Економічний аналіз діяльності підприємства

ЗМІСТ ВИХІДНІ ДАНІ

1. ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ТА ВЕРТИКАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Горизонтальний аналіз

1.2 Вертикальний аналіз

2. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Аналіз рентабельності власного капіталу

2.2 Аналіз прибутковості продукції

2.3 Аналіз оборотності активів

2.4 Аналіз заборгованості

2.5 Аналіз платоспроможності

3. CVP-АНАЛІЗ

3.1 Визначення точки беззбитковості

3.2 Розрахунок ступеня операційного важеля ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

ВИХІДНІ ДАНІ

Вихідними даними для аналізу є дані фінансової звітності підприємства: Баланс (Звіт про фінансовий стан) (Форма № 1) і Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (Форма № 2).

Таблиця 1

БАЛАНС (ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВИЙ СТАН) ПІДПРИЄМСТВА Форма № 1

Таблиця 2

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ (ЗВІТ ПРО СУКУПНИЙ ДОХІД) ПІДПРИЄМСТВА Форма № 2

Чистий дохід від реалізації продукції = Дохід від реалізації продукції - ПДВ.

Чистий дохід від реалізації продукції в базовому періоді = 52 100 — 52 100/6 = 43 417.

Чистий дохід від реалізації продукції в звітному періоді = 62 520 — 62 520/6 = 52 100.

Ставка ПДВ дорівнює 20%, тому при розрахунку ПДВ дохід поділяється на 6.

Таблиця 3

РОЗРАХУНОК ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

* Фінансові витрати = Ставка залучення кредиту Розмір довгострокового кредиту.

Річна ставка залучення довгострокового кредиту приймається на рівні 12%. Фінансові витрати:

1. базовий період (0) = 2000 * 0.12 = 240

2. звітний період (t) = 500 * 0.12 = 60

Таблиця 4

КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Базовий період — 0, звітний період — t.

1. ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ТА ВЕРТИКАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Горизонтальний аналіз

Економічний аналіз являє собою порівняння даних звітного періоду з нормативними, а також з даними минулих періодів, що дозволяє виявити тенденції погіршення або поліпшення стану економіки підприємства. Ця інформація є корисною як для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців і постачальників (зовнішній аналіз), так і для управлінського персоналу підприємства (внутрішній аналіз).

Горизонтальний аналіз передбачає порівняння окремих статей звітності одного року зі статтями іншого. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей або їх груп, що входять до складу фінансової звітності. Цінність горизонтального аналізу значно знижується в умовах інфляції. Щоб уникнути негативного впливу, необхідно проводити коректування показників на індекс інфляції.

На основі вихідних даних необхідно зробити горизонтальний аналіз балансу та звіту про фінансові результати підприємства.

Таблиця 1.1

Горизонтальний аналіз активу балансу підприємства

На рис. 1.1 представлено результати горизонтального аналізу за допомогою діаграми.

Рис. 1.1. Горизонтальний аналіз активу балансу підприємства за базовий та звітний періоди

Висновок. У звітному періоді активи балансу зменшилися на 5.7% або 1500 грн. порівняно з базовим. Таке зменшення спричинене зменшенням вартості необоротних активів на 9.09%(1500грн.). Оборотні активи підприємства за період не змінилися. Збільшення вартості необоротних активів відбулося за рахунок значного збільшення величини довгострокових фінансових інвестицій на 25.0% (1000 грн.). Зростання вартості оборотних активів відбулося за рахунок збільшення запасів 20.0% (1000 грн.). У той же час величина дебіторської заборгованості у загальній сумі оборотних активів зменшилася на 16.7% (500 грн.) та поточні фінансові інвестиції зменшилися на 50% (500грн). Грошові кошти аналізованого підприємства за період не змінилися.

Таблиця 1.2

Горизонтальний аналіз пасиву балансу підприємства

На рис. 1.2 представлено результати горизонтального аналізу за допомогою діаграми.

