Філософія інформаційної безпеки в умовах її кібернетичного розповсюдження в сучасній динамічній науковій картині світу на прикладі надання знань молодим вченим та студентам

Анотація

філософія науковий інформаційний молодь В науковій роботі розглянуто сучасну філософію небезпек, які несуть електронна динамічна наукова картина світу знань вчених в умовах інформаційної війни. Запропоновані прості шляхи підвищення достовірності і довіри молоді до циркулюючої в неї інформації.

Ключові слова: філософія, кібернетична небезпека, динамічна наукова картина світу знань, вчені.

Аннотация

Козубцов И. Н, Куцаев В. В. Философия информационной безопасности в условиях ее кибернетического распространения в современной динамической научной картине мира на примере предоставления знаний молодым ученым и студентам.

В научной работе рассмотрено современную философию опасностей, которые таит электронная динамическая научная картина мира знаний ученых в условиях информационной войны. Предложены простые пути повышения достоверности и доверия молодежи к циркулирующей в ней информации.

Ключевые слова: философия, кибернетическая опасность, динамическая научная картина мира знаний, ученые.

Annotation

Kozubtsov I. N, Kucaev V.V. Philosophy of informative safety in the conditions of its cybernetic distribution in the modern dynamic scientific picture of the world on the example of grant of knowledges youths to the scientists and students. Modern philosophy of dangers which are hidden by the electronic dynamic scientific picture of the world of knowledges of scientists in the conditions of informative war is considered in the advanced study. The simple ways of increase of authenticity and trust young people are offered to circulatory in it information.

Keywords: philosophy, cybernetic danger, dynamic scientific picture of the world of knowledges, scientists.

Постановка проблеми у загальному вигляді та зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В лабораторії міждисциплінарних досліджень Наукового центру зв’язку і інформатизації Воєнного інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту» сформована при розробці філософської іде стосовно динамічної наукової картини світу знань при синтезі цілісної наукової інформації роль кібернетичного захисту постає на першу позицію в зв’язку з тим, що наукова інформація набула яскравої ознаки товару. В такому трактуванні наукової інформації виникають чисельні проблемні зв’язки. Найбільш важливими для наукового суспільству є достовірності та збереженості наукової інформації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор. Проблемою синтезу цілісності наукової картини світу переймалися всі вчені в тій чи іншій формі. Істотні зрушення виникли з появою технічних засобів реалізації інформаційного обміну та об'єднання. Так починаючи з кінця минулого століття набула розвитку наукова картина світу знань розміщена в кібернетичному просторі. Питання що пов’язані з кібернетичним захистом інформації є об'єктом і предметом дослідження наукових галузей 01.05.00 Інформатика і кібернетика та 05.13.21 Системи захисту інформації.

Світовий досвід щодо виконання практичних завдань у межах інформаційно-технічної складової інформаційної боротьби свідчить про необхідність упровадження комплексного підходу до підготовки фахівців із протидії в кібернетичному просторі, який ґрунтується на міждисциплінарному підході знань та вмінь із різних напрямів, спеціальностей та спеціалізацій підготовки. Аналіз показує, що найбільш характерними напрямами підготовки, які повною мірою відповідають вимогам фахівців у галузі інформаційної боротьби, є: 6.50 101 Комп’ютерні науки, 6.50 201 Системна інженерія, 6.50 903 Телекомунікації та 6.170 101 Безпека інформаційних і комунікаційних систем [1, 2].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Невирішеним досі є питання забезпечення достовірності наукової інформації розміщеної у кібернетичній динамічній науковій картині світу знань.

Формулювання цілей статті. Мета статті полягає в розгляді основного результату дисертаційного дослідження — філософії інформаційної безпеки в умовах її кібернетичного розповсюдження в сучасної динамічній наукової картині світу на прикладі надання знань молодим вченим та студентам.

