Пам"ятка зберігачів лікарських рослин

Реферат на тему:

Пам’ятка зберігачів лікарських рослин Основні вимоги до збирання лікарських рослин Останнім часом, незважаючи на успіхи хімії в синтезі ліків як у нас, так і за кордоном, зростає тенденція широкого вжитку в медицині природних речовин. Лікарські рослини та препарати з них набувають усе більшої популярності.

Але знайти лікарські рослини — це лише половина справи. Щоб використати їх як ліки, потрібно знати не тільки, як і коли (мається на увазі ступінь вегетативного зростання) їх збирати, а також як їх висушувати, щоб вони не втратили лікувальної дії, де і як зберігати готову для виготовлення фітозборів рослинну сировину. Активно діючі речовини утворюються і накопичуються в лікарських рослинах у певний період їх вегетативного розвитку, а тому збирання проводиться в чітко визначений час. Надземна частина багатьох лікарських рослин накопичує максимальну кількість активних речовин у період цвітіння.

Плоди найбільшу кількість лікувальних речовин акумулюють у період повного дозрівання. Так, плоди шипшини збирають дозрілими, але не м’якими, коли вони розчавлюються легко пальцями, а тоді, коли вони ще пружні. Чим світліший колір плода шипшини — тим більший у ньому вміст вітаміну С.

Кору збирають у період руху соку.

Корені й кореневища викопують або ж ранньої весни (до того, як почне набирати ріст стебло рослини), або ж восени, після того, коли соки зi стебла перейдуть у корені й кореневища, а стебло почне в’янути.

Бруньки заготовляють ранньою весною, коли вони набрякли, але ще не пішли в ріст.

Усі надземні частини рослин збирають у гарну суху погоду, бо при змочуванні їх росою або дощем сушіння буде тривалішим, а це призведе до посилення руйнівної сили ферментів і ушкодження діючих лікувальних речовин. Підземні частини лікарських рослин викопують у будь-яку погоду, бо перед сушінням їх усе одно миють, розрізають на невеликі частини для кращого сушіння.

Запізнілий або передчасний збір рослин, сушіння в вологому або погано провітрюваному приміщенні так само можуть зіпсувати сировину. Перед сушінням рослинну сировину треба відсортувати, видалити випадково взяті частини інших рослин, частини цієї ж рослини, не передбаченi заготовкою (наприклад, листя в квітковій сировині), а також бурі, в’ялі й ушкоджені частини рослини разом із бур’яном. Процес сушіння зібраних лікарських рослин є дуже важливим періодом в отриманні повноцінної сировини. Є декілька варіантів сушіння лікарських рослин. Перший — це повітряно-тіньове сушіння. Воно відбувається у добре провітрюваних приміщеннях або ж на горищах, на марлевих гамаках, підвішених до крокв. У хорошу погоду — на відкритому повітрі, але в тіні, під навісами, і на вітрі. Так можна сушити траву, листя, цвіт. Другий — це повітряно-сонячне сушіння. Воно застосовується для коренів і кореневищ, які мають дубильні речовини, алкалоїди, а також для соковитих плодів. На сонці сировина підв'ялюється, а деяка сушиться до готовності. Підв'ялені корені й кореневища можна досушувати на горищі або ж при тепловій сушці з примусовим підігрівом. Третій — це теплове сушіння з примусовим підігрівом і вентиляцією для виходу із сушарки теплого, насиченого вологою, повітря. У таких сушарках температура сушіння регулюється, і тому вона є оптимальна для всіх видів лікарської рослинної сировини. Трави, листя, квітки, коріння, кореневища і цибулини сушать при температурі 50−60оС, плоди й насіння — при температурі 70−90 градусів, а сировину з вмістом ефірних олій — при 35−40 градусах. Сухі плоди й насіння втрачають вологу ще до обмолоту, і їм майже не потрібне сушіння. Якщо є потреба, то їх досушують на відкритому повітрі (на ніч забирають) або ж у приміщенні. Бруньки необхідно сушити дуже обережно, тривалий час і в прохолодному сухому приміщенні, тому що в теплі вони швидко розкриваються. При заготівлі лікарських рослин їх треба зрізати ножем, ножицями, а не зривати, щоб не вирвати з корінням усю рослину, а також залишати незрізаними декілька розквітлих рослин на 1 кв. м для розведення насінням.

Особливості зберігання лікарських рослин

Лікарська рослинна сировина повинна зберігатися в сухому, добре вентильованому приміщенні (зоні), в чистій сухій, без сторонніх запахів та однорідній для кожної партії сировині тарі, в аптеках — в скляній, металічній: в ящиках з кришкоюна складах (базах) — в паках, мішках паперових багатошарових або з текстилю, ящиках. Для пакування фасованої лікарської рослинної сировини використовуються пачки картонні, пакети поліетиленові, паперові, обгортки паперові, контурні чарункові упаковки відповідно до вимог, визначених виробником.

Оптимальні умови для зберігання лікарської рослинної сировини температура 18−25о С, вологість повітря — не вище 45%.

В складських приміщеннях сировина (ангро) повинна зберігатися на стелажах, які встановлюються на відстані не менше 15 см від підлоги. Оптимальні умови для штабелювання — не більше 2,5 м — для ягід, насіння, бруньок, не більше 4 м — для листя, квіток, трав, більше 4 м — для інших видів сировини. Штабель повинен бути розміщений від стін на відстані не менше 25 см, проміжки між штабелями не менше 80 см.

Лікарські рослини містять комплекс різноманітних природних речовин. Кількісна перевага деяких з них в рослині передбачає особливі умови зберігання лікарської рослинної сировини.

Лікарську рослинну сировину, яка містить ефірні олії, зберігають ізольовано в добре запакованій тарі в закритій шафі.

Деякі гігроскопічні трави, листя та плоди (ангро) необхідно зберігати в скляній або металевій тарі герметично закупореній і, за необхідності, залитій парафіном (наприклад, листя наперстянки та інші).

Особливу увагу при зберіганні слід приділяти лікарській рослинній сировині, яка містить серцеві глікозиди, для якої нормативними вимогами встановлено суворіші терміни зберігання та повторного переконтролю на вміст біологічної активності.

Отруйну та сильнодіючу лікарську рослинну сировину зберігають в окремому приміщенні або в окремій шафі під замком.

Лікарську рослинну сировину у вигляді готових лікарських форм (збори, брикети, фільтр-пакети тощо) зберігають в заводській упаковці окремо за найменуваннями, при температурі та відносній вологості, що вказана на упаковці або в листку-вкладишу, дотримуючись загальних правил зберігання готових лікарських засобів.