Рис. 1.2 Горизонтальний аналіз пасиву балансу підприємства за базовий та звітний періоди

Висновок.: У звітному періоді пасиви балансу зменшилися також на 5.66% або на 1500 грн. порівняно з базовим. Таке зменшення пасивів спричинене зменшенням нерозподіленого прибутку на 22.22% (1000 грн.), довгострокові зобов’язання і забезпечення також зменшилися аж на 75.0% (1500 грн.), та поточні зобов’язання і забезпечення зменшилися на 25.0% (1500 грн.). Збільшення власного капіталу відбулося за рахунок статутного капіталу 17.85% (2500 грн.). Довгострокові зобов’язання і забезпечення зменшилися за рахунок довгострокових кредитів банків 75.0% (1500 грн.). У той же час поточні зобов’язання і забезпечення зменшилися за рахунок поточної кредиторської заборгованості на 50.0% (2500 грн.), але короткострокові кредити банків збільшилися аж на 100% або на 1000 грн.

Таблиця 1.3

Горизонтальний аналіз звіту про фінансові результати підприємства.

На рис. 1.3 представлено результати горизонтального аналізу звіту про фінансові результати підприємства за допомогою діаграми.

Висновок.: У звітному періоді чистий прибуток в звіти про фінансові результати підприємства збільшився на 7.36% (616 грн.). Таке зростання чистого прибутку підприємства спричинене збільшенням чистого доходу від реалізації продукції на 20.0% (8683 грн.), та збільшенням собівартості реалізованої продукції на 36.36% (8000 грн.), тому валовий прибуток став більшим аж на 12.76% (2500 грн.), також збільшився фінансовий результат від операційної діяльності на 5.48% (580 грн.) незважаючи на те що витрати на збут зросли на 138.10% (3480 грн.), а адміністративні витрати зменшилися на 24,00% (1560 грн.). Фінансовий результат до оподаткування порівнюючи з базовим зріс на 5.48% (580 грн.)

1.2 Вертикальний аналіз

фінансовий звітність платоспроможність беззбитковість

Вертикальний аналіз балансу характеризує структуру засобів підприємства та їх джерел, коли суми за окремими статтями чи розділами беруться у відсотках до валюти балансу. Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати характеризує структуру доходів та витрат підприємства, коли суми за окремими статтями беруться у відсотках до чистого доходу від реалізації продукції.

Таблиця 1.4

Вертикальний аналіз активу балансу підприємства

На рис. 1.4 та 1.5 за допомогою діаграм представлено структуру активу балансу.

Рис. 1.4 Структура активу балансу за базовий період Рис. 1.5 Структура активу балансу за звітний період

Висновок. У структурі активу балансу переважають необоротні активи, які складають як у базовому періоді 62.3% та у звітному — 60.0%. У цілому за період структура активу балансу суттєво не змінилася. У структурі необоротних активів в обох періодах переважали основні засоби (47.2% і 40.0% загальної вартості активів відповідно), питома вага довгострокових фінансових інвестицій складала 15.1% у базовому та 20.0% у звітному періоді, тобто спостерігалося її збільшення на 4.9%. Частка оборотних активів збільшилася на 2.3% з 37.7% до 40.0%. Оборотні активи в обох періодах були сформовані переважно за рахунок запасів (18.9% і 24.0% загальної вартості активів) та дебіторської заборгованості (17.8% і 15.3% загальної вартості активів), при чому частка запасів у звітному періоді збільшилась на 5.1%, а дебіторської заборгованості зменшилась на 1.3% порівняно з базовим. Питома вага поточних фінансових інвестицій складає 3.7% у базовому періоді та 2% у звітному періоді, тобто відбулося зменшення на 1.7%. Частка грошових коштів збільшилася з 3.7% до 4.0%.

Таблиця 1.5

Вертикальний аналіз пасиву балансу підприємства

На рис. 1.6 та 1.7 за допомогою діаграм представлено структуру пасиву балансу.

Рис. 1.6 Структура пасиву балансу за базовий період Рис. 1.7 Структура пасиву балансу за звітний період Висновок. У структурі пасиву балансу переважає власний капітал, який складає як у базовому періоді 69.8% та у звітному — 80.0% (було збільшення на 10.2%). У структурі власного капіталу в обох періодах переважав статутний капітал (52.8% і 66.0%), нерозподілений прибуток склав у базовому періоді 17.0% у звітному 14%тобто спостерігалося зменшення на 3.0%. Також було зменшення довгострокових кредитів банків на 5.5%. Поточні забов? язання і забезпечення також зменшилися на 4.6% (з 22.6% до 18.0%), за рахунок зменшення короткострокових кредитів банків на 4.3% та поточної кредиторської заборгованості на 8.9% (з 18.9% до 10.0%) .

