Культура промови сучасної молоді

Культура промови сучасної молоді.

Судьба російської - тема, вона може залишить байдужим жодного словесника. Вочевидь, що мова істотно змінюється безпосередньо в очах нашого покоління. Радіти цьому чи засмучуватися? Боротися із змінами або приймати їх?

Десять-двадцать років — незначний термін для розвитку мови, але у історії бувають такі періоди, коли швидкість мовних змін відчутно збільшується. Так, стан російської в сімдесяті і дев’яності роки може бути прекрасним підтвердженням цього факту. Зміни торкнулися і самої мови, й у першу чергу умов його вживання. Спілкування людини з 70-х років з людиною з дев’яностих цілком могла б закінчитися комунікативним провалом через простого нерозуміння мови. На підтвердження досить вказати найпомітніша зміна: поява величезної кількості новослів (зокрема запозичень) і зникнення деяких слів і значень.

Очевидно, що й самі мовні зміни, та його швидкість тому випадку викликані не внутрішніми причинами, а зовнішніми, саме — соціальними перетвореннями і змінами у життя російськомовного суспільства. Перш що розмовляти про сучасному мові, варто згадати його недавню історію.

Николай Вічок колись написал:

Я поширювати на світ дивлюся з-під столика:

Век двадцятий, століття необычайный.

Чем він цікавіше для историка, Тем для сучасника найсумнішу.

Двадцатый століття виявилося надзвичайно цікавим не лише істориків, але й лінгвістів. Фактично, над російською мовою був проведено приголомшливий який масштабами та результатам соціолінгвістичний експеримент. Дві великі соціальні потрясіння — революція, і перебудова — торкнулися як народ, а й мову. Під упливом того що відбувається російську мову змінювався сам, та, крім того нього цілеспрямовано впливала влада, тому що мова був потужним орудием В час сленг є одним із найцікавіших мовних систем сучасної лингвистики.

1. Історії існування сленгу

Неверно, що російську мову в радянську добу був незграбний, бюрократичний і малопонятен.

Если ж звернутися до непублічною промови, вона змінилася трохи менше, хоча також пережила різні методи впливу. Щоправда, це торкнулося не самої освіченою частини російського народу, а, передусім, хто найбільш піддається впливу телебачення та газет. Російська мова взагалі стала різноманітнішою, оскільки поєднує у собі різнорідні елементи з колись не сочетаемых форм мови. У нинішній промови не юного і геть інтелігентної людини миготять різноманітні слівця: молодіжний сленг, трохи класичної блатний фені, дуже багато фені новоросійській, профессионализмы, жаргонізми, — одне слово, про всяк вкус Стал російський мову більш «кримінальним»? Звісно. Як і суспільство загалом. Інше питання, — чому це помітно. Раніше на фені «ботал» той, кому належить «файно ботати». Ну, успіхів хіба що інтелігент міг підпустити щось таке задля дотепного слівця. Але це слівце було «червоним», тобто різко виділялося спільною для тлі. Сьогодні ж це слово на вустах в усіх: професора, школяра, депутата, бандита…

Что саме стосується інших претензій до сучасного мови, те й не все просто.

Резко збільшився потік запозичень з англійської. Найбільше запозичень посідає нові області, де він ще не склалася система російських термінів чи назв. Так відбувається, наприклад, у сучасній економіці чи обчислювальної техніки. У ситуації відсутності слова для створення нового поняття це слово може створюватися із старих коштів, і може просто заимствоваться. Російську мову загалом пішов другому шляху. Якщо ж казати про конкретних словах, то, скажімо, принтер переміг принтер. У цих областях запозичення цілком доцільні й, у разі, ніякої небезпеки мови не представляют.

Однако однієї доцільністю запозичення не поясниш. У багатьох галузях, орієнтованих Америку, запозичення явно надлишкові, що у російській мові вже є відповідні слова. Тим щонайменше, нові позики більш престижні і витісняють російські слова з звернення. Так, бізнесмен з «підприємцем», презентація — з «поданням», імідж — з «чином» тощо. Поява що така запозичень іноді утрудняє спілкування. Але витрати що така тимчасові і також особливої небезпеки мови загалом не несуть. Чи ми стаємо менш російськими, кажучи «бухгалтер», а чи не «рахівник».

