Полюби ближнього свого

Твір Полюби ближнього свого Гіркий урок Одного погожого осіннього дня Оксана, зайнявши зручне місце, безтурботно поринула в свої мрії. Сонячний промінець ніжно тішив її лагідним дотиком. Тому вона не зважила коли на одній із зупинок увійшла і стала якраз біля неї літня жінка з важкими сумками.

Пасажири попросили дівчинку поступитися місцем. Та Оксана вдала, ніби нічого не чує. А потайки зверхньо подумала: «Невелика пані, якщо з торбами ще носиться» …

Увечері батьків і Оксану запросили на новосілля до нових сусідів. Двері відчинилися, і на порозі стала жінка, яку Оксана так образила в автобусі своєю нечемністю. А на столі було гостинне частування, яке господиня приготувала з вмісту тих самих важких сумок.

Дівчинка ладна була провалитися крізь землю. Мама вихваляла перед новою сусідкою свою доньку, яка вона вихована, скромна, вчиться добре, допомагає вдома. І кожне її слово, як насмішка, стьобали дівчинку. А сусідка спокійно, з розумінням дивилася їй просто в очі. Той погляд надовго запам’ятався Оксані.

Часом потрібен гіркий урок, щоб людина зрозуміла, що причиною багатьох її неприємностей і невдач у житті є елементарна невихованість, зневага до ближнього.

Ми любимо батьків, завдячуємо їм своїм народженням. А як ставимося до оточуючих? Адже кожна людина вже своїм існування покликана чинити добро, і кожен по можливості творить його по-своєму: служить Господу, доглядає за дітьми-сиротами, лікує хворих, передає знання наступному поколінню, їде волонтером до інших країн допомагати бідним.

" Поводься з іншими так, як ти хотів би, щоб поводилися з тобою" , — вчить нас народна мудрість і Біблія. Тоді не буде на землі місця війнам, чварам, вбивствам, злочинності, ворожнечі - всім атрибутам зла, які несуть людям знищення.

Якщо кожен з нас буде шанувати ближнього: батька і матір, брата й сестру, стареньких дідуся й бабусю, сусіда й однокласника, просто випадкового зустрічного чи перехожого, — світ стане кращим, повнитиметься усмішками земля, квітуватимуть сади, пануватиме мир і злагода.