Вступ. 
Педагогічні основи контролю і оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів

Дисертацію присвячено питанням контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. У дослідженні визначено особливості контрольно-оцінювальної діяльності викладачів та обґрунтовано педагогічні основи контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів. Розкрито сутність та структуру готовності викладачів до контролю й оцінювання, виявлено стан сформованості основних компонентів готовності. Розроблено та експериментально перевірено модель підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів з гуманітарних дисциплін. Визначено сукупність психолого-педагогічних умов, що забезпечують дієвість моделі.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Освіта є засобом відтворення й підвищення інтелектуального та духовного потенціалу народу, дієвим чинником оновлення усього суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародному рівні. Сьогодні пріоритетним завданням освіти України стала модернізація її вищої ланки відповідно до положень Болонської декларації. Цей процес вимагає суттєвих змін усіх складових процесу навчання, зокрема контролю й оцінювання знань, умінь і навичок студентів. Відтак, контрольно-оцінювальна діяльність викладача вимагає творчого аналізу й експериментальної перевірки.

Питання контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів знайшло своє відображення у дослідженнях багатьох психологів та педагогів. В останні роки з’явилися праці, в яких висвітлюються: контроль знань, умінь і навичок (І. Булах, В. Полюк, І. Підласий, Л. Романишина, П. Сікорський, В. Ягупов); зміст процесу контролю й оцінювання (А.Алексюк, Б. Лихачов, Н. Мойсеюк, В. Сластьонін, М. Фіцула, О. Ярошенко); психолого-педагогічні аспекти контролю й оцінювання (О.Безносюк, К. Делікатний, Л. Джулай); професійні педагогічні уміння в галузі контролю й оцінювання (О. Ковальчук, Н. Кузьміна, А. Реан, В. Якунін); готовність педагога до контролю й оцінювання як до окремого виду педагогічної діяльності (М. Дьяченко, С. Калаур, І. Мельничук).

Результати констатувального експерименту вказують на те, що на сучасному етапі розвитку вищої освіти існує потреба у виробленні єдиних критеріїв оцінювання, удосконаленні процедури контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів, усуненні невідповідності між контролем та оцінюванням аудиторної, індивідуальної та самостійної роботи. Недостатньо вивченими залишаються питання підготовки викладачів до процесу організації контрольно-оцінювальної діяльності в умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу.

Аналіз проблеми контролю й оцінювання дозволив виявити суперечності між: потребою суспільства у висококваліфікованих викладачах зі знаннями педагогічних основ контролю й оцінювання та відсутністю розроблених шляхів і методів їхньої практичної підготовки; реальним та необхідним рівнем готовності викладачів до контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів; домінуванням традиційних підходів до контролю й оцінювання та недостатнім урахуванням сучасних вимог у цій галузі. Багатоаспектність питання контролю й оцінювання зумовлює науковий пошук шляхів його вдосконалення, а саме: врахування індивідуальних особливостей студентів під час контролю, зменшення суб'єктивних чинників на результати контролю й оцінювання, вибір оптимальних методів, форм і засобів контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів.

Актуальність проблеми контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, наявні суперечності та реальна потреба в їх усуненні визначили тему дисертаційного дослідження: «Педагогічні основи контролю і оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та тематичного плану наукових досліджень Хмельницького національного університету «Психолого-педагогічна система становлення особистості фахівця» (реєстраційний номер 09U002 від 29.09.2009р.). Тему дисертації затверджено вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 12 від 31.05.2007р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол № 2 від 26.02.2008 р.).

Мета полягає у теоретичному обґрунтуванні педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів у контексті підготовки викладачів до контрольно-оцінної діяльності.

Відповідно до сформульованої мети передбачено виконати такі завдання дослідження:

• 1. На підставі аналізу літературних джерел схарактеризувати суть контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів як складової педагогічної діяльності викладача ВНЗ.
• 2. Виокремити та обґрунтувати педагогічні основи контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів.
• 3. Визначити компоненти готовності викладачів до здійснення контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів і стан її сформованості.
• 4. Розробити модель підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін та перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження — контрольно-оцінювальна діяльність викладача вищої школи.

Предмет дослідження — підготовка викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: теорія наукового пізнання, основні закони та принципи діалектики, системний підхід до опису явищ об'єктивної дійсності, основні принципи дидактики, положення щодо професійної підготовки вчителів, нові педагогічні технології, концептуальні положення психолого-педагогічних підходів до контролю й оцінювання, а також нормативні документи в галузі освіти. У роботі використано наукові положення і висновки щодо: готовності до педагогічної діяльності в цілому й оцінювання навчальних досягнень зокрема (М. Дьяченко, І. Зязюн, В. Сластьонін); психолого-педагогічних особливостей контролю й оцінювання знань та вмінь (І. Булах, К. Делікатний, Л. Джулай, Л. Романишина); сучасних підходів до процесу контролю й оцінювання результатів навчальної діяльності студентів за умов кредитно-трансферної системи навчання (Я. Болюбаш, В. Журавський, В. Кремень).

Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань було використано такі методи: теоретичні - аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація, узагальнення, моделювання (з метою визначення особливостей контрольно-оцінювальної діяльності викладача ВНЗ, виявлення структури психолого-педагогічної готовності викладачів до контролю й оцінювання, а також для обґрунтування педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, розробки та впровадження моделі); емпіричні - констатувальний експеримент: педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, опитування, тестування, метод самооцінки (для визначення сформованості у викладачів гуманітарних дисциплін готовності до контролю й оцінювання); формувальний експеримент (для перевірки ефективності моделі реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін); математичні методи обробки експериментальних даних — t-критерій Стьюдента та коефіцієнт кореляції Браве-Пірсона (для визначення достовірності одержаних результатів, а також для якісної та кількісної обробки отриманих результатів).

Експериментальна база та етапи дослідження. В експерименті брали участь викладачі та студенти Хмельницького національного університету, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. Дослідно-експериментальною роботою на різних етапах було охоплено 267 викладачів та 460 студентів I-IV курсів. Дослідження проводилося протягом 2006;2009 рр. і передбачало три етапи науково-педагогічного пошуку.