Основний матеріал дослідження. Під поняттям вчений ми будемо розуміти згідно Закону України про наукову та науково-технічну діяльність [3] вчений — фізична особа (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), яка має повну вищу освіту та проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати.

Питанням синтезу цілісної динамічної наукової картини світу знань переймалися всі великі вчені. Концептуальну природничу наукову картину світу синтезував академік Володимир Іванович Вернадський. Однак фантастичне бажання швидкого доступу до наукової інформації залишалося тривалий час без реалізації [4]. Названа на його честь Національна бібліотека реалізовувала в деякій мірі синтез наукової періодики, однак низька швидкість доступу, а тим більше дистанційного вона не реалізовувала. Лише з появою сучасних технологій розпочалась ера формування електронної (віртуальної) фрактальної динамічної наукової картини світу знань.

Побудова електронної (віртуальної) фрактальної динамічної наукової картини світу знань навела автора дисертаційного дослідження [4] на необхідності рішення багатофакторної проблеми на яку в такому аспекті досі не звертали увагу та не освітлювали.

Світовий досвід функціонування Інтернет побудова за так званою хмарною технологією притаманні їй кібернетичні проблеми (атаки, спамування, викрадання, перекручування, підміна, дезінформація та навіть фізичне знищення). Застосування просторової серверної схеми розміщення підвищує ступінь живучості складових системи з погляду фізичного знищення. Рівень захисту інформації націлені на збереження інформації з обмеженим доступом. В концепції дисертації [5] ми розглядаємо тільки наукову інформацію, яка не містить обмеження, щодо доступу до її. Наукова інформація з обмеженим доступом зі стратегічного погляду національної безпеки держави циклює лише в замкнутій мережі, що не має зовнішнього виходу до динамічної наукової картини світу знань вчених міждержавного рівня порядку. Перелік відомостей за якими наукова інформація підпадає під обмеження доступу визначається Зводом відомостей що становлять державну таємницю [6]. Отже, вибір філософії побудови комплексної системи захисту наукової інформації що циркулює в кібернетичному просторі динамічної наукової картині світу, має ґрунтуватися на мінімаксному підході, тобто мінімальних затрат з максимально можливим ефектом захисту.

Зацікавленій стороні достовірно відомо, що в кібернетичному просторі динамічної наукової картину світу знань циркулює наукова інформації з відкритим доступу без обмежень. Такі вимоги висунула Будапештська ініціатива відкритого доступу наукової інформації. За такої умови сформулюємо філософію інформаційної безпеки в умовах її кібернетичного розповсюдження в сучасної динамічній наукової картині світу на прикладі надання знань молодим вченим та студентам є:

перехват, спотворення, підміна наукової інформації;

нанесення фізичного або електронної атаки (знищення) сервера наукової інформації;

намагання знищити наукову інформацію на сервері наукової інформації;

створення віртуальних (міражів) серверів дезінформації.

Наукова інформації є стратегічним ресурсом в інформаційних війнах з погляду кіберзлочинців інструментом маніпуляції знаннями, особливо сучасної молоді. Інформаційна війна полягає в перехваті та обробці відкритої інформації, що передається незахищеними каналами зв’язку, а також опублікованої у засобах масової інформації [7].

Досвід застосування систем захисту інформації (СЗІ) показує, що ефективною може бути лише комплексна система захисту інформації (КСЗІ), що поєднує наступні заходи [8]: законодавчі; морально-етичні; фізичні; адміністративні; технічні; криптографічні; програмні.

Обґрунтований вибір необхідного рівня захисту інформації є системним завданням людства, оскільки як заниження, так і завищення рівня неминуче веде до її втрати. Заниження рівня призведе до фізичного знищення, а завищення до припинення дії статусу відкритості.

