Мой ідеал менеджера

Министерство Науки і Освіти Російської Федерации.

Самарський Філія Московського Міського Педагогічного Университета.

Реферат.

На тему: Моя специальность,.

Мій ідеал менеджера.

Виконав: студент 2 курсу 1 группы.

Алексєєв Михаил.

Перевірив: Кандидат економічних наук.

Яковлєва Наталя Геннадьевна.

Самара 2004 г.

1) Особливості Російського освіти у області менеджмента…3.

2) Вимоги до професійним і особистим качествам.

Російських менеджерів, зміна вимог зі временем…7.

3) Вимоги до рівня знаний…10.

4) Мій ідеал менеджера…13.

5) Список литературы…21.

1. Особливості Російського освіти у області менеджменту. З розвитком ринкової економіки, зокрема у нашій країні, терміни «менеджмент» і «менеджер», швидко й остаточно увійшли до наше життя й у наше словниковий ужиток, замінивши такі терміни, як «управління», «управлінська діяльність», «керівник», «директор». Хоча усі це слово є синонімами стосовно друг до друга, термін «управління» має як широкий сенс. Взагалі, «управління» (цей вплив керуючої системи (суб'єкта управління) керовану систему (об'єкт управління) із єдиною метою перекладу керованої системи в необхідну стан. Зокрема, у ролі суб'єкта управління виступає менеджер. 5] Поняття менеджменту. Перш що розмовляти про менеджере та її функціях, треба запровадити поняття «менеджменту». Цей термін стався від американського management (управління. Менеджмент (це самостійний вид професійної діяльності, направлений замінити досягнення під час будь-який господарської діяльності фірми, діючу пенсійну систему ринкових умов, певних поставленої мети шляхом раціонального використання потребує матеріальних та трудових ресурсів із застосуванням принципів, функцій і методів економічного механізму менеджмента. 5] Це більш вузьке вживається тільки в управлінню соціальноекономічними процесами лише на рівні фірми, діючу пенсійну систему ринкових умов, хоча у нього почали застосовувати до й щодо непідприємницьких організацій. Якщо трішки розкрити визначення «менеджменту», ми побачимо, що до нього входить: вивчення ринку (попиту, споживання), т. е. маркетинг та прогнозування; виробництво продукції з мінімальними витратами і реалізація її з максимальної прибутком; управління персоналом, отже, знання соціології, психології, і навіть аналізують інформацію й розробка програм для досягнення мети. Вважаю, основна функція менеджменту — це вміння досягати поставленої мети. У дрібних фірмах цією роллю виконує сам директор, а великих — менеджер (організатор, управляючий, керівник). З одним боку, у зв’язку з багаторівневої системою управління директор неспроможна довести свої рішення сама і контролюватиме їх виконання більш низьких щаблях, при цьому, в нього багато інших справ, більш глобальних завдань і проблем. З іншого боку, професійний менеджер вирішить багато проблем найчастіше краще директора. Отож менеджер часом є найважливішим людиною на фирме. 5].

У Росії її цей фах було затверджено Міністерством Освіти порівняно недавно. Однак у з недостатнім розвитком ринкової економіки нашій країні ця професія стає більш востребованная. 5].

1. Загальна характеристика спеціальності 61 100 — «Менеджмент організації «internet.

1.1. Спеціальність затверджена наказом освіти Російської Федерації від 02.03.2000 р. N 686.

1.2. Нормативний термін освоєння образовательно-профессиональной програми при очній форми навчання — 5 років; кваліфікація — менеджер.

1.3. Кваліфікаційна характеристика випускника, область і об'єкти професійної діяльності менеджера.

1.3.1.Область професійної деятельности.

Область професійної діяльності менеджера — забезпечення управління організацією, організація системам управління, удосконалення системи керування відповідно до тенденціями соціальноекономічного развития.

1.3.2. Об'єкти професійної деятельности.

Об'єктами професійної діяльності менеджера стають різні організації економічної, виробничу краще й соціальної сфери, підрозділи системи управління державних підприємств, акціонерних товариств та приватних фірм. Вона поширюється на наукововиробничі об'єднання, наукові, конструкторські і проектні організації, органи управління та інфраструктури народного хозяйства.

1.3.3. Основні види професійної деятельности.

Менеджер має бути готовим до наступним видам діяльності, які виділяються відповідно до його й місцем у системі управления:

— управлінська, організаційна, економічна, планово-финансовая, мар-кетинговая, інформаційно-аналітична, проектно-исследовательская, диагнос-тическая, інноваційна, методична, консультаційна, образовательная.

1.4. Менеджер може продовжити освіту у аспірантурі по спеціальності 08.00.05 — «Економіка і управління народним господарством», а також освоїти різні образовательно-профессиональные програми з економіці, менеджменту і маркетингу в післявузівської освітньої системе.

