Висновки. 
Порівняльна ефективність протифіброзної терапії у хворих на хронічний гепатит С до і після завершення противірусної терапії

Після успішного завершення противірусного лікування у хворих на гепатит С з вираженим фіброзом, як правило, не відбувається спонтанного регресу фібротичних явищ у печінці. Більше того, у частини пацієнтів фіброз продовжує прогресувати.

Таблиця 3.

Показники рівня фіброзу і активності запального процесу у печінці в обстежуваних пацієнтів до і після лікування

Примітки:

• 1. + - достовірність різниці з показником до лікування (Р < 0,05);
• 2. * - достовірність різниці з показником у 1-й групі (Р < 0,05);
• ** - достовірність різниці з показником у 2-й групі (Р < 0,05).
• 1. Застосування біциклолу у хворих на гепатит С, які завершили курс противірусного лікування, сприяє нормалізації показників печінкових ферментів, зникненню лабораторних проявів цитолітичного синдрому.
• 2. При вивченні показників фібротесту виявлено достовірно швидше зниження індексу запалення та індексу фіброзу у тих пацієнтів, які протягом 3 місяців після завершення противірусного лікування, отримували біциклол.

Застосування біциклолу у пацієнтів з хронічною HCV-інфекцією, які не пройшли курс противірусної терапії, значно менш ефективне, ніж після елімінації вірусу.

Проте воно може бути використане, як варіант стримування прогресування фібротичних процесів за умов, коли застосування противірусних препаратів з різних причин неможливе.