Відновлення незалежності України та розпад Радянського Союзу (1985-1991 рр.)

Відродження національно-визвольних процесів в Україні

Зміни в суспільно-політичному та економічному житті в СРСР, що їх називають в історичній літературі «ПЕРЕБУДОВОЮ», сприяли відродженню в республіках національно-визвольних рухів. В Україні ці процеси розпочались з активної критики влади, а завершились проголошенням незалежності.

Розглянемо основні етапи національно-визвольних змагань з 1985 по 1991 рр.

І етап 1985;1988 рр. — суспільно-політичний рух проявився в основному в критиці існуючого ладу, в пошуках невідомих сторінок української культури та історії насамперед ХХ сторіччя. Цей період характеризується виникненням цілої низки неформальних організацій, в тому числі релігійних. Головними вимогами громадських та релігійних утворень були: оновлення соціалізму, гарантування прав людини, реабілітації жертв репресій, повернення майна церквам.

ІІ етап 1988;1989 рр. — виникнення масових рухів та організацій, які ставили за мету демократизацію суспільного життя для відновлення національно-культурних прав етносів. Самими масовими організаціями стали українські за етнічним складом: Українська Гельсінська спілка, Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, економічна організація «Зелений світ», «антисталінське товариство «Меморіал», «студентське об'єднання «Громада» та ін.

ІІІ етап — упродовж 1989 р. — радикалізація політичних сил. У вересні 1989 р. з ініціативи Спілки письменників України та інституту літератури АН УРСР була створена масова суспільно-політична організація «Народний рух України за перебудову». (РУХ) на чолі з І.Драчем. рух швидко еволюціонував від поміркованої організації, що співпрацювала з владою, до антикомуністичної організації. З назви руху були вилучені слова «за перебудову», а головною метою було оголошено вихід України з СРСР і відновлення державності. Утворення РУХУ сприяло активізації національно-визвольних процесів, консолідації демократичних, національно свідомих сил. Розгортався національно-церковний рух за відродження УАПЦ та легалізацію УПКЦ.

У жовтні1989р. відбулися зміни в політичному житті українського суспільства: вслід за рішенням 19-го Пленума ЦК КПРС в Україні були прийняті «зміни, доповнення Конституції УРСР» — заявлялось про демократизації виробничої системи, про розмежування влади, про зміни в статусі Верховної Ради. Був прийнятий також у новій редакції закон «Про мови в УРСР», який проголосив державний статус української мови — мови титульної нації(народності). Мовам національних меншин залишали право на національно-культурний розвиток в місцях компактного проживання їх носіїв.

Наприкінці року відбувся розкол у КПУ. Розпочався масовий вихід членів партії з її рядів. Ті що залишилися, взялися за перетворення партії, але цей процес гальмувався керівництвом партії - воно не бажало виходити зі складу КПРС.