Облік, аналіз і аудит грошових коштів підприємств в умовах ринкових відносин

Зміст Вступ Розділ 1. Бухгалтерський облік Розділ 2. Економічний аналіз

Розділ 3. Аудит та організація і методика аудиту Розділ 4. Інформаційні системи та технології обліку Висновки Список використаних джерел Додатки

Вступ

Стан грошових залишків та грошових потоків, їх динаміка і структура визначають фінансову життєдіяльність кожного підприємства. Це пояснюється специфікою галузей стосовно руху грошей у сфері обігу власних та залучених коштів: прибутковість і рентабельність формуються у сфері обігу і безпосередньо залежать від обсягу грошових активів, їх складу за видами валюти, місця знаходження (поточний рахунок, каса) та кінцевого використання (поточні потреби, короткострокові фінансові вкладення, розрахунки з покупцями, сплата рахунків постачальникам, платежі до бюджету, тощо). Кількісна і якісна оцінка залишків та грошових потоків, їх відхилення у наступних звітних періодах у порівнянні з попередніми дозволяє зробити висновки про доцільність, достатність і економічну обґрунтованість їх формування та використання для підвищення платоспроможності підприємства і забезпечення стабільного зростання показників виробничої діяльності.

Висновки аналізу грошових активів підприємства визначили необхідність розгляду класифікації та соціально-економічної характеристики важелів активізації джерел їх формування.

Предметом дослідження є облік, аналіз і аудит грошових коштів підприємств в умовах ринкових відносин.

Об'єктом дослідження визначені грошові кошти на рахунках в банку базового підприємства.

Мета роботи — вивчення організації та методики обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на рахунках в банку.

Дослідження виконані на матеріалах обліку і звітності ПП «Івасюк Федір Петрович» за 2005;2007 роки.

Розділ 1. Бухгалтерський облік

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Івасюк Федір Петрович зареєстрований в органах державної влади м. Рівне згідно свідоцтва № 26 080 170 000 007 696 від 02.07.2001р. Взятий на податковий облік ДТП у м. Рівне 20.07.2001р., є довідка, яка підтверджує про взяття на облік. Підприємець є платником ПДВ: свідоцтво від 27.08.2001 року № 77 866 842. Ідентифікаційний номер платника ПДВ 2 124 414 736. Місце знаходження суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Рівне, вул. О. Бандери, 15/17. Підприємця обслуговує банк «Фінанси та кредит» в якому відкрито три рахунки: поточний грн.; валютний $; валютний €. Він також має спеціальний дозвіл на право здійснення підприємницької діяльності - ліцензію, видану державним департаментом автомобільного транспорту. Федір Петрович є членом АсМАП і Торгово-промислової палати.

Перелік об'єктів, де здійснюється підприємницьку діяльність, місце розташування виробничих або торгових точок, складських приміщень, та ін.

До 2006р. Приватний підприємець Івасюк Ф.П. працював на спрощеній системі оподаткування. Свідоцтво про сплату єдиного податку AN 481 231 від 22.12.2003р. Вид діяльності зазначений у свідоцтві - надання послуг вантажним автомобілем загальною масою більше 10 т. На даний час підприємець знаходиться на загальній системі оподаткування. Перевезення здійснюються на території України та за її межами (Польща, Росія).

СПД Івасюк Ф.П. здійснює внутрішні та міжнародні перевезення вантажів автомобілями марки: Renault Magnum АЕ-420 д.н. 035−07РО; Renault Magnum АЕ-430 д.н. ВК44−90АВ; Renault Premium 400 д.н. 1ЛС05−78АЕ; Volvo FH-12 д.н. ВК79−69АА. З врахуванням використаного пального підприємцем нараховується та сплачується збір за забруднення навколишнього середовища.

При здійсненні підприємницької діяльності підприємець використовує працю найманих працівників. На даний момент в штаті нараховується сім працівників: 1 диспетчер по перевезеннях; 1 бухгалтер; 5 водіїв.

Підприємця обслуговують постачальники, з якими в нього тісні, доброзичливі стосунки і за довгу співпрацю не було ніяких інцидентів, які б сколихнули довіру до них. Дизельне пальне постачає ТзОВ «Торговий Дім «Континіум-Галичина» на основі договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 1/10−38 від 20.06.2007р. (м.Рівне); шини та колісні диски постачає ПП Лащук П. М. на основі договору № б/н від 17.01.2007р. (м.Луцьк); запчастини, масла та супутні товари постачають: Київська філія ТОВ «INTER CARS UKRAIN» та ТОВ «Валмі Автомотів Рівне» (м Рівне). Перевізником також укладено договір з ВАТ «Рівнепасвантажтранс» про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу, проведення медичного контролю водіїв перед виїздом у відрядження та ін.

Організаційна структура ПП «Івасюк Федір Петрович» наведена на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Організаційна структура ПП «Івасюк Федір Петрович»

ПП «Івасюк Федір Петрович» зберігає вільні грошові кошти на рахунках у банку (за винятком сум, які дозволяється зберігати в касі підприємства).

За інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 18.12.1998 № 527, банки за заявами підприємства відкривають поточні рахунки для зберігання грошових коштів та їх використання.

Підприємство має право самостійного вибору банку. Воно може відкрити потрібну для діяльності кількість поточних рахунків у національній та іноземній валютах. Поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються для кожного виду валюти. Один з рахунків визначається підприємством як основний.

Для надання позик банк відкриває клієнтам позикові рахунки за кожною позикою.

На підставі укладеного депозитного договору підприємство може перерахувати вільні кошти з поточного рахунка на депозитний рахунок. Після закінчення терміну угоди банк повертає кошти на поточний рахунок. Для розрахунків чеками з лімітованих чекових книжок відкривається спеціальний рахунок — рахунок лімітованої чекової книжки.

За заявою ПП «Івасюк Федір Петрович» банком може відкриватись акредитивний рахунок — особливий рахунок, кошти якого використовуються для розрахунків з окремими постачальниками.

Поточні рахунки ПП «Івасюк Федір Петрович» відкриваються за подання в банк таких документів:

— заяви на відкриття рахунка за підписом керівника і головного бухгалтера (якщо посада головного бухгалтера передбачена штатним розкладом);

— копії свідоцтва про державну реєстрацію підприємства в органах виконавчої влади;

— копії довідки про прийняття до обліку в ДПА;

— оригіналу та копії нотаріально завіреного статуту;

— картки зі зразками підписів осіб, що мають право розпоряджання коштами на рахунку, завіреної печаткою підприємства;

— довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Картка із зразками підписів заповнюється в присутності працівника банку. У ній вказуються особи, що мають право розпоряджатись коштами на рахунках підприємства: керівник підприємства і головний бухгалтер або уповноважені ними особи. Право підпису документів, за якими здійснюється рух грошових коштів підприємства, може мати лише один його представник як правило, керівник або власник. Картка завіряється печаткою підприємства і використовується операціоністом банку для звіряння ідентичності підписів (підпису) та печатки на первинних документах, які подаються його представником для перерахування коштів або отримання готівки.

Документування операцій на рахунках в банках здійснюється з використанням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, розрахункових чеків, векселів, акредитивів.

Найбільш поширеним документом, який використовується для проведення операцій на поточних рахунках, є платіжне доручення. Платіжне доручення подається в банк платником — власником рахунка. Воно містить доручення перерахувати вказану суму з рахунка платника на рахунок одержувача коштів. Платіжне доручення використовується для сплати податків, платежів у фонди, оплати рахунків постачальникам тощо.

Схема документообігу при розрахунках платіжними дорученнями наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Документообіг при розрахунках платіжними дорученнями ПП «Івасюк Федір Петрович»

Усі здійснені на рахунках операції банк реєструє у виписці з рахунка, до якої додаються виправдні документи про проведені операції. Банк подає копії первинних документів платників (другий примірник) з відміткою банку про дату перерахування коштів з рахунка. Виписка є реєстром аналітичного обліку банківських операцій. У ній вказується: дата попереднього руху, залишок на рахунку на початок дня, надходження коштів за банківський день на рахунок клієнта, здійснені ним виплати та залишок на кінець дня. У випадку надходження коштів на рахунок підприємства до виписки додається реєстр документів, за якими кошти були зараховані на рахунок. У реєстрі надаються копії платіжних доручень усіх платників, зроблені банком. Залишки та операції з руху коштів на рахунках у клієнта і банку повинні бути однаковими. Станом на 31 грудня поточного року клієнт здійснює підтвердження розміру залишку на відкритих рахунках у банках.

За умовами укладеної угоди банк утримує з клієнта кошти за обслуговування, подаючи йому копії розрахунків сум платежів. На суму залишку на рахунку банк вважає себе боржником клієнта, тому надходження коштів у виписці показуються праворуч (за кредитом рахунка), виплати — ліворуч (за дебетом рахунка).

Одержана з банку виписка підлягає обробці на підприємстві. У першу чергу перевіряється обґрунтованість віднесення банком сум на рахунок та списання з рахунка, відповідність сум списання та надходження укладеним документам та угодам. Бухгалтером проставляється також кореспонденція рахунків за окремими операціями. Суми за кредитом рахунка заносяться за кожною випискою в облікові регістри.

Для обліку операцій на поточних рахунках використовують рахунок 31 «Рахунки в банках». За дебетом рахунка 31 «Рахунки в банках» відображається надходження коштів, за кредитом — їх використання.

Рахунок 31 «Рахунки в банках» має такі субрахунки:

«Поточні рахунки в національній валюті»;

«Поточні рахунки в іноземній валюті»;

«Інші рахунки в банку в національній валюті»;

«Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

Субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті» призначений для обліку коштів у національній валюті, які знаходяться на поточному рахунку в банку.

