Особливості функціонування сленгової лексики в публіцистичному дискурсі

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет Факультет іноземної філології та соціальних коммунікацій кафедра германської філології

КУРСОВА РОБОТА Особливості функціонування сленгової лексики в публіцистичному дискурсі

Науковий керівник:

вик. Дорда В.О.

Виконала:

студ. гр. ПР 82

Лелюк Л.С.

Суми — 2011

ЗМІСТ

• Вступ
• Розділ 1. Поняття сленгу та його роль у сучасній лінгвістиці
• Розділ 2. Сленг в публіцистичному дискурсі
• 2.1 Причини зростання розповсюдженності сленгу у українськомовних та англійськомовних змі
• 2.2 Публіцистичний функціональний стиль
• 2.3 Використання сленгу в різних видах передовиць на материалі американської преси
• 2.4 Світська хроніка
• 2.5 Оголошення
• 2.6 Кримінальні звіти
• 2.7 Редакційні статті на політичні теми
• 2.8 Звіти
• 2.9 Передові статті з соціальних проблем
• 2.10 Звіти про спорт
• Висновки
• Список використаної літератури
• Додатки

ВСТУП

300 років тому існував один-єдиний варіант англійської. Той, на якому говорили в Британії. Ця мова і була принесена британцями в нову землю. Америка, Австралія, Нова Зеландія, Індія, Азія та Африка заговорили англійською. У кожному з цих місць англійська мова розвивалася по-своєму, збагачуючись і еволюціонуючи. І по неминучій закономірності поверталася на батьківщину — з емігрантами, товарами, технологіями, комунікаціями.

Американську англійську називають спрощеною мовою. Це найточніше визначення, що відображає її суть. Простим людям з різних країн, що відправлялися в Америку в пошуках щастя, потрібний був такий же простий і нехитрий спосіб спілкування. Рафінована мова англійської аристократії зовсім не підходила для цих цілей. Та й мало хто з переселенців володів нею. В основу американського варіанту лягла розмовна англійська, мова торговців, буржуазії. Але, як відомо, не тільки британці та ірландці освоювали Америку. Туди потягнулися народи зі всієї Європи: французи, іспанці, скандинави, німці, слов’яни, італійці. Новій нації був потрібний об'єднуючий елемент, який допоміг би подолати національні відмінності. Таким елементом і стала перетворена англійська мова. Він неминуче повинен був стати простіше в листі, вимові, граматиці. І так само неминуче ввібрати в себе елементи інших мов. Звідки взялася негритянська англійська, лінгвісти досі толком не знають. Не можуть навіть прийти до згоди, як цей феномен відноситься до літературної англійської. Одні, самі екстремісти, вважають, що це окрема мова. Інші називають її діалектом — але діалект поняття обласне, а не національне, та ще несе в собі неполіткоректні значення неправильності, відхилення від норми. До того ж у Нью-Йорку, Техасі, Алабамі є свої місцеві варіації. Сленгом «чорну англійську» теж не назвеш, тим більше, що й власний сленг в його системі теж є і називається jive — а є й стандартна форма мови, так говорять у чорній, негритянській церкві.

Словом, вчені обережно називають Black English афро-американським варіантом англійської мови, англійською variety — слово підходяще, оскільки політкоректне. А саме явище набагато глибше, ніж суто мовна загадка, тому що в ньому намішано безліч соціальних, етнічних, культурних, політичних віянь і проблем; додати одвічне питання расових відносин — виходить гримуча суміш.

Сленгізми з’являються в мові, широко розповсюджуються і побутують деякий час, а потім зникають, поступаючись місцем новим, разом з новою модою і новими віяннями. Але англійський сленг своєрідний і неповторний. Він народжувався і народжується в надрах самої англійської мови, у різних соціальних сферах і вікових групах як прагнення до стислості, виразності, іноді як протест проти набридлого або довгого слова, як бажання по-своєму охрестити предмет або його властивості.

У молодіжних колах, де сленготворчість особливо поширина, крім усього іншого, явно виражене прагнення відокремитися від світу дорослих, «зашифрувати» свою мову. Особливо пишно розквітає сленготворчість в періоди великих соціальних змін, війн, економічних і культурних зрушень, коли відчувається нагальна необхідність іменувати щось нове, з чим доводиться стикатися щодня.

Актуальність даного дослідження полягає в тому, що в наші дні сленг набув широкого поширення і проникає не тільки в літературну розмовну мову, а й у друковані видання.

Мова сучасної американської преси швидко змінюється відповідно до динамічного середовища. Існує припущення, що сленгові слова та вирази часто використовуються в сучасній пресі, щоб обговорити різні теми. Навчальний матеріал для дослідження представляє собою ряд американських автентичних газет і журналів.

Метою дослідження є аналіз, який полягає в наступному: дослідити всі існуючі визначення терміна сленга, простежити за частотою використання сленгу та з’ясувати функції сленгу у різних типах передовиць.

Методи, які застосовуються в дослідженнях: порівняльний аналіз ефектів, викликаних сленгом у різних типах статей, статистичний аналіз отриманих даних і синтетичний аналіз якісних і кількісних результатів.

Практична цінність роботи полягає тому, що матеріал дослідження може використовуватися на практичних заняттях з англійської мови та практики перекладу.

Об'єкт дослідження — одиниці сленгу, що зустрічаються в друкованих виданнях.

Предмет дослідження — прагматика сленгових лексичних одиниць і причини їх проникнення в друкованих ЗМІ.

Детально сленгову лексику досліджено в роботах Береговської Е.М. 1], Гальперина І.Р. 2], Маковського М. М. 8], Потятиник У. О. 10].

Робота складається з 2 розділів. Список літератури складається з 32 позицій. Загальний обсяг роботи — 35 сторінок.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СЛЕНГУ ТА ЙОГО РОЛЬ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

В мовознавстві немає чіткого поняття сленгу. Вся лексика тієї чи іншої мови ділиться на літературну та нелітературну. До літературної відносяться: 1. книжкові слова; 2. стандартні розмовні слова; 3. нейтральні слова [5, 29].

Все це лексика, що вживається або в літературі, або в усному мовленні в офіційній обстановці. Існує також нелітературна лексика, яку поділяють на: 1. професіоналізми; 2. вульгаризми; 3. жаргонізми; 4. сленг; 5. діалектні слова [6, 30−32].

Ця частина лексики відрізняється своїм розмовним і неофіційним характером.