Количество запозичень у мові величезна, що самі носії мови який завжди відчувається. Мова — надзвичайно стабільна система і може «перетравити» досить чужорідні явища, тобто пристосувати їх і зробити на тій чи іншій ступеня своїми.

В висновок слід зазначити, що часто в суспільній думці ту чи іншу стан мови піддається оцінці, причому зазвичай відзначається саме «погане» стан мови. Така критика викликана, як правило, занадто швидкими змінами у мовою й які виникають у цьому сенсі розривом між дискурсами різних поколінь. У ситуації ми й находимся.

2. Сленг як явище у сучасній лінгвістиці. Сленг і жаргон

Вся лексика тієї чи іншої мови ділиться на літературну і нелітературну. До літературної относятся:

1. книжкові слова.

2. стандартні розмовні слова.

3. нейтральні слова.

Существует також нелитературная лексика, ми ділимо в:

1) Профессионализмы.

2) Вульгаризми.

3) Жаргонізми.

4) Сленг.

Профессионализмы — писав, використовувані з’являється невеличкими групами людей, об'єднаних певної професією.

Вульгаризмы — це грубі слова, звичайно вжиті освіченими людьми у суспільстві.

Жаргонизмы — писав, використовувані певними соціальними чи об'єднаними загальними інтересами групами, які несуть таємний, незрозумілий всім сенс.

Сленг — писав, які найчастіше розглядаються як порушення норм стандартного мови. Це дуже виразні, іронічні слова, службовці для позначення предметів, про які торочать у повсякденній життя.

С погляду стилістики — загальний жаргон, сленг чи социодиалект — це шкідливий паразитичний наріст на тілі мови, який вульгаризирует усне мовлення говорить, а органічна й у певною мірою необхідної частини цієї системы.

Выделяют дуже багато способів освіти функціональних одиниць сленгу, цим, підтверджуючи теза про постійне поновлення словникового складу сленгу.

1. На перше місце продуктивності виходять іншомовні запозичення (чувак — хлопець). Наприклад: thank you (спасибі) — сенька; birthday (дня народження) — бездник).

2.Аффиксация як дуже продуктивна.

— ух (а) — прізвисько — кликуха, замовлення — замовлення. Так ж суфікс використовують як засіб универбации, тобто. скорочення поєднань «прикметник + іменник» за одну слово — мокру справу (вбивство) — мокруха.

— аг (а) — журналюга, общага, тюряга;

— ар (а) — ніс — носяра, кіт — котяра.

— он — випивати — випивон, закусити — закусон, закидати — закидон.

— л (а) — водила (від водій), кидала (від «кидати») — обманщик;

— щик, -нік, -ач — «халява» — халявщик, «стукати» — стукач;

— ак — нахабність — нагляк, депресія — депресняк .

— ота — наркота (від наркотики);

— еж — балдеж (від «балдіти»), гудеж (від «гудеть»);

Существительное бомжатник (від бомж), створене на зразок назв приміщень тваринам (телятник, курник), іменник гойдалка (спортклуб) вироблено на зразок розмовних читалка, курилка.

— к (а): накрутка, відмивання, відмазка, засветка.

— ни (е): відмивання, наваривание, обмишуривание.

Также активно використовуються приставки:

с- - злиняти, звалити (піти, уехать);

отвідвалити, відкотитися, загарбати (літ. отойти);

отмыть («брудні гроші»), отмазать (ся), відмотати.

3. Друге його місце займає такий спосіб як усічення: шиза — шизофренія; дембель — демобілізація; нал — готівка;

4. Наступним потужним джерелом формування лексичного складу сленгу є метафорика: акваріум, мавпятник — лава у міліції для задержанных;

голяк — повну відсутність чого — або, гасити — бити; летіти — почуватися чудово.

5. Розвиток полісемії: кинути: 1) вкрасти що — або в когось; 2) узяти в когось щось і віддати; 3) зшахраювати під час проведення угоди; 4) не виконати обіцянку, обдурити.

6. Запозичення блатних арготизмов: свавілля — повну свободу, розгул; клёво — добре; мочити — бити, вбивати.

7. Скорочення повна чи часткова: КПЗ: 1) камера попереднього ув’язнення; 2) «кімната приємного запаху».

8. Каламбурна підставка: бухарест — молодёжная вечірка (від «бух» — спиртне), безбабство — безгрошів'я (від «бабки» — гроші).