Рахунки 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» призначені для узагальнення інформації про наявність та рух коштів у іноземній валюті. На кожну звітну дату робиться перерахунок курсових різниць за залишками в касі та на валютних рахунках. За основу береться курс НБУ на останній день звітного періоду. Проведені операції у валюті перераховуються за курсом на день здійснення операції.

На субрахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» обліковується рух коштів, які знаходяться в акредитивах, на особових рахунках з вантажообігу та в чекових книжках.

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку основних операцій з руху грошових коштів на поточних рахунках наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Кореспонденція рахунків з обліку коштів на поточних рахунках у банку ПП «Івасюк Федір Петрович»

Зміст і форма Звіту про рух грошових коштів і загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П (С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів».

Метою складання Звіту про рух грошових коштів у ПП «Івасюк Федір Петрович» є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їхніх еквівалентах за звітний період.

Рух грошових коштів — надходження та вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банках і депозити на вимогу.

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їхньої вартості [36, c. 58].

У Звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Класифікація господарських операцій передбачає також їх поділ на операції, пов’язані із звичайною та надзвичайною діяльністю, який тісно пов’язаний зі складанням Звіту про фінансові результати. Крім того, цей поділ залежить від профілю підприємства. Для інвестиційної компанії торгівля цінними паперами вважається операційною діяльністю, а для будівельної фірми — інвестиційною.

Метою класифікації руху грошових коштів за видами діяльності у ПП «Івасюк Федір Петрович» є надання користувачам інформації, що дає змогу оцінювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан підприємства та суму його грошових коштів.

Таку інформацію також використовують для оцінки взаємозв'язку цих видів діяльності.

Послідовність складання Звіту про рух грошових коштів базується на вимогах розкриття їх руху окремо в процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності:

1. Визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності (розділ І Звіту).

2. Визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності (розділ II Звіту).

3. Визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності (розділ III Звіту).

4. Визначення чистого руху коштів за звітний період з урахуванням впливу курсових різниць (рядки 390 — 430 Звіту).

5. Підготовка приміток до Звіту про рух грошових коштів.

У Звіті про рух грошових коштів:

— негрошові операції (інвестиційні та фінансові) вилучаються (наприклад, конвертація облігацій у прості акції, оплата акцій необоротними активами та ін.);

— операції, що відбуваються лише всередині грошових коштів, не вважаються рухом грошових коштів (наприклад, придбання іноземної валюти з оплатою з поточного рахунка);

— за операціями, в результаті яких виникає рух грошових коштів за кількома видами діяльності, суми грошових коштів розподіляються між цими видами діяльності (наприклад, сплата відсотків за банківськими кредитами є операційною діяльністю, а повернення основної суми цих кредитів — фінансовою).

П (С)БО 4 передбачає застосування непрямого методу визначення результату руху грошових коштів від операційної діяльності. Непрямий метод полягає в коригуванні суми прибутку (збитку) звітного періоду від операційної діяльності до оподаткування, визначеної у Звіті про фінансові результати, до суми грошових коштів, отриманих або використаних в операційній діяльності.

Розділ 2. Економічний аналіз

Основні показники фінансово-господарської діяльності ПП «Івасюк Федір Петрович» наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Основні показники фінансово-господарської діяльності ПП «Івасюк Федір Петрович»

Як видно з табл. 2.1 протягом 2005;2007 років показники діяльності ПП «Івасюк Федір Петрович» зазнали позитивних змін. Чиста виручка від реалізації зросла в 2007 році порівняно з минулим на 183,26 тис. грн. (9,09%). За цей час собівартість реалізованих товарів зросла на 110 тис. грн. (6,25%). Це привело до збільшення валового прибутку від реалізації на 73,26 тис. грн. (28,53%). Негативно вплинуло зростання рівня адміністративних витрат на 17,6 тис. грн. (29,63%) та витрат на збут 6,6 тис. грн. (25%). В результаті чого загальна собівартість реалізованих товарів зросла на 134,2 тис. грн. (7,27%).

Інші операційні доходи підприємства в 2007 році зросли на 6,6 тис. грн. Прибуток від операційної діяльності зріс на 55,66 тис. грн. (25,21%).

В 2007 році відбулося зменшення доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів відповідно на 2,2 тис. грн. (25%) та 2,2 тис. грн. (33,33%).

Чистий прибуток ПП «Івасюк Федір Петрович» в 2007 році зріс на 35,86 тис. грн. (24,08%) порівняно з минулим роком.

Оцінку фінансового стану підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.

Основою методики оцінки фінансового стану є теорія аналізу фінансової діяльності підприємства, що розглядає поняття «стабільний фінансовий стан» не тільки як якісну характеристику його фінансів, а як і кількісно вимірюване явище.

Комплексна оцінка фінансової стійкості проводиться шляхом розрахунку відносних показників (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Показники оцінки фінансової стійкості ПП «Івасюк Федір Петрович»

Коефіцієнт незалежності характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. В 2007 році він становив 0,563, що на 0,052 пункти більше, порівняно з 2006 роком та на 0,045 пункти менше, порівняно з 2005 роком.