Професіоналізми — це слова, що використовуються невеликими групами людей, об'єднаних певною професією [6, 31].

Вульгаризми — це грубі слова, які зазвичай, не вживаються освіченими людьми в суспільстві, спеціальний лексикон, який використовується людьми нижчого соціального статусу: ув’язненими, торговцями наркотиками, бездомними і т.п. [6, 32].

Жаргонізми — це слова, які використовуються певними соціальними чи об'єднаними загальними інтересами групами, які несуть таємний, незрозумілий для всіх сенс [6, 31].

Сленг — це слова, які часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що служать для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті [6, 30].

Діалектні слова — нормативні лексичні одиниці, позбавлені будь-якого стилістичного значення у регіональних діалектах, но при використанні поза їх меж, мають характерні риси місцевості, до якої вони належать [6, 32].

Необхідно відзначити, що деякі вчені жаргонізми відносять до сленгу, таким чином, не виділяючи їх як самостійну групу, і сленг визначають як особливу лексику, що використовується для спілкування групи людей зі спільними інтересами.

Сам термін «сленг» в перекладі з англійської мови означає:

1. мова соціально або професійно відособленої групи в протилежність літературній мові;

2. варіант розмовної мови (також і експресивно забарвлені елементи цієї мови), який не збігається з нормою літературної мови [18, 1234].

Сленг складається зі слів та фразеологізмів, які виникли і спочатку вживалися в окремих соціальних групах і відбивав цілісну орієнтацію цих груп. Ставши загальновживаними, ці слова в основному зберігають емоційно-оцінний характер, хоча іноді «знак» оцінки змінюється. Наприклад, potboiler (акторське вживання) — позначає «приробіток» [20, 603].

Щодо проблеми виділення або невиділення сленгу з ряду інших і як поняття і як термін у вітчизняних мовознавців існує кілька точок зору.

І.Р. Гальперін в своїй статті «Про термін сленг», посилаючись на невизначеність цієї категорії, взагалі заперечує її існування.

Його аргументація заснована на результатах досліджень англійських вчених лексикографів, головним чином на їх досвіді в складанні словників англійської мови, які виявили, що одне і теж слово в різних словниках має різне лінгвістичне визнання; одне і теж дається з позначкою «сленг», «просторіччя», або без всяких позначок, що свідчить про відповідність літературної норми мови. І.Р. Гальперін не допускає існування сленгу в якості окремої самостійної категорії, пропонуючи термін «сленг» використовувати як синонім англійського еквівалента жаргону [2, 89].

Однак не слід підходити до сленгу виключно з позиції дослідника-лінгвіста, так як мова — явище не статичне, але багатогранне, і в першу чергу за способом вираження (сленг присутній переважно в усному мовленні).

З точки зору стилістики — жаргон, сленг або соціолект — це не шкідливий паразитичний наріст на тілі мови, який вульгаризує усне мовлення мовця, а органічна та, в якійсь мірі, необхідна частина цієї системи.

Є.М. Береговська виділяє понад 10 способів утворення функціональних одиниць сленгу, тим самим підтверджуючи думку про постійне оновлення словникового складу сленгу. Крім цього, вона вказує на домінування репрезентативної функції мови, як системного суб'єкта над комунікативним шляхом порівняльного аналізу слововживання в Москві і Московській області, тобто доводить правомірність висловлювання про те, що зародження нових словникових одиниць відбувається саме в столицях, а вже потім відбувається їх переміщення на периферію. При цьому в її дослідженнях зазначається, що це переміщення в середньому займає 6 місяців, але у зв’язку з науковим і технічним прогресом і появою більш сучасних засобів комунікації терміни переміщення істотно скорочуються [1, 32−41].

Деякі дослідники вважають, що термін «сленг» застосовується у нас в двох значеннях: як синонім жаргону (але стосовно до англомовних країнах) і як сукупність жаргонних слів, жаргонних значень загальновідомих слів, жаргонних словосполучень, що належать за походженням до різних жаргонів і стали, якщо не загальновживаними, то зрозумілими досить широкому колу, що розмовляє українською мовою. Автори різних сленг-словників саме так розуміють сленг.

Жаргони, що делегували в так зрозумілий сленг своїх представників, не розлучаються з ними. При цьому потрапивши в сленг, жаргонізми можуть отримати інше значення, ніж в жаргоні-джерелі. Іноді це відбувається за допомогою жаргону-посередника. Напр., темнити в тюремно-табірному жаргоні багатозначне: «прикидатися непам’ятаючим, симулювати безпам’ятство», «хитрувати на допиті», а в молодіжному жаргоні - «говорити неясно, ухилятися від відповіді» (пор. темніло — про людину, яка так себе веде), а нині в просторіччі - «плутати, обманювати», і це значення як друге, переносне значення слова «темнити» показано в «Толковом словаре русского языка» С. І. Ожегова та Н. Ю. Шведової [27, 79].

Сленг — поєднання метафор та експресії. Дах поїхав — вираз, що з’явився в одному з жаргонів і потрапив в сленг. Жоден з наших нормативних тлумачних словників його не показував. Першим це зробив у 1992 році «Тлумачний словник російської мови» Ожегова і Шведової і відніс його до розмовного стилю літературної мови. Згодом метафоричність цього виразу тьмяніє. Сленг освіжає її: дах тепер і тече, від'їжджає, летить. Метафоричні імпульси, що виходять з цього виразу, проникають в його асоціативне поле, і ось вже психіатр — це покрівельник, а психіатрична практика — покрівельні роботи.

Величезний інтерес у даному дослідженні представляють словники сленгу. Словник — цікавий як документ часу, певне свідоцтво і мовного смаку епохи, і соціально-психологічних процесів, породжених позамовними обставинами. Говорячи про ці процеси і обставини, автори подібних праць відзначають, що тюремно-табірний жаргон не був схильний до впливу офіційної ідеології. А це в тоталітарній державі робило його привабливим для всіх, кого, так чи інакше, не влаштовувала радянська дійсність: від дисидентів — до любителів джазу і безпредметного живопису. Крім цього, країна, яка протягом багатьох десятиліть була практично одним гігантським концтабором, де люди постійно, прямо або побічно, стикалися з тюремним побутом, не могла не засвоїти вдач і звичаїв цього світу у всіх сферах соціальної чи культурного життя.