2. Вимоги до рівня підготовки абитуриента.

2.1. Попередній рівень освіти буде абітурієнта — середнє повне (загальне) освіту, середня спеціальна освіта. Для освітньої програми другої освіти — вище образование.

2.2. Абітурієнт повинен мати документ державного зразка про середньому (повному) загальному освіті чи середньому професійному освіті, чи початковому професійну освіту, якщо у неї є запис про набуття пред’явником середнього (повного) загальної освіти, чи вищому професійному образовании.

3. Загальні вимоги до освітньої програмі підготовки випускника за фахом «Менеджмент організації «.

3.1. Освітня програма підготовки менеджера розробляється на основі справжнього державного освітнього стандарту включає в себе навчального плану, методичне забезпечення процесу творення (програми навчальних дисциплін, програми закладах освіти і виробничих практик, основну навчальну літературу, методичних рекомендацій за видами занять), забезпечення процесу творення професорсько-викладацьким составом.

3.2. Вимоги обов’язкової мінімуму змісту освітньої програми підготовки менеджера, до місцевих умов його реалізації й терміни її освоєння визначаються справжнім державним освітнім стандартом.

3.3. Освітня програма підготовки менеджерів складається з дисциплін федерального компонента, дисциплін национально-регионального (вузівського) компонента, дисциплін за вибором студента, і навіть факультативних дисциплин.

Дисципліни і курси национально-регионального (вузівського) компонента і дисципліни за вибором студентів повинні відповідати призначенню циклу і змістовно доповнювати дисципліни, вказаних у федеральному компоненті цикла.

3.4. Освітня програма підготовки менеджера повинна передбачати вивчення студентом наступних циклів дисциплін: цикл ГСЭ — загальні гуманітарні та соціально-економічні дисципліни; цикл ЄП — загальні математичні і природничо-наукові дисципліни; цикл ОТД — общепрофессиональные дисципліни; цикл ДВ — дисципліни специализации;

ФТД — факультативи, і навіть підсумкову державну аттестацию.

Навчальний план може бути структурований по циклам і компонентами освітньої программы.

3.5. Зміст национально-регионального компонента освітньої програми підготовки менеджера має забезпечувати підготовку випускника в відповідність до кваліфікаційної характеристикою, встановленої справжнім державним освітнім стандартом. 7].

2) Вимоги до професійним і особистим якостям Російських менеджерів, зміна вимог згодом. Термін «менеджер» має досить стала вельми поширеною і вживається стосовно к:

1. організатору конкретних видів робіт у окремих підрозділів чи програмно-цільових групп;

2. керівнику підприємства у цілому, або його підрозділів (управлінь, відділень, отделов);

3. керівнику стосовно подчиненным;

4. адміністратору рівня управління, організуючого роботу, керуючись сучасними методами та інших. До менеджеру рівня пред’являються високі вимоги. Можна виділити кілька ролей, у яких виступає менеджер: Серед навичок і умінь менеджера — здатність ведення переговорів постає як значиме властивість. Зараз менеджери вищої ланки витрачають більшу частину часу встановлення контактов. 2,4].

Вимоги до постаті менеджера.

1. Соціальні значения.

— вміння обгрунтовувати й приймати рішення в динамічних условиях.

— інформувати з питань розвитку галузі, у якому працює підприємство, знання стан і дослідження техніки, технології, вступі, динаміка від попиту й т. д.

— ознайомлення з досвідом менеджменту за іншими організаціях і отраслях.

— здатність керувати ресурсами, прогнозувати і планувати роботу предприятия.

— вміння використовувати досконалу інформацію, технологію, кошти комунікації та зв’язку. 2. Здатність працювати з людьми й управляти ними собой.

— високе почуття і відданість делу.

— чесність стосовно з людьми і до партнерам.

— вміння чітко висловлювати думки і сильно переконувати других.

— шанобливе ставлення до людей у незалежності він їхнього економічного становища в организации.

— здатність швидко відновлювати свої і, критично оцінювати своєї діяльності. 3. Особисті якості менеджера. Менеджеру необхідно иметь:

— жагу до знань, професіоналізм, новаторство і творча підхід до работе;

— завзятість, упевненість у собі, й відданість делу;

— нестандартне мислення, винахідливість, ініціативність і можливість генерувати идеи;

— психологічні здібності проводити людей;

— комунікабельність і відчуття успеха;

— емоційну врівноваженість і стрессоустойчивость;

— відкритість, гнучкість і легкі приспосабливаемость до изменениям;

— ситуаційна лідерство та енергію особистості корпоративних структурах;

— внутрішню потреба саморозвиватися і самоорганизации;

— енергійність і жизнестойкость;

— схильність до успішної захисту і саме ефективному нападению;

— відповідальність за діяльність й за прийняті решения;

— потреба працювати у колективі і з коллективом.