Коефіцієнт фінансової залежності свідчить про зменшення в 2007 році питомої ваги залучених коштів у фінансуванні підприємства на 0,180, порівняно з 2006 роком.

Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність. Отже значення цього показника в 2007 році на 0,261 більше, порівняно з 2006 роком та на 0,254 менше, порівняно з 2005 роком.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу залежить від галузевих особливостей і становить в 2007 році 0,414, що на 0,051 менше, порівняно з 2006 роком та на 0,037 більше, порівняно з 2005 роком.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами показує, яка частина оборотних активів забезпечується власними джерелами фінансування. Отже в ПП «Івасюк Федір Петрович» він становить в 2007 році 0,127, що на 0,064 пункти більше, порівняно з 2006 роком та на 0,034 пункти менше, порівняно з 2005 роком.

Засоби господарюючого суб'єкта знаходяться у постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше відбувається кругообіг, тим більше продукції ПП «Івасюк Федір Петрович» може виробити. Сповільнення оборотності потребує додаткового вкладення засобів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.

Оцінити наскільки ефективно підприємство використовує свої ресурси (засоби) дозволяє аналіз ділової активності, оскільки саме цей показник зумовлює платоспроможність, фінансову стійкість та стабільність діяльності господарюючого суб'єкта. Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів — показників оборотності. Основні показники ділової активності ПП «Івасюк Федір Петрович» узагальнені у табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Показники ділової активності ПП «Івасюк Федір Петрович»

Таким чином, ми бачимо, що в ПП «Івасюк Федір Петрович» в 2007 році, порівняно з 2006 роком, відбулось зменшення оборотності активів. Отже підприємству необхідно звернути увагу на збільшення обсягів продажу.

Розрахунок тривалості обороту активів ПП «Івасюк Федір Петрович» представлений у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Тривалість обороту активів ПП «Івасюк Федір Петрович»

Таким чином, період обороту активів ПП «Івасюк Федір Петрович» у 2007 році порівняно з 2006 роком збільшився на 1 день, проте, порівняно з 2005 роком, період обороту зменшився на 11 днів, період обороту запасів збільшився на 6 днів. При цьому спостерігається зростання періоду обороту дебіторської заборгованості на 6 днів та зменшення періоду обороту кредиторської заборгованості - на 3 дні.

Отже, підприємству слід звернути особливу увагу на поліпшення розрахунків з клієнтами та постачальниками.

Одним із етапів аналізу фінансового стану ПП «Івасюк Федір Петрович» є оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.

Крім абсолютних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства варто розрахувати відносні показники ліквідності (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Показники оцінки ліквідності ПП «Івасюк Федір Петрович»

Таким чином, у 2006 році порівняно з 2005 роком у ПП «Івасюк Федір Петрович» спостерігається зниження коефіцієнту абсолютної ліквідності, що вказує на зниження спроможності підприємства розраховуватися за своїми зобов’язаннями перед контрагентами.

У цьому зв’язку слід вжити заходів щодо збільшення величини грошових коштів, зниження обсягу поточних зобов’язань та налагодження ефективної політики розрахунків.

Інформаційною основою проведення аналізу є матеріали бухгалтерського обліку та звітності за останні 3 роки, а саме: ф. № 1 «Баланс підприємства», ф. № 2 «Звіт про фінансові результати», ф. № 3 «Звіт про рух грошових коштів», ф. № 4 «Звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності, а також матеріали Головної книги по рахунках 30 і 31 та журнали-ордери № 1 і № 2.

ПП «Івасюк Федір Петрович» обслуговується у банку «Приватбанк» згідно з укладеним договором на розрахунково-касове обслуговування.

Розрахуємо вхідний грошовий потік, вихідний грошовий потік та загальний грошовий потік. Для цього було підставлено у формули дані Головної книги по рахунках 30 і 31. Результати цих розрахунків наведено у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Вхідні і вихідні грошові потоки ПП «Івасюк Федір Петрович» за 2005;2007 роки, тис. грн

За даними таблиці можна зробити наступні висновки про співвідношення вхідних і вихідних грошових потоків:

— у 2005 році вхідний потік дорівнює вихідному, тобто, всі грошові надходження були використані протягом цього року і у підприємства не залишилось вільних грошових коштів для фінансування розширення своєї діяльності;

— у 2006 році вхідний грошовий потік на невелику суму перевищує вихідний, але залишок грошових коштів не відображений у фінансовій звітності ПП «Івасюк Федір Петрович» за 2006 рік з причини його незначності;

— у 2007 році вхідний грошовий потік перевищує вихідний і завдяки цьому у підприємства на кінець року існує залишок грошових коштів у розмірі 3,1 тис. грн., що відображено у ф. № 1 «Баланс підприємства» та у ф. № 3 «Звіт про рух грошових коштів» за 2007 рік.