Жаргоны, які делегували в так зрозумілий сленг своїх представників, не знімають із себе ними. Наприклад, темнити в тюремно-лагерном жаргоні багатозначно: «прикидатися непомнящим, симулювати безпам’ятство», а молодіжному жаргоні — «говорити неясно, ухилятися від відповіді» нині у просторіччі — «плутати, обманювати»; параша — спочатку відхоже місце в камері, пізніше — будь-яка побутова бруд; брехня, дезінформація.

Сленг — бенкет метафор і джазової експресії. Дах поїхала — вираз, народжене одному з жаргонів і попавшее в сленг. Жоден з нормативних тямущих словників їх показував. Першим це у 1992 року «Тлумачний словник російської» Ожегова і Шведовой і відніс до розмовної стилю літературної мови. Сленг освіжає її: дах тепер разом і тече, від'їжджає, летить. Метафоричні імпульси, що йдуть від цього висловлювання, пробираються у його асоціативне полі, і які вже психіатр — це покрівельник, а психіатрична практика — покрівельні роботи, вихлоп — запах перегару, алкоголю з рота; воротар — виганяла у ресторані, барі; м’яти харю — спати; мислити дзеркально — вірно розуміти щось; до нестями — інтенсивно і довго; підфарники — окуляри; вирок — ресторанний рахунок; бевзю — клієнт.

4. Молодіжний сленг

Русский молодіжний сленг є дуже цікавий лінгвістичний феномен, побутування якого обмежена як певними віковими рамками, як і зрозуміло з його номінації, а й соціальними, тимчасовими просторовими рамками. Він існує серед міської учнівської молоді - і окремих більш-менш замкнутих референтних групах.

Исследователи, займаються молодіжним сленгом, беруть у сферу вивчення вік з 14−15 до 24−25 років. Порівняння показує, що лексикон різних референтних груп збігається почасти.

Сленгизмы дуже інтенсивне просочуються у мову преси. Майже у всіх матеріалах, де йдеться про життя молодих, інтересах, про їх святах і кумирах, де містяться сленгизмы більшою або меншої концентрацій. Причому лише от у молодіжній пресі - «Комсомольській правді «, «Співрозмовникові «, чи газеті «Я — молодий », а й у таких адресованих читачам різного віку популярних газетах, як «Аргументи як факти ». Газети — цінний джерело, оскільки вони оперативно відбивають сьогоднішній стан мови.

Предложенный матеріал з вивчення молодіжного сленгу р. Бєлогорська дозволяє також деякі свідоцтва, еволюції молодіжного сленгу. Наприклад, таке: відійшли до минулого телиці, чувихи, герлы. Нині молоді люди називають дівчат чиксы. Якщо дівчина дивна чи Джульєтта, випивши, про ній може сказати отъехавшая. Молодь дівчини називають дядьки. Молодих людей бувають підвищеної крутизни, але трапляються і підкручені, тобто. не дуже круті. Якщо збирається компанія, це називається тусовка. Тусовка може бути парашливой, тобто. невдалої, чи вдалою — чумовий.

Исследование показує, що молодіжному сленгу, як кожному арго й ширші - як кожному субязыку, властива деяка розмитість кордонів. Вичленувати його як замкнуту підсистему, як об'єкт спостереження можна тільки умовно. Поступове поширення молодіжного сленгу залежить від центру до периферії, і периферії він вкорінюється мінімально.

Изучение і порівняння системи функціональних стилів різних мов свідчить, що социодиалект — це шкідливий паразитичний наріст на тілі мови, який «висушує, забруднює і вульгаризирует усне мовлення «того, хто з нього користає. Він дуже цікава для лінгвіста: це те лабораторія, коли всі властиві природному мови процеси, не стримувані тиском норми, відбуваються в багаторазово швидше і доступні для безпосередньому спостереженню.

Кроме того, сленгизмы виконували функцію кодувань, приховували сенс розмови від непосвячених. Припустимо, хтось із своїх дорікає при сторонніх непорядний вчинок. Можна затіяти полеміку і запровадити публіку в справи. Сленгу характерний скоріш семантичний гумор. Більше всього цінується вдала — часом мрачновато-абсурдная — гра: нове почуття прусть чи вигук босхитительно! і побажання писати фростче. Або складніше щось, потребує певних розумових зусиль, щоб оцінити жарт.