Таблиця 1.6

Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати підприємства

На рис. 1.8. та 1.9. за допомогою діаграм представлено структуру звіту про фінансові результати підприємства Рис. 1.8 Структура звіту про фінансові результати підприємства за базовий період Рис. 1.9 Структура звіту про фінансові результати підприємства за звітний період Висновок: В фінансових результатах вертикального аналізу підприємства собівартість реалізованої продукції збільшилася на 6,9% порівняно з базовим періодом, також зросли витрати на збут на 5.7%, але всі останні показники зменшилися порівняно з базовим періодом. Це свідчить про те, що підприємство має ознаки невеликої фінансової напруженості.

Висновки за розділом: У структури балансу підприємства переважає зменшення активів та пасивів звітного періоду порівняно з базовим періодом. Але у цього підприємства немає жодної ознаки банкрутства. Розглянемо трохи детальніше: у горизонтальному аналізі активу і пасиву балансу підприємства баланс зменшився на 1500 грн, але довгострокові фінансові інвестиції та запаси збільшилися на 1000 грн. Короткострокові кредити банків на 1000 грн та статутний капітал на 2500 грн також збільшився.

У вертикальному аналізі активу балансу підприємства також було збільшення довгострокових фінансових інвестицій на 4.9%, запасів на 5.1% та збільшилися гроші і їх еквівалент на 0,3%.

Фінансовий результат підприємства: чистий прибуток збільшився на 7,36% (616 грн.) за рахунок збільшення чистого доходу від реалізації продукції який зріс на 20,0% (8683 грн.) та збільшенню собівартості реалізованої продукції на 36,36% (8000 грн.). Чистий прибуток підприємства у звітному періоді складає 8991 грн.

2. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Аналіз рентабельності власного капіталу

Оцінка фінансового стану підприємства заснована на аналізі відносних показників, що логічно зв’язують між собою вихідні дані фінансової звітності: балансу підприємства і звіту про фінансові результати та ін.

Основним фінансовим показником, що характеризує ефективність роботи підприємства, а саме прибутковість власного капіталу, вкладеного в підприємство, є рентабельність власного капіталу:

Рвк = ЧП

Вк

де ЧП — чистий прибуток (після сплати податку);

ВК — власний капітал.

Рвк показує, скільки чистого прибутку формує одна грошова одиниця вкладених власником коштів — рівень зворотності капіталу.

Так за даними фінансової звітності підприємства за два періоди цей показник дорівнює:

Рвк0 = 8375 / 18 500 = 0.453; Рвкt = 8991 / 20 000 = 0.449.

Віддача на акціонерний капітал знизилась на:

0.449 — 0.453= -0.004;

відносне відхилення характеризує індекс показника:

I t = 0.449 / 0.453= 0.991.

Відхилення індексу від одиниці, виражене у відсотках, характеризує відносна зміна показника. Так, індекс показника віддачі на власний капітал говорить про те, що показник зменшився на 0.9%.

Висновок. Рентабельність власного капіталу зменшилася на 0.9% за рахунок збільшення розміру власного капіталу при зростанні вартості чистого прибутку. Проте темпи зростання власного капіталу опереджали темпи зростання чистого прибутку.

Для того, щоб визначити, що впливає на рентабельність власного капіталу, за рахунок чого може зрости або зменшитися цей показник, необхідно зробити так зване фінансове розкладання і представити Рвк як добуток трьох співмножників:

де В — виручка від реалізації продукції (чистий дохід від продажів);

А — активи підприємства.

Таке розкладання називається дюпонівською системою фінансового контролю або дюпонівським розкладанням (уперше застосовано менеджерами французької фірми Дю Пон). Такий підхід до аналізу дозволяє за допомогою кожного з трьох коефіцієнтів оцінити такі фактори:

1 — прибутковість (рентабельність) продукції;

2 — оборотність активів підприємства;

3 — заборгованість підприємства.

2.2 Аналіз прибутковості продукції

Рівень і динаміка показника прибутковості (рентабельності) продукції (Рп) залежить від рівня цін на продукцію, кількості проданої продукції, витрат на виробництво і реалізацію продукції (у тому числі відсотки за кредити), системи оподаткування, тобто усіх факторів, що впливають на прибуток.