По видах надходжень грошових коштів ПП «Івасюк Федір Петрович» чітко визначені: виручка від реалізації товарів, робіт, послуг; надходження дебіторської заборгованості за реалізовані товари, роботи, послуги; інші операційні доходи; доходи від продажу необоротних активів.

Напрямками використання грошових коштів на проаналізованому підприємстві є:

— розрахунки з постачальниками і підрядниками;

— розрахунки з іншими кредиторами;

— розрахунки по заробітній платі;

— розрахунки по податках і платежах;

— розрахунки за страхування;

— інші витрати.

Організація грошових потоків на підприємствах незалежно від форми власності і підпорядкування передбачає проведення комплексу практичних заходів по оптимізації динаміки руху і структури потоків з метою досягнення максимально можливих результатів фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Це твердження цілком справедливе для ПП «Івасюк Федір Петрович» з точки зору комплексної діагностики руху коштів. Мається на увазі дослідження фактично існуючих умов фінансово-господарської діяльності у взаємозв'язку і взаємозалежності з рухом грошових коштів.

Таким чином, організація грошових потоків на підприємстві передбачає дослідження:

1. Наявності або відсутності на підприємстві спеціального підрозділу (спеціаліста), що займається управлінням грошовим оборотом, аналізом його стану та визначенням шляхів оптимізації з метою поліпшення фінансово-господарського механізму в умовах ринкових відносин.

У процесі аналізу досліджується обсяг, склад та напрямки руху грошових потоків, визначаються їх ритмічність та синхронність, оцінюються достатність формування та обґрунтованість витрачення грошових коштів. Проведення цієї роботи дозволяє виявити «проблемні місця», які потребують посиленої уваги та прийняття відповідних рішень.

2. Планування грошового обороту та грошових потоків підприємства, визначення їх обсягів, термінів надходження та витрачання грошей. Розробка плану руху грошових коштів дозволяє оцінити стан платоспроможності підприємства протягом планового періоду, дотримання встановлених нормативів формування запасів грошових коштів; при потребі - при очікуваному дефіциті коштів — визначити час та обсяг необхідних надходжень грошей, організувати роботу з їх залучення.

У цьому зв’язку чітко розрізняють:

— планування потреби у формуванні запасів грошових коштів, що передбачає визначення мінімально необхідного залишку грошей, який дозволить підприємству вчасно та у повному обсязі здійснювати всі платежі і підтримувати оптимальний рівень власної платоспроможності;

— планування руху грошових коштів з врахуванням активізації існуючих джерел надходження та напрямків використання коштів та пошуку нових для забезпечення платоспроможності підприємства.

Таким чином, план руху грошових потоків — це платіжний календар, баланс надходжень та витрат грошей за певний проміжок часу, який балансується залишком коштів на поточному банківському рахунку.

3. Контроль за збалансованістю надходжень та витрачання грошових коштів на окремі види діяльності. Проведення цієї роботи спрямоване на створення умов для забезпечення платоспроможності підприємства в майбутньому, оскільки дисбаланс між джерелами та напрямками витрачення коштів може обумовити кризу платоспроможності та банкрутство підприємства.

Практично витрати грошових коштів контролюються з метою максимально можливого уповільнення виплат у часі, поєднання швидкої інкасації виручки та уповільнення виплат, що призводить до отримання достатнього обсягу вільних грошових коштів.

4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів, що передбачає інвестування останніх з врахуванням можливих термінів дохідності та страхового ризику (депозитні операції, придбання високоліквідних цінних паперів тощо).

Ефективне використання методів прискорення надходжень та контролю витрат обумовлює виникнення протягом окремих проміжків часу тимчасово «вільних» грошових коштів.

Управління вільними залишками коштів передбачає вибір та здійснення операцій щодо їх інвестування з врахуванням можливих термінів доходності та ризику, притаманних окремим інвестиційним альтернативам.

Під можливим терміном інвестування слід розуміти проміжок часу, протягом якого певна сума грошових залишків може знаходитись в негрошовій формі, тобто може бути спрямована на здійснення короткострокових фінансових вкладень.

Дохідність інвестування повинна покрити інфляційні втрати від знецінення національної валюти та забезпечити отримання інвестиційного доходу відповідно до цільового або фактичного рівня прибутковості активів.

У складі ризиків, притаманних короткостроковому фінансовому інвестуванню, найбільше значення має ризик ліквідності, тобто вірогідність невиходу з фінансової операції в плановий термін (не повернення активів у грошову форму).

5. Коригування термінів платежів як один з інструментів дотримання постійної платоспроможності. Стосовно надходження грошей зусилля фінансового менеджера спрямовані на зближення термінів отримання коштів та платежів — на здійснення їх в найбільш пізні терміни. Безумовно, коригування термінів платежів не повинно погіршувати імідж та ділову репутацію підприємства, має проводитися вибірково, своєчасно узгоджуватися з діловими партнерами.