— особливу память.

— високу эмоционально-волевую устойчивость.

— розвинені комунікативні і організаторські способности.

— готовність до розумного риску.

— сміливість, решительность.

— самокритичність, але з самобичевание.

— терпение.

— комплектность.

— почуття юмора.

— вміння зосереджуватися поставлених завданнях [5,8].

Все ж найважливішим вимогою до менеджера рівня є вміння управляти людьми. Що означає управляти людьми? Щоб хорошим менеджером вам бути психологом. Бути психологом — отже знати, розуміти покупців, безліч відповідати їм взаємністю. У цьому вся багато в чому допоможе мову жестів і рухів. Вивчивши цю мову менеджер зможе краще розуміти людей, їхні діяння, що вони обгрунтовані, зможе домогтися взаємного згоди, довіри людей, але це найголовніше. Це висновку вигідних операцій та багато чому другому. 3] З іншого боку, хороший менеджер має бути й організатором, та інше, і учителем, і експертом у постановці завдань, і духовним лідером, і людини, він умів слухати інших… і всі лише на початок. Вони повинні знати в досконало своїх прямих підлеглих, їх спроможність й можливості виконання конкретної поручаемой їм роботи. Менеджер повинен знати умови, котрі пов’язують підприємство й нам працівників, захищати інтереси тих і інших на справедливою основі, усувати які можуть із єдиною метою утримання єдності і правильності функціонування фирмы. 3].

Особисті лідерські якості менеджера Менеджер може бути лідером, гідним наслідування. Головне завдання менеджера — робити справу з допомогою іншим людям, домагатися колективної роботи. Це означає співробітництво, а чи не залякування. Хорошого менеджера завжди турбують й інтереси всієї фірми. Він прагне збалансувати інтерес групи, інтереси «боса» та інших менеджерів, необхідність виконання роботи із необхідністю знайти час на навчання, виробничі інтереси з людськими потребами подчиненных. 3].

3. Вимоги до рівня знань сучасного менеджера Разграничивая поняття — знання, вміння, ділові та особисті якості, можна приблизно таке визначити відмінність між ними. Знання служать у тому, аби знати, що робити; вміння і навички дають можливість знати, як зробити; ділові та особисті якості забезпечують знання обстановки, правильну оценку, уверенность в прийняття рішень й енергійні дії з реалізації прийнятих решений.

Щоб кваліфіковано управляти виробництвом, менеджеру необхідно мати відповідні займаній посаді знання з техніки, економіки, організації виробництва та управления.

Знання не бути лише теоретичними, а й практичними, одержаними у процесі роботи з виробництві. Загальний обсяг комплексу теоретичних і практичних знань та відповідність знань у різних галузях науку й техніки, економіки, організації виробництва та управління, необхідних реалізації кваліфікованого керівництва, залежить від тих функцій управління, що виконує менеджер. Що більше підрозділ, то більшим загальним комплексом знань взагалі він повинен мати. Обсяг необхідних менеджеру знань у різних галузях науки залежить від того, яким ділянкою виробництва він управляє. Так, для керівників технічних служб найважливішим наявність в них глибоких технічних знань, для начальників цехів — знань організації виробництва й управління. Але й тим і тим керівникам необхідно мати достатні економічні знания.

Практика показує, що не навіть висококваліфіковані фахівці, які мають відповідними знаннями, можуть успішно керувати виробництвом. Менеджеру необхідно мати організаторські здібності. Адже управління виробництвом полягає насамперед у керівництві людьми, кіллективом підприємства або його підрозділів. Будь-який найталановитіший і працездатний менеджер зможе домогтися успіху, якщо він вміє правильно організувати і спланувати своєї роботи, поєднувати оперативне керівництво виробництвом з роботою над перспективними питаннями. Менеджеру треба мати здібності передбачити майбутнє, не заспокоюватися на досягнутому, шукати нові можливості і резерви, постійно ставити перед колективом нові напружені, але реальні завдання з розвитку і вдосконаленню производства.

Оперативне керівництво виробництвом полягає у вмінні менеджера швидко знайти й прийняти конкретне розв’язання різноманітних завдань, постійно що виникають у процесі производства. Задержка у вирішенні поточних питань неминуче призводить до порушення нормального ритму і ходу виробництва. Важливе значення має вміння менеджера підбирати СВОЇХ найближчих помічників, чітко розподіляти функції, обов’язки, і відповідальність кожного їх, надавати можливість самостійно розв’язувати що у ході виробництва питання, зберігши у себе оперативний контролю над роботою своїх звеньев.