Рп = ЧП

В

Прибутковість продукції аналізованого підприємства за відповідні періоди визначилася у розмірі:

Рп0 = 8375 / 43 417 = 0.193; Рпt = 8991 / 52 100 = 0.173.

Прибутковість продукції знизилась на:

0.173 — 0.193 =- 0.02;

відносне відхилення характеризує індекс показника:

It = 0.173 / 0.193 = 0.896.

Висновок. Прибутковість продукції зменшилася на 10.4% за рахунок збільшення чистого прибутку при зростанні виручки від реалізації продукції. Темпи зростання чистого прибутку опереджали темпи зростання виручки від реалізації продукції. Спадаюча динаміка цього коефіцієнта свідчить про те, що:

— Підприємство не підтримує відповідний рівень цін на продукцію;

— Підприємство не контролює рівень витрат.

2.3 Аналіз оборотності активів

Оборотність активів (В / А) характеризує ефективність їхнього використання і показує, скільки разів за період відбувається повний цикл виробництва та обігу, що приносить прибуток. Величина коефіцієнта залежить від особливостей технологічного процесу.

Чим більший показник, тим більше продукції приносить кожна одиниця вкладених коштів, ефективніше використовуються активи, застосовується більш ефективне обладнання, раціональніша структура активів.

В0 /А0 = 43 417 / 26 500 = 1.638; Вt / Аt = 52 100 / 25 000 = 2.084.

Оборотність активів зросла на:

2.084 — 1.638 = 0.446;

відносне відхилення характеризує індекс показника:

It = 2.084 / 1.638 = 1.272.

Висновок. Коефіцієнт оборотності активів підвищився на 27.2% за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції, що свідчить про збільшення ефективності їхнього використання.

Активи підприємства поділяються на дві основні групи: оборотні і необоротні. Кожен елемент оборотних активів має свій період обороту і впливає на загальний показник.

Розрахуємо окремі показники оборотності активів.

Період оборотності запасів:

ПОЗ = Величина запасів *360

Виручка від реалізації продукції

ПОЗ0 = 5000 * 360 / 43 417 = 41 дн.;

ПОЗt = 6000 * 360 / 52 100 = 41 дн.

У добре працюючого підприємства період оборотності запасів не повинен зростати. Однак, різке зниження показника може означати погіршення умов збуту продукції (недостатня комплектація на складі готової продукції) або бути ознакою виснаження запасів, що може призвести до зупинки виробництва.

Висновок. Запаси зросли пропорціонально виручке, тому період оборотності залишився незмінним

Для аналізу ефективності політики товарного кредиту підприємства необхідно розрахувати і порівняти між собою термін наданого підприємством кредиту своїм споживачам і термін кредиту, отриманого від постачальників. Якщо період погашення кредиторської заборгованості (отриманого кредиту) буде перевищувати термін наданого кредиту, то підприємство має додаткові джерела фінансування.

Термін наданого кредиту (період погашення дебіторської заборгованості):

ТНК = Дебіторська заборгованість * 360

Сума покупок у кредит

ТНК0 = 3000 * 360 / 43 417 = 25 дн.;

ТНКt = 2500 * 360 / 52 100 = 17 дн.

Термін отриманого кредиту (період погашення кредиторської заборгованості):

Припустимо, що у даного підприємства приблизно 70% повної собівартості продукції сформовано за рахунок покупок у кредит.

ТОК0 = 5000 *360 / 21 882 = 82 дн.;

ТОКt = 2500 * 360 / 28 700 = 31 дн.

Результат політики товарного кредиту:

РПТК = ТОК — ТНК.

РПТК0 = 82 — 25 = 57 дн.; РПТКt = 31 — 17 = 14 дн.

Висновок. Підприємство розрахувалося зі своїми постачальниками через 57 днів після одержання грошей за реалізовану продукцію. Отже, підприємство має у своєму розпорядженні додаткове джерело фінансування. В аналізованому періоді відстрочка між надходженням грошей та їхнім вибуттям знизилася на 43 дня і складає 14 днів — додаткове джерело фінансування зменшилося.

Якщо ТОК < ТНК, то це означає, що підприємство віддає гроші постачальникам за кілька днів до одержання їх від споживача, тобто надає іншим підприємствам товарний кредит.

