Геометричні методи побудови геодезичних мереж

Геометрична мережа є набором просторових об'єктів, що моделюють ребра (edges) мережі і з'єднання (junctions) мережі. Ребро завжди сполучене з двома з'єднаннями; з'єднання може бути сполучене з будь-якою кількістю ребер. Просторові об'єкти, що виконують роль ребер (лінія, полілінія, крива), можуть перетинатися у двовимірному просторі без утворення з'єднання. Ребра і з'єднання можуть бути простими і складними. Мережні об'єкти мають спеціалізоване поводження, яке підтримує зв’язаність геометричної мережі й автоматично обновляє елементи логічної мережі. 5].

При створенні і реконструкції геодезичних мереж із застосуванням супутникової технології геометрична форма мережі не впливає на точність визначення координат. У разі використання результатів супутникових вимірювань для визначення геометричних елементів (довжин ліній і кутів) у традиційних побудовах (тріангуляція, трілатерація, полігонометрія), необхідно дотримувати встановлені відповідними інструкціями вимоги до форми мережі.

Зрівняльні обчислення в таких мережах виконуються за звичайними програмами, що застосовуються в традиційних геодезичних методів.

При використанні супутникової технології рекомендується дві основні схеми побудови мереж:

• — замкнутих геометричних фігур (полігонів);
• — радіальна. 2] Якщо виконати синхронні спостереження ШСЗ з двох пунктів К1 і К2, то можна записати два рівняння

Якщо від першого рівняння відняти друге то отримаємо Останні вираз називається рівнянням для визначення відносного положення. З нього випливає що в результаті синхронних спостережень супутника з двох пунктів, координати одного з них відомі, то можна визначити координати другого в тій же системі.

Геометричний метод супутникової геодезії представляє собою ефективний спосіб для встановлення геодезичного зв’язку між пунктами, які знаходяться на великих відстанях один від одного., координатної прив’язки до континентальних мереж пунктів, які розміщенні ні островах. 4].