Розглянемо методологічну структуру синтезованої цілісної динамічної наукової картини світу знань в кібернетичному просторі. Ідеологічна схема побудови наведена на рис. 1. Ієрархічна структура побудови кібернетичної наукової картини світу знань вченого відповідає концептуальній методологічній моделі рівнів порядку розвитку науки [9]. Цілком логічно що при хмарній технології побудові кібернетичного простору фізичне місце розташування серверів (серверів бібліотек) є прихованим. В той же час і відсутня чітка географічна ієрархічна структура розміщення фракталів кібернетичної структури нижчих рівнів порядку є умовним оскільки одні і ті абоненти можуть в різний час перебувати в різних порядках.

Пошуковий запит наукової інформації абонента завершується відповіддю пошукового робота у вигляді вибірки хаосу різного порядку. Ступінь упорядкованості хаосу визначається деталізованістю групою ключових слів. Стратегічно опарним є присвоювання групи ключових слів не відповідній інформації, що зараз і спостерігається в галузі рекламної інформації.

Рис. 1 Ієрархічна структура побудови кібернетичної наукової картини світу знань вченого

Проблема спотворення, перекручування, надання не достовірної інформації підростаючій молоді та формування хибних знань ось філософія головного напряму удару віртуальних антинаукових підрозділів в інформаційній війні. Динамічна наукова картина світу знань здебільшого формується за синергетичними принципами соціуму і на теорії суспільного типу в якій мораль і етика вченого як і будь-якої людини впливає на достовірність наукової інформації Ці аспекти детально в теорії суспільного типу розробив Л. А. Хурсин [10].

Розуміючи серйозну втрату людей-енциклопедистів сучасне суспільство розуміє, що великі об'єми інформації хоч і могла б людина фізично засвоїти, однак за Гаусівським законом розподілена спроможність людей її відтворити. Враховуючи цю особливість та суспільну потребу в людях-енциклопедистах розробники запропонували і вже успішно апробували нову філософію кібернетичної людини-машини-енциклопедії. З погляду філософії вона скриває кібернетичну небезпеку надання недостовірних знань. Такою системою є Інтернет-енциклопедія Wikipedia (Вікіпедія) [11]. Спершу розробники використовували філософію синергетичного підходу до наповнювання її науковою та звичайною інформацією, що формує світоглядну картини світу знань людини. Власно кожна людина в статуті анонімно мала можливість наповнювати її сторінки на свій розсуд будь-якою інформацією. Однак проблема відсутності моралі і етики деякої частики людей під назвою «троль» змусила керівництво переглянути вільний синергетичного підходу. Підхід залишили доповнивши двома обов’язковими процедурами: реєстрацією автора інформації, та процесу модерації цієї інформації авторитетним зареєстрованим автором на рахунку якого значна чисельність достовірних публікацій. Не виключено, що ця людина не схибить в будь-який момент часу.

Безперечно, що за Інтернет-енциклопедіями майбутнє в інформаційному суспільстві. З метою збереження, систематизації і поширення наукових знань про розвиток людської цивілізації та внесок України у світову історію і культуру, Президент України мотивував указом створити «Велику українську енциклопедію» [12]. Національна академія наук України має підготовити та видання протягом 2013 — 2020 років 30 томів «Великої української енциклопедії».

Український письменник А. Курков зазначив, що: «таке видання, як енциклопедія, має бути зручним і доступним. Якщо вона буде паперовою, вона буде недоступною для більшості користувачів України». В підтвердження своєї думки наводить приклад англомовну енциклопедію «Britannica», яку з 2012 року видавнича компанія Encyclopжdia Britannica Inc. оголосила про припинення друку та зосередилася на електронному вигляді [13].

Wikipedia використовує технологію щодо колективної співпраці і тому розростається досить легко з багатьма фактами й чутками, правдою і брехнею. Усе це змішано разом. Деякі статті - високої якості, інші - ні. З іншого боку, «Britannica» — менша за обсягами. Ми можемо зосереджувати ресурси лише на тому, що найважливіше. Тому наша база знань менша, але вона набагато надійніша, більш стабільна. Ми вважаємо, що «Britannica» — це одне з тих джерел, яким можна довіряти", — наголошує Хорхе Кауз [14]. В умовах глобального доступу до інформації найголовніше, чим володіє «Britannica» — це ім'я, марка.