6. Пошук резервів прискорення швидкості грошового обороту, терміну зарахування та перерахування грошових коштів.

Проведення цієї роботи спрямоване на скорочення терміну перебування грошей «у дорозі»: на різних етапах процесу здійснення платежу, його обробки банківськими установами платника та отримувача грошей, їх зарахування на поточний рахунок. Оскільки підприємство має змогу використовувати як засіб платежу тільки грошові кошти, зараховані на його розрахунковий рахунок, час, необхідний для перетворення «грошей сплачених» в «гроші отримані» має суттєве значення для підтримки платоспроможності підприємства.

Основними резервами прискорення грошового обороту є застосування системи «овердрафта», факторингу та форфейтингу дебіторської заборгованості, прогресивних форм проведення розрахунків, інкасації торговельної виручки тощо.

Аналіз і планування грошових потоків на підприємстві ПП «Івасюк Федір Петрович» здійснює фінансовий відділ, який підпорядковується керівнику підприємства. Також фінансовий відділ здійснює і поточне регулювання грошових потоків, яке охоплює такі напрямки роботи:

— синхронізація грошових потоків. Цей напрямок поточного регулювання передбачає узгодження вхідних та вихідних потоків грошових коштів за обсягами та в часі.

Проведення цієї роботи дозволяє уникнути дефіциту готівки та вивільнити частину грошових коштів для отримання додаткового доходу; зменшити норматив готівки на рахунку підприємства.

Синхронізація грошових потоків набула широкого використання в світовій практиці фінансового менеджменту завдяки використанню різних засобів платежу та управління терміном проведення платежів.

— прискорення процесу надходження грошей.

Цей напрямок поточного регулювання здійснюється з метою скорочення часу між погашенням дебіторської заборгованості та надходження грошових коштів на рахунок підприємства. Існують декілька способів прискорення цього процесу:

а) змінити час переказу платежів покупця підприємству за відвантажену готову продукцію;

б) скоротити час, протягом якого отримані платежі залишаються неінкасованими грошовими коштами;

в) прискорити рух грошових коштів до банків, що здійснюють виплати.

Таким чином, організація грошових потоків передбачає дослідження не тільки їх структури і динаміки, а й ритмічності та синхронності надходження і витрачання грошових коштів. Оцінка ритмічності та синхронності грошових потоків підприємства проведена нами за допомогою наступних показників:

1. Синхронність надходження та витрат грошових коштів (С_г. к.).

(2.1)

де N — надходження грошових коштів;

V — витрати грошових коштів;

n — кількість днів у періоді.

Він показує відповідність у часі та за обсягами надходжень і витрат грошових коштів підприємства. Значення показника має наближатися до «0», що свідчить про узгодженість вхідних та вихідних потоків, їх нормальний розподіл в часі, тобто про синхронність.

2. Рівномірність надходжень грошових коштів (Р_н) визначена за формулою.

(2.2)

де — середній розмір надходження грошових коштів.

Показує, як вхідний грошовий потік розподіляється у часі протягом звітного періоду. Оптимальним є наближення значення показника до «0», що означає рівномірність надходжень грошових коштів.

3. Рівномірність витрат грошових коштів (Р_в) обчислена за формулою.

(2.3)

де — середній розмір витрат грошових коштів.

За своїм економічним навантаженням цей показник аналогічний попередньому, але свідчить про розподіл у часі вихідного грошового потоку. Значення повинне наближатись до «0», що означає рівномірний розподіл виплат підприємства у часі.

4. Коефіцієнт синхронності надходження та витрат грошових коштів (К_с) обчислюється за формулою:

(2.4)

Показує, яку частку у загальному вихідному грошовому потоці становить середнє відхилення між вхідним та вихідним грошовими потоками.

5. Коефіцієнт рівномірності надходження грошових коштів (К_р.н.) визначається за формулою:

(2.5)

Показує частку середнього відхилення вхідного грошового потоку від його середнього значення у обсязі вхідного грошового потоку.

6. Коефіцієнт рівномірності використання грошових коштів (К_р.в.) обчислюється за формулою:

(2.6)

Показує середнє відхилення вихідного грошового потоку від його середнього значення.

При наближенні цих показників до «0» стан грошового обороту є нормальним.

Вищерозглянуті показники розраховуються на окремі періоди, що аналізуються. Дослідження динаміки їх зміни (абсолютного відхилення від значень у попередньому періоді) та порівняння з оптимальним значенням дозволяє зробити правильні висновки відносно стану грошового обороту, його ритмічності та синхронності, а також знайти оптимальне управлінське рішення з цього приводу.

Для аналізу синхронності та ритмічності грошових потоків ПП «Івасюк Федір Петрович» нами використані первинні дані Головної книги за 2005 2007 роки по місяцях, по рахунках 30 «Каса» та 31 «Поточний рахунок». Слід зауважити, що із загальних грошових оборотів по цих рахунках необхідно вирахувати внутрішні обороти (тобто надходження та видатки з каси на поточний рахунок і навпаки). Для полегшення розрахунків нами складена наступна аналітична таблиця.