Первой причиною його настільки швидкого появи нових слів в молодіжний сленг є, ясна річ, стрімке, «стрибуче» розвиток життя. Якщо у численні журнали, які висвітлюють новинки ринку, ми побачимо, що її практично щотижня з’являються більш-менш значимі явища.

В умовах такої технологічної революції кожне нове явище повинно отримати своє словесне позначення, свою назву. Оскільки майже всі вони (за рідкісним винятком) з’являються у Америці, Європі, то, природно отримуємо його за доминирующем англійській. Коли ж звідси через яке той час впізнають у Росії, то тут для їх основної маси ясна річ немає еквівалента у російській. І тому російським доводиться використовувати оригінальні терміни. Отже, англійські назви дедалі більше наповнюють російську мову. Відсутність у російській досить стандартизованого перекладу, великої кількості фірмових і рекламних термінів та призвело до за собою тенденцію до появи такого числа молодіжного сленгу.

В останнім часом сталося також повальне захоплення молоді комп’ютерними іграми. Це ж послужило потужним джерелом нові значення слів.

Сленг іншого постійним. Зі зміною одного модного явища іншим, старі слова забуваються, їм у зміну приходять інші. Цей процес відбувається дуже стрімко. Якщо будь-якій іншій сленгу слово може існувати протягом чотирьох десятків років, то молодіжний сленг лише над минуле десятиріччя бурхливого світового прогресу виникло й пішов у історію неймовірну кількість слів.

Но і такі речі, які зазнали особливим змін. Але їх сленговые позначення не залишаються незмінними. Йде процес зміни поколінь, й ті слова, що здавалися модними і дуже смішними п’ять-сім тому, зараз видаються застарілими. Змінюється мода, тенденції в суспільстві, деякі слова просто набридають.

Проследив шлях слова від самої народження до переходу в сленг, нами з’ясувалося, що сленг у російській є своєрідною «віддушиною». Сленг допомагає прискорити той процес, коли мова намагається встигнути за потоком інформації.

В цьому питанні російську мову, без будь-яких сумнівів, перебуває під впливом англійської. І ми зможемо зупинити той процес, до того часу, поки не станемо створювати щось унікальне.

Как бачимо, молодіжний сленг переважно випадків є англійські запозичення чи фонетичні асоціації, випадки перекладу зустрічаються рідше, та й завдяки бурхливої фантазії молодих. До залученню іноземних слів у мову слід ставитися уважно, а тим паче, коли той процес має таку швидкість.

Развитие цього мовного явища та її поширення серед все значної частини носіїв російської обумовлюється впровадженням «забугорности» у життя сучасного суспільства. І молодіжний сленг починають вживати як молоді, а й представники, не мають жодного ставлення до них. Якось одна бабуся у книгарні сказала інший: «Ось бачиш, які ХАКНУТЫЕ яблука продають!» Єдине, що з приходом сленгу різко знизився мовної рівень. Сленг заходить в усі галузі, і навіть у літературу. Для окремого прикладу можна взяти відомого і популярного зараз автора Віктора Пелевіна. У його творчості простежуються жаргонізми: урка залётная, швайка аж, сленгизмы: неклевое справа, беспонт, і навіть вульгаризми. Але, попри всі це, Пєлєвін вважається серйозним автором. Його творами зачитується практично вся молодь і середнього віку. Усі його твору абстрактні - тобто весь сенс криється, і треба зрозуміти самому.

Я не гадаю, що сленг це щось шкідливе. Сленг був, є і з нашого лексиці, це з тексту мого доповіді. Гадаю, що неправомірно будувати висновки про потреби сленгу мови. Сленг — це невід'ємна частина нашої жизни.

5. Шляхи підвищення мовленнєвій культурі розмовляючих

Если прийняти до уваги важливість турботи про мову, то цілком імовірно поліпшити стан справ із культурою промови. І тому необхідно:

разъяснить особам, чиї виступи потрапляють у центр громадської уваги, необхідність дбайливого ставлення рідної мови;

разъяснить керівникам засобів необхідність якісної редакторської роботи над стилем публікованих текстів;

организовать консультативну службу російської;

пропагандировать класичну літературу;

обеспечить бібліотеки новими словниками і підручниками з російській мові та культури промови;

подготовить й видрукувати нову редакцію офіційного зводу правил орфографії і пунктуації;

пропагандировать дбайливе ставлення до російській мові.