Кров і її значення

Клітини, тканини і органи організму можуть нормально функціонувати лише у відповідному внутрішньому середовищі. Для забезпечення такого середовища в організмі на відносно постійному рівні підтримуються кров’яний тиск, температура, вміст в білків, вуглеводів, іонів натрію, калію, хлору тощо. Збереження постійності внутрішнього середовища організму називають гомеостазом. Внутрішнім середовищем є кров, лімфа і тканинна рідина. Кров безпосередньо контактує із лімфою і тканинною рідиною об'єднуючи потік речовин між ними.

Функції крові

Завдяки постійному рухові кров відіграє ключову роль у підтриманні гомеостазу. Концентрації поживних речовин та продуктів обміну в усіх клітинах, тканинах та органах перебувають у динамічній рівновазі. Саме через кров підтримується така рівновага, а також здійснюється обмін речовин та енергії, гуморальна регуляція функцій організму тощо. Підтримання гомеостазу відбувається через виконання кров’ю ряду функцій:

Кров виконує дихальну функцію, яка полягає у поглинанні нею кисню і винесенні вуглекислого газу. У легенях кров збагачується киснем і віддає вуглекислий газ, який виводиться в навколишнє середовище. У дрібних капілярах тканин і органів навпаки — кров віддає кисень клітинам, поглинаючи вуглекислий газ.

Кров здійснює транспортну і видільну функції доставляючи поживні речовин від органів травлення до клітин і тканин організму та виносячи шкідливі продукти розпаду, які потрапляють в кров із тканинної рідини. Ці речовини доставляються до нирок, легень, потових залоз шкіри і через них виводяться з організму.

Кров виконує захисну функцію знищуючи і знешкоджуючи мікроби та отруйні речовини, які в неї потрапили. Деякі клітини крові поглинають хвороботворні мікроорганізми, інші виділяють спеціальні речовини — антитіла, які знешкоджують отрути.

Кров також виконує терморегуляторну функцію охолоджуючи енергомісткі органи (серце, печінка тощо) і зігріваючи органи, які втрачають тепло, підтримуючи таким чином постійну температуру тіла.

У дорослої людини масою 60−70 кг міститься 5−5,5 л. крові. Значна її кількість— до 50% «зарезервована» у кров’яних депо — судинах печінки, селезінки, легень і шкіри. Депо крові бере участь у підтримці постійної кількості циркулюючої крові. Під час важкої фізичної роботи або внаслідок втрати крові через травму, запаси крові із депо поступають у загальний кровотік.

З віком відносна кількість крові змінюється. Так, у новонароджених маса крові становить ~15% від маси тіла, в однорічних дітей — 11%, в 14 років — 7%. Кров утворюється в кровотворних органах — печінці, селезінці, кістковому мозку і лімфатичній системі.