Демографические проблеми Росії
Сейчас ми бачимо тенденцію до їх зниження кількості дітей у сім'ї. За даними Держкомстату більшість росіян у наші дні вважає цю найбільш прийнятним мати одного1 дитини. Коли раніше абсолютно нормальним явищем було 3−4 дитини на сім'ї, той зараз члени багатодітних сімей трапляються набагато рідше. Але, як і колись для сімей сільських жителів характерно більше дітей, ніж для міських семей… Читати ще >
Демографические проблеми Росії (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Демографические проблеми России
Наша тема — «Демографічні проблеми Росії «. Ми обрали її, т.к. вважаємо, що ухвалено рішення такі проблеми є одним із головних завдань Росії на сьогодні. Ми вважаємо, що демографічний неблагополуччя нашої країни є дуже актуальним сьогодні, і тому вирішили привернути увагу інших людей цієї проблеме.
Вообще, демографія — це наука про закономірності відтворення населення суспільно-історичної та соціальній зумовленості цього процесу. На протязі всієї історії існування Росії, влади приховували від власного народу демографічну правду. До 1985 року дані про чисельність населення, про кількості народжених і мертвих наводилися лише спеціальних виданнях, проте даних про тривалість життя, дитячої смертності і абортів не публікувалися і. І чому: саме ці дані як ніщо інше відбивають суть — стан государства.
Государственный доповідь про духовне здоров’я населення 1993 року і аналітична довідка «Здоров'я населення 1992;1993гг «дозволяють оцінити демографічний неблагополуччя країни — як демографічну катастрофу. У 1990 року за повоєнний час спостерігалася природне зменшення населення. У цьому випереджаючими темпами зростає смертність населення працездатному віці. Перевищення смертей над народжуваністю, починаючи з 1992 року, часто оцінюється як депопуляція, тобто. «вимирання «России.
Средняя тривалість життя жінок у Росії становить 57.7 років на чоловіків, і 71,2 роки жінок. Порівняємо: для навіть інших розвинутих країн цей показник становить відповідно 73−74 року й 79−80 лет.
Итак, наші чоловіка на середньому живуть на 16 років молодшою, а жінки — на 8, ніж Заході. Нині розрив тривалість життя чоловіків і жінок став приблизно 13 років, що надзвичайно лякає. Цей розрив обумовлений як біологічними чинниками. Приблизно 4−5 років цього розриву викликані дією специфічних факторов.
В 1993 року народжуваність впала проти 1992 роком на 15% і становить 9,2 народжених на 1000 человек.
Сейчас ми бачимо тенденцію до їх зниження кількості дітей у сім'ї. За даними Держкомстату більшість росіян у наші дні вважає цю найбільш прийнятним мати одного1 дитини. Коли раніше абсолютно нормальним явищем було 3−4 дитини на сім'ї, той зараз члени багатодітних сімей трапляються набагато рідше. Але, як і колись для сімей сільських жителів характерно більше дітей, ніж для міських семей.
По дані 1993 рік смертність у Росії становила 14,6 мертвих 1000 людина. Порівняємо в США-9,0. Основні причини смерті наші дні є хвороби так званого ендогенного плану, тобто. пов’язані з порушенням діяльності найважливіших систем організму людини.
Поэтому збільшення у кількості населення частки осіб старшого віку веде до зростанню загальної кількості померлих, отже, і загальних коефіцієнтів смертності. Наприклад, в 1995 року, відсоток смертей від захворювань систем кровообігу виріс проти 1973 роком на виборах 4% і становить 53,4% від загальної кількості смертей. Натомість у 1985 році отримала від новоутворень (раку) померло 15,5%, то 1995 року це показник становив вже 17,5%. Зростання смертей від таких хвороб характерний особам старшого віку, т.к. «пік «смертності зміщується саме у цю вікову группу.
Аборты — одне з головних причин низьку народжуваність і негативного природного приросту населения.
Такое дуже багато абортів нашій країні пов’язано, передусім, з економічної та соціальній ситуацією у сьогоднішній России.
Число абортів на 1000 жінок дітородного віку становить Росії 83. Порівняємо: Німеччина — 5,1, Австрія — 7,7, тобто. серед країн Західної Європи ми залишаємося безумовними лідерами за кількістю абортів, причому наш відрив просто потрясающ.