Важливим для менеджерів є знання й розуміння ними людей, вміння правильно оцінювати спроможністю і індивідуальні особливості працівників, прислухатися до думки, радам та рекомендаціями членів колективу, та підтримувати їх ініціативу і використовувати їх у практичної роботі. Організаторські здібності допомагають менеджерам створювати й підтримувати у колективі тверду, свідому дисципліну, без якої виробництво неспроможна нормально працювати. Така дисципліна створюється не покараннями, не частої заміною підлеглих, не грубістю, а справедливою вимогливістю, умінням спонукати людей до діяльності, вихованням, хорошим ставленням до людей, прикладом керуєтеля. Вона на взаємній повазі підлеглих і руководителя.

Натомість, організаторські здібності менеджера визначаються цілим комплексом його власних і ділових якостей, його характером, здатність до виконання управлінської праці та «зовнішніми даними ». Оскільки дуже важко сказати всіх рис характеру, важливі для менеджера, можна спробувати назвати основні. До таки, мабуть, можна віднести самостійність мислення, ініціативу, цілеспрямованість. Ці загальні риси характеру у певної міри визначаються віком менеджера, про що свідчать результати численних психологічних досліджень за рубежом.

Успіху терені управлінської досягнення в що свідчить визначається аналітичні здібності, гнучкістю у взаєминах слюдьми, і навіть відповідальним ставленням на роботу, підприємливістю. Здібності кожного менеджера найкраще виявляються на практичну роботу. Тільки тут можна перевірити, як може скористатися наявними можливостями, долати труднощі й домагатися успеха.

Під «зовнішніми даними «керівника розуміються такі риси, як тактовність, врівноваженість, самовладання тощо. Ці особисті риси менеджера допоможуть йому завоювати авторитет як у своїх підлеглих, і серед колективу підприємства, а наявність авторитету є і найважливішим передумовою успішного керівництва підприємством. Робота менеджера вимагає дуже багато різних знань і умінь, але мати знання й уміти їх застосовувати практично — ось за погляд, головним завданням менеджера. 4,5,8].

4. Мій ідеал менеджера.

Рэймонд Крок — засновник мережі магазинів fast-food «McDonalds» Можливо, на той незвичний день 1954 р., коли Рей Крок збирався їхати у Південну Каліфорнію, він почувався неабиякою невдахою. І це не дивно. Торгувати молочними міксерами у п’ятдесят двох років — дуже вражаюча кар'єра. Особливо у епоху небаченого, за мірками, економічного піднесення, розпочатого США після Другої Першої світової. Старина Крок не нажив собі великого багатства, зате нажив діабет і швидко що розвивається артрит. Хвороби дошкуляли дедалі більше. Він занадто багато придбав упродовж свого життя, а й щось важливе вже втратити. Втративши жовчного міхура й більшу частину щитовидної залози, цей добряче пошарпаний життєвими бурями торговець міксерами навряд чи можна було ким то було розцінюватися як перспективного бізнесмена, спроможного залишене йому Господом завершення земних справ час перевернути цілу галузь світової економіки. Звісно, він був бідняком. Він мала свій власний бізнес, свій дім під Чикаго, перспективи спокійній забезпеченої старості, яку настав час було замислюватися. І, тим щонайменше… Протягом усього життя й не так жив, скільки выживал.

