Вступ. 
Професійна етика сучасного менеджера: європейський досвід та українські реалії

Протягом усієї історії всього людства суспільство поділялося на тих, хто керує і тих, ким управляють. Але на початок сучасності люди мало замислювалися саме над поняттям «управління», використовуючи інтуїцію, на яку спиралися керуючи людьми (підлеглими).

Тільки на початку сучасності управління починає відокремлюватися й бурхливо розвиватися як окрема наука, назва якої - менеджмент.

Увага, переважно, приділяється тому, як менеджер (керівник) повинен управляти своїми підлеглими, щоб підприємство було успішним і працювало ефективно, т.д. сучасне суспільство показує, що це підприємство буде найуспішніше при вмілому й грамотному керівництві. Також потрібно пам’ятати, що має являти собою єдине ціле, і якщо робота менеджера нічого очікувати організована правильно, він зможе працювати ефективно, але це, природно, позначиться на роботі організації у цілому.

Отже, менеджер повинен правильно планувати і організовувати свою роботу.

Дуже важливо було у роботі менеджера дотримуватися етичних (моральних) принципів, дотримуватися професійної етики і етикету.

Етика [греч.ethike від ethos — норов, звичай].

• 1) наука про сутності, походження та розвитку моралі;
• 2) сукупність принципів, і норм поведінки будь-якої групи, професії.

Менеджер — людина, котра займається управлінською діяльністю професійно, він повсякденно управляє функціями і ресурсами фірми отже б зберегти його основний пропорції; має повноваженнями приймати управлінські рішення і виконувати їх.

Із цього можна дійти невтішного висновку, що етика менеджменту — це деяка система ідеалів, куди має спиратися менеджер (підприємець, керівник, будь-який інший бізнесмен), щоб домогтися поставленої мети. Ґрунтується на моральних принципах, певних правилах поведінки як у підприємстві, і поза нею. Також виходить з правових критеріях законодавчими актами держави, і міжнародних правила і принципах.

А, аби домогтися успіху, необхідно мати хоча б азами професійної етики менеджера, основами етикету.

Інакше кажучи можна сказати, що етика менеджменту — це наука, розглядає вчинки, поведінка людини, чинного у сфері управління. Найважливіша там, де дії менеджера співвідносні з загальнолюдськими етичними вимогами.

У широкому спектрі різних варіантів поведінки керівників держави і підлеглих. У центрі уваги — цілі й засоби задля досягнення їх як керівників, і підлеглих.

Сьогодні дуже важливий моральна, і етична сторона діяльності керівників (менеджерів). А ще є кілька важливих причин:

• 1) Так як менеджер є прикладом на свої підлеглих, а як і й інших менеджерів, його вчинки від етичних норм служитимуть якимось поштовхом до з того що, нібито дозволено робити те, що у насправді робити не можна. Отже його порушення моральних і етичних принципів служать поганого прикладу, що, неодмінно, позначиться на роботі колективу та фірми загалом.
• 2) Менеджер виконує виховну роль, отже, формує ставлення підлеглих до того що підприємству, де вони працюють, до тих товарам і послугам, що виробляють, до клієнта, друг до друга. Тому, як усякий хороший вчитель, має всіма своїми вчинками створювати правильне у ставленні всім вище перерахованому.
• 3) Будь-який вчинок менеджера (як поганий, і хороший) впливає з його підлеглих і формує комплекс етичних і моральних підвалин його оточення (клієнтів, постачальників, конкурентів, покупців)

Метою згаданої роботи є підставою виявлення основних принципів етики менеджера, його моральних принципів як і ділового етикету.