Мета дослідження.
Аналіз перинатальної захворюваності та смертності в умовах перинатального центру та шляхи її зниження
Проаналізовано роботу Харківського обласного клінічного перинатального центру (ХОКПЦ) за результатами річних звітів (2011;2015 рр.) з урахуванням показників перинатальної захворюваності та смертності і факторів, які на них впливають. Були вивчені наступні параметри: кількість новонароджених, їх розподіл за ваговою категорією, виживаністю, загальною захворюваністю, структурою захворюваності… Читати ще >
Мета дослідження. Аналіз перинатальної захворюваності та смертності в умовах перинатального центру та шляхи її зниження (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Аналіз перинатальної захворюваності та смертності в умовах одного з перинатальних центрів в Україні та оптимізація напрямків їх зниження.
Матеріали та методи дослідження
Проаналізовано роботу Харківського обласного клінічного перинатального центру (ХОКПЦ) за результатами річних звітів (2011;2015 рр.) з урахуванням показників перинатальної захворюваності та смертності і факторів, які на них впливають. Були вивчені наступні параметри: кількість новонароджених, їх розподіл за ваговою категорією, виживаністю, загальною захворюваністю, структурою захворюваності доношених та недоношених дітей. Проведено аналіз смертності за статтю, місцем проживання, віком, вагою, шкалою Апгар, способом пологорозродження, структурою смертності (окремо для доношених та недоношених новонароджених).
Статистична обробка отриманих результатів проведена за допомогою програми Statistica. 6.0. Excel для Windоws XP Professional. Вірогідність відміностей параметричних показників оцінювалася за допомогою t-критерію Ст’юдента та Фішера.
Результати дослідження
За 5 років (2011;2015) в ХОКПЦ всього відбулося 14 283 пологів, в середньому 2859±132 пологів за рік. Показник нормальних пологів коливався від 56,8% до 61,2%, складаючи в середньому 58,9%, що наближається до рекомендованих МОЗ України індикаторів якості надання допомоги в перинатальних центрах. Кількість передчасних пологів (до 37 тижнів вагітності) поступово знижувалася від 10,4% в 2011р. до 6,93% - в 2015 р., що вказує на більш ефективне лікування недоношування вагітності за рахунок попередження передчасного виливу амніотичної рідини та пролонгування вагітності з використанням акушерського песарію або цервікального серкляжу та лікування материнсько-плодової інфекції.
За 5 років значно збільшилась кількість партнерських пологів, майже всі пологи проводилися в індивідуальних пологових залах з використанням партограми, активним веденням третього періоду пологів, цілодобовим спільним перебуванням матері та дитини в післяпологовому періоді, що сприяє профілактиці внутрішньолікарняніх інфекцій.
Щорічно знижувалася кількість кесарських розтинів: з 30,4% в 2011р. до 26,4% в 2015 р., хоча їх високий відсоток зумовлений тяжкою акушерською патологією у жінок Харківської області, яка потребує оперативного розродження. Пологи, закінчені шляхом накладання акушерських щипців, спостерігалися у 0,3−0,5% випадках.
Аналізуючи випадки пологових травм, слід зазначити що їх кількість майже не змінилися за 5 років — 0,53% та 0,47% відповідно. Аналіз пологових травм показав наявність сполучених причин їх виникнення: сполучення макросомії плоду з ендокринною патологією (порушення вуглецевого обміну, ожиріння), анемією, прееклампсією, судинними змінами у фетоплацентарному комплексі (плацентарна дисфункція, вроджені аномалії пуповини), віком матері старше 35 років, материнсько-плодовою інфекцією, ускладнених пологів внаслідок сідничного передлежання плоду, загальнозвуженого тазу у матері, неадекватної поведінки роділлі у ІІ періоді пологів, недоношеністю або переношеністю плоду, відсутністю акушерської допомоги (народження дитини вдома).