Таким чином, головним джерелом перекручування інформації в кібернетичному просторі світове суспільство визнає електронні енциклопедії. Таку загроза можливо уникнути, якщо створені електронні енциклопедії будуть мати світове ім'я, марку систему міжнародного аудиту у відповідному напряму.

На наш погляд стратегічно доцільно «Велику українську енциклопедію» Національною академією наук України реалізовувати на офіційному сайті Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського [15]. Це має стати Українським Національним проектом і в той же час конкуруючим проектам Wikipedia. Таким чином буде реалізована конкурентна чесна етика підвищення достовірності і довіри суспільству до розміщеної інформації.

Достовірність наукової інформації в кібернетичному просторі буде також набагато більшою у випадку її підтвердження незалежними міжнародними авторитетними джерелами. Сучасна філософія впевнення в достовірності інформації молоді полягає в перегляді незалежних джерел І₁, І₂, І₃, … І_N. Якщо при всіх випробовуваннях розгляданні наукової інформації у вигляді події, яка завжди відбувається (однакова), то така подія, а отже і інформація є достовірною. Подія отримання однакової наукової інформації, яка в результаті випробовування може відбутись, а може і не відбутись, є випадковою.

Частотою події отримання достовірної інформаціє є відношення числа запитів незалежних джерел, в яких з’явилась достовірна інформація, до числа всіх незалежних джерел. Отже, частота події отримання достовірної інформації позначимо через Р (А), одержимо:

P (A)= m / n.

де n — число незалежних джерел І₁, І₂, І₃, … І_N, m — число незалежних джерел з яких отримано достовірну наукову інформацію.

В разі створення в умовах інформаційної війни віртуальних серверів-міражів, або інформаційної пропаганди, як це ми спостерігали під час локальних конфліктів, то ймовірність не достовірної інформації буде завжди перевищувати за ймовірність достовірної інформації. За таких умов філософія полягає у орієнтуванні в кібернетичному просторі та виборі тільки тієї інформації, що розташована на серверах з високою достовірністю, наприклад на електронній енциклопедії Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Висновок з дослідження

Наявність у людини-енциклопедиста глибоких професійних знань був би схожий на героя фантастичної розповіді У. Морисона «Мішок» знайшли на одному з астероїдів дивовижну істоту — Ізрле «мішок знань», (мішок Мудрості), який здатний відповідати на будь-які логічно вірно поставлені запитання [16]. Вірно сформоване питання це половина його відповіді. На перший погляд привабливість такої знахідки для людей безумовно очевидна: оскільки з’явилася можливість отримувати нові знання без будь-яких інтелектуальних зусиль не напрягаючи свою пам’ять і мислення. Однак в реальності це небезпечно. Перетворюючи людей на споживачів знань означало б не лише втрату ними здатності до продукування знань, але і забезпечення отримання недостовірної інформації. Не було б необхідності задумуватися і шукати шляхи, способи її отримувати. Люди втратили б здатність ставити запитання, і отримання такого «Мішку» виявилось би для них не лише безкорисним але і небезпечним [17].

Перспективи подальших досліджень в даному напрямку зорієнтовано на обґрунтуванні необхідності (незалежного авторитетного підтвердження будь якої інформації для молодих вчених) та зберігання на захищених серверах з високою достовірністю наукової інформації, наприклад на електронній енциклопедії Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Список використаних джерел