РОЗДІЛ 2. СЛЕНГ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

2.1 Причини зростання розповсюдженності сленгу у українськомовних та англійськомовних змі

Входження сленгу до мовного вжитку завдяки газетним виданням бере свій початок з давніх-давен. У вересні 1862 р. у шотландській газеті «Каледоніан Меркюрі» («Caledonian Mercury») вперше з’явився такий пейоративний вираз жителів Нової Англії як skedaddle — «тікати»: Бувай, приятелю, я звідси тікаю [18, 110]. Якщо первісно слово означало квапливий відступ солдат, пройнятих панікою, то вже за місяць сленгізм почали вживати повсюдно. До газети «Таймс» («Times») надходили листи з відомостями про етимологію цього виразу, які були передруковано в декількох провінційних виданнях. Британський журнал «Панч» («Punch») та інші гумористичні журнали швидко ввели сленгізм «тікати» в лексикон своїх американських героїв. Вплив слова «тікати» на британську публіку був настільки сильним, що у газеті «Таймс» появу цього сленгізму було жартома зараховано до найвизначніших результатів війни поряд із загибеллю тисяч людей та мільйонами доларів боргу.

Говорячи про причини широкого розповсюдження сленгу, вчені сходяться на тому, що головним чинником, що обумовлює зростаючу популярність сленгу, стали ЗМІ [7, 130], [10, 110]. Зокрема, відзначається новий феномен вільного використання сленгу не тільки «жовтою» (таблоїдною, бульварною) пресою, але і загальнонаціональною (державною, приватною). Слід також зауважити, що цей процес? свідомий, спрямований на те, щоб зробити виклад матеріалу живішим, наочнішим, емоційнішим, наближенішим до пересічної людини, для якої, на думку Хомякова В. А. сленг є природним [13, 111].

Вживання сленгу в таких авторитетних англомовних виданнях, як «Washington Post», «New-York Times», «Washingtonian», «Chicago Tribune», «New-Yorker», «Wall-Street Journal», «Time», «Saturday Review», дає привід припустити, що він 1) позбавляється первісної обмеженості у сфері вживання, 2) втрачає роль атрибута неосвічених людей, 3) виходить за рамки усного мовлення, яке раніше вважали єдиним середовищем функціонування нестандартної мови.

Одже, можна відзначити дві причини активного включення сленгу в мовний обіг такої сфери, як публіцистика:

1) демократизація цих сфер суспільного життя;

2) комунікація, яка в ХХI ст. стає дійсно масовою [10, 111].

Соціолінгвісти відзначають, що мас-медіа, а особливо конкуренція між ними, зумовили процеси, які стали визначальними для активізації сленгового вокабуляру на стилістично вищому рівні. Зупинімося докладніше на деяких з цих процесів.

По-перше, мас-медіа створили для лексичних одиниць можливості ширшого розповсюдження і, таким чином, сприяли тому, що деякі з них стали загальнонаціональними, виходячи за етнічні рамки і набираючи популярності. Наприклад, слово kosher вживалося спочатку тільки серед представників єврейських громад у США і яке означало буквально «кошерний, дозволений законами юдаїзму», завдяки пресі стало загальновідомим і розширило своє значення, і тепер означає «відповідний, правильний» [10, 111].

По-друге, засоби масової інформації сприяли виникненню нових тенденцій. Це виявилося, зокрема, в тому, що непрофесіонали стали використовувати в своїх промовах терміни, які раніше вважалися атрибутом вокабулярів закритих соціальних груп. Наприклад, вираз to go into a flat spin виник як авіаційний термін для позначення втрати контролю над літаком, однак з часом він вийшов за професійні кордони вживання і сьогодні означає «втратити орієнтацію, розгубитися» [22, 111−112]. В 1949 р. в журналі «Амерікан Спіч» (American Speech) був використаний сленговий вираз I don’t buy that idea — «Я на це не куплюся». Автор статті пояснив: якщо зацікавлена людина «купилася», це означає, що вона повірила аргументам без підтвердження. Ще з XVIII ст. видавництву «Рендом Хаус» («Random House») знайомий сленгізм Namby-Pamby — «нюні-слюні», тобто щось сентиментальне, слабке, претензійне, прісне по суті. Виник цей сленгізм наступним чином: поет на ім'я Амброс Філіпс писав вірші для маленької дочки графа. Інший поет написав жахливу пародію «Нюні-слюні» на вірші А. Філіпса, в якій нещадно критикував автора.

По-третє, ЗМІ створили передумови для міграції лексики, і, отже, для її інтерференції в англомовному середовищі. Наприклад, географічна віддаленість Австралії зробила б неможливими процеси поширення і зростання популярності австралійського сленгу, які спостерігаються сьогодні. Наприклад, вираз dob in — «скинутися, влаштувати складчину» прийшло саме з австралійського сленгу [10, 112]. У публіцистиці також зустрічається вираз piss off — «розсердитися»: They all got pissed off at us — «Вони були злючі на нас» .

Етимологія сленгізму мачо дає нам підстави розглядати його як приклад міграції лексики. Термін виник в іспаномовних країнах, а вже в 1964 р. фігурує в журналі «Панч» («Punch») при описанні чоловічої «мужності, змужнілості» в іронічному та скептичному контексті. Приклад з української преси: Путін зробив все <�…> для створення власного образу «справжнього російського мачо», який і на «літаку» може, і «у танку», і на гірських лижах, і на рингу.

Також сленг, а саме сор замість policeman, foe — enemy, to irk — to irritate використовують в промовистих заголовках газетних текстів та при передачі прямої мови. Наприклад, заголовок Don’t Shoot; The Culture of Cops and Guns — «Не стріляти: Копи та зброя». Jack Ryan said: «Cops, at least most of them, don’t like to shoot their guns» — Джек Раян сказав: «Копи, принаймні більшість з них, не люблять використовувати зброю». Що стосується української преси, то цікавою є стаття з назвою «Ментоград» та інтерв'ю з Дмитром Видріним: «Тоді це розцінили або як стьоб політолога, або як жовч політика, що представляє партію, яка програла на виборах» .

У статті про «Гінгліш» (поеднання гінді та англійської мови) спостерігається явище конверсії (особливість словотворення сленгу як можливість розриву слова і використання як інфікс іншого слова): «Incidentally, this English-with-a-smattering-of-Hindi has been my style of writing since my days of working with the Times of India. At that time, it really used to irk the old-school editors» — «До речі, ця англійська-з-поверховим-знанням-гінді була моїм стилем письма ще з часів роботи з „Таймс оф Індія“. У той час, це дійсно піддратовувало стару школу редакторів» .