В 2015р. народилося живими 2656 дітей (мінімальна кількість за 5 років), що на 336 менше, ніж у 2014 році (2992 дітей — максимальна кількість). Число недоношених новонароджених за 5 років зменшилася: від 291 (10,41%) — в 2011 р. до 190 — 7,15% (у 2015 році), кількість дітей вагою при народженні менше 2500 г в середньому складала 9,96%, частка новонароджених у вагових категоріях до 1500 г — 1,14%, до 1000 г — 0,32%.
У 2015 році було 33 мертвонародження (12,27 %), що значно менше, ніж у 2011 році - 58 (20,75 %%) та зумовлено розподілом потоків госпіталізації вагітних з антенатальною загибеллю плоду. За терміном гестації мертвонародження відбувалося переважно в 37−41 тижнів вагітності, за вагою переважали плоди 2000;2499 г, чоловічої статі. За причинами мертвонароджень: затримка росту плода (ЗРП), порушення кровообігу у судинах фетоплацентарного комплексу, вроджені вади розвитку, несумісні з життям. У всіх випадках антенатальної загибелі плода пологи були проведені через природні пологові шляхи.
З числа народжених живими мали безперервний 2-годинний контакт «шкіра до шкіри» в 2011 р. — 64,81%, в 2015 р. — 84,56%, при цьому у ряді випадків контакт «шкіра до шкіри» новонародженого, що народився шляхом операції кесаревого розтину, здійснювався з батьком дитини. Раннє прикладання до грудей у пологовому залі та подальше грудне вигодовування здійснювалося у 96,65% дітей.
Кількість асфіксій на 1-й хвилині (менше 7 балів) и, відповідно, реанімацій при народженні зменшилася до 4,46% (у 2012 році - 6,9%), що вказує на ефективність надання акушерської допомоги в умовах перинатального центру.
В 2015 р. народилося хворими і захворіло 398 дітей, це вказує на те, що захворюваність загальна значно знизилася і склала 149,85 % (у 2011 році - 182,47%). Захворюваність знизилася за рахунок доношених — 120,44 % та, у значній мірі, недоношених дітей — 531,58 %%.
У структурі захворюваності доношених в 2015році переважали вроджені вади розвитку (ВВР) (33,33%), на другому місці - асфіксія (26,26%), у 2011 році - навпаки: асфіксія (32,48%), ВВР (27,11%), на третьому місці - ЗРП (14,81%). Значно зменшилася кількість гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС (11,78%), що займали третє місце у структурі захворюваності доношених у 2011 році. Також зменшилася кількість кон’югаційних жовтяниць (у 2015 році - 1,01%, у 2011 році - 5,37%), кількість внутрішньоутробних інфекцій стала більшою (у 2015 році - 5,38%, у 2011 році - 4,35%).
У структурі захворюваності недоношених переважали дихальні розлади (47,52%), на другому місці - асфіксія (42,57%), на третьому — внутрішньоутробні інфекції (14,85%), ЗРП (11,88%) та ВВР (10,89%).
Показники неонатальної смертності знизилися — 4,11%о (за 2011 р. — 8,23%о), як і ранньої неонатальної - 3,34%о (у 2011 році - 6,44%). З екстремально низькою вагою (від 500 до 999 г) виживаність у перші 0−168 годин — 62,50%, з вагою від 1000 до 1499 г виживаність — 82,35%, виживаність новонароджених у перші 168 годин з масою тіла при народженні 1500−2499 г склала 98,17%, виживаність у перші 0−6 діб новонароджених з вагою >2500 г — 99,75%.
За способом розродження загиблі в ранньому неонатальному періоді діти народилися в результаті мимовільних пологів (52,38%), кесаревого розтину (38,09%), акушерських щипців (9,52%). При розподілу в залежності від статті визначено, що хлопчиків померло, більше, ніж дівчат .
Серед причин смерті новонароджених основними були вроджені вади розвитку (переважали у доношених дітей) та внутрішньоутробні інфекції (на першому місці у недоношених дітей). Показник перинатальної смертності у 2015 році склав 18,22%, у 2011 році - 26,65%.