Біологічний регрес і проблема вимирання виду

РЕГРЕС — спрощення організації протягом еволюції. За аналогією до прогресу, О. М. Сєвєрцов запропонував розрізняти біологічний і морфофізіологічний регрес. Згідно з цим, БІОЛОГІЧНИЙ РЕГРЕС становить собою занепад тієї чи іншої групи організмів, яка не змогла при-стосуватися до змін зовнішнього середовища або не витримала конку-ренції з іншими групами. Він характеризується зменшенням чисельності особин, звуженням ареалу, мінімізацією кількості популя-цій і видів, що входять до цього таксона. З часом він може призвести до вимирання такої групи організмів. У сучасних умовах антропогенні впливи набирають глобального масштабу, а процес вимирання видів стає все більш інтенсивним і може стати незворотним.

Еволюційний прогрес, його критерії і види

ЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПРОГРЕС — це вдосконалення й ускладнення організації внаслідок еволюції, яке звичайно зумовлює піднесення жит-тєдіяльності та вихід групи в нову адаптивну зону. Запропоновано по-над 40 критеріїв для визначення висоти організації. Їх можна згрупувати за певними категоріями, виділивши системні, енергетичні, екологічні та інформаційні блоки.

О.М. Сєвєрцов (1925) у межах загального еволюційного прогресу виділив біологічний та морфофізіологічний різновиди прогресу.

• — БІОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС становить собою результат успіш-ності групи у боротьбі за існування і характеризується такими ознаками: зростає чисельність особин, розширюється ареал і збільшується число популяцій та видів, що входять до складу прогресивного таксона. При цьому біологічний прогрес може досягатися як унаслідок ускладнення організації, так і за допомогою її спрощення (дегенерації). У високоор-ганізованих істот розквіт групи забезпечується не ростом чисельності, а посиленим виживанням кожної окремої особини.
• — МОРФОФІЗІОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС — це еволюція організмів шляхом ускладнення і вдосконалення організації. Він характеризується зростанням ступеня диференціації організації, інтенсифікацією функцій організму, зростанням загальної енергії життєздатності і сприяє досяг-ненню біологічного прогресу. Еволюційні перетворення, що ведуть до морфофізіологічного прогресу, О. М. Сєвєрцов назвав ароморфозами.

У 1935 р. В. Франц розвинув уявлення про БІОТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС, який оцінював за допомогою таких критеріїв як ефектив-ність, економічність, коефіцієнт корисної дії живої системи. Його сут-ність полягає у виникненні під впливом природного добору таких адап-тацій, які будуть найбільш ефективними, економічно та енергетично вигідними для організмів, що живуть у певних умовах довкілля. По суті це — різновид морфофізіологічного прогресу.

Дж. Хакслі запропонував розрізняти такі поняття як обмежений і необмежений варіанти еволюційного прогресу.

• — ОБМЕЖЕНИЙ (ГРУПОВИЙ) ПРОГРЕС пов’язаний з удоско-наленням організації протягом філетичної еволюції певної групи організ-мів. Наприклад, ссавці як група характеризуються живородінням, тепло-кровністю, виникненням досконалої системи терморегуляції, певним типом будови зубів і черепа, специфічним розвитком головного мозку тощо. Усі ці ознаки окремо були у різних предкових груп рептилій, але тільки їх об'єднання в одній з перехідних груп зумовило виникнення нового класу тварин. Груповий прогрес тісно пов’язаний з біологічним прогресом, тому що у них є спільна основа — набуття певних адаптацій.
• — НЕОБМЕЖЕНИЙ ПРОГРЕС становить собою еволюцію в на-прямку появи розумної істоти, котра характеризується зростанням рівня контролю організмів над зовнішнім середовищем і більшою незалежніс-тю їх внутрішнього середовища від умов довкілля.