Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку

Міністерство освіти України Національний технічний університет.

України.

Видавничеполіграфічний факультет Кафедра організації видавничої справи, поліграфії та книгоросповсюдакення.

КУРСОВА РОБОТА.

З дисципліни «Економіка поліграфічного підприємства «на задану тему: Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку.

Виконав Ревук Микола Миколайович ЗЕ —3.

Київ.

ЗМІСТ стор. 1. Зміст 2 2. Вступ З 3. Аналіз сучасного стану поліграфічної галузі на чотири 4. Перспективи розвитку 12 5. Заходь до покращання стану поліграфії в $ 20 6. Розрахункова частина 22 7. Висновок 27 8. Література 29.

ВСТУП Розробка цієї курсової роботи проходити у дуже відповідальний для держави годину, коли розпочинається становлення молодої незалежної України, осмислюються й напрацьовуються нові підходи у організації, та плануванні поліграфичних підприємств. Держава, оцінивши масштаби й місце інформаційної, до того числі, видавничо-поліграфічної сфери в суспільному процесі, намагається допомогти їй зайняти належне місце, вивести на нові шляхи розвитку та вдосконалення. Цій справі мають прислужитися постійні зусилля уряду, його законодавчі ініціативи, практичні підходи, спрямовані на підтримку та координацію програм щодо залучення інвестицій, впровадження нових технологій, розвитку інформаційної інфраструктури в регіонах та областях. Хотілося б нагадати, що саме ці заподіяння знаходяться й в центрі уваги діяльності Української асоціації виробників поліграфічної продукції, що заснована на початку жовтня минулого року, та вищиіх навчальних закладів України — котрі готують молодих поліграфістів. як ві розумієте, це викликане вимогами години, гострою ситуацією, що складається в інформаційно-поліграфічному секторі України. Спад, який переживає видавничо-поліграфічна галузь, пояснюється не лише загальноекономічною кризою, а і багатьма чинниками, заговорили українською у «язаними з ігноруванням специфіки цієї важливої сфери економіки й культури із боці деяких владних структур. Дається дзнаки технічна відсталість поліграфічного виробництва, нерозвиненість вітчизняної сировинної бази. Окрім того, триває залежність від імпорту, недосконалість податкового й митного законодавства. Виготовлення поліграфічної продукції стає економічно неефективним, а наша поліграфія неконкурентоспроможною. Це заговорили українською у «язано, насамперед, з низькими темпами технічного переозброєння, відсутністю вітчизняного виробництва високоякісного паперу та фарб, поліграфічного обладнання, а ще ж доти таким негативом, як високі кредитні ставки, відсутність обігових коштів. Основним завданням молодшого покоління поліграфістів є впровадження нових технологічних та економічних рішень. Засобом залучення Іноземних фірм та закордонного досвіду в поліграфії ми зможемо підняти економічний рівень галузі. Прикладом цого можуть бути такі фірми як: ЯМ Інтернешнл Україна, Мас Наиве.

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ПОЛІГРАФІЧНОЇ ГАЛУЗІ В.

