Особливості відтворення німецьких складних слів українською мовою

Німецька мова вважається однією з найпопулярніших мов світу. При її вивченні багато людей зустрічаються з труднощами у перкладі й розумінні змісту досліджуваного матеріалу.

Друковані видання можуть містити терміни, які складаються із чотирьох або п’яти слів одночасно, і написані вони будуть одним словом. Навіть маючи достатню кількість знань, дуже складно зрозуміти зміст цього висловлювання, оскільки навіть при перекладі окремих частин таких слів загальний зміст зрозуміти не так вже й легко. При перекладі з німецької мови, як і в будь-якому іншому перекладі, слід враховувати традиції, звичаї й культуру місцевого населення.

Складність німецької мови обумовлена ще й тим, що вона дуже сприйнятлива до нових слів. При досить непростому німецькому словотворенні, мало не щодня з’являються нові слова, зрозуміти які досить непросто. Останнє слово, в таких випадках, є головним, навколо якого будується переклад всього складного слова. Дуже часто адекватний переклад такого слова сягає довгого словосполучення або, навіть, речення.

Складні слова у німецькій мові в деяких випадках дозволяють позначити одним словом досить тонкі деталі навколишнього середовища, в той час як в українській мові для цього необхідна розгорнута характеристика. Наприклад: Wunschdenken — мислення, обумовлене бажаннями людини, ігноруючи ррррреальність; Anlernberuf — професія, де не потрібні спеціальні знання; Zweckoptimist — напускний оптимізм задля якихось цілей [24]. Німецька та українська мови мають своєрідні способи префіксально-афіксального словотворення, які кожній з цих мов дозволили створити слова, які неможливо відтворити засобами іншої мови. Значення цих слів можуть бути передані в іншій мові лише за допомогою більш або менш громіздких словосполучень: unverwechselbar — те, що ні з чим не сплутаєш; erheiraten (etw.) — отримати щось шляхом одруження (заміжжя); wegloben (jmd.) — позбавитися від когось (поганого працівника), давши йому хвалебні рекомендації на іншу роботу. А також, на прикладі українських слів: розлюбити — nicht mehr imstande sein erneut zu lieben; перестаратися — des Guten zu viel tun; не дописати — nicht zu Ende schreiben; надихатися — sich satt atmen [24].

Для німецькій мови характерні складні утворення — зсуви: achtgeben, kundgeben, wachbleiben, fernhalten, hochachten та інші. В українській мові їм відповідатимуть або словосполучення, або похідні дієслова (звертати на що-небудь увагу, оповіщати, оголошувати, не спати, віддаляти, усувати, дуже шанувати) [24].

З особливостей словотвору можна виокремити основні типи складнихслів, які функціонують у порівнюваних мовах.

Тип детермінативних складних іменників із загальною семантикою «предмет і його ознака», мотивованих атрибутивним словосполученням:

Зазначений тип складних іменників у німецькій мові є практично відкритим класом слів, оскільки, по суті, майже кожне іменникове словосполучення атрибутивного характеру може бути трансформоване в складне слово. Пауль Г. з цього приводу писав: «Можливість утворення складних слів з двох іменників необмежена» [22, с. 15]. Значно вища продуктивність суфіксації в українських прикметників (фруктовий салат — Obstsalat) у порівнянні з німецькою мовою обмежує продуктивність моделей складних слів даного типу в рідній мові.

Тип детермінативних складних іменників, мотивованих сполученням іменника з певним видом означення — віддієслівного іменника або іменної форми дієслова: Lцschgerдt — Gerдt zum Lцschen des Feuers, Flugzeit — Zeit, die man zum Fliegen braucht; Schlafanzug — Anzug zum Schlafen, Knetmaschine — Maschine zum (Teig)kneten, Fangnetz — Netz zum Fangen von Fischen oder Wild [24].

Тип складних іменників з дієслівною основою в ролі першого компонента в німецькій мові дуже продуктивний. Це є однією з її типологічних ознак. Одиничні українські композити, такі як лизоблюд, перекотиполе, дурисвіт, скалозуб, які за своєю морфологічною структурою однакові з названими німецькими складними іменниками, не можна розглядати в межах цього словотворчого типу, оскільки вони утворюють окрему групу — складні слова з переосмисленням. Такі слова, як правило, стилістично забарвлені, що теж певною мірою відрізняє їх від названих вище німецьких складних іменників.

Тип складних прикметників з загальною семантикою «підсилювально-компаративна детермінація», мотивованих компаративним словосполученням":

Якщо в німецькій мові даний тип словоскладання прикметників є продуктивним, то в українській його репрезентує лише невелика група слів. Інформація, яку в німецькій мові передає цей тип прикметників, у рідній мові передається здебільшого синтаксичними словосполученнями: kreideweiЯ — білий як крейда, wasserklar — прозорий, чистий як вода; pechschwarz — чорний як смола, stockfinster — дуже (абсолютно) темно [24].

Тип складних дієслів із загальною семантикою «локально детермінована дія», мотивованих дієслівно-прислівниковими словосполученнями, наприклад, hereinkommen, hinaufschauen, rauswerfen, drankommen, zurьckbringen. В українській мові цей тип складних дієслів відсутній. Обсяг інформації, яку вони повідомляють передається префіксальними дієсловами, або дієслівно-прислівниковими словосполученнями, наприклад, входити, дивитися вгору, викидати. Типологічною рисою української мови тут слід назвати слабку розвиненість дієслівного словоскладання взагалі в порівнянні з німецькою мовою, де творення цих композитів є продуктивним і де спостерігається їх значний кількісний ріст, що збільшує лексичний склад сучасної німецької мови.