Для розрахунку показників синхронності і рівномірності грошових потоків ПП «Івасюк Федір Петрович», нами визначені відхилення надходжень і видатків грошових коштів по місяцях від їх середнього значення. Результати обчислень наведено у табл. 2.8.

Таблиця 2.7 Надходження і видатки грошових коштів ПП «Івасюк Федір Петрович» за 2005;2007 роки, тис. грн.

Таблиця 2.8 Відхилення грошових надходжень і видатків від їх середнього значення, тис грн.

Таким чином, за допомогою даних аналітичних таблиць можна розрахувати показники синхронності та рівномірності грошових потоків ПП «Івасюк Федір Петрович» за 2005;2007 роки. Результати розрахунків наведено у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Показники ритмічності та синхронності грошових потоків ПП «Івасюк Федір Петрович» за 2005;2007 роки

За даними табл. 2.9 можна зробити висновок, що на ПП «Івасюк Федір Петрович» грошові потоки є незбалансованими в часі і нерівномірними. Про це свідчать надмірно високі значення розрахованих показників, які значно перевищують нормативні.

У 2007 році товариство стабілізувало фінансово-господарську діяльність та збільшило обсяги виробництва. Але наряду з цим збільшилась і розбалансованість грошових потоків у часі. Про це свідчить показник синхронності надходження та витрат грошових коштів, значення якого з кожним роком зростає. Також поступово погіршується рівномірність надходження і витрачання грошових коштів. На підставі цього нами зроблений висновок про те, що на ПП «Івасюк Федір Петрович» не приділяється достатньої уваги цьому питанню, що є суттєвим недоліком в організації грошових потоків.

Дослідження синхронності та рівномірності грошових потоків підтвердило його важливість для раціональної організації надходжень і витрачання коштів підприємства. Дійсно, від того, наскільки збалансовані грошові потоки підприємства в часі, залежить його платоспроможність на кожну звітну дату. Тому, щоб підтримувати рівень платоспроможності ПП «Івасюк Федір Петрович» на належному рівні необхідно обов’язково проводити аналіз синхронності та рівномірності грошових потоків, причому як поточний, так і оперативний.

Розділ 3. Аудит та організація і методика аудиту

Більшість операцій, що здійснюються ПП «Івасюк Федір Петрович», пов’язані з рухом грошових коштів, зокрема, проведенням розрахунків між підприємствами. Тому контроль і аудит операцій з грошовими коштами є дуже важливими.

Метою аудиту операцій з коштами є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових коштів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики ПП «Івасюк Федір Петрович», достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

Основними завданнями аудиту операцій з грошовими коштами є:

— перевірка стану збереження готівки в касі;

— вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами, своєчасності і повноти оприбуткування та витрачання грошових коштів;

— перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписок банку по всіх відкритих рахунках;

— стану грошових коштів на рахунках на день проведення аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства;

— виявлення напрямів використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;

— перевірка наявності договорів та їх реєстрації у відповідних журналах;

— перевірка правильності документального оформлення операцій з коштами і відображення цих операцій в обліку і звітності;

— перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов’язаних із рухом грошових коштів.

Предметом аудиту операцій з грошовими коштами є господарські процеси та операції, пов’язані з рухом грошових коштів, а також відносини, що виникають при цьому на підприємстві та за його межами.

Виходячи з цілей, які необхідно досягти аудитору під час проведення дослідження операцій з грошовими коштами формуються об'єкти аудиту (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Об'єкти аудиту операцій з коштами, іншими активами та стану розрахунків

Джерелами інформації ПП «Івасюк Федір Петрович» для аудиту грошових коштів є:

1. Первинні документи з обліку грошових коштів.

2. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку грошових коштів.

3. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

4. Головна книга.

5. Звітність.

Проведення аудиторської перевірки грошових коштів ПП «Івасюк Федір Петрович» розпочинається з інвентаризації.

За умовами договору або за погодженням з клієнтом аудит операцій з коштами можна розпочинати з проведення інвентаризації коштів на рахунках банку. Це дає можливість виявити недостачі або лишки грошових коштів та виявити правопорушення.

Об'єктами інвентаризації є:

— грошові документи (векселі, лімітовані чекові книжки, акредитиви, талони на паливно-мастильні матеріали тощо);

— залишки по рахунках в банку (по виписках банку).

Інвентаризація грошових коштів на рахунках в банку здійснюється методом звірки залишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтерії, із залишками в банківських виписках.

Розбіжності, виявлені інвентаризацією, оформлюються актом. За необхідності достовірність виписок встановлюють зустрічною перевіркою з банківськими установами.

При інвентаризацій не повинні залишатися поза увагою банківські операції, не підтверджені відповідними документами. За погодженням з клієнтом необхідно з’ясувати причину відсутності документів і у випадку необхідності звернутись до банку за роз’ясненнями по даній операції.