УКРАЇНІ. Аналіз ситуації в поліграфічному виробництві України та всуміжних із нею галузях та підгалузях хотілося б розпочати оглядом статистичних данних. У поліграфічному секторі економики активно утвержується тенденція до збільшення кількості господарюючіх субьектів. Нині тут налічується 2 тисячі підприємств різних форм власності, зокрема. 21 відсоток, колективної—56.6, приватної - 21.8. Це свідчіть про ті, що поліграфія все впевніше входити у ринок, уже діє досить сильне конкурентне середовище. Численні приватні, колективні поліграфічні підпрємства та фірми, котрі здебільшого оснащенні сучасною технікою, що успішно конкурують, точніше домінують на ринку пакувальної, рекламної, бланковоі, та іншої комерціїної продукції. Заради обективності слід сказати що смердоті помітно підняли рівень якості поліграфічного виконання друкованної продукції. У газетного, журнальному, книжковому виробництві домінуюче становище поки що залишається за державними підприємствами. Воно і зрозуміло, е адже ці виробництва мають сьогодні складну інфраструкту, велики виробничі та допоміжні площі, що коштує значних коштів. Зважаючи на це, бізнес сюди входити досить обережно, детально прораховуючи можливу рентабельність вкладень. Певна річ, розрахунки базуються на реальних ринкових потребах. Наш ринок свідчить про продовження негативної тенденції зменшення обсягів випуску неперіодичних та періодичних друкованих видань та про збільшення вільних потужностей з випуску книжкової й газетно-журнальної продукції. Торік видавництва й видавничі організації всіх форм власності випустили лише 40 млн. примірників книжок, що становить менше 1 книжки на шкірного мешканця країни. У першому кварталі нинішнього року ситуація погіршилася. В частности, у видавництвах, підпорядкованих Держком-інформполітики, тираж книжкових видань, порівняно із відповідним періодом минулого року, зменшився более, ніж удвічі. Судячи із цого, й нинішній рік може бути майже катастрофічним, якщо не вжити радикальних заходів щодо підтримки видавничо-поліграфічного сектору економіки. як не порівняти наші результати з ситуацією в українських сусідів. Візьмемо для приклада Російську Федерацію. Завдяки створенню росіяни вивели книжку на третє місце своєї експортної продукції. В частности, ми добро відчуваємо це на наших книжкових прилавках. А білоруси торік випустили книжок на обсязі 7,5 примірника однієї жителя, тобто значно вище, ніж в Україні. А ми ж намагаємось інтегруватись в Європейську спільноту. Те хто ж там серйозно сприйме нас з такими жалюгідними результатами? Адже ознакою цивілізованої країни є показник випуску книжок на рівні 12−14 примірників на душу населення. Такі низькі показники книговидавничої діяльності тримають на голодному пайку вітчизняну поліграфію. Однак біда над цьому. Адже недоступність книжки ущемляє конституційне право громадян України на одержання інформації, позбавляє їхні можливостей прилучатись до загальнолюдських цінностей. Основною причиною такого глибокого спаду книговидання є ті, у Україні не створені необхідні економічні умови, котрі б сприяли формуванню помірних цін на книжку, зробили б її доступною широким верствам населення. На свою чергу, стимулювало б нарощування обсягів книговидання й книгопоширення та відповідне підвищення рівня завантаження виробничих потужностей поліграфії. Щоб радикально змінити ситуацію мусимо, насамперед, домогтися ослаблення руйнівного податкового пресу на книжку, введення нульової ставки додану вартість всіх операцій, робіт та послуг при підготовці, друкуванні та розповсюджен розповсюдженні книжки. Саме нульова ставка ПДВ діє в Росії, Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, СІЛА, Великобританії, Польщі, Норвегії, Швейцарії, Південній Кореї, Аргентині, Бразилії, Колумбії. Набагато нижчі, ніж в Україні, діють ставки ПДВ на книжку Туреччині, Італії, Іспанії, Словенії, Чеській Республіці, Нідерландах, Бельгії, Канаді, Німеччині — від 1 до 7 відсотків. Попередні укази Президента України Л. Кучми засвідчили оцінку феномена української книжки й потребу вжиття радикальних заходів щодо запобігання її занепаду. Ми сподіваємося, що неодмінно із «з'явитися Указ, яким якщо підтримано пропозиції із цих питань, підготовлені Держкомінформполітики, Комітетом свободи слова та інформації Верховної Заради України, Українською асоціацією виробників поліграфічноїпродукці «ї. Центром підтримки видавців української книжки та іншими структурами. Оцінюючи ситуацію в поліграфічній сфері, слід наголосити на бо вон залишається складною, неоднозначною та суперечливою. як й в усьому нашому вітчизняному виробництві, не вистачає обігових коштів, тицьнути непомірні податки, дається взнаки низька платоспроможність населення й юридичних осіб, у результаті чого падає попит на поліграфічну продукцію й зростає дебітор ська заборгованість. Низькою є завантаженість виробничих потужностей, значна їхні частина потребує модернізації, складним є фінансове становище поліграфічних підприємств. Водночас більшість виробничих колективів всіх форм власності перебувають, як кажуть, «на плаву », прагнуть не лише вижити, а і потроху розвиваються, відтворюють виробництво. Підсумки роботи у минулому році свідчать про певне пожвавлення роботи поліграфїїідеякустабілізаціюекономічної ситуації. В частности, підприємства, що перебувають у функціональному підпорядкуванні Держкомінформполітики, закінчили рік із приростом товарної продукції, порівняно із 1997 фатальністю, із всіх натуральних показників: по книжково-журнальній продукції — на 3,8 відсотка, газетній — на 20,1, образотворчо-етикетковій — 30,5. Обсяг випуску товарної продукції в діючих цінах збільшився на 21,1 відсоток, балансовий прибуток — на 25,5, середньомісячна зарплата підвищилась на 17,9 відсотка. Проте, як видно із результатів роботи Першого кварталу нинішнього року, стабілізаційні процеси в галузі ще не набрали стійкого характеру. Показники, на шкода, гірші, ніж у січні—березні минулого року. В частности, випуск поліграфічної продукціїв діючих цінах склав усього 89,3 відсотка, книжкової (в аркушах-відбитках) — 45,3%, газетної — 84,5%. Не може не викликати стурбованість ті, що минулий рік кожне третє підприємство системи Держкомінформполітики закінчило зі збитками. Цього року коло збиткових підприємств розширилося. Насамперед, бо навантаження на собівартість продукції за рахунок незалежних від поліграфії факторів із 1 января нинішнього року збільшилось. В частности, у зв «язку зі скасуванням понижуючого коефіцієнта, на 40 відсотків зросли амортизаційні відрахування, котрі входять до собівартості продукції. А це досить значні суми. Особливо це відчувають виробництва, котрі мають порівняно нові приміщення. Напружена ситуація зі збільшенням амортвідрахувань створена по одній. Практика засвідчила, що підвищення нормативу амортвідрахувань на приміщення та споруди до 5, але в технологічне устаткування до 15 відсотків виявилося безпідставним. Це призвело до зумисного завищення собівартості продукції, зменшення прибутку, а відтак — й податку на нього. У результаті такого невиваженого підходу втратили усі — й виробник, й держава, й замовник, й споживач. Асоціація поліграфістів спільно із Держкомінформполітики має підготувати аргументовані пропозиції щодо внесення змін до Закону «Про оподаткування прибутку «в частині оптимізації нормативів амортвідрахувань. Серпнева фінансова кризу, девальвація гривні, що спричинили різке зростання цін на імпортні матеріали та обладнання, змусили нас ще сильніше відчути гостроту проблеми створення вітчизняної сировинної бази видавничо-поліграфічного комплексу й поступового зменшення його залежності від імпорту, а він, до речі, сьогодні становить 70—75 відсотків. як відомо, вирішення цієї важливої проблеми передбачалося Державною програмою розвитку національного книговидання й преси, затвердженою в 1995 році Президентом України. Мусимо констатувати, що реалізовано лише окремі заходь. Роботи по виконанню програми по суті, згорнуто. Вважаємо, що наша Асоціація, Державний комітет інформаційної політики України разом із усіма зацікавленими структурами повинні реанімувати Програму, зробити аналіз проведеного, дати поштовх роботі, особливо, заговорили українською у «язаній із виробництвом стратегічних видів сировини й матеріалів — газетного й офсетного паперу, картону, поліграфічних фарб, офсетних й фотополімерних пластин, а також деяких видів поліграфічного устаткування. З метою зменшення цін на поліграфічні послуги й підвищення конкурентоспроможності вітчизняної поліграфічної продукції нам слід ініціювати запитання про відновлення переліку товарів критичного імпорту, котрі при ввезенні на митну територію України не обкладаються податком на додану вартість, включивши до нього насамперед: технологічне устаткування, запчастини, деякі поліграфічні матеріали, котрі не випускаються, а також домогтися зменшення ввізного мита ними. як відомо, в усьому світі стимулюється імпорт прогресивних техніки й технології, та лише над Україні. Вісь характерний приклад. Дніпропетровське газетне видавництво «Зоря «підписало контракт про поставки нової рулонної офсетної машини для випуску газет вартістю 989 000 німецьких марок. Сума податку на так звану додану вартість разом з ввізним митом при цьому склала 536 тис. гри. Яка ж економіка витримає подібне навантаження?! З цих проблем маємо тісніше взаємодіяти й із Митно-тарифною радою України, котра уже пішла нам назустріч у вирішенні деяких питань. У березні нинішнього року вона схвалила подані Мін-промполітики, Мінінформом, членом Асоціації — «Видавництвом «Бліц-ін-форм «(народний депутат С.І.Мельни-чук) й підтримані Правлінням Асоціації та Підкомітетом із друкованих засобів масової інформації Верховної Заради України із метою захисту вітчизняної поліграфії пропозиції про збільшення ставок ввізного мита із 10 до 30% на шкільні зошити, групу паперово-білової продукції, картонні упаковки, полімерні плівки із друкованим малюнком. Аналізуючи проблеми видавничо-поліграфічного комплексу, слід видокремити запитання книжкового виробництва, матеріальна база якого перебуває в стані занепаду. У цьому секторі, як відомо, працюють знані далеко за межами України книжкові підприємства, зокрема. Головне — виробниче про «єднання «Поліграфкнига », київська книжкова фабрика таАТЗТ «Книжка », харківські — ім. Фрун-зе й «Глобус », львівська «Атлас ». Основу їхнього завантаження завжди складали підручники, навчальна, науково-технічна, енциклопедична література. Сьогодні ж, на шкода, цих замовлень смердоті не мають. Якщо щось й із «являється, то, із огляду посушливого податкового клімату, виконуються замовлення за рубежем, там, де сприятливіші економічні умови. Наші владні структури замість конкретної допомоги, скажімо, ліквідації боргу в 10млн. грн. за підручники, виготовлені «Поліграфкнигою «ще минулого року, нерідко «компенсують «внесок підприємства прискіпливими перевірками. Така драматична ситуація, що склалася у книжковому виробництві, потребує окремого розгляду. В частности, цікавим при цьому може бути запитання про випуск підручників для Туркменістану в обмін на енергоносії. Багатообіцяючими могли б статі подібні домовленості із іншими країнами СНР. як свідчать дані Книжкової палати, майже дві третини друкованого інформаційного простору України складають періодичні видання місцевої сфери поширення. Алі поліграфічна база, Яка забезпечує їхнього вихід, теж перебуває в критичному стані. Згадаймо, як на парламентських слуханнях із тривогою й болем говорилося про потреби регіональної поліграфії. Вважаю, необхідно проаналізувати становище в районній поліграфічній ланці із випуском місцевих газет й шукати шляхи його поліпшення. Тім понад, що в низці областей знайдено вихід зі скрутного стану й є непоганий досвід. Питання модернізації виробничої бази, технічного переоснащення поліграфічного виробництва. Зрозуміло, це стосується не лише районної поліграфії, а всього вітчизняного поліграфічного комплексу. Приємно, що пропозицій щодо нового поліграфічного обладнання маємо сьогодні багато. На цьому ринку працює чимало відомих фірм, зокрема, «Поліграфімпорт », ЯМ Інтернешнл Україна, «Прес-сервіс », представництво фірми «Гейдельберг », «Ві-ай-пі-системз », «Макхауз », «Інтертехнодрук ». Вони не лише здійснюють поставки устаткування, а і забезпечують його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій, здійснюють технологічний супровід. В частности хотілось б зупинитись на пропозиції фірми ЯМ Інтернешнл Україна. Фірма займається постачанням надсучасних типографій та комплектує їхнього японськими друкарськими машинами КОМОКІ! иіьгопе.

