Класифікація ГІС. 
Геоінформаційні системи

Виходячи з високого ступеня міждисциплінарності ГІС, в основу класифікації можна покласти такі групи ознак (Рисунок 1.1):

за призначенням — цільове використання та характер задач, що вирішуються;

за проблемно-тематичною орієнтацією — сфера застосування;

за територіальним охопленням — розмір території, що представлена в базі геопросторових даних;

за переважним способом організації геопросторових даних — формати введення, зберігання, обробки і відображення географічної інформації;за ступенем доступу та використання геопросторових даних — рівень інформаційних мереж, в середовищі яких функціонує система (від глобальних до локальних обчислювальних мереж — ЛОМ).

Рисунок 1.1 Типи ГІС за класифікаційними ознаками Ця система ознак утворює п’ятивимірний простір класифікації ГІС, в якому певна геоінформаційна система може бути асоційована з точкою, координати якої відповідають класифікаційним ознакам геоінформаційної системи. Так, кадастрова ГІС може бути дослідною, охоплювати територію певного регіону, базуватися переважно на векторних форматах просторових даних та мати доступ до корпоративної мережі.

Перші ГІС були доступні лише для великих установ, оскільки вимагали значних площ для розміщення обчислювальної апаратури та банків просторових даних у вигляді перфокарт або перфострічок. Широковідомі сьогодні ГіС-продукти почали з’являтись у 80-х роках минулого століття: у 1982 році вийшли AutoCad та AcrInfo, наприкінці 80-х з’явилася MapInfo. Але тільки у 1994 році вийшла ГІС ArcView 2.0 компанії ESRI, що мала працювати на звичайних персональних компьютерах, і тому робила ГІС доступними і для невиличких компаній та організацій (Рисунок 1.2).

Рисунок 1.2 Оформлення карти в ГІС ArcInfo.