Інвентаризація грошових коштів в дорозі здійснюється шляхом порівняння сум на відповідних субрахунках з даними квитанцій банківських установ, поштових відділень, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку тощо.

Після перевірки фактичної наявності коштів, аудитор розпочинає документальну перевірку.

Вивчення банківських операцій розпочинається із з’ясування аудитором питання, які рахунки відкриті підприємством в обслуговуючих установах банку. Кожному підприємству для зберігання коштів відкривають поточний рахунок, на який надходить виручка від продажу продукції, товарів, ведення робіт і надання послуг, проводяться розрахунки за виконані роботи, оплата товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Крім поточного рахунку, підприємства можуть мати й інші рахунки в банках.

Незалежно від того, якими рахунками в банку користуються підприємство, аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них документів, доцільно здійснювати в такій послідовності:

Перевірка наявності виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитись, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.

Щоб впевнитись в наявності всіх виписок, необхідно звернути увагу не тільки на нумерацію сторінок, але й на дати. Виписки банку за кожним рахунком слід окремо підібрати за всі робочі дні, в які проводилися операції. Неробочі дні можна визначити за календарем, а дні, в які операції не проводились, — за послідовністю залишку.

Вхідні і вихідні залишки слід звіряти не лише за виписками, але й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені банківські виписки за конкретний день. По кожній сумі, зазначеній в банківській виписці, повинні бути додані відповідні документи.

Перевірка якості і достовірності виписок банку, а також наявність додатків до них. Виписка банку повинна бути без помарок, підчисток і необґрунтованих виправлень.

При вивченні операцій за рахунками в установах банку перевіряються наявність та достовірність виписок банку за кожним рахунком, наявність штампів і підписів працівників установ банків, відповідність зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку — Головної книги. При цьому виписки добираються за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно перенесені залишки з попередньої до наступної.

Аудитор перевіряє також наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках є помарки та виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в банку копії таких документів.

Трапляються випадки, коли посадові особи, одержуючи готівку з банку, повністю або частково не здають її до каси підприємства. Це приховується різними способами: в одних випадках не заповнюються корінці чеків, а банківські виписки знищуються; в інших — на корінцях чеків зазначають меншу суму, ніж одержано насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни. Викрити такі невідповідності можна, одержавши в банку справжню виписку і порівняти її дані з сумами, оприбуткованими в касовій книзі і звіті касира. Особливу увагу слід звернути на заповнення реквізитів документів.

Аудитор повинен також звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, і звірити одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек знаходиться у чековій книзі, бо нібито зіпсований (що, ймовірно, свідчить про знищення банківської виписки, а отже — про можливі відхилення), то необхідно провести зустрічну перевірку цього чека в установі банку.

Не менш важливо пересвідчитися і у відповідності сум оборотів по дебету та кредиту. За умови, якщо бухгалтерські контировки за банківськими операціями складено правильно, розбіжностей між залишками коштів і сумами оборотів за даними бухгалтерського обліку бути не може. Кожну з виявлених розбіжностей аудитор уважно розглядає.

Виписка банку по дебету і кредиту може бути виправлена в бухгалтерії або фіктивна. Операції, які викликають сумнів, за погодженням з клієнтом вивчають за допомогою зустрічної перевірки з банківською установою, якщо на такі дії є дозвіл клієнта.

У виписці банку є лише цифрові дані, тому аудитору важливо знати побудову та код умовних цифрових позначень змісту операцій. Необхідно пам’ятати, що на особових рахунках, відкритих у банку, записи по дебету означають зменшення (витрачання) коштів, а по кредиту — збільшення (надходження) коштів.

Також аудитору слід перевірити:

— відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках;

— правильність заповнення платіжних доручень;

— таксування оборотів у виписці банку.

Звірка оборотів і залишків, відображених у виписках банку, із записами в облікових регістрах, проводиться шляхом підрахування оборотів за виписками в банку в розрізі кожного рахунку за кожен місяць і дані ці порівнюють із записами в Журналі 1, відомості 1.2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за такою формулою:

(3.1)

Де — залишок на початок дня;

— кредитовий оборот;

— дебетовий оборот;

— залишок на кінець дня.

Документальна перевірка записів за рахунками в банку проводиться в трьох напрямах:

* перевірити, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до виписок банку;

* перевірити, чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки.

Для цього необхідно провести суцільну перевірку банківських документів за період, що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журнал та відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку. Необхідно переконатися у правильності оформлення документів і відповідності доданих до них підстав, у наявності на копіях платіжних доручень штампів банку тощо.

* провести систематизовану перевірку документів, згрупованих за однорідністю операцій.

Документи, які викликають сумнів, уважно перевіряються як за формою, так і за змістом. При цьому, як правило, необхідно провести за згодою замовника зустрічну перевірку і взаємний контроль операцій.