Вступ. 
Зміни вмісту зелених пігментів й активності оксидоредуктаз в асиміляційних органах деревних порід на фоні впливу аерополютатів

Стан оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки біологічних методів очистки. Одним з них є зелені насадження — потужна, безперебійно діюча очисна система з газопоглинальними й пилозахисними функціями у поєднанні зі збагаченням середовища киснем і фітонцидами (Бессонова, 1999).

Збереження деревної рослини, що існує, утворення нових стійких декоративних міських насаджень, з високими санітарно-гігієнічними властивостями, збільшення їх довговічності є актуальними задачами сучасності. Необхідність їх рішення на науковій основі визначається нестачею досліджень біоекологічних особливостей деревних рослин, що зростають в озеленювальних посадках міста Дніпропетровська, а також тенденцією постійного зростання дії антропогенних чинників на деревні насадження в цих умовах. Досліджень по виявленню впливу токсикантів на біоекологічні особливості берези повислої, айланту височайшого зростаючих у міських посадках, у Дніпропетровському районі раніше не проводились.

Деревні насадження у містах призначені затримувати і знешкоджувати токсичні викиди, тобто бути біологічними фільтрами (фітофільтрами). Однак рослини самі сильно ушкоджуються токсичними речовинами, що знаходяться в оточуючому середовищі. Особливо великі збитки наносять забруднювачі міським при магістральним насадженням. Вони раніше старіють, спотворюється їх крона, передчасно жовтіють і опадають листки.

Важливими екологічними факторами міського середовища є: порушене в результаті робіт будова ґрунту, його підвищена лужність, низька водоутримна здатність, забрудненість середовища токсикантами, більшу частину яких складають вихлопи автотранспорту та викиди промислових підприємств. Ксенобіотики мають здатність швидко нагромаджуватись в оточуючому середовищі (завдяки широкому використанню в різних галузях промисловості) та їх висока токсичність (Платонова, Костишин, 2000; Клеточные…, 2003; Барабой, Сутковой, 1997). Встановлено, що вони гальмують ріст, порушують фізіологічні процеси, сприяють утворенню активних форм кисню, які індукують перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ).

До систем захисту організму від ушкоджень внаслідок ПОЛ належать ферменти, які знешкоджують вільні радикали і пероксиди: супероксиддисмутаза (СОД), каталаза, різноманітні пероксидази (Клеточные…, 2003; Бараненко, 2002). Фізіологічна антиоксидантна система забезпечує підтримання гомеостазу при дії різних екстремальних факторів, в тому числі й викидів автотранспорту й промисловості.

При цьому великий інтерес викликає і стан фотосинтетичних зелених пігментів (хлорофіли а та b), вміст яких може слугувати своєрідним стресовим маркером.

У зв’язку з вище викладеним метою даної роботи було з’ясування зміни вмісту хлорофілів та ролі антиоксидантних ферментів-детоксикаторів активних форм кисню у адаптації деревних порід до антропогенного забруднення.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати наступні завдання:

• 1. Дослідити вплив антропогенного забруднення на інтенсивність накопичення зелених пігментів у деревних порід.
• 2. Визначити стан ферментів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази, каталази та пероксидази у рослин за дії стресових факторів.