Варто зазначити, що залучення лексики, яка виходить за рамки літературної мови, явище не нове в публіцистиці як англійськомовних, так і українськомовних ЗМІ, що пояснюється тим, що лексична система мови ЗМІ, як і субсистема сленгу — найдинамічніші системи сучасних мов. В газетному тексті обох мов все частіше сленг використовується без лапок. Йому відкривається вільний доступ до літературної мови. Вживаючи сленгізми, автори керуються, перш за все, міркуваннями яскравішої, наочної і емоційно-експресивної альтернативи.

Сленг в газетному тексті - це одне з лінгвістичних засобів впливу на читача, формування його світогляду, поведінки, сприйняття та оцінки навколишнього середовища, що й пояснює причини зростання його популярності та розповсюдженності.

2.2 Публіцистичний функціональний стиль

Функціональний стиль може бути визначений як система узгоджених, взаємопов'язаних мовних засобів, призначених для виконання певної функції спілкування і спрямованих на досягнення певного ефекту [20, 60].

І. Р. Гальперін розрізняє п’ять класів: художній стиль (в тому числі поезія, емоційна проза і драма), публіцистичний стиль (включаючи ораторське мистецтво, промову, есе, статті), публіцистичний стиль (який включає в себе короткий огляд новин, випуск останіх новин, рекламу та оголошення, редакційні статті), науковий прозовий стиль і стиль офіційних документів [2, 234].

На сторінках газети можна знайти не тільки новини і коментарі до них, а й розповіді і вірші, кросворди і т.д. Поряд зі статтями з спеціальних галузей, таких як наука і техніка, мистецтво, література і т.д. їх не можна віднести до газетного функціонального стилю.

Оскільки основна функція публіцистичного стилю — поширювати інформацію, тільки друковані видання, які мають це за мету, підлягають саме публіцистичному стилю. Елементи, що складають друковані видання можуть бути класифіковані як:

1. стисле повідомлення та комюніке,

2. газетні повідомлення (парламентські, судового розгляду, і т.д.),

3. статті чисто інформаційні за своїм характером,

4. реклама та оголошення [2, 179].

Газетний стиль був останнім з усіх стилів письмової літературної англійської мови, який був визнаний у якісті конкретної форми писання, що стоїть осторонь від інших форм. Англійський газетний стиль написання почався з 17-го століття [2, 24]. Але минули століття, перш ніж англійська газета створила свій стиль і свої стандарти, і тільки до 19-го століття вона розробила систему мовних засобів, яка формує окремий функціональний стиль. Специфічні умови газетної публікації, обмеження часу і простору залишили незмивний слід у газетній англійській мові [2, 307]. Деякі лінгвісти називають цю мову «спотвореною літературною мовою» і наголошують на її «недбалих конструкціях і вульгарній лексиці». Але все ж таки існує постійна потреба в такій мові, завд’яки чому вона й не зникла, і більше того, розвивається з кожним днем.

Англійський газетний стиль може бути визначений як система взаємопов'язаних лексичних, фразеологічних і граматичних засобів, які сприймаються спільнотою, яка розмовляє цією мовою, як окрема єдність, яка в основному служить для інформування та інструктажу читача [5, 65]. Пітер Вердонк в своїй книзі «Стилістика» вказує, що «…стиль є, дійсно, відмінним способом використання мови для де-яких цілей і для якогось ефекту» [20, 5]. Цілі функціонального стилю газети цілком зрозумілі. Він виконує благородний обов’язок по інструктажу та інформуванню населення.

Практично всі сленгові слова дуже сильно стилістично забарвлені. Одне слово може дати читачеві весь обсяг інформації, яке воно містить в собі. Наприклад, словосполучення crap barge показує, що мовець оперує сленгом, що використовується у військово-морських колах, під яким він мав на увазі «корабель з недосвідченим і недисциплінованим екіпажем». Репортери часто мають мало можливостей включити щось нове в свої стильові уподобання, і звикли покладатися на добре випробований діапазон набіру фраз і граматичних конструкцій [14, 7].

Журналісти не мають достатньо простору і часу, аби виразитися себе літературними словами, і саме тому вони використовують сленгові слова, які є більш виразними. Є, звичайно, люди, які використовують в своїй мові або в статтях занадто багато сленгових слів, навіть якщо немає в цьому необхідності. Групи лінгвістів, які вважають, що сленг є цінною частиною словника, не схвалюють переважання сленгу над літературними словами.

Ми хотіли б відзначити, що сленг завжди прагне більше до деградації, а ніж до піднесення [9, 69].

Аналізуючи використання розмовної мови при написанні статті, Марджорі Холмс зазначив, що «Сленгу не місце у творчій статті» [17, 114].

З тієї причини, що він не може бути зрозумілий всім, але «невідомість не є знаком глибокодумності» за словами М. Холмса. Досить цікавим і важливим є той факт, що М. Холмс пише: «Ми використовуємо просторіччя, ми кидаємося банальними фразами, випадково висловлюванними сленгізмами, з метою досягти тієї якісті жвавості» [17, 115]. Таким чином, щоб бути творчими і зрозумілими для всіх, ми повинні намагатися бути ближче до людей і до їх способу вираження ідей.

Щоб зрозуміти мовні особливості англійського стилю газети, буде достатньо проаналізувати такі основні риси газет: 1. короткі новини, 2. реклами і оголошення, 3. заголовки, 4. редакційні статті.

Функція коротких новин — інформування читача. Вони характеризуються повною відсутністю будь-якої індивідуальності вираження і повною відсутністю емоційного забарвлення. Основна функція заголовка полягає в інформуванні читача коротко про те які новини описані в газеті. Реклама і оголошення як короткі новини слугують для інформування читача.

Але великий інтерес для нашого дослідження представляє, звичайно, газетні статті. Газетні статті мають більше спільного з політичними есе, тому необхідно зазначити, що такі статті є проміжним явищем, вони характеризуються поєднанням стилів — газетного стилю та публіцистичного. Іншими словами, їх можна вважати «гібридами» [2, 241].

