Держ

13. Характеристика сучасної податкової системи Росії, її реформування. Під податком, збиранням, митом та інших платежем розуміється обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або у позабюджетний фонд, здійснюваний платниками гаразд і можна за умов, визначених законодавчими актами.

Податки — це імперативні грошові відносини, у процесі яких утворюється бюджетний фонд без надання суб'єкту податку будь-якого эквивалента.

Ознаки податків: Імперативність, яка передбачає відносини влади й підпорядкування. Що стосується податках це, що суб'єкт податків немає права відмовитися від покладений нього обов’язки — внесення окладу податку бюджетний фонд. За невиконання зобов’язань застосовуються відповідні санкції. Зміна власника. Через податки частка приватної власності (в грошової форми) стає державної, у своїй утворюється централізований грошовий фонд. Податки роблять лише в бюджетний фонд, в якому обезличиваются. Тому податки — відносини не цільові, цим вони від зборів — грошових відносин, у процесі яких утворюються цільові грошові кошти. Безвозвратность і безплатність. Податки будь-коли повертаються платникові і другий не отримує нічого натомість (ні права участі у якихабо господарських операціях, ні права користування матеріальними і нематеріальними об'єктами, ні права будь-яких дій). Цей ознака розрізняє податки й мито — грошові відносини, у процесі яких утворюється бюджетний фонд, у своїй суб'єкт мита отримує декларація про здійснення будь-яких операцій. Внески у державні позабюджетні фонди не ставляться до податків, т.к. не мають вищевказаними ознаками. Відрахування виробляються визначені мети, возвратны і вступають у бюджетний фонд. Однак у НК, прийнятому 16.07.98 р., до переліку федеральних податків включені внесок у держ. соціальні позабюджетні фонди. Функції податків: Фіскальна функція проявляється у забезпеченні д-ви фінансами, необхідними реалізації своєї діяльності. Це основне функція податків, вона й у всіх гос-в в різних етапах розвитку. З її допомогою утворюється централізований грошовий фонд д-ви. Регулююча функція передбачає, що, активно беручи участь у перерозподільному процесі, надають серйозний вплив на відтворення, стимулюючи чи стримуючи його темпи, посилюючи чи ослаблюючи нагромадження капіталу. Обидві функції взаємозв'язані й взаємозумовлені. Кожна функція відбиває певний бік податкових відносин, протиборчих одна одній. Фіскальна функція відбиває ставлення н/плательщиков до гос-ву, а регулююча — д-ви до н/плательщику.

Вирізняють такі елементи податку: Об'єктами податку є доходи (прибуток), вартість певних товарів, окремі види деят-ти н/плательщиков, операції із цінними паперами, користування на природні ресурси, майно юридичних та физ/лиц, передача майна, додана вартість продукції, робіт та і ін. об'єкти, встановлені законодавчими актами. Один і хоча б об'єкт може оподатковуватися жодного виду лише одне разів на певний законом період н/обложения. Суб'єктами податків є юридичних осіб, інші категорії платників і особи, у яких відповідно до законодавчими актами покладено обов’язок сплачувати податки. Джерело податку — дохід суб'єкта, з яких вноситься податок. Наприклад, джерело прибуток — прибуток; прибуткового податку — вести тощо. Джерело може збігатися з об'єктом податку (наприклад, прибутковий податку з робітників і службовців: об'єкт податку — вести, вона ж джерело податку). Оподатковуваний оклад — сума податку, обчислена все об'єкт податку за певного періоду, підлягаючий внесення в бюджетний фонд. Податкова ставка — розмір податку, встановлений на одиницю податку. Ставка може визначатися в абсолютних сумах (в рублях) або у відсотках. У законодавстві реалізований принцип єдності податкової політики д-ви, яка у поєднаному встановленні закритого переліку податків, діючих на території РФ. У той самий час виділено рівні податкової системи: федеральний, суб'єктів РФ і місцева. Податкова система РФ представлена сукупністю податків, зборів, мит і інших платежів, стягнутих у порядку з платників — юридичних і фізичних осіб біля країни. У Російській Федерації стягуються: федеральні податки; регіональні податки; місцеві податки. Федеральні податки встановлюються законодат. актами РФ і стягуються на її території; ставки устан-ся Федеральним Зборами РФ, ставки податків на окремі види природних ресурсів, акцизів деякі види мінерального сировини й мит встановлюються Прав-вом РФ; пільги по федеральним податках можуть встановлюватися лише федеральними законами. Регіональні податки устан-ся законодавчими актами суб'єктів РФ і діють біля відповідними суб'єктами РФ. Місцеві податки устан-ся законодавчими актами суб'єктів РФ органів місцевого самоврядування діють з їхньої території. Розподіл по уровневому критерію немає логічного смислу і носить статусний характер. Одні федеральні податки як дохідних джерел повністю закріплені за бюджетами нижчестоящих рівнів, інші - лише частково. Податки можна розділити за іншими критеріями: податки, зараховують на витрати пр-ва та звернення; податки, включаемые в продажну ціну продукції (робіт, послуг); податки, зараховують на фінансові рез-ты (до н/обложения прибутку); податки з прибутку і завдяки прибутку, що залишається у розпорядженні плательщика.

Налоги також поділяються на прямі й опосередковані. До прямих податків ставляться: податку з прибутку (доходи) п/п і закупівельних організацій, земельний податок, прибутковий податок з фізичних осіб, податки на майно юр/лиц і физ/лиц, володіння і користування яким служить основою оподаткування. Непрямі податки випливають із господарських актів і зворотів, фінансових операцій, цільових зборів: ПДВ, акцизи деякі товари, мито, податок для операцій із цінними паперами, транспортний податок, податку зміст жил/фонда та соц-культ. сфери, і ін. Прямі податки поділяються на реальні та особисті. Реальними податками оподатковуються: продаж, купівля чи володіння майном та його стягування не залежить від індивідуальних фінансових можливостей н/плательщика (земельний податок, податку майно). Особисті податки враховують фінансове становище н/плательщика та її платоспроможність (податку з прибутку, прибуткового податку з фізичних осіб). Закріплені податкизакрепл. На основі, в цілому або частково за соот-м бюджетом. Регулюючі податки — по кіт. устан-ся нормативи відрахувань (в %) в бюджети субьектов чи місцевих бюджетів на фин. рік чи довгострокової основі (щонайменше 3 років) Основні тенденції зміни податкової системи: побудова єдиної, стабільної податкової системи з правовим механізмом взаємодії всіх його елементів; розвиток податкового федералізму, що дозволяє забезпечити доходами все рівні бюджетів з допомогою закріплених по них податкових джерел; зниження загального податкового навантаження і зменшення кількості податків (до 28); вдосконалення системи відповідальності платників порушення податкового зак-ва; створення раціональної податкової системи, сприяє розвитку підприємництва, активізації інвестиційної деят-ти і збільшення багатства д-ви і його граждан.