Мы усі знаємо таке явище, як міграція — переміщення населення. Великі по обсягу переміщення були вже роки. Так було в 1941;1942гг з районів окупації було евакуйовано 25 млн. людина. Взагалі, загальний обсяг переміщень населення в місце проживання досить великий. Так, за рахунок міграцій з сільській до міської місцевість, з 1970 по 1983 роки чисельність сільського населення зменшилася на 10%. Ця тенденція активно триває й у наші дні. Останніми роками процес інтелектуальної еміграції, чи, як він ще називають, «відплив умів », набув у Росії таких масштабів, що загрожує існуванню та розвитку цілих напрямів науки, викликаючи багато негативні соціальні й економічні наслідки для Російського суспільства. У 90-ті роки із Росії щорічно емігрують по 110−120 тисяч учених, лікарів, інженерів, музикантів. Серед етнічної еміграції чисельність які виїхали наукових співробітників оцінюють завдовжки тридцять п’ять тисяч жителів, що становить близько 20% всіх наукових співробітників за станом 1995 рік. У цьому систему Російської академії наук залишили 17% наукових работников.
За останні 5 років 42% етнічної еміграції йшло у Німеччину, 41% - Ізраїлю. У протягом останніх щорічно виїжджає близько 100−120 тисяч жителів. Охочих, звісно, значно більше, але країниреципиенты (получатели) стримують і розтягують у часі їх приплив. Проте, слід враховувати, частка на осіб із вищим освітою серед що виїжджають цим каналом майже 20 разів більше, ніж у Росії у целом.
Эмиграция вчених і фахівців високій кваліфікації має наслідком іще одна якісний аспект: емігрують, зазвичай, найталановитіші й активні в працездатному віці. Росія 1991;1995 роках втратила щонайменше 0,6 млн. фахівців. Відбувається хіба що експорт інтелекту, чому середній рівень інтелекту країни снижается.
Таким чином, сучасні тенденції міграції досить різноманітні, та його вивчення є важливим завданням демографії як науки.
Современность пред’являє складні вимоги до інформаційного забезпечення, тому демографічна інформація мусить бути багатосторонній, різноманітною та достоверной.
В зараз у Росії використовується 3 основних джерела демографічної інформації: переписом населення, поточний облік (наприклад, в загсах) демографічних явищ і вибіркові обследования.
Демографические прогнози є важливим елементом комплексного довгострокового соціально-економічного планування. Дуже важко знайти якусь область економіки та соціального життя, у якому при довгостроковому плануванні не використовувалися дані демографічних прогнозов.
Они дозволяють непросто обмежитися визначенням майбутніх характеристик населення. Порівнюючи отримані результати можна виявити ступінь розбіжності бажаних і дійсних характеристик демографічних процессов.
В висновок хотілося сказати, що у короткій перспективі буде тривати активний процес зниження інтенсивності народжуваності, як і міської, і у сільській місцевостях. Тут, цілком імовірно станеться перехід від багатодітної до среднедетной, та і малодетной сім'ї. За нашими спостереженням, якщо природний приріст населення зміниться, то 2050 г. населення Росії становитиме лише 130 млн. людина, тобто. знизиться на 17,3 млн. людина. У умовах важливо активізувати демографічну політику таким чином, аби запобігти подальшого переходу населення до малодетной семье.
Тенденции захворюваності та смертності багато в чому залежати від успіхів розвитку науки та ефективності функціонування органів охорони здоров’я, що досить проблематично, у зв’язку з еміграцією наукових фахівців із России.
В перспективі зростатиме територіальна рухливість населення, наростатиме потік міграції з регіонів Півночі та Сходу. Також триватиме процес еміграції учених із Росії і близько зниження інтелектуального рівня населения.
Следует сказати, що це негативні перелічені вище процеси та тенденції пов’язані з соціально-політичним і власне економічним положеїм країни. У цілому нині демографічна ситуацияв країні дуже разнообразна.
Список литературы
Андреев Є, Горзев Б, «Шостий криза «Журнал «Дружба народів «7 «96.
Кваша А. «Що таке демографія «Видавництво «Москва-мысль «1993 год Ткаченко А. «Отже Росія з демографічної кризи? «» Социально-политическиий журнал «5 «96.
Шелестов Д, Минаев У. «Міграційні процеси Росії «Журнал «Батьківщина «10 «96.
Еженедельник «Аргументи як факти «Добірка номерів за 1997 год.
Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.