Антибіотики

Антибиотики

Антибиотики прийшли о життя як звільнення від інфекцій, мучивших людство тисячі років. Проте після появи нових потужних препаратів про неї заговорили як про «зброї масового знищення, убивающем живе». Наукова дискусія про антибіотиках у розпал, а нам вже нині важливо знати, яка антимокробная терапія допоможе організму чи впорається з недугою, завдавши мінімум вреда.

Давнее ознайомлення з цієї групою препаратів корисно застосовувати їх нерозумно і безсистемно. Лютий жарт зіграла на нас звичка деяких лікарів призначати антибіотики з приводу, від найменшого натяку на інфекцію. (Звісно, це робиться із міркувань, щоб вилікувати швидше, і ефективніше). По оцінкам американських учених, у кожному другому (!) разі антибіотики приймаються невиправдано чи ні рекомендації врача.

Результаты такого «перебору» відомі. Антибіотики, які як патогенну, а й корисну мікрофлору травлення, сприяють появі дисбактеріозу кишечника і алергії. Адже порушену рівновагу серед мікроорганізмів призводить до ослаблення імунітету і надмірного розмноженню не зовсім безневинних одноклітинних грибів. Особливо це для антибіотиків широкого спектра действия.

К до того ж, хвороботворні мікроби виявилися навдивовижу живучими. У процесі вдосконалення препаратів з’ясувалося, що ліки вбиває лише чутливих щодо нього бактерій. Найбільш найсильніші з них виживають, причому у їх клітинах відбувається мутація. Виходить, щодня поповнюється армія супермикробов, стійких до антибіотиків. Це змушує учених створювати все нові препарати, розраховані нові штаммы.

Кстати, англійські медики вирішили жорстко обмежити масове захоплення антибіотиками. З недавнього часу лікарям заборонено виписувати ліки при нежить, кашлю, ГРЗ, легких шлунково-кишкових розладах та інших несерйозних недугах. Якщо ж без антимікробної терапії замало, призначаються мінімальні дози препаратів. Причому, курс лікування подібних інфекцій намагаються обмежити 3−4 днями (тоді як раніше доводилося «сидіти на антибіотиках» тиждень і дольше).

Сейчас існують сотні лікарських засобів, вибірково діючих на збудників різноманітних захворювань. Чи все антибактеріальні препарати можна вважати антибиотиками?

В медичної літературі термін «антибіотик» нерідко використовують за відношенню всім виявляє антимікробну засобам. Проте істинними антибіотиками вважаються препарати на основі речовин, вироблених мікроорганізмами чи одержуваних полусинтетическими способами. Активні компоненти цих ліків викликають загибель чи зупиняють зростання хвороботворних мікробів, бактерій та деяких менших простейших.

Не стоїть плутати антибіотики з синтетичними антибактериальными засобами, які відрізняються від нього механізмом на інфекцію і організм у цілому. Відомі багатьом препарати бісептол, фурацилин, фуразолідон, метронидазол, палин, нитроксолин — зовсім не від антибиотики.

Правда чи, що від будь-якої інфекції можна позбутися з допомогою сильнодіючих антибіотиків? Адже їх ефективність доведено й у лікуванні серйозних захворювань, й у боротьби з банальним нежитем чи угрями.

Антибиотики безсилі проти вірусних та інших інфекційних недуг. Оскільки більшість застуд і ГРЗ мають вірусну природу, немає сенсу намагатися боротися із нею з допомогою антибіотиків (наприклад, ампициллина, еритроміцину) чи інших антибактеріальних препаратів (бисептола, септрина, сульфаниламидов). Це ж можна сказати про грип, кору, кра впоратися сама.

Сейчас науці стають відомі всі нові руйнівні здібності антибіотиків. Так то, можливо відмовитися від нього зовсім і замінити їх іншими препаратами?

Без антибіотиків замало, якщо йдеться про життя і смерть людини. Як і раніше є «центровими» у подоланні сепсису, інтоксикації, туберкульозу. Поки що існує інших препаратів, здатних так потужно й швидко справитися з інфекцією, загрозливою жизни.

Опасаясь можливої шкоди від антибіотиків, деякі ігнорують призначені лікарем препарати навіть у жалюгідному стані. Справді, серед них можуть викликати побічні ефекти. Проте і препарати, затверджені паралельно з антибіотиками як прикриття. Наприклад, супрастін, тавегіл та інші противогистаминные кошти помітно знизити ризик розвитку алергії. Біфікол чи ацилакт на немає зводять можливість появи дисбактеріозу кишечника. До того ж, залежність від антибіотиків будь-коли формируется.