Почти все блискучі бізнесмени робили головні кроки своєї кар'єри в молодості. Іноді - у ранній молодості. До 50 років вони вже управляли величезними діловими імперіями. Інколи, щоправда, ці імперії розвалювалися на шматки, і навіть дзенькіт осколків розбитого гіганта свідчив про велич його засновника. У цьому тлі життя Кроку опинялася дуже звичайною. Народився він у 1902 р. у ній, коріння якої залишилося тяглися з Богемії. Чотири року татко Крок, задумливий про долю свою дитину, повів його до френологу, обещавшему визначити характері і майбутнє Рэймонда, дослідивши форму його черепа. «Доктор «уважно обмацав все гулі на голові «пацієнта », думав і зробив глибокодумний висновок: дитині світить служба у царині громадського питания. Возможно, ця мила історія 1906 р. стала найбільшим «успіхом «френології весь час її існування. Принаймні у світовій громхарчі немає більш знаменитого, ніж Рей Крок. Проте дорога від дослідження дитячих гуль до моменту, що він сам став великої гулею, виявився довгим і надзвичайно тернистим. Чого тільки довелося перепробувати Кроком своєму життєвий шлях. Так не закінчивши університету, він встиг побувати і шофером на службі в Червоного хреста, і джазовим піаністом, і торговцем нерухомістю свого віку, і менеджером на радіостанції. Найближче він підійшов до своєї долі, продаючи населенню паперові склянки. Це вже було майже громадське харчування. Склянки привели його до міксерові, який зіграв життя молодої людини майже ті ж самі роль, яку у долі Генрі Форда зіграв автомобіль. Зіштовхнувшись із цієї «чудо-машиной «на перехрестях общепитовских колій та придбавши ексклюзивні права у, Крок віддав, а то й душу, то крайнього заходу, все имевшееся в нього вільне час. Протягом 17 років він невтомно їздив у всій Америці, переконуючи потенційних покупців набувати свого улюбленця, здатного змішувати по п’ять коктейлів одночасно. Зазвичай невеликі ресторанчики з радістю набували парочку міксерів що така, добре що були незайвими в хлопотливом громадському господарстві. Та ось настав день, коли два таємничих брата, тримали скромну закусочну у містечку Сан-Бернардино за п’ятдесят миль зі сходу Лос-Анджелеса, придбали вісім машин тепер. Крок був добряче здивований настільки великим замовленням і особисто пішов у вояж крізь усе країну, щоб подивитися за тими хлопців, які насмілюються змішувати по сорок коктейлів одночасно. Видовище, представшее його погляду в Каліфорнії, вразило Рэймонда до глибини душі, й повністю змінило всю життя скромного торговця молочними міксерами. Дві золоті арки утворювали гігантську букву М і випромінювали світло, рассеивавший сгущавшиеся над Каліфорнією сутінки. Стоячи затінена, образуемой одній з опор арки, Крок роздивлявся те, як десятки людей закушували на свіжому повітрі поруч із восьмикутним будинком ресторану. Крізь скляну стіну і було видно, і в середині енергійно трудиться бригада персоналу, одягнутого у акуратні білі ковпаки і саме акуратну білу уніформу. У обстановці приголомшливою чистоти і порядку вони швидко розносили бутерброди, смажену картоплю і коктейлі відвідувачам, які представляли, очевидно, дуже небагаті верстви населення. Система функціонування ресторану нагадувала роботу добре налагодженої машини. Кількість страв, запропонованих в меню, було зведено до мінімуму: лише дев’ять позицій, серед яких були кілька типів бутербродів, смажену картоплю, пиріжки, напої. Ніякої брудної скляній посуду — лише папір і пластик, відразу выбрасывавшиеся, як лише клієнт йшов. А йшов він швидко: у тому місці засиджуватися не хотілося, та й суто був сенсу. Усе це, разом узяте, забезпечувало величезний товарообіг і, попри дуже низькі ціни, високу дохідність закладу. «Це був приголомшливий приклад ефективного обслуговування клієнтів, якою коли-небудь бачив » , — зізнавався згодом Крок. А, слід зазначити, бачив ця людина, добряче помотавшийся відносини із своїми міксерами у всій Америці, значна частина. Мабуть, лише таких тямущих організаторів, якими були власники закусочній — брати Річард і Моріс, — вона бачив. Прізвище у братів була простою — Макдональд. Який каліфорнійський ресторан, що його вразив уяву Кроку, був охарактеризований першим закладом із електромережі McDonald «p.s, що стала невдовзі однією з помітних явищ у світовій економіці другої половини сучасності. Втім, настільки помітним явищем McDonald «p.s став й не так оскільки брати-фундатори зуміли ефективно організовувати окремо взятої ресторану, скільки оскільки знайшлася людина, яке зуміло з урахуванням цього бізнесу вибудувати бізнес по-справжньому крупный. 1,6] Річард і Моріс просто більше не вміли мислити масштабами сучасної економіки. Їх цілком влаштовували ті 100 тисяч доларів, які вдавалося заробляти в рік. Вкладати свою душу в розширення бізнесу вони абсолютно не прагнули. Але Рэймонд, зарабатывавший у своїх миксерах за цілий рік лише близько 12 тисяч, попри всі що були в нього ознаки закінченого невдахи, мислив зовсім іншими категоріями. 1,6] «Того дня відчув себе таким сучасним Ньютоном, якого торохнуло по голові здоровенною картоплиною з айдахского городу » , — зауважив Крок у своїй автобіографії. Цілу ніч, проведену в мотелі, бізнесмен роздумував над від побаченого та зрозумів, нарешті, що це той самий шанс, якого чекав все своє дуже вдалу життя. Тепер життя мала піти інакше. 1,6] Крок з братами про участь у розвитку бізнесу і вклав у нього свої власні скромні кошти. Це надзвичайно ризикований крок. Невдача залишила його жебракам буквально на порозі що насувається старості. Піднятися вкотре літній бізнесмен не зумів би. 1,6] Ще не оговтавшись добре нічого придбати з допомогою своєї бізнесу, Крок відразу почав втрачати. Насамперед, вона втратила дружину. «Вірна супутниця життя «вирішила, очевидно, що у їхній родині розгортаються за принципу «сивина в бороду, біс в ребро ». Жагуче захоплення Рэймонда системою фастфуда вона прийняла у багнети. Відносини стали погіршуватися, й у 1961 р. дружини розлучилися після 39 років спільного життя. У Кроку залишилися лише його гамбургери. Зате вони, як вірні друзі, скрасили життя бізнесмена, який розміняв сьомий десяток. Бізнес швидко розвивався і починав приносити свої плоди. У 1955 р. Крок відкрив свій «перший ресторан в Іллінойсі, де особисто доглядав за кухнею. До 1958 р. продали загалом 79 франшиз, дають право різноманітних підприємцям для відкриття ресторанів McDonald «p.s. У 1961 р. вона вже викупив річ у братів Макдональд за 2,7 млн. доларів. У 1968 р. швидко розвиваючись мережу відкрила свій тисячний ресторан. 1,6] Природно, Крок не зміг би так швидко розбагатіти, якби просто відкривав ресторани власним коштом. Його головне відкриття полягала в ефективне використання системи франчайзингу — однієї з ключових і найцікавіших явищ у бізнесі сучасності. Суть системи у тому, що власник певної торговельну марку передає за відповідне винагороду декларація про її використання різним фірмам (зазвичай, представникам бізнесу). Ті отримують, в такий спосіб, ціле пасмо переваг. 1,6] По-перше, їх продукт відразу ж потрапляє набуває хорошу репутацію, пов’язану з застосуванням який був відомий споживачеві бренду. По-друге, вони, зазвичай, забезпечуються з центру стандартними напівфабрикатами, за поставку яких відповідає франшизер (тобто. продавець прав). 