Редакційні статті є в деякому роді проміжним явищем зі штампом як газетного, так й публіцистичного стилю. Їх мета — вплинути на читача, даючи тлумачення деяких фактів [2, 234]. Як і будь-яка публіцистика, вони мають на меті вплинути на читача і змусити його обрати певну думку. Саме тому редакційні статті звертаються не до розуму читачів, а до їх почуттів. Автори редакційних статтів використовують системи емоційно забарвлених елементів мови, як лексичних, так й структурних, щоб досягти мету здійснення впливу на читача. Завдяки поєднанню різних верств лексики досягається вплив емоційно забарвленого мовлення. Поряд з політичними словами і виразами, термінами, кліше і скороченнями можна знайти розмовні вирази, сленг і професіоналізми [2, 245].

Віце-адмірал Мальцев у своїй книзі «Нариси з стилістики англійської мови» обговорює проблеми розмовного функціонального стилю, де він вказує, що терміни «літературний» і «розмовний» не є зовсім точними. Літературний стиль можна використовувати в бесіді в той час, як розмовний може бути використаний в особистій переписці і т.д. [9, 31]. Таким чином, ці поняття досить змішані, і використання розмовних слів і виразів продиктовано метою справити враження на читача. Більш того, деякі редакційні статті просто не можуть бути написані без сленгу і розмовних слів. Наприклад, комічні журнали і світські хроніки завжди включають в себе неформальні слова.

Одже, сленг будучи дуже сильними за змістом і за стилістичним забарвленням і можливістю впливати на читача є дуже органічними, якщо використовується в редакційних статтях.

Марджорі Холмс у своїй книзі «Написання творчої статті» підкреслює важливість значення лексичної структури статті. Вона підкреслює, що: Перше враження, яке автор отримує від будь-якого твору, це стиль автора. Предмет обговорювання може бути хорошим, слів досить — як одягу, що може приховати його, але якщо вони недбалі, прозові або нудні, або просто недоречні, редактор повинен змусити себе проглянути рукопис [17, 110].

2.3 Використання сленгу в різних видах передовиць на материалі американської преси

Після розгляду ряду американських газет і журналів і перегляду 100 прикладів можна розділити їх за видами стосовно тому, які видання та газетні статті зустрічались.

Стало очевидно, що більшість жаргонних слів (46%) знаходиться в світських хроніках. Говорячи про використання сленгу в інших видах газетних переодичних видань, звітах і хроніках, важливо підкреслити той факт, що жаргонні слова та вирази були виявлені практично у всіх цих видах. Таким чином, було досить дивно виявити 13% прикладів в виданнях, присвячених соціальним проблемам. Інша велика частина була знайдена в різних видах оголошень. У звітах про злочини також було виявлено багато жаргонних слів і виразів (13%). Теми, які обговорювалися у звітах про спорт, також містять багато жаргонних слів і виразів, оскільки 6% із всіх прикладів були знайдені там. Дослідження показали ще один цікавий феномен. Репортери прагнуть використовувати неофіційні слова і вирази з метою обговорювання дуже складних тем, таких як політичні. Таким чином, 5% з прикладів були знайдені в редакційних статтях, на яких обговорювалися політичні теми. Невеликі повідомлення про події різних типів були об'єднані під назвою «звіти». Незначна частина прикладів (3%) була знайдена там (див. додаток 1).

Таким чином, наскільки це добре видно, сленг використовується, щоб говорити не тільки про плітки і злочини, а й про політику, соціальні проблеми, спорт. Це дуже важливо, оскільки цей факт показує нам універсальність жаргонних слів і також підкреслює зацікавленість у сленгу газетного функціонального стиля.

Наступний крок в аналізі прикладів жаргонних слів полягав у тому, щоб з’ясувати, який спосіб формування жаргонних слів, більш-менш, використовується в кожному з видів передовиць, оскільки репортери прагнуть використовувати сленг практично у всіх видах передовиць.

2.4 Світська хроніка

Засоби неформального словостворення удосталь представлені в світськаих хроніках. Як було згадано вище, 46% всіх прикладів було знайдено в цьому виді передовиц (див. додаток 2). Журналістам, під час написання хроніків про плітки, доведеться використовувати багато жаргонних слів і виразів, тому що ці теми припускають використання неформальних конструкцій. Велика кількість жаргонних слів і виразів, які можна знайти в шпальтах с плітками, має зв’язок з специфікою теми, яка в них обговорюється. Наприклад, приватне життя відомих людей часто широко висвітлюється: Mariah gonged in Hong Kong (Entertainment). У першому прикладі використовується асонанс (повторювані звуки [г] і [о]). Повторювані звуки можна не тільки почути, а й бачити. Це має значення, оскільки газети в основному читають про себе. Що стосується жаргонного слова gong, воно багатозначне. Як слово, яке належить до нейтральної лексики, воно означає «велику тарілку, спеціальний молоток для звучання». У цьому випадку речення може розглядатися як метафора. Прибуття поп-зірки в Гонконзі проводиться через резонанс у якісті gong. Але слово gong має кілька значень навіть як жаргонне слово. Воно має принаймні 3 значення: 1. медаль; 2. наркотик; 3. як частина словосполучення «дівчина-гонг», що означає «дівчина, яку підібрав водій, що має намір загравати з нею» .

З цієї точки зору з’являється велика різноманітність можливих значень. Ми можемо проаналізувати слово gong з урахуванням кожного значення або їх комбінації. Але в будь-якому разі, намір автора звернути увагу читачів на цю пропозицію очевидний. Він використовує жаргонне слово, щоб охарактеризувати Mariah і те, як вона одразу приїздила.

Для написання пліток використовуються графічні стилістичні прийоми. Напр.: Hill & Bill’s b’sday love fe$t (Entertainment).

Тут графічний стилістичний прийом має функцію каламбуру. Літера [s] у друкованому вигляді [$] натякає на те, що багато грошей було витрачено на святкування. Крім того, замість того, щоб використати сполучних «and» автор написав символ [&], який також допоміг йому заощадити час і простір. Скорочення показують нам ставлення автора до осіб, про яких він пише.

Іноді журналісти використовують вульгарні слова, які не можуть бути надруковані, тому з’являється ще один графічний засіб. Напр.: «f —- yourself» (Entertainment) не могло бути написане так, як воно є, і саме тому автор вдається до такого графічного засобу, щоб передати свою ідею.

Як висновок, важливо зазначити, що видання про плітки використовують сленгові слова більше, ніж інші, і що ці сленгові слова створюються найрізноманітнішими засобами неформального словотворення.