[pic] З моменту свого появлення в 1981 році, машини КОМОКІиіпгопе отримали популярність «завдяки високій якостідрукуємоїпродукції. продуктивності надіїності та в «ісокій автоматизації підготовки і ведення друкарського процесу. 8рктт Машиньї Зргіпі 8 і 8ргіп1 05 — останні модіфікації відмінно опрацьованої серії Зргіпі, котра випускається із 1972 року та користується в світі великою популярністю.

[pic] Система друкарської секції 8РКІМТ — 8 [pic].

Написи нарис, (зліва направо, зверху вниз}:

Фарбовий апарат дистанійногої системи керування подачею.

фарби. Автоматика змивка фарбного апарата.

Система полуавтоматиної змени друкарської форми КМС.

Високостапельня приьомка (620 мм).

Система полуавтоліатиного переключення в режимдрукування із оборотом аркуша.

Автозмивка офсетного полотна.

8РКІМТ С8.

[pic] Фірма ЯМ Інтернешнл Україна не лише здійснює поставки устаткування, а і забезпечуйте його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій, здійснюю* технологічний супровід. Важливо, що ці фірми починають практикувати відстрочки платежів. Таку практику всіляко вітаємо й сподіваємось, що вона якщо продовжуватись й вдосконалюватися, бо лише завдяки цьому можемо хоча б потроху переоснащуватися. Становище із інвестиціями у підприємств було б б кращим, якби не існувало узаконеної системи попереднього кредитування.

