Матеріал і методи

гіпертонія ожиріння атеросклероз шлуночок У дослідження було включено 69 хворих (усі чоловіки) з гіпертонічною хворобою (ГХ) ІІ стадії відповідно до рекомендацій Української асоціації кардіологів (2008). Вік хворих становив 60−85 років, у середньому — (75,0±5,9) року. У 25 хворих з ГХ відзначали супутнє АО, у 15 — недостатню масу тіла, у 29 — нормальну масу тіла.

Тривалість захворювання становила не менше 10 років. Абдомінальний тип ожиріння встановлювали при відношенні окружності талії до окружності стегон 0,95 і більше та при індексі маси тіла (ІМТ) більше 25 кг/мІ, недостатню масу тіла — при ІМТ менше 18,5 кг/мІ.

При ехокардіографії використовували модальний (М) двовимірний режим, режим імпульсного та постійного допплера за допомогою апарата «Logio 500» («General Electric», США) з датчиком 2,5−3,5 МГц з фазованою решіткою. Товщину стінок та розміри порожнин серця визначали за методом Penn Сonvention за формулою Teicholz. Масу міокарда (ММ) лівого шлуночка (ЛШ) розраховували за формулою Devereux, індекс ММ (ІММ) ЛШ — як відношення ММ ЛШ до площі поверхні тіла. Гіпертрофію ЛШ (ГЛШ) діагностували, якщо ІММ ЛШ перевищував 134 г/мІ. Допплерографію сонної та плечової (ПА) артерій проводили за допомогою ультразвукового діагностичного сканера «Logic 500» («General Electric», США). Функцію ендотелію вивчали з використанням проби з реактивною гіперемією (ендотелійзалежна вазодилатація, ЕЗВД) і нітрогліцерином (ендотелійнезалежна вазодилатація, ЕНВД).

Реакцію ПА на тлі реактивної гіперемії вважають нормальною, якщо її дилатація становить більше ніж 10% від вихідного діаметра, якщо ж її значення менше або спостерігають вазоконстрикцію, то реакцію вважають патологічною.

Статистичну обробку даних, представлених у вигляді М±m, проводили методами варіаційної статистики з використанням t-критерію Стьюдента на персональному комп’ютері за допомогою програм статистичного аналізу «Microsoft Excel». Різницю показників вважали достовірною при Р<0,05.