Використання сленгу в світських хроніках може бути пояснено:

a) темами, що обговорюються;

б) використанням цитат;

в) тім фактом, що деякі поняття потребують більше жаргонних слів і виразів, ніж інші;

г) наміром заощадити час і простір;

д) наміром створити гумористичний ефект.

2.5 Оголошення

Газетні репортери при написанні оголошень, як правило, використовують слова неофіційніого складу (36%) або суто сленгові слова (32%). Неформальний синтаксис (13%) і складні приклади (10%) зустрічаються не так часто, але є досить численними. До незначних видів створення неформальних слів і фраз, що використовуються в оголошеннях можна віднести нестандартну (неправильну) морфологію (6%) і метонімію (3%) (див. додаток 3). Цей факт може бути пояснений намірами репортерів писати невеликі статті про майбутню подію. Оголошення повинні бути дуже точними і короткими, тому тут не можуть бути використані метафори.

Навпаки, слова, утворені за допомогою нестандартного словотворення зустрічаються дуже часто, оскільки вони дуже інформативні. Напр., cookoff висловлює ідею «приготування їжі надворі» [28, 134] і є дуже точним. Ідея, що висловлюється за допомогою цього слова, не може бути виражена будь-яким іншим словом, яке належить до літературного або нейтрального шара лексики мови. Напр.: For a big crane-smashes-into-a-skyscraper-office, Howard was attached to a zip line and hoisted five stories aloft (Daily News).

Словосполучення crane-smashes-into-a-skyscraper-office, будучи означенням слова scene, дозволяє автору не писати the scene from the movie where a big crane smashes into a skyscraper. Використання слів, створених за допомогою неcтандартного словостворення, допомагає журналістам заощадити час і простір. Крім того, він додає гумористичний ефект, що відрізняє особистий стиль автора.

Нестандартний синтаксис також використовується, оскільки він робить фрази коротшими. Напр.: They kept passing me in school even though I didn’t know how to do things I should have known how to do. Like, I couldn’t read (Daily News).

Друге речення має нестандартну синтаксичу структуру. Воно пов’язано з першим реченням, що продовжує думку, що в ньому виражена. Воно звучить як в усному мовленні. І, власне, воно є частиною процитованого виступу. Так що в цьому випадку використання нестандартних конструкцій було викликано необхідністю цитувати людину, яка використовувала такий тип речення. Напр.: In this long process, it took us a year and a half of the hardest work to begin to look like we didn’t give a s—-, which is what a movie needs (Daily News). Цей приклад було взято з інтерв'ю. Журналіст повинен був використати сленгове словосполучення, бо він цитував людину, яка використовувала його. Проте, будучи вельми грубим словом, воно не могло з’явитися на сторінках журналу у своєму первиному вигляді, тому було замінено графічними символами. До речі not to give a s—- означає «не зазнати невдачі» [28, 212]. Одже, можна зробити висновок, що сленгові слова і вирази використовуються в оголошеннях, тому що вони:

a) допомогають заощадити час і простір;

б) іноді за допомогою їх можна висловити подвійну ідею;

в) використовуються на користь людині, у якої брали інтерв'ю і відповідно на користь читача;

г) є частиною цитати.

2.6 Кримінальні звіти

Всі основні засоби створення неформального слова зустрічаються у кримінальних звітах. До них належать: скорочення (12%), складні приклади (18%), неформальний синтаксис (12%), нестандартне словотворення (12%), сленг (14%) (див. додаток 4).

Інші зустрічаються не так часто, але їх слід зазначити, оскільки вони відображають велику різноманітність засобів нестандартного словотворення, що використовуються для написання звітів про злочини. До них входять: нестандартне перетворення, метафора, перифраз, асонанс, персоніфікація (див. додаток 4).

У криминальних звітах було знайдено велику кількість слів, що виражають ідею вбивства, напр.: gunman — гангстер, gun-totting teenager — підліток, погрожуючий іншим людям зі зброєю; was gunned — був убитий (замість того, щоб сказати «був убитий за допомогою пістолета», що звучатиме ніяково і дуже довго); he killed my little man — це речення цікаве тим, що воно містить перифраз. Замість того щоб сказати мій син, батько вбитого хлопчика каже мій маленький мужчина (Newsday). Журналіст, який цитував цього чоловіка, хотів би підкреслити, як той був засмучаний.

Друга група слів була використана стосовно поліцейських. Напр.: cop — поліцейський [22, 178]., to grillпровести перехресний допит [28, 247].

Слова цього типу часто використовуються злочинцями, коли ті говорять про поліцейських. Саме тому автори криминальних звітів часто використовують їх у своїх роботах.

Використання сленгу слів і виразів в кримінальних звітах можна пояснити низкою чинників:

а) потребою в синонімах для вислювання думки про вбивство;

б) необхідністтю в евфемізмах для обговореня делікатних тем;

в) необхідністтю використати часом кримінальний жаргон.

Автори статтей про злочини використовують набагато більше засобів створення сленгових слів, тому що вони пишуть про різні злочини і людей, рідко про смерть і часто потребують евфемізми, які можуть бути створені за допомогою метафор, перифраз і таке інше.

2.7 Редакційні статті на політичні теми

Перш за все, той факт, що 5% всіх прикладів були знайдені в редакційних статтях на політичні теми, було досить дивно. Цей факт показує нам, що сленг використовується не тільки для написання про плітки і злочини, а й про політичні події. Хоча ряд засобів неофіційного слово-іфразотворення не так вже й багато, важливо підкреслити, що 30% всіх прикладів були прикладами сленгових слів. Цікавим є і той факт, що в порівнянні з іншими статтями, метафори тут використовуються досить часто (20%). Складні приклади також численні (20%). Нестандартна конверсія, морфологія і словотвір зустрічаються однаково часто (10%) (див. додаток 5).

Напр.: She is running for president and don’t much care if she interrupts (New York Post).

У даному реченні автор замість того, щоб використати правильну форму допоміжного дієслова, використав розмовний варіант, який є широко розповсюдженим в США. За допомогою цього він хотів створити незвичайний (для редакційних статтів на політичні теми) неформальний стиль спілкування з читачем. Це хороший спосіб показати, що політики є такими ж простими людьми, що й читачі.