виробником бюджету держави. Адже сьогодні підприємства податки на додану вартість й на прибуток змушені перераховувати авансом, тобто раніше, ніж продукція реалізується. Природно, що аванси можна було б б спрямувати на модернізацію виробництва. Розмірковуючи над складними питаннями технічного розвитку, ми не повинні забувати про вітчизняних виробників поліграфічного устаткування, котрі теж переживають складний період. Маю тих, що Асоціація виробників поліграфічної продукції разом із Асоціацією підприємств поліграфічного машинобудування й Держкомінформполітики мають терміново визначитися, яку устаткування якщо замовлятися, щоб передбачити його в планах випуску заводів поліграфічного машинобудування.

Перспективи розвитку Після проголошення незалежності України утворена нова важливапідгалузь:виготовленнягрошовихзнаків, ціннихпаперів, докуме нтівуворої звітності. Практично на голому місці у поетичні рядки створено відповідні потужності, оснащені сучасною технікою та технологією, підготовлено висококваліфіковані кадри. В результаті держава забезпечила собі цією стратегічно важливою продукцією. Водночас дії Міністерства фінансів щодо розширення переліку документів суворої звітності призвели до необгрунтованого монополізму у цій справі й до значного подорожчання такої продукції. Відрадно, що в Україні останнім годиною за підтримки держави почала відроджуватися легка, харчова, переробна галузі промисловості. Це стимулює розвиток вітчизняного виробництва із випуску етикетково-пакувальної продукції. Створюються нові виробництва, оснащені передовою технікою та технологією, котрі уже реально конкурують з закордонними виготовлювачами. Отже, існують великі поліграфічні можливості, а тому вважаємо, що виготовляти таку продукцію за рубежем на замовлення наших споживачів й ввозити їїдо України необхідності немає. Тому слід виробити такі митні правила, щоб смердоті на дії сприяли вітчизняному виробнику. Сьогодні не можна обійти увагою ще одне гостре запитання, яку у всіх перебуває, як кажуть, «говорять про ». Всі ми добро усвідомлюємо, що перехід видавничої галузі до ринкових відносин вимагає нових організаційних форм, у тому числі реформування форми власності суб «єктів господарювання із тим, щоб оптимально поєднати комерцію зі збереженням та нагромадженням духовних цінностей. Тому підхід до цого має бути виваженим. Поспішність тут був б недоречною, понад того, згубною для видавничої справ. Сьогодні є усі підстави для занепокоєння щодо утворення на базі 53 державних видавництв й поліграфічних підприємств нової господарської структури монополістичного типу «Державної акціонерної компанії «Українське видавничо-поліграфічне про «єднання », створення якої передбачає акціонування, а потім протизаконну приватизацію. Юридичною експертизою виявлено, що прийнята Постанова Кабінету міністрів України від 21.11.98 р. № 1870 про створення ДАК «Укрвидавполіграфія «порушує основні засади створення. діяльності та реорганізації поліграфічних підприємств. Постанова суперечить статтям 92 й 116 «Конституції України », законам України.

" Про видавничу справу ", «Про державну підтримку друкованих засобів масової інформації (пресу) в Україні, «Про підприємництво », «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності «. Указам Президента України «Про вдосконаленнядержавного управління інформаційною сферою », «Про корпоратизацію підприємств », постановам Кабінету міністрів України «Про затвердження положень про порядок корпоратизації підприємств «та «Про затвердження методики оцінки вартості майна под годину приватизації «, а також цілого ряду відомчих нормативних актів. Враховуючи викладене, із метою дотримання законності, наші збори повинні просити Президента відмінити Постанову Кабінету міністрів України «Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії «Українське видавничо-поліграфічне про «єднання від 26.11.98 р. № 1870, як таку, що суперечить чинному законодавству України. Виходячи із цого Верховна Рада України своєю Постановою № 430-ХІУ від 16 лютого 1999 року вол «язала Кабінет міністрів України забезпечити неухильне виконання Постанови Верховної Заради України від 3 березня 1995 року, звернувши особливу увагу на незмінність статусу державних підприємств, що включаються у склад державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія ». Коли ж може статися, якщо Постанова Кабінету міністрів якщо реалізована на практиці? — Компанія відраховуватиме із поліграфічних підприємств значні фінансові кошти на своє утримання, в результаті чого підвищаться ціни на поліграфічні послуги. Компанія розпоряджатиметься значною частиною прибутку видавництв й поліграфпідприємств, регулюватиме всю їхні господарчу діяльність, що грубо суперечить визначеному законом праву підприємства на незалежну господарську діяльність. — Майже кримінальним є встановлений керівництвом компанії порядок, щоб інвентаризація і оцінка майна державних підприємств при їхнього реорганізації в акціонерні товариства проходила за балансовою вартістю цих підприємств. І це у тому годину, коли експертна, тобто реальна, ринкова вартість майна цих підприємств значно вищий, ніж балансова. — Статут ДАК, передбачаючи великий перелікрізних видів діяльності (втому числі, створення і утримання гральних закладів, організація азартних ігор), зовсім не вказує такий вид діяльності, як.