2.4 Аналіз заборгованості

Відношення величини активів до власного капіталу (А / ВК) характеризує структуру капіталу — співвідношення власних і позикових коштів, що є показником залежності підприємства від зовнішніх позик. Граничним рівнем вважається значення коефіцієнта 2, тобто власні кошти повинні складати не менше половини всього майна. У цьому випадку ризик кредиторів зведений до мінімуму: продавши половину майна, сформовану за рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов’язання, навіть якщо друга половина, у яку вкладені позикові кошти, з якоїсь причини знецінена.

Перевищення суми заборгованості над величиною власних коштів (коефіцієнт > 2) говорить про слабку фінансову стійкість підприємства.

Розрахуємо коефіцієнт заборгованості для підприємства:

А0 / ВК0 = 26 500 / 18 500 = 1.432; Аt / ВКt = 25 000 / 20 000 = 1.25.

Висновок. Коефіцієнт заборгованості знаходиться у межах нормативного значення і має тенденцію до зниження, що свідчить про зменшення ступеня залежності підприємства від позикових коштів.

З іншого боку, коли підприємство використовує тільки власний капітал і не залучає кредити, прибутковість власного капіталу за інших рівних умов знижується. Це пояснюється тим, що вартість залучення кредиту, як правило, нижче прибутковості усіх вкладених коштів.

Визначимо прибутковість інвестованого капіталу (власного і довгострокових кредитів) і порівняємо її з вартістю залучення кредитів (процентною ставкою).

Рентабельність інвестованого капіталу:

Рік = (ЧП + % ДКр)

(Вк + ДКр)

де ДКр — довгостроковий кредит;

%ДКр — сума відсотків, виплачених за користування довгостроковим кредитом.

Рік0 = (8375 + 240) / (18 500 + 2000) = 0.420;

Рікt = (8991 + 60) / (20 000 + 500) = 0.442.

Віддача на інвестований капітал зросла на:

0.442 — 0.420 = 0.022;

відносна зміна показника складає:

I t = 0.442 / 0.420 = 1.052.

Висновок. Отже, прибутковість усіх вкладених у підприємство коштів підвищилася на 5.2% за рахунок збільшення інвестованого капіталу.

Ставка залучення довгострокових кредитів — 12% річних. Таким чином, прибутковість інвестованого капіталу вище, ніж витрати, пов’язані з використанням позикового капіталу, у базовому періоді 0.420? 0.12 та у звітному — 0.442? 0.12. Отже, підприємству вигідно залучати довгострокові кредити за ставкою 12%.

Ефект фінансового важеля. Позитивний ефект фінансового важеля (EFL > 0) виявляється у перевищенні прибутковості власного капіталу над прибутковістю всього інвестованого капіталу:

EFL = Рвк — Рік.

EFL0 = 0.453 — 0.420 = 0.033; EFLt = 0.449 — 0.442 = 0.007.

EFL залежить від диференціала FL та плеча FL:

EFL = Диф. FL Плече FL,

Диф. FL = Рік — %ДКр.

Диф. FL0 = 0.420 — 0.12 = 0.3;

Диф. FL t = 0.442 — 0.12 = 0.322.

Плече FL = ДКр

ВК

Плече FL0 = 2000 / 18 500 = 0.108;

Плече FL t = 500 / 20 000= 0.025.

EFL0 = 0.3×0.108 = 0.032; EFL t = 0.322×0.025 = 0.008.

Чим більше EFL, тим сильніше виявляється ефект, значить більше можливість зростання рентабельності власного капіталу. Однак високі значення EFL супроводжуються високим ризиком, пов’язаним з можливою недостачею засобів для виплати відсотків.

2.5 Аналіз платоспроможності

У доповнення до основних показників аналізу фінансового стану необхідно розрахувати показники ліквідності (платоспроможності), які відображають здатність підприємства погасити короткострокову заборгованість своїми коштами, які швидко реалізуються.

Коефіцієнт поточної ліквідності:

КПЛ = Оборотні активи

Поточні забов? язання

КПЛ0 = 10 000 / 6000 = 1.667; КПЛt =10 000 / 4500 = 2.222.

Коефіцієнт швидкої ліквідності:

КШЛ = Оборотні активи — Запаси

Поточні забов? язання

КШЛ0 = (10 000 — 5000) / 6000 = 0.833;

КШЛt = (10 000 — 6000) / 4500 = 0.889.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

КАЛ = Грошові кошти + Поточні фінансові забов? язання

Поточні забов? язання

КАЛ0 = (1000 + 1000) / 6000 = 0.333;

КАЛt = (1000 + 500) / 4500 = 0.333.