Сленг, що використовується в редакційних статтях про політику, часто вживається для створення гумористичного ефекту. Таким чином, заголовок, напр.: Bush launches an of-fence-ive (New York Post) — приклад, де використовується гра слів. Слово fence будучи багатозначним має такі значення, як 1. бар'єр; 2. людина, яка купує вкрадені речі (сленг) [28, 378].

Слово offensive у свою чергу, означає «напад» або «початок» [28, 420]. Дієслово to launch означає «почати» [28, 257]. Таким чином, слово of-fence-ive має подвійний сенс завд’яки полісемії та омонімії деяких частин слова. За допомогою цього автор натякає на охайність у політиці.

Одже, сленгові слова і фрази використовуються в редакційних статтях на політичні теми з кількох причин:

а) щоб показати, що політики є такі самі прості люди, як й читачі;

б) щоб завуалювати критику, спрямовану на політиків.

2.8 Звіти

сленг українськомовний публіцистичний преса

Поряд з іншими типами статей сленгові слова та вирази переважають у звітах. Інші засоби нестандартного словотворення зустрічаються однаково часто. Сленг складає 32% з всіх прикладів, слова, утворені за допомогою нестандартної конверсії - 17%, нестандартної морфології - 17%, нестандартного словотворення- 17% і скорочень — 17% (див. додаток 6).

Аналізуючи дане речення, важливо відзначити, що слово pooch є американським сленговим словом, яке означає «собака невідомої породи» [28, 789]. Словосполучення getups howl, яке означає «починає вити» також сленгове, оскільки автор використав getups замість gets up. У тій самі редакційні статті про вид собаки було використано словосполучення all dolled up (Daily News). Замість того щоб сказати «всі наряджені» журналіст застосовує нестандартне перетворення, щоб показати ставлення хазяєвів собак по відношенню до своїх домашніх тварин (тобто вони грали з ними, як з ляльками). Оскільки тільки 3% (див.додаток 6) сленгових слів та виразів було знайдено під час наших досліджень по виявленню сленгу у звітах, було не дуже легко виділити які-небудь особливі причини для їх вжитку. Але слід відмітити, що сленг використовується тут

а) з метою економії часу і простору та

б) для створення гумористичного ефекту.

2.9 Передові статті з соціальних проблем

Говорячи про статті на соціальні проблеми, важливо відзначити, що тут було знайдено 13% (див. додаток 7) з всіх вивчених прикладів. Напр.: It’s the grease-stained geniuses in the lower titles who make the railroad run (New York Post). У порівнянні з звітами сленг був використований тут не як засіб додавання гумористичного ефекту, але для того, щоб даний звіт мав саркастичне звучання. Напр.:словосполучення grease-stained geniuses описує чоловіків, чия репутація не є ідеальною, але які до цих пір займають посади. Слово grease (будучи одним з компонентів слова grease-stained) має два значення: 1. жир, 2. хабар (сленг) [28, 244].

Таким чином, читач розуміє, що люди, які працюють на залізниці, підкуплені. Автор іронічно називає їх «геніїями», щоб показати своє ставлення до них. У тій самій статті були використана метонімія, напр.: And how does the railroad respond? (New York Post). Всі люди, що працюють на залізній дорозі, назваються «залізницею». Це означає, що всі вони грають ту ж гру. Такі риторичні запитання надають статті саркастичного звучання.

Іронія також використовується в переодицях, присвячених соціальним проблемам, напр.: In the meantime, new signs go up reminding passengers, «Watch the gap.» Oh, thanks (New York Post). У цьому реченні автор хоче показати читачам, що, замість латання дір, чиновники вирішили просто поставити знак. Речення з нестандартним синтаксисом «Oh, thanks» є іронією. Автор показує читачам, що він не задоволений знаком і не вдячний взагалі.

Наступний приклад взятий з статті з релігійних проблем. Автор цитує шейха Тадж Алдін аль-Хілалі, найвиднішого ісламського священнослужителя у його статті, напр.: If you take out uncovered meat and place it outside… and the cats come to eat it… whose fault is it, the cat’s or the uncovered meat’s? (New York Post)

Жінки, які не носять хустки, метафорично називаються тут «м'ясом», а також з використанням метафори чоловіки описуються тут як «кішки». Крім того, при метафоричному представленні двох статтей, ми бачимо тут нестандартну морфологію. М’ясо, будучи неживий об'єктом, не може мати присвійний відмінок і не може мати помилок. Це дуже важливо, тому що використання неформальної морфології в даному випадку відображає ставлення мовця до жінок.

На закінчення важливо зазначити, що використання сленгових слів і виразів в передовицях на соціальні проблеми можуть

а) створювати саркастичний тон;

б) відображати іронічне ставлення автора;

в) надають статті імплікацію;

г) пояснюватися використанням цитувань.

2.10 Звіти про спорт

У ході дослідження 6% прикладів сленгових слів і виразів були знайдені в звітах про спорт. Досить цікавим було те, що нестандартний словотвір (46%) є більш часто використовуваним засобом словотвору в спорті звітів. Сленг також тут часто використовується (27%) (див. додаток 8). До незначних видів нестандартного словотворення, які використовуються в звітах про спорт, можна віднести неформальну конверсію і неформальну морфологію. У спортивних звітах вживається багато сленгових слів, напр.: slugger — бейсболіст, innings — подача, post-season — період після сезону спортивних ігр [28, 367].

Використання цих слів і виразів може бути легко пояснено тим, про що йдеться в спортивних звітах. Журналісти просто не можуть без них обійтися при написанні статтей на спортивні теми. Крім того, використання термінів спортивного сленгу може допомогти автору привабити до себе читача, показуючи, що вони говорять однією мовою.

Слово a 3-and-2 count, побудоване за допомогою нестандартного словотворення, показує результат матчу яскравіше, ніж якби журналіст написав a two-and-a-three count (Newsday). Крім того, це значно економить час і простір як для публікації, так й для читання. Висновок, який можна зробити стосується того, що сленгові слова та вирази використовуються не тільки в тому випадку, коли говорять про «антигромадські» події, а й про добрі новини.

Використання сленгу у спортивних звітах може бути пояснено:

а) необхідністю використовувати спеціальні терміни спортивного сленгу;

б) наміром заощадити час і простір;

в) наміром завоювати прихильність читача.

ВИСНОВКИ

Сленг робить мовлення більш стислим, конкретним, эмоційно забарвленим, а також слугує своєрідною ознакою належності до певного соціального оточення. Сутєвою відмінністю сленгу от жаргона є його підвищена эмоційність, тенденція до «стислості», а також те, що сленг «обслуговує» найбільш вузьке коло людей.