14 управління державними підприємствами. Відповідно до з статтею 50 Цивільного кодексу України усі дії юридичної особини, що не передбачені статутом, можуть бути визнані недійсними. Іншими словами, статут ДАК з самого початку не дає їй юридичного права здійснювати управління державними видавництвами, враховуючи, що смердоті є незалежними суб «єктами господарської діяльності. — Приватизація про «єктів видавничо-поліграфічної сфери має низку особливостей, що визначені Законом «Про видавничу справу ». Він, зокрема, гарантує 25% акцій підприємства, що акціо-нується, самому поліграфпідприємству й 24% акцій редакціям, котрі відповідно випускають на ньому продукцію. Саме виходячи із цого, депутати Верховної Заради України 247 голосами ухва лили постанову про відкликання указ президента України та згаданої Постанови. Більше того, 19 жовтня 1998 рок 45 народних депутатів направили подаї-ня в Україну приводу грубих порушень Конституц України. Різко засудила ці документі Спілка журналістів України. 21 грудн «1998 року 24 головних редактори загг льнодержавних газет та керівників жур папістських організацій, серед які й т, «котрі підтримують курс Президента, звер нудись до Президента із проханням тер мінове призупинити дії цих антиконсти туційних документів. 16 лютого ц.р. Президент Україні на зустрічі підтримав пропозиції 14 го ловних редакторів й провідних газет щодо недоцільності утворення монополі ної структури ДАКу «Укрвидавполіг рафія ». Незважаючи на це, 27 апреля! «травня ц.р. Кабінет міністрів видав троянд порядження про форсування робіт щоді створення цієї компанії. Хочу наголосити, що Верховної Радою України на парламентських слу ханнях 11—13 травня цого року прии нято таке рішення: п. 4. Наголосити На особливій необхідності й важливості реалізації Кабінетом міністрів України ві міг пункту 4 Постанови. Верховної раді України від 16 лютого 1999року, № 430 XIV щодо недопущення приватизації забезпечення незмінності статусу под приємств, котрі включаються до склад; державних акціонерних компаній «Кк раїнське видавничо-поліграфічне про «єд нання «та «Українське телебачення радіомовлення ». Вважати, що постанови та розпоряд ження Кабінету міністрів України щодо утворення та забезпечення діяльност цих компаній, прийняті із порушення» КонституціїУкраїни й ряду законів, із ігно руванням позиції місцевих державнш адміністрацій й органів.

15 місцевого самоврядування, фахових з висновками колективів, перетворюються в наругу над свободою слова, інтересами вільного розвитку видавничополіграфічної галузі, телебачення та радіомовлення й не підлягають виконанню. У зв «язку із цим довести до відома керівників Кабінету міністрів України, Державного комітету телебачення й радіомовлення України, Фонду державного майна України, Національного агентства із управління державними корпоративними правами, державних акціонерних компаній «Українське видавничо-поліграфічне про «єднання «та «Українське телебачення й радіомовлення », телера-діоорганізацій, поліграфічних підприємств й видавництв, що за статтями 19 й 60 Конституції України ніхто не може бути примушений робити ті, що не передбачене законодавством, виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, а й за віддання й виконання таких розпоряджень чи наказів настає юридична відповідальність. Тривожне становище й в нашій галузевій науці. До недавнього години ми пишалися тім, що два із трьох діючих у колишній союзній державі науководослідних інститути знаходилися в Україні. Один з них (Київський) унікальний, оскільки був зайнятий розробкою спеціальних видів друку. Нині ж ситуація така, що необхідно вживати термінових заходів щодо їхнього порятунку. Щоб не зникла поліграфічна наука слід визначитися із напрямами та сферою її діяльності, заговорили українською у «язаних з потребами виробництва. Дещо краща ситуація із підготовкою інженерних кадрів. Українська академія друкарства, поліграфічний факультет Національного технічного університету України (КПІ) перебудовують свою роботу відповідно до ринкових умів — організували підготовку фахівців нових спеціальностей: таких як менеджмент поліграфічних підприємств, посилили контакти із виробництвом. Серед найближчих наших завдань — налагодження післядипломного підвищення кваліфікації керівників й фахівців галузі. Зі свого боці низька поліграфічних підприємств по-діловому відгукується на запити вищих учбових закладів. Сподіваємось, що й держава всіляко сприятиме вирішенню проблеми підготовки кадрів. Стабілізація у видавничо-поліграфічному комплексі в немалій мірі залежить від стабільної роботи центрального органу державного управління галуззю, на шкода, статистика тут сумна. Упродовж 1992;1999 р.р. було б п «ять ліквідаційних компаній (Держкомпреси змінив.

16 Держкомвидав, ного, у свою чергу, Мінпрес-інформ, потім Мінінформ, а через два місяці тому появилося нове утворення — Держкомінформполітики). Скільки години й коштів витрачено на перереєстрацію статутів, виготовлення печаток, штампів, бланків, вивісок! А стільки людей достроково відправлено на державні пенсії, стільки здійснено компенсаційних виплат! Мабуть, ця вся «реорганізаційна діяльність» немалою мірою й спричинила такий занепад. Чи не тому видавнича справа в сусідів стабільніша, що там держава чітко визначила свої інтереси й пріоритети у видавничій галузі й не вдавалася до сумнівних експериментів типу перейменувань органу державного управління та створення ДАКу? На цьому варто сьогодні наголосити оскільки не встигло чорнило на високих документах просохнути, як знову поповзли чуйні про чергову реорганізацію. На наше переконання, наш центральний орган державного управління треба зберегти, розширивши в ньому підрозділи, котрі відають питаннями практичної роботи видавничо-поліграфічного комплексу, проведення галузевої науковотехнічної та інвестиційної політики, розробки нормативно-технічної бази, координації з суміжними галузями. як бачимо, проблем, котрі нагромадилися у видавничо-поліграфічному комплексі багато, а отже, полі діяльності для нового покоління поліграфістів досить широке — від інформаційного забезпечення, захисту професійних інтересів й прав до відстоювання корпоративних інтересів галузі на найвищих рівнях законодавчої та виконавчої влади. З вище наведеного ми розуміємо що одним з головних наших завдань є координація дій й про «єднання зусиль всіх виробників поліграфічної продукції, незалежно від їхні форми власності, із метою підвищення ефективності діяльності як у системі економіки України, то й на зовнішніх ринках. Усі ми на власному досвіді переконались у бо сьогодні, як ніколи, нам потрібні згуртованість, скоординованість дій, взаємодопомога. Серед першочергових дій направлених на покращання стану галузі є: прогнозування розвитку поліграфії та суміжних галузей; підтримка й захист інтересів підприємств, діяльність які заговорили українською у «язана із поліграфічним виробництвом та його обслуговуванням у державних, недержавних й громадських органах та організаціях; — підготовка проектів законодавчих актів та нормативних.