Висновок. Коефіцієнт поточної ліквідності зріс з 1.667 до 2,222, коефіцієнт швидкої ліквідності залишився майже незмінним, але вони досягли майже нормативних значень (див. «Зведена таблиця фінансових показників»). Коефіцієнт абсолютної ліквідності залишився незмінним.

Коефіцієнт покриття основних засобів:

КПОЗ = Основні засоби Власний капітал КПОЗ0 = 12 500 / 18 500 = 0.676; КПОЗt =10 000 / 20 000 = 0.5.

Коефіцієнт покриття основних засобів показує, яка частина власного капіталу витрачена на придбання активів, що важко реалізуються (основних засобів).

Висновок. Зниження коефіцієнта покриття основних засобів з 0.676 до 0.5 говорить про те, що відбулося відносне вивільнення власного капіталу для участі в процесі обігу.

Величина власного оборотного (робочого) капіталу:

ВОБК = Оборотні активи — Поточні зобов’язання ВОБК0 = 10 000 — 6000 = 4000 грн.;

ВОБКt = 10 000 — 4500 = 5500 грн.

Основна вимога до показника ВОБК — його позитивне значення, а також зростання відповідно до збільшення обсягів виробництва.

Висновок. Незважаючи на зниження коефіцієнта покриття основних засобів величина власного оборотного капіталу збільшилася на 1500 грн. Це пояснюється збільшенням величини поточних зобов’язань, залучених підприємством.

Висновок за розділом: Рентабельність власного капіталу зменшилася на 0.9% за рахунок збільшення розміру власного капіталу при зростанні вартості чистого прибутку. Проте темпи зростання власного капіталу опереджали темпи зростання чистого прибутку.

Прибутковість продукції зменшилася на 10.4% за рахунок збільшення розміру власного капіталу при зростанні вартості чистого прибутку. Проте темпи зростання власного капіталу опереджали темпи зростання чистого прибутку.

Спадаюча динаміка цього коефіцієнта свідчить про те, що:

— Підприємство не підтримує відповідний рівень цін на продукцію;

— Підприємство не контролює рівень витрат.

3. CVP-АНАЛІЗ

3.1 Визначення точки беззбитковості

Аналіз беззбитковості (CVP-аналіз, Cost-Volume-Profit) — метод системного дослідження співвідношення витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства.

Точка беззбитковості - це виручка від реалізації продукції, при якій підприємство вже не має збитків, та ще не має прибутку.

Хкл = Постійні витрати, грн.

Відносний маржинальний дохід Постійні витрати підприємства представлені цеховими та загально-заводськими витратами базового періоду. Також до постійних витрат можна віднести 50% витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією обладнання.

Постійні витрати = 1160 + 2900 * 0.5 = 2030 грн. у рік.

Ці витрати залишаються незмінними також протягом звітного року t.

Відносний маржинальний дохід (ВМД) — відношення маржинального дохіду та виручки без ПДВ. Відображає, скільки грошових одиниць маржинального дохіду приносить кожна грошова одиниця виручки.

ВМД = Виручка — Змінні витрати Виручка Для базового року:

ВМД0 = (43 417 — (31 260 — 2030)) / 43 417 = 0.327.

Точка беззбитковості для даного підприємства в базовому році складала:

Х0кл = 2030 / 0.327 = 6208 грн.,

Для поточного року показники рівняються таким значенням:

ВМДt = (52 100 — (41 000 — 2030)) / 52 100 = 0.252.

Х tкл= 2030 / 0.252= 8056 грн.

Запас безпеки (Z) являє собою різницю між фактичним обсягом продаж і точкою беззбитковості:

Z 0кл = 43 417 — 6208 = 37 209 грн., що складає:

(37 209 / 43 417) 100% = 85.7%.

Z tкл = 52 100 — 8056 = 44 044 грн., що складає:

(44 044 / 52 100) 100%= 84.5%.

Висновок. Точка беззбитковості для даного підприємства в базовому році дорівнює 6208 грн. У цьому ж періоді запас безпеки складав 85.7%, тобто підприємство здатне витримати зниження обсягів виробництва і реалізації продукції на 85.7% та не понести при цьому збитків. У поточному році точка беззбитковості знизилася, але знизився і запас безпеки до 84.5%. Це пояснюється зниженням обсягу продаж.