Після проведення даного дослідження було виділено багато цікавих особливостей використання сленгу в газетах.

Іноді сленг використовується, щоб уникнути нудної офіційності нейтральних слів, запропонувати вихід із встановленої рутини, завд’яки йому наше життя здається трохи свіжішим і трохи більш особистим. Практично вся сленгова лексика дуже сильно стилістично забарвлена. Одне слово може дати читачеві весь обсяг інформації, яке воно в собі містить.

Одже, сленгові слова, будучи дуже сильними за змістом і за стилістичним забарвленням і маючи можливість впливати на читача, цілком підходять для використаня в редакційних статтях. Було також зазначено, що журналісти, які мають обмеження в часі і просторі, як правило, використовують сленг, оскільки він допомагає їм висловити думку точніше й коротше, ніж літературні слова.

Сленг використовується, щоб говорити не тільки про плітки та злочини, а й про політику, соціальні проблеми і спорт. Це дуже важливо, тому що цей факт показує нам, універсальність сленгових слів, а також підкреслює його важливість для функціонального стиля преси. Ми можемо сказати, що мету данної роботи досягнуто, але ми пішли далі і отримали наступні висновки.

Ми визначили, що причини для використання сленгу в сучасній пресі як правило, діляться на дві основні категорії:

* загальні причини (використання сленгу в багатьох типах статей)

* особливі причини (використання сленгу, специфічних для одного типу статей).

Загальними причинами є:

1. те, про що йдеться в певному типі статті;

2. використання цитат;

3. намір додати імплікацію;

4. намір заощадити час та простір;

5. намір додати гумористичного ефекту;

6. намір створити відносини «автор-читач» .

Для особливих причин можна віднести з них наступні:

1. деякі поняття залучають більше сленгових слів і виразів, ніж інші (напр. світська хроніка);

2. необхідність в синонімах, щоб висловити думку про вбивство (кримінальні звіти);

3. необхідність в евфемізмах під час обговорення делікатних тем (кримінальні звіти);

4. намір показати, що політики є такі самі прості люди, що й читачі (передові статті на політичні теми);

5. намір створити саркастичний тон (передові статті про соціальні проблеми);

6. відображення іронічного ставлення автора (передові статті про соціальні проблеми).

На закінчення важливо сказати, що журналістам не слід нехтувати сленгом, оскільки він може виконувати різні функції і допомагає висловити думку автора, точніше завд’яки своїй універсальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Наукові джерела

1. Береговская Э. М. Молодежный сленг: формирование и функционирование / Э. М. Береговская // Вопросы языкознания, № 3, 1996

2. Гальперин И. Р. Стилистика английского языка. — М.: Высшая школа

3. Гальперин И. Р. О термине «сленг». «Вопросы языкознания» № 6, 1956.

4. Иванова Е. В. Сопоставительный анализ моделей словосложения в стандартной и нестандартной лексике современного английского языка: Автореф. дис. канд. филол. наук.-Л., 1983.-16 с.

5. Ивашкин М. П. Практикум по стилистике английского языка// Ивашкин М. П., Сдобников В. В., Селяев А. В. Нижегород. гос. лингвист.

ун-т. — Нижний Новгород: Изд-во НГЛУ им. Н. А. Добролюбова, 1999. -117 с.

6. Кухаренко В. А. Практикум зі стилістики англійської мови. Підручник.-Вінниця: НОВА КНИГА, 2003. — 160 с.

7. Лещенко С. У Ющенка немає шансів на другий термін. ;

[Електронний ресурс] / С. Лещенко // Українська правда. — 08. 04. 2008. — Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2008/04/8/.

8. Маковский М. М. Английские социальные диалекты: [учеб. пос.] / М. М. Маковский // 2-е изд., доп. — М.: КомКнига, 2005. -168 с.

9. Мальцев В. А. Стилистика английского языка: Учеб. пос. для студентов ин-тов и фак-тов ин. яз. М., 1984. — 117 с.

10. Потятиник У. О. Соціолінгвістичні та стилістичні аспекти функціонування американського сленгу / У. О. Потятиник // Іноземна філологія. — 1999. — № 111. — С. 109−114.

11. Перебийніс В.І. Статистичні методи для лінгвістів. — Вінниця: Нова книга

12. Сюмар В. Політичний ТОП-подіум та пустка.? [Електронний ресурс] / Вікторія Сюмар // Українська правда. — 26. 05. 2011. — Режим доступу

13. Хомяков В. А.

Введение

в изучение сленга — основного компонента английского просторечья. — Вологда, 2001. — 157 с.

14. Davy D. Advanced English Course. — 1977. — 8th (revised) edition. — London: The Linguaphone Institute. — 240 p.

15. J.L. Dillard Perspectives on American English. The Hague, The Netherlands

16. Hetherington T. Steaks on the Battlefield in Afghanistan. ;

[Електрон. ресурс] / Tim Hetherington // New York Times. — 28. 09. 2011. — Режим доступу: http://www.nytimes.com/2011/10/02/magazine/lives-diy-steaks-in-afghanistan

17. Marjorie Holmes Boston, U.S.A.: The Writer, Inc. -1973.

18. Nicholson B. The Newest Thing in Slang.? [Електрон. ресурс] / Bob Nicholson // Academia.edu. — 10. 09. 2010. — Режим доступу: http://manchester.academia.edu/BNicholson/Talks/24 807/The_Newest_Thing

19. Partridge Eric Slang Today and Yesterday. London. — 1935

20. Peter Verdonk Stylistics. Oxford University Press. — 2002.

21. Sexton J. Ideas & Trends: Don’t Shoot…? [Електронний ресурс] / Joe Sexton // New York Times. — 11. 01. 1998. — Режим доступу: http://www.nytimes.com/1998/01/11/weekinreview/ideas-trends-don-t-shoot.

22. Slang in Popular Writing 25. 03. 2011. — Режим доступу: http://socyberty.com/languages/slang-in-popular-writing/.

23. Spears R. Slang and Euphemisms. New York. — 1982.

24. Timmons H. A Conversation With: Rashmi Bansal.? [Електронний ресурс] / Heather Timmons // New York Times. — 19. 09. 2011. — Режим доступу: http://india.blogs.nytimes.com/2011/09/19/a-conversation-with-rashmi-bansal/.