18 документів із метою поліпшення економічних та правових умів діяльності вітчизняних виробників поліграфічної продукції; — тісна взаємодія із органами законодавчої й виконавчої влади, Державним комітетом інформаційної політики України, Спілкою журналістів. Асоціаціями видавництв, книгорозповсюджувачів, підприємств поліграфічного машинобудування, із суміжниками — паперовиками, хіміками: —сприяння створенню інформаційної системи моніторингу ринків поліграфічної продукції й забезпечення членів Асоціації відповідною інформацією, допомога в пошуку партнерів, ринків збуту, сфер виживання; — організація та проведення виставок, конкурсів, оглядів, семінарів, «круглих столів », встановлення міжнародних зв «язків із організаціями поліграфістів інших країн; сприяння організації навчання та підвищенню ділової кваліфікації фахівців галузі: — допомога членам Асоціації у вирішенні правових, інвестиційних, 4іінансових, технічних, кадрових питань, підтримка їхнього ініціатив та починань. Зазначу, що двері до Асоціації відчинені задля колективів поліграфічних підприємств, а всіх фірм, організацій, котрі працюють із галуззю. Правління Асоціації протягом години, що минувши від дня її створення, провело чималу роботу, заговорили українською у «язану із організаційним становленням, затвердженням та реєстрацією документів, прийомом колективів підприємств та організацій до її складу. Також підготовлено низку нормативних документів, звернень до органів виконавчої влади, проаналізовано різні аспекти створення ДАК «Укрвидав-поліграфія, а пропозиції із цих питань розглянуто Верховною Радою України. Правління ініціювало підготовку проекту Указу Президента України про встановлення професійного свята — Дня працівників видавництв, поліграфістів та книгорозповсюджувачів. Адже ми досі залишалися чи не єдиною галуззю, працівники якої не були удостоєні честі матір своє свято. Хотів бі наголосити, серед всіх галузей народного господарства поліграфія посідає найголовніше місце, оскільки є синтезом виробництва й культури. Завдяки поліграфічним технологіям широкі верстви населення прилучаються до надбань науки й культури, літератури й мистецтва, забезпечуються конституційні права та інтереси громадян у сфері.

Заходь до покращенні стану поліграфи в Україні.

як висновок, после вищесказаного я визначив першочергові заходи:

1. Провести відповідну роботу в колективах, підприємств та організацій поліграфії, а також підприємств інших галузей народного господарства, зацікавлених у спільній діяльності, про цілі та заподіяння новоствореної громадської організації із метою розширення сфери її діяльності та залучення нових членів.

2. Завершити організаційну роботу, із введення нульової ставки добавлену вартість на роботи й послуги, заговорили українською у «язані із редакційною підготовкою, поліграфічним виконанням та реалізацією книжкових видань: податі матеріали на розгляд центральним органам виконавчої влади:

Митно-тарифною Радою України — про зменшення ставок ввізного мита на поліграфічне устаткування, запасні частини й матеріали, що не виробляються в Україні, а також підвищити ці ставки тих види поліграфічної продукції, аналоги які виготовляються чи можуть вироблятися в Україні в необхідній кількості:

Кабінетом міністрів України — про включення до переліку товарів критичного імпорту поліграфічного обладнання, матеріалів, запасних частин, котрі не виготовляються;

Правлінням Національного Банку України — про введення поряд з розрахунками, за згодою сторін, інкасового методу розрахунку за виконані поліграфічні роботи та послуги:

Міністерством освіти — про збільшення ліцензованих обсягів підготовки фахівців за державним замовленням;

Суб «єктами законодавчої ініціативи: а) Про встановлення обгрунтованих нормативів амортизаційних відрахувань на приміщення, споруди та виробниче устаткування із метою зменшення навантаження ані собівартість; б) Про зміну порядку оплати податку на додану вартість прибуток, повернувшись до касового принципу оплати ц1^ податків, тобто после надходження коштів на розрахунковий рахунок, виходячи зі специфіки видавничо-поліграфічна діяльності, зокрема з того, що поліграфічна продукція насамперед книжкова, розрахована на тривалий перівд реалізації; в) Про введення єдиного податку на обсяг випущено » ! «чи реалізованої продукції.

• Сприяти розробці галузевої програми модернізації підвищення технічного рівня поліграфічного виробництва включаючи місцеву поліграфію, вирішенню питань, заговорили українською у «язани з механізмом фінансування цих робіт, насамперед, шляхо «І одержання пільгових банківських кредитів, використанні лізингу тощо; • Разом із Держкомінформполітики, іншими зацікав леними організаціями й установами проаналізувати хід ві конання державної програми розвитку книговидання й преси вишукати можливості для прискорення робіт, заговорили українською у «язаних із створенням власної сировинної бази, зокрема, збільшення!» випуску й поліпшенням якості газетного та офсетного паперу алюмінієвих та гумових пластин для офсетного друку фотополімерних пластин, палітурних матеріалів, лаків та фарб • разом з підприємствами галузі, засобами масової інформації розгорнути широку кампанію із реклами вітчизняної поліграфічної продукції, розширити виставкову діяльність. • 3 метою широкої популяризації вітчизняної друковано продукції провести в 1999;2000 рр. конкурси на кращі поліграфічне виконання видань та впровадження Сучасної поліграфічної технології. Результати конкурсів широке висвітлювати в засобах масової інформації. 3. Виходячи із важливої ролі, якої відіграє видавнича поліграфічний комплекс в економічному й суспільно-політичному житті країни, клопотатися перед Комісіє» по структурній перебудові управління народним господарством при Президентові України, Кабінетом міністрів України зберегти центральний орган державною. управління видавничо-поліграфічною сферою, зміцнившії й розширивши в ньому підрозділи, котрі відають питанням практичної роботи цого комплексу, розробкою норма-тивно-технічної бази галузі, здійсненням науковотехнічної та інвестиційної політики, координацією на стиках із суміжними галузями народного господарства.