1,6] По-третє, франшизер перебирає навчання персоналу, контролю над якістю й забезпечення широкомасштабної маркетингової кампанії (включаючи рекламу) всій країні, або навіть у світі. Отримує суттєві вигоди і саме продавець прав. Він підключає до розвитку бізнесу величезний сукупний капітал сотень і тисяч малих підприємців. За свій власні кошти він не міг би розвиватися настільки все швидше. З іншого боку, при використанні механізму франчайзингу виникає поєднання переваг великого та дрібного бізнесу. Масштабність операцій, стандартизація виробництва та використання великого сукупного капіталу поєднуються з традиційними плюсами, що має кожною сімейною фірми, де господар може особисто доглядати за «ослінчиком », не передоручаючи справа менеджерам. Конечно, Крок не винайшов франчайзинг. Його використовували у США ще XIX століття. Інша річ, що у 50-х рр. століття ХХ за умов становлення суспільства масового споживання й суспільства масових комунікацій франчайзинг знайшов такі можливості, яких в нього було ніколи раніше. Крок зумів вловити дух часу й побудувати у цьому весь свою нову бізнес. 1,6] Він продавав права для відкриття ресторанів мережі McDonald «p.s і одночасно проводив роботу з стандартизації приготування їжі. Клієнт міг стати тепер впевнений, коли суспільство отримає стандартний гамбургер (за величиною, вазі та змісту поживних речовин) у кожному ресторані мережі незалежно від цього у якій частині країни, він перебуває. Під Чикаго наприкінці 50-х рр. з’явилася спеціальні лабораторія з вивчення методів оптимального приготування смаженої картоплі. Мережа McDonald «p.s була зовсім не єдиною франчайзингової мережею, розпочала швидко повинна розвиватися у 50-ті рр. Просто вона почала сьогодні найвідомішої і найбільш дорогий торгової маркою серед усіх, використовуваних у цій господарської сфері. Але за таким ж шляху пішли й багатьох інших організатори широкомасштабного бізнесу: Burger King, Baskin-Robbins, Dunkin Donats. 1,6] Дуже швидко система подолала кордону навіть поширилася у всій світовій економіці. До того ж франчайзинг вийшов межі фаст-фуду. Наприклад, в готельному бізнесі таким шляхом почала розвиватися мережу готелів Holiday Inn. 1,6] Значення Кроку для світового бізнесу визначається як тим, що він був однією з перших ініціаторів поширення франчайзингу і найбільш успішним серед піонерів цієї справи. Він підводив під систему фаст-фуд своєрідну філософію, що стала багато в чому філософією суспільства масового споживання. «Вірю в Бога, сім'ю і McDonald «p.s » , — заявляв Крок. Навряд чи вона коли-небудь чув про знамениту тріаду графа Уварова — «Самодержавство, православ’я, народність », але вони бізнесмен адаптував її для американської дійсності. Прикро, чи можна вважати фаст-фуд релігійним віруванням американців, але вже народність мережі McDonald «p.s важко поставити під сумнів. 1,6] Мільйони і мільярди гамбургерів заполонили країну, та був і світ. То справді був, щодо справи, метод фордівського конвеєра, застосований в громхарчі, тобто. там, де, начебто, подібну практику не зможе прижитися. Гамбургер від цього конвеєра сходив так само простим, стандартним і дешевим, яким колись був першим масовий американський автомобіль. Плюси були очевидні. Так само очевидні виявилися та «мінуси. Примітивність і естетична убогість знаменитої фордівської моделі Т повною мірою передалися гамбургерів із системи фаст-фуд. Японський письменник Харукі Муракамі називав плоди діяльності компаній типу McDonald «p.s харчовим сміттям й у загальн-те не далекий від істини. 1,6] Звісно, проти радянським общепитом 70−80-х рр., гамбургер явно виграє, оскільки, споживаючи його, можеш бути, по крайнього заходу, впевнений, що у м’ясної фарш не додавали туалетний папір. На тлі різноманітною та якісної кухні, властивій ресторанів країн із ринковою економікою, McDonald «p.s виглядає надзвичайно убого. З іншого боку, нескінченне поглинання гамбургерів створює проблеми здоров’ю. З огляду на німецького, чеського чи шведського товстуна, життєрадісно поглаживающего своє пивне черевце, типовий американський товстун — завсідник ресторанів фаст-фуд — зазвичай виглядає хворобливим і депресивним. 1,6] Невипадково на рішучу боротьбу з ресторанами типу McDonald «p.s відразу вступили американські медики та інші прибічники здорового життя. Але винний в усьому порождаемом гамбургерами хворобу Рей Крок? З одним боку, слід зазначити, що лише задовольняє той попит, який пред’являє суспільство. За моїми особистим спостереженням, США McDonald «p.s — не заквітчана хрещатим яскраво екзотика, як ми у Росії, і місце зустрічі тінейджерів, як і містах Західної Європи, а система регулярного харчування дуже забезпеченої частини населення. Темношкірі і кольорові, бідняки й старі - ось типова клієнтура ресторанів такого типу. 1,6] Але з іншого боку, сам Крок зазначив, що «мистецтво торгувати у тому, щоб великодушно дозволити споживачеві йти тим шляхом, який ти йому проклав ». 1,6] У рекламу мережі McDonald «p.s вкладалися величезні гроші. Як раніше Роберт Вудрафф — творець кока-коли, Рей Крок став перетворювати гамбургер через просте продукту харчування в елемент американського життя (невипадково, до речі, сьогодні Coca-Cola і McDonald «p.s працюють тандемом). «Ми — над бутербродном бізнесі, — любив повторювати він. — Ми — в шоубизнесе ». 1,6] У 1963 р. світ народився клоун Рональд Макдональд. Невдовзі він став завсідником по телебаченню. На початку 70-х рр. його з радістю дізнавалося вже 96% американських дітей — вулицю значно більше, ніж могли назвати ім'я президента США. Сьогодні Рональд — це друга по впізнаваності постать після СантаКлауса. Завдяки чи потужної розкрутці чи силу історичних причин, але гамбургер став елементом американського життя, способом харчування не лише бідних, а й деяких дуже забезпечених громадян. На нью-йоркському Бродвеї можна швидко і недорого поснідати у закусочній, в якій ти справді на вагу (по фіксованій ціні за фунт їжі) береш м’ясо, овочі, фрукти — все свіже і дуже корисний. Однак, кожне ранок можна побачити, як натовпу добре одягнених клерків вивалюють з метро, хапають поспіхом пончик чи гамбургер з величезним склянкою каву й лунають до свого офісу, енергійно поглинаючи харчової сміття. 1,6]Или ще один приклад. Одного разу з групою російських журналістів був у гостях в розкішному офісі Wall Street Journal, з відкритого вікна якого відкривається чудесний вид на затоку і статую Свободи. Нас почастували дорогим обідом, спеціально замовили торт. Але головним стравою обіду був гамбургер, який віце-президент компанії став особисто поглинати з гідною подиву апетитом. 1,6] Але повернімося до Рэю Кроком. Початковий план широкомасштабної продажу франшиз створив гігантський бізнес, але не дав його автору стабільного, значного доходу. Адже дорого продавати права на торгову марку було неможливо: це застопорило б швидке зростання мережі. А дешевизна франшизи сприяла з того що основну зиск із розкрутки бізнесу отримував її покупець. Через війну оборот мережі ресторанів McDonald «p.s збільшувався значно швидше, ніж дохід самого Кроку. І тоді ідею довелося кілька модифікувати. Заробляти стали й не так з продажу самих прав використання торговельну марку, скільки на нерухомості. 1,6] Крок він у маленький літак і пішов на розвідку, вишукуючи земельні ділянки, найпридатніші на будівництво ресторанів. Ці ділянки мали бути поблизу шкіл, Церков та районів масової житлової застройки.