3.2 Розрахунок ступеня операційного важеля

Показник ступеня операційного важеля (OLR) використовується для прогнозування прибутку при плануванні обсягів виробництва і реалізації продукції.

Ступінь операційного важеля показує, у скільки разів збільшиться прибуток при визначеному збільшенні виробництва.

Розраховується ступінь операційного важеля за формулою:

OLR = Маржинальний дохід, грн

Прибуток від операційної діяльності

Маржинальний дохід (МД) дорівнює:

МД = Виручка — Змінні витрати.

OLR0 = (43 417 — (31 260 — 2030)) / 10 580 = 1.34;

OLRt = (52 100 — (41 000 — 2030)) / 11 160 = 1.18.

Якщо OLR > 2, то підприємство робить ставку на використання ефекту операційного важеля.

Якщо OLR < 2, то підприємство використовує ефект у незначній мірі.

Висновок.Підприємство використовує єфект у незначній мірі. Т.я. OLR у нашому випадку менше 2. Чим менше OLR, тим у меншому ступені змінюється прибуток при зміні виручки, що створює труднощі в нарощуванні прибутку при збільшенні обсягів виробництва. Але при цьому дає переваги в погані дні - не так швидко дозволяє знижувати прибуток у період, коли можливий спад обсягів виробництва.

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

Отже, згідно розрахунків свого підприємства, я можу сказати, що воно відноситься до першого класу. Підприємства першого класу мають незначні відхилення від норми за окремими показниками.

Розглянемо детальніше фінансовий стан аналізованого підприємства:

Рентабельність власного капіталу зменшилася за рахунок рентабельності продукції та показника заборгованості. Коефіцієнт оборотності активів підвищився на 27.2% за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції, що свідчить про збільшення ефективності їхнього використання. Запаси зросли пропорціональна виручки, тому період оборотності залишився незмінним (41 день).

Результат політики товарного кредиту також у межах норми. Підприємство розрахувалося зі своїми постачальниками через 57 днів після одержання грошей за реалізовану продукцію. Отже, підприємство має у своєму розпорядженні додаткове джерело фінансування. В аналізованому періоді відстрочка між надходженням грошей та їхнім вибуттям знизилася на 43 дня і складає 14 днів — додаткове джерело фінансування зменшилося

Рентабельність інвестованого капіталу збільшилася з 0,420 до 0,442,це говорить про те, що прибутковість усіх вкладених у підприємство коштів також збільшилася.

Ефект фінансового важеля склав в базовому періоді 0,3,а у звітному — 0,322,тобто він у межах норми. Це говорить про те, що більша можливість зростання рентабельності власного капіталу.

Коефіцієнт поточної ліквідності зріс з 1.667 до 2,222, коефіцієнт швидкої ліквідності залишився майже незмінним з 0,833 до 0,889.Коефіцієнт абсолютної ліквідності залишився незмінним (0,333).

Знизився коефіцієнт покриття основних засобів з 0,676 до 0,5, це говорить про те, що відбулося відносне вивільнення власного капіталу для участі в процесі обігу. Незважаючи на зниження коефіцієнта покриття основних засобів величина власного оборотного капіталу збільшилася на 1500 грн. Це пояснюється збільшенням величини поточних зобов’язань, залучених підприємством.

Точка беззбитковості для даного підприємства в базовому році дорівнює 6208 грн. У цьому ж періоді запас безпеки складав 85.7%, тобто підприємство здатне витримати зниження обсягів виробництва і реалізації продукції на 85.7% та не понести при цьому збитків. У поточному році точка беззбитковості знизилася, але знизився і запас безпеки до 84.5%. Це пояснюється зниженням обсягу продаж.

Підприємство використовує єфект у незначній мірі. Т.я. OLR у нашому випадку складає у базовому періоді 1,34,а у звітному — 1,18. Чим менше OLR, тим у меншому ступені змінюється прибуток при зміні виручки, що створює труднощі в нарощуванні прибутку при збільшенні обсягів виробництва. Але при цьому дає переваги в погані дні - не так швидко дозволяє знижувати прибуток у період, коли можливий спад обсягів виробництва.

Одже, аналізоване мною підприємство працює на достатньо високому рівні.