Розрахункова частина У 1998 році Книжкова палата України посилила контролю над надходженням обов «язкового примірника творів друку. Цьому сприяло також розташування на територї «Книжкової палати Національного агентства І5Е>Н, яку безпосередньо працює із видавцями й надає й «м потрібні консультації «щодо розсилання обов «язкових примірників видань. На шкода, не усі видавці надсилають обов «язковий примірник, а відсутність законодавчих актів помиляюся Книжковій палаті притягнути їхні до відповідальності.

[pic].

1 988 198 919 901 991 199 219 931 994 199 519 395 840.

1 Рис. І. Динаміка книговидання за назвами (кількість назв. друк. од.) Таким чином, найбільшу перепону в збиранні достовірної «інформації «про видавничу діяльність України становить відсутність чи несвоєчасне надходження обов «язкового примірника до Книжкової палати. У Україні у 1998 р. станом на 1.05.99р. було б бачено 6679 назв книжок й брошур загальним тиражем 42 998,7 тис. прим. Це менше, ніж у 1997 році на 325 одиниць за кількістю назв та на 12 842,6 тис. прим. за тиражем. Враховуючи ті, що багато видавців надсилають примірники своїх видань з запізненням, можна очікувати збільшення цих показників. У 1998 р. частка книжок й брошур, надрукованих видавництвами й організаціями із державною формою власності склала 21,1% (1413) за кількістю назв й 28,2% (12 140,9 тис.) за тиражами, комерційні видавництва та видавничі організаціївидали відповідно 78,9% (5266) та 71,8% (30 857,8 тис.).

Високі показники за обсягом робіт малі видавництва із державною формою власності: «Освіта », «Наукова думка », а також комерційні видавництва «Сталкер », «БАО », «Фоліо «та «А.С.К. », котрі бачили відповідно 176, 76, 62,137,136,127, 95 назв книжок й брошур.

[pic] Рис. 2. Динаміка книговидання за тиражами (тиражі видань, тис. прим.).

[pic].

990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 199 «.

1 — Укр. Мова, 2 — Рос.мова. З — Іншими мовами. Рис. із. Кількість книжок й брошур, виданих різними мовами (друк. од.).

23 Великі тиражі мають видавництва із державноюформою власності «Освіта «— 8 млн. 142 тис.прим., «Світ «— 897 тис. прим. й комерційні видавництва «Генезу «— 1 млн. 225 тис. прим., «Фоліо «— 1 млн. 192 тис. прим. та «Абрис «— 485 тис. прим.

Книговидання російською мовою становило 53,1% за назвами (у 1997 р. — 50,9%), російською мовою — 35,6% (36,8%)). Найбільші тиражі російською мовою мають видавництва «Зодіак-ЕКО «(550 тис. прим.) — «Географія «підручник для 6 кл., «Освіта «(550 тис. прим.) — «Умілі руки «підручникдля 1-го класу. Аналіз даних, що характеризують випуск книжок й брошур за цільовим призначенням, свідчить її роті. що 1998;го р. було б збільшено кількість навчальних — 1782 назви, наукових.

— 1173 назви та довідкових видань — 476 назв (у 1997р.— 1912,.

1109 та 468). Одночасно зменшилась кількість навчальнометодичних — 219 назв та літературно-художніх видань — 898 назв.

(у 1997 р, відповідно—433 таї 091).

Розглянемо динаміку книговидання за назвами й тиражами за останні 10 років (1988;1998рр.) в Україні (рис. 1,2). Кількість книжок й брошур, виданих різними мовами (1988;1999 рр.) показано на рис. 3. Випуск в Україні видань художньої літератури із кожним фатальністю зменшується, У 1998 році було б видруковано 898 назв книжок, з них: 522 — видання російською мовою, 320 — російською, 56 — іншими мовами. Загальний тираж становить 3163,5 тис. прим.

5000 54 100 4000 3000 дват іооо ^.

998 138 919 901 931 1992 1993 1994.

1995 1996 1997 199 В.

Ч.Укр.мовою 2. Ріс. мовою 3. Іншими мовами.

Рис. 4. Кількість книжок й брошур художньої літер, виданих різними мовами (тис. прим.).