Присмотренные ділянки скупались чи бралися у найм. Потім їх у досить вигідних для суборендатора умовах передавали підприємцям, приобретавшим франшизу. Ідея виходила з твердої вірі у те, що мережі зростатиме все швидше і давати дедалі більше дохід. 1,6] Спочатку господар маленького ресторану у відсутності коштів на придбання земельної ділянки й з радістю погоджувався на дешеву суборенду. Але поступово його бізнес починав приносити багаті плоди, і саме тоді він, згідно з договором з франшизером, починав відраховувати тому дедалі більшу суму грошей. Отже, ресторани мережі McDonald «p.s починали зростати, мов гриби. Коли вперше потрапив у американську провінцію, моє велике враження зводилося до того що, що в міру руху по хайвею всі навколо не може змінюватися — природний ландшафт, інтенсивність забудови, архітектура будинків. Але незмінно всюди присутні три речі: церкви, заправки і McDonald «p.s. І одне важливе принцип у розвиток своєї мережі встановив Крок, крім суборенди. Він продавав франшизу лише у роздріб. Це гарантувало дотримання стандартів ведення бізнесу. Той, хто дотримувався правил чистоти залу, якості продуктів та ефективності обслуговування, було придбати декларація про відкриття навіть другого ресторану, а вже про кількох. Усе, це сукупності поставило формально незалежних власників ресторанів у велику залежність від Кроку. Завершилася система побудови своєрідною «єдиної фабрики «відкриттям центру підготовки кадрів, прозваного у народі університетом гамбургерів. Представники малого приватного бізнесу навчалися у ньому вести свій власний бізнес у відповідно до вимог франшизера. 1,6] Нині 70% всіх у світі ресторанів McDonald «p.s належить дрібним, приватним власникам. Але вони працюють у межах єдиної логіки розвитку бізнесу. 1,6] Створивши свою систему, Крок став розвивати її такими темпами, як прагнув компенсувати втрачені 52 року. У 1965 р. компанія стала публічної, запропонувавши покупцям акції на фондову біржу. У 1967 р. на світло народився головний продукт McDonald «p.s — гамбургер Big Mac. У 1971 р. франчайзинговая мережу переступила кордону континенту, відкривши свої ресторани у Європі, Японії Австралії. У 1979 р. винайшли Happy Meal — дитячий продуктовий набір з іграшкою, що змушує малят тягти своїх в McDonald «p.s, навіть якщо терпіти що неспроможні гамбургерів. 1,6] У тому ж самому 1979 р. сальвадорские партизани підірвали ресторан McDonald «p.s у Києві своєї країни. Для прокомуністичної геррильи він став символом світового імперіалізму, який нав’язує волю і смаки багатіїв народам всього мира.