Антибиотики незамінні при гострому розвитку хвороби — ангіни і пневмонії, і навіть при інфекційному запаленні, яке локалізується в закритих пустотах (отит, гайморит, остеомієліт, абсцес, флегмона). Часто доводиться призначати антибіотики людям після хірургічних операций.

Без застосування антибіотиків нерідко розвиваються серйозні ускладнення. Наприклад, коли лікування пневмонії чи гаймориту минуло й без участі цих препаратів, виникатимуть хронічні мляві заболевания Существует безліч хронічних недуг, що знижують якість життя, але за цьому лікуються лише за допомогою антибіотиків. Це микоплазменная інфекція легких, йерсиниоз, хламідіоз та інших урогенитальные инфекции.

Разумеется, призначаючи антибіотик, лікар має оцінювати свідчення і протипоказання. Як щодо призначення гормональних засобів і інших потенційно небезпечних препаратів, треба добре прорахувати ймовірний користь і зростає ризик розвитку побічних эффектов.

Если якийсь антибіотик допоміг якось, отже, може бути успішно використовувати й за інших заболеваниях?

Как дивно, але збудники захворювань зі схожими симптомами можуть бути дуже аніскільки не схожі друг на друга. До того ж, все бактерії мають різну чутливість до найрізноманітніших антибиотикам.

Допустим, якщо людина видужав після стафілококової пневмонії з допомогою пеніциліну, це означає, що він ж треба лікувати що з’явився пізніше кашель. Бо причиною може бути стафілокок, а микоплазма, нечувствительная до пенициллиновым препаратам.

Более того, антибіотик, «сработавший» якось, може подіяти на тієї людини з тієї ж хворобою. Адже бактерії швидко пристосовуються до препаратів і за повторному використанні вони знають, як вижити під час зустрічі ними.

Антибиотики — препарати, перевірені часом. Невже, аби вибрати підходящий участь лікаря так необходимо?

Надо ставитися до призначенню антибіотика як до досить серйозного кроку. Будь-яка самодіяльність тут недоречна. Щоб лікування минуло успішно треба вибрати один-єдиний препарат, який спрацює саме у вашому случае.

Дилетантам в фармацевтиці, якими ми всі є, дуже складно передбачити розвиток побічних і токсичних ефектів. А майже завжди з’являються при неправильної дозуванні та не «прикриття», що попереджав ускладнення. З іншого боку, своїми неписьменними діями ми поповнюємо ряди мікроорганізмів, стійких до конкретному антибіотика. І, нарешті, самостійно ми навряд зможемо розрахувати, скільки днів має триває антимікробну терапия. Некоторые антибіотики не мають жодного впливу внутрішньоутробний й подальше розвиток дитини. Це переважно самі «древні» препарати — пенициллины, еритроміцин і пояснюються деякі другие.

И таки вступив у першій половині вагітності краще відмовитися і від нього, а про сильнодіючих засобах. Особливо небажано приймати антибіотики з 12 по 17 тиждень вагітності. Саме тоді плацента лише формується й немовля не захищений від негативного впливу ліків, яких бере майбутня мама. Якщо може бути, треба перенести антибактеріальну терапію більш пізні строки й провести її починаючи з 20 тижня. Коли захисна оболонка остаточно сформується, лікарі починають виписувати антибіотики на більш «вільному» режиме.

Существует реєстр препаратів, які можна прописані під час вагітності, але є і ті, які можна брати участь у цей період в жодному разі. Наприклад, фторхиналоны впливають до зростання кісткової системи дитину і надалі стають причиною різноманітних патологій. А препарати тетрациклиновой групи забарвлюють зуби дитини на чорний цвет.

Конечно, якщо в вагітної жінки станеться загострення апендициту, запалення нирок чи пневмонія, антибіотики — єдиний спосіб полегшити ситуацию.

Правда чи, що антибактеріальні препарати, які є до антибіотиків, мають меншою «яка уражує силою» і впливають на організму більш мягко?

Замечено, що самолікування антибактериальными препаратами — бисептолом, сульфадимезином — набагато частіше призводить до алергічних реакцій чи дисбактериозу, ніж прийом антибіотиків. З іншого боку, багато синтетичні препарати мають токсичною впливом на печінку та нирки. А до сульфаніламідам, наприклад, у мікроорганізмів швидко розвивається стійкість. Тому і вплив набагато слабше сучасних антибиотиков.

«Плохих» препаратів немає. Трапляється, що й призначають недоречною некомпетентні лікарі. Так і ми надто часто беремо він сміливість вирішувати настільки непрості запитання. Може бути, стоїть змінити ставлення до антибіотиків, які ми звикли ковтати після кожного ачхи і найменшого підвищення температуры?

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.