24 Розглянемо видання в Україні художньої літератури різними мовами в 1988.1998рр. З 898 назв художньої літератури було б бачено 717 назв книжок українських письменників, з них: 557 назв (у т. год. 350 книжок російською мовою) для дорослих й 160 назв (у т. год. 136 російською мовою) для дітей. Загальний тираж становить 2035,9 тис, прим, із них: 1060,8 тис, прим., для дорослих й 975.1 для дітей. Найбільші тиражі художньої літератури українських письменник! в малі такі книжки: А. Закревський «Афоризми «(Київ, РВО «Поліграфкнига »)тиражем 100,0тис. прим.; И. Кун «Легенди та міфи Древньої Греції «(Сімферополь, вид-во «Реноме »), И. Кун (Сімферополь, вид-во «Реноме ») «Легенди та міфи Кріму », котрі мають тиражі по 25 тис. прим,; Н. Лепенко «Синя зошит «(Харків «Основа ») вірші, що має тираж 20 тис. прим. Серед літературно-художніх видань для дітей найбільшими тиражам і видавалися книжки Р. Бойко «Вірші — веселинки «(Донецьк, ВКФ «Сталкер ») тиражем ЗО тис. прим.:В.Орлов «Отважньїй вороня «(Донецьк, ВКФ «Сталкер ») тиражем 25 тис. прим.;Л.Тихонова «Котячі забавьі (Харків, «Прапор ») тиражем 20 тис. прим. Отже, хоча за назвами книговидання збільшується, але й одночасно тиражі зменшуються, що не є випадковістю. Зменшується платоспроможність не лише пересічних покупців, а і бібліотек, фінансування які з кожним фатальністю погіршується. Випуск й річні тиражі періодичних видань й видань, що продовжуються, різними мовами в 1988;1998 рр. показано нарис. 7, 8. Загалом у 1998 році видавалося 1009 періодичних видань й видань, що продовжуються. З них російською мовою — 463 назви видань, російською — 267, російською та російською — 201. іншими — 76. За тиражами, відповідно, 9530,9; 43 767,3; 3057,2* та 552,8 тис. прим. Випуск й річні тиражі газет різними мовами в 1988;1998 рр. За даними Книжкової палати України, у 1998 р. видавалось 2759 назв газет, із них: 1394 — російською мовою, 1193 — російською, 131 — російською та російською мовою. 41 — іншими мовами, що становить 3167,3 млн. прим. Загальний тираж, за мовами відповідно; 1166,7млн. прим,; 1918,9 млн. прим.;71 980,3 тис. прим. та 9846,6тис.прим.

Загалом у 1999 році кількість назв періодичних видань й видань, що продовжуються, збільшилась на 192, а газет — на 113; тиражі, відповідно, на 37 млн. прим. й 826 млн. прим. Таким чином видання періодики в Україні збільшується. висновок Подавши ситуацію, що склалася у видавничо-поліграфічній сфері України, я дійшов висновку, що складність й суперечливість обставин вимагають рішучих дій. Зростання темпів падіння обсягів національного книговидання й інших видів друкованої продукції, що супроводжується активним проникненням на вітчизняний ринок зарубіжного виробника, пояснюється не лише технічною відсталістю, нерозвиненістю внутрішньої сировинної бази, а і відсутністю у підприємств обігових коштів, непомірним податковим тиском. Галузь все ще значною мірою залежить від імпорту, залишається недосконалою система кредитування, жорсткими й несприятливими є положення чинного законодавства щодо податків, мита, тарифів. Життя диктує потребу прискореного переоснащення галузі, координації дій підприємств поліграфічної промисловості. Підвищення ефективності їхньої роботи як на внутрішньому, то й на зовнішньому ринках, стало сьогодні запорукою перспективних напрямів розвитку й вдосконалення поліграфічної та книговидавничої справ в Україні в цілому. Нового змісту набирають взаємостосунки з суміжними галузями народного господарства, взаємодія державного й приватного секторів. Вважаю за необхідне довести в Україну й просити вирішити запитання щодо зменшення ставок ввізного мита на поліграфічне устаткування, запасні частини й матеріали, що не виробляються в Україні, а також якомога швидше підвищити ці ставки тих види поліграфічної продукції, аналоги які виготовляються, чи можуть вироблятися в Україні в необхідній кількості. Дуже допомогло б галузі прийняття відповідних нормативно-правових актів стосовно включення до перепису товарів критичного імпорту поліграфічних машин, матеріалів, запчастин, котрі не виготовляються. Важливо також запровадити нарешті нульову ставку податку на додану вартість за роботи й послуги на всіх видавничо-поліграфічних процесів створення видавничої продукції. Зменшення у зв «язку із цим надходжень до бюджету було б б компенсовано збільшенням обсягів випуску книжкової та іншої друкованої продукції.

27 Необхідно внести відповідні зміни й доповнення до законів, що стосуються встановлення обгрунтованих нормативів амортизаційних відрахувань на основні фонди, порядку оплати гюдатку на додану вартість й прибуток, повернувшись до касового принципу оплати цих податків. Хотів бі звернути увагу на доцільність подальшого випуску соціальне значущих видань за Національною програмою, а також видань, що входять до Президентської бібліотеки. Шкільної бібліотеки. Державної програми випуску літератури мовами національних меншин України й, у зв «язку із цим, на необхідність своєчасного й пріоритетного їхні фінансування. Віддаючи належне провідній ролі у культурному, суспільно-політичному житті країни видавничо-поліграфічної галузі, вважаємо доцільним зміцнення центрального органу державного управління видавничо-поліграфічною сферою, вдосконалення його структури, підвищення статусу. Я вважаю що президент має звернути увагу на необхідність підвищення рівня соціального захисту працівників видавничо-поліграфічної галузі й поширити все творчий склад галузі дію Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів ». Я свою чергу, як гідний громадянин України, доповіді всіх зусиль, аби українська друкована продукція ставала все более конкурентоспроможною, аби українська поліграфія посіла чільне місце у своїй стране та за її межами. Алі лише за підтримки держави видавничо-поліграфічна галузь може вийти із кризового стану й статі справді надійною базою розвитку національного інформаційного простору.

Література І.Бурлакова Л. В., Сиднев С. П. Концерні, консорціумі, асоціації: проблемі, перспективі. -К.:Укр. НИИНТИ, 1991 2. Дзблик І.М., Ривак Про. Основи економічної теорії. — До.: Основи: 1994 З. Машталер Р. М. Зкономика поліграфічної промішленности.— М.: Книжка, 1987. 4. Видавничо-поліграфічний журнал. «Палітра Друку «березень 1999 р. 5. Науково популярний журнал «Друкарство «травень 2000 р.