Причины громадянської війни й військової інтервенції у Росії. 
Основні етапи громадянську війну

Причины громадянської війни й військової інтервенції у Росії. Основні етапи громадянської войны.

Гражданская війна, кампанія біля колишньої Російської імперії відразу після Жовтневого збройного повстання на Петрограді, ускладнена іноземної військової інтервенцією, є жорстоку збройну боротьбу влада між представниками різних соціальних верств населення та груп розколотого російського суспільства, очолюваних численними політичними партіями і об'єднаннями, що стоять на найчастіше протилежних платформах.

Особенностью громадянської війни Росії, хронологічні рамки якої залишаються досі предметом наукової дискусії, було передусім широкомасштабне участь іноземних держав, надають як «пряме, і значне непряме впливом геть хід збройної боротьби керівництв у країні. Збройна підтримка країнами Антанти російського білого руху мала важливе значення для розв’язання і затягування кривавих подій цього трагічного періоду історія нашої Батьківщини. Найважливішою з причин їхнього іноземної інтервенції у Росії була неможливість дійти консенсусу в позиціях і програмах різнорідних політичними організаціями, насамперед із питання політичному устрої країни й формах організації державної власти,.

Немалое значення в радикалізації керівництв країни мала насильницька узурпація влади більшовицької партією під час Жовтневого збройного перевороту, та був активне опір значної частини населення країни проведеної більшовиками политики.

Огромное впливом геть розширення масштабів громадянську війну справила безкомпромісна боротьба національних політичними організаціями. Ця боротьба призвела до фактичному розпаду колись єдиній державно-політичної системи Російської держави. Дезінтеграція державної влади управління у роки громадянської війни досягла безпрецедентного уровня.

Периодизация громадянську війну досі досить спірною проблемою. У цілому нині масштаби і тривалість найскладнішого етапи у історії нашої Батьківщини — громадянської війни й іноземної військової інтервенції у Росії — було зумовлено структурним соціально-політичним катаклізмом, куди виявилися повергнуті фактично усі верстви і групи багатонаціонального російського суспільства. Спираючись цього становище, можна сказати, що такий перебіг збройної боротьби між червоними і білими, яким власне визначається саме поняття «війна» як засіб дозволу політичних протиріч з допомогою Збройних Сил, а точніше, протиборство воюючих армій і переклад економіки нашої країни на військовий лад, охоплює період із літа 1918 р. до кінця 1920 г.

В цього напруженого періоду досить чітко виділяються чотири основні етапи збройної борьбы:

Первый етап (кінець травня — листопад 1918 р.) — починається повстанням Чехословацького корпусу і рішенням держав Антанти розгортання військової інтервенції в Радянську Росію. Влітку ситуації у країні загострює заколот лівих есерів, і з вересня 1918 р. Радянська республіка перетворюється на «єдиний військовий табір», формуються основні фронти громадянської войны.

Второй етап (листопад 1918 р. — лютий 1919 р.) — з закінченням першої Першої світової розгортається широкомасштабна збройна інтервенція держав Антанти проти в Радянській Росії. У цей час відбувається консолідація «генеральських диктатур» у межах білого движения.

Третий етап (березень 1919 р. — березень 1920 р.) — характеризується настанням Збройних Сил білих режимів усім фронтах і організацією контрнаступу Червоною Армією, якій вдалося переламати перебіг поєдинку збройної боротьби, і розірвати кільце фронтов.

Четвертый етап (весна—осень 1920 р.) — це остаточний розгром білого руху півдні Росії, який походив і натомість невдалої для РРФСР війни з Польшей.

Вся ж бурхлива палітра подій з жовтня 1917 р. до літа 1918 р., куди входили політичні кризи і локальні військові зіткнення (сутички, заколоти, повстання) більшовиків та його противників, — це «вповзання» країни у громадянську війну, її пролог, а період із 1921 р. до оформлення СРСР грудні 1922 р. — її епілог, коли збройна боротьба тривала лише окремих регіонах та околицях Росії, яка є визначальним лейтмотивом государствен- «но-политического развития.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали з сайту internet.