• 1. Міночкін А.І. Удосконалення підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій [Електронний ресурс] / А.І. Міночкін // Центр воєнної політики та політики безпеки — Режим доступу URL: http://defpol.org.ua/site/index.php/uk/arhiv/obonoglyad/8524−2012;01−23−08−14−13.
• 2. Міночкін А.І. Інформаційна боротьба: сучасний стан та досвід підготовки фахівців [Електронний ресурс] / А.І. Міночкін // Оборонний вісник. — К.: Центр воєнної політики та політики безпеки, 2011. — № 2. — С. 12−14. — Режим доступу URL: http://defpol.org.ua/site/index.php/uk/arhiv/obonoglyad/6515−2011;07−25−09−52−15.
• 3. Про наукову і науково-технічну діяльність [Електронний ресурс] // Верховна Рада України; Закон від 13.12.1991 № 1977;XII. — Режим доступу URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1977;12
• 4. Козубцов І.М. Філософія формування цілісної динамічної наукової картини світу знань: реалізація ідеї академіка Володимира Івановича Вернадського [Електронний ресурс] / І.М. Козубцов, Л. Ф. Мараховський // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. — 2013. — № 2K. — Режим доступу URL: www.es.rae.ru/mino/162−1297 (дата обращения: 24.04.2013).
• 5. Козубцов І.М. Філософія формування міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності вчених / І.М. Козубцов // Наука и образование: сб. тр. Международный научно-методический семинар, 13 — 20 декабря 2011 г., г Дубай (ОАЭ) — Хмельницкий: Хмельницкий национальный университет, 2011. — С. 120 — 122. — (укр., рус., англ.). — ISBN 978−966−330−133−4. — [Електронний ресурс] - Режим доступу URL: http://www.iftomm.ho.ua/docs/MASE_2011_.pdf.
• 6. Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю Служба безпеки України; Наказ, Звід від 12.08.2005 № 440 [Електронний ресурс] - Режим доступу URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0902−05.
• 7. Поле битви — кіберпростір [Електронний ресурс] // Атлантична панорама № 4−5 (23−24) 2009 — Режим доступу URL: http://www.atp.mil.gov.ua/number/23−24/10.htm.
• 8. Ленков С. В. Методы и средства защиты информации. В 2-х томах / С. В. Ленков, Д. А. Перегудов, В. А. Хорошко, Под ред. В. А. Хорошко. — К.: Арий, 2008. — 344 с.
• 9. Козубцов І.М. Ієрархічна структура рівнів порядку розвитку науки в динамічній науковій картині світу знань: приклад фрактала України / І.М. Козубцов, Л. Ф. Мараховський [Електронний ресурс] // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. — 2013. — № 2K; URL: www.es.rae.ru/mino/162−1296 (дата обращения: 24.04.2013).
• 10 Хурсин Л. А. Начало теории систем общественного типа / Л. А. Хурсин. — К.: «Світ», 2001. — 279 с.
• 11. Вікіпедія [Електронний ресурс] // Офіційна сторінка. — Режим доступу URL: http://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка.
• 12. Указ Президента України № 1/2013 Про Велику українську енциклопедію [Електронний ресурс] // Офіційне представництво Президента України — Режим доступу URL: http://www.president.gov.ua/documents/15 296.html.
• 13. Янукович наказав створити «Велику енциклопедію» у 30 томах [Електронний ресурс] // Голос Америки — Режим доступу URL: http://ukrainian.voanews.com/content/rl-ukrainian-encyclopedia/1 582 258.html.
• 14. Енциклопедію «Британіку» віддрукують востаннє [Електронний ресурс] // Радіо Свобода — Режим доступу URL: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24 516 897.html.
• 15. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. — Режим доступу URL: http://www.nbuv.gov.ua.
• 16. Моррісон Вільям. Мішок: Оповідання [Электронный ресурс] / Вільям Моррісон / Пер. з англ. С. Бережкова // Библиотека современной фантастики. — Т.10. OCR & spellcheck by HarryFan, 29 August 2000. — Режим доступу URL: http://lib.ru/INOFANT/MORRISON/meshok.txt.
• 17. Сенько Ю. В. Формирование научного стиля мышления учащихся / Ю. В. Сенько. — М.: Знание, 1986. — 80 с. — (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Педагогика и психология»; № 4).