показників найбільш вразливої складової розвитку підприємства, а також на зростання потенціалу підприємства в цілому. Якщо керівництвом підприємства не буде вжито заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності, воно може залишитися на даному рівні або навіть знизитися. Стратегія адаптації застосовується в умовах низького рівня конкурентоспроможності підприємства і спрямована на пристосування діяльності підприємства до вимог ринку, оптимізацію витрат, підвищення основних показників функціонування підприємства. В умовах критичного рівня повинна застосовуватися стратегія виживання. Вона вимагає прийняття швидких, скоординованих дій, обережних і своєчасних рішень щодо поліпшення існуючого стану, по виведенню підприємства з кризи. Основне завдання стратегії полягає в тому, щоб перевести підприємство з його поточного стану в інший новий якісний стан. Крім того, економічна безпека вітчизняних підприємств залежить від державного регулювання, що враховує ряд важливих напрямків, зокрема таких: розробка інновацій, регулювання ціноутворення, регулювання податків, кредитування, страхування, охорона праці тощо.
Саме тому ефективне управління підприємством і заходи, які приймаються керівництвом відіграють вирішальну роль в процесі забезпечення сталого розвитку вітчизняних підприємств. Залежно від рівня конкурентоспроможності підприємства, від впливу факторів навколишнього середовища, керівництвом можуть бути розроблені рекомендації щодо зміцнення системи економічної безпеки підприємства по кожній функціональній складовій розвитку підприємства.