Не виключено, що що з лісу бородаті хлопці недостатньо розібралися в ситуації. Адже гамбургери, передусім, є їжею бідноти. Але хіба що не пішли, вибух ресторану був актом епохальним. Рівно за століття McDonald «p.s перетворився з маленької закусочній в символ світового капитализма.

Одновременно з діловим успіхом і всесвітньої популярністю до Кроком прийшло особисте багатство — стан, яке налічує 340 млн. доларів, вдома у Флориді й у Беверлі Хіллз, особиста бейсбольна команда. Але чого був у його розкішному господарстві, то це колекцій творів мистецтва і антикваріату, такі популярні в багатьох нуворишів. Естетичним смакам Рея Кроку цілком відповідали витончене будову та тонкий силует гамбургера. С 1968 р. постарілий творець мережі особисто не обіймав головного виконавчого пости у корпорації. Але, тим щонайменше, він буквально аж до смерті продовжував уважно треба стежити над перебігом справ. Смерть пішла у грудні 1984 р. А 10 місяців після цього McDonald «p.s продав клієнту свій пятидесятимиллиардный гамбургер. 1,6].

5) Список источников:

1. Аналітичний тижневик «Дело».

2. Греховодова М. Н. «Економіка торгового предприятия».

3. Іванченка Б.В. «Мерчендайзинг — мистецтво продавати» 4. М. Вудкок, Д. Френсіс «Розкутим менеджер». 5. «Прикладна Економіка» Junior Achievement of Russia — підручник Самарської Школи Бизнеса.

6. Сайт журналу «Ділова Хроніка»: internet.

7. Сайт Міністерства Освіти і Науки Російської Федерації: internet gov.ru.

8. Тімоті Фостер «Як збільшити ефективність роботи з клиентами».