Метод аналізу информации

Метод аналізу информации.

Аналіз документів — одне із широко застосовуваних і найефективніших методів збирання й аналізу первинної інформації. Документи з різноманітною ступенем повноти відбивають соціум суспільства. Вони містяться інформацію про процесах і результатах діяльності; як наслідок документальна інформація представляє великий інтерес для социологов.

Види документів. До цього поняттю в прикладної соціології належать до першу чергу різноманітних матеріали (документи), призначені для збереження і передачі информации.

Є низка підстав щодо класифікації документів. По статусу документи розрізняють на офіційні й неофіційні; по формі викладу — письмові (ширше — вербальні) і статистичні. За своїми функціональним особливостям документи класифікуються на інформаційні, регулятивні, комунікативні і культурно-воспитательные.

Принципове значення для дослідника мають офіційними документами, що відбивають громадські, соціальні й економічні зв’язку у суспільстві. Всі ці документи складаються і затверджуються державними чи інші органами, установами i можуть в ролі юридичного доказательства.

Важливе значення має вивчення неофіційних документів. У тому числі виділяються особисті документи, такі як щоденники, мемуари, особисте листування, записки професійної вдачі. Неофіційні документи дозволяють розкрити глибинні соціально-політичні механізми освіти ціннісними орієнтаціями, зрозуміти історичної зумовленості стереотипів поведінки, знайти основу виділення соціальних типів в обществе.

Слід розрізняти ще одна підстава для типології документів — їх цільове призначення. Вирізняють: документи створені незалежно від дослідника, і документи «цільові», тобто підготовлені точно відповідно до програмою, завданнями соціологічного дослідження. До першої групи ставляться ті документи, існування яких прямо, ні побічно не зумовлено технікою проведення соціологічного дослідження: пов’язані з темою дослідження офіційними документами, статистичні відомості, матеріали преси, особисте листування тощо. Друга ж група документів включає: відповіді відкриті запитання анкети і тексти інтерв'ю, записи спостережень, що відбивають думки і поведінку респондентів; довідки офіційних та інших організацій, виконані на замовлення дослідників; статистичну інформацію, зібрану і обобщённую в орієнтації на певний соціологічне исследование.

Інформацію, що є в документах, прийнято розділяти на первинну і вторинну. У першому випадку мова йде про описі конкретних ситуацій, про висвітлення діяльності окремих суб'єктів соціуму. Вторинна інформація носить більш узагальнена, аналітичний характер; у ній, зазвичай, відбиті глибше приховані соціальні связи.

Критерії відбору документів з вивчення. Самостійні етапи аналізу документів — відбір джерел інформації та комплектування вибіркової сукупності які підлягають аналізу матеріалів. Основою цього є програма исследований.

Як кошти перевірки надёжности, достовірності інформації та одночасно аналізу її змісту є «зовнішнє» і «внутрішнє» дослідження документів. Зовнішній аналіз — це вивчення обставин виникнення документа, його історичного й будь-якого соціального контексту. Внутрішній аналіз — і є власне вивчення змісту документа, усе те, про що свідчить текст джерела, і тих об'єктивних процесів і явищ, про які повідомляє документ.

Види аналізу документів. В усьому різноманітті дослідницьких прийомів, використовуваних щодо документів, виділяють два основні види: якісний аналіз (іноді її називають традиційним) і формалізований, що носить ще назва контр-анализа. Два ці підходи до вивченню документальної інформації хоч і різняться багато в чому, проте можуть у досить високого рівня доповнювати одне одного, оскільки дві ці методу разом дадуть всебічний погляд на проблему.

Якісний аналіз найчастіше служить передумовою наступного формалізованого вивчення документів. Як самостійний метод особливе значення він одержує щодо унікальних документів: їх кількість завжди взагалі обмаль і тому немає потреби в кількісної обробці інформації. Тому суть традиційного підходу залежить від углублённом логічному дослідженні змісту документов.

Прагнення в у максимальному ступені уникнути суб'єктивізму, потреба у соціологічному вивченні і узагальненні великого обсягу інформації, орієнтація використання сучасної обчислювальної техніки при обробці змісту текстів сприяли становленню методу формалізованого, качественно-количественного вивчення документів (контент-анализ).

У цьому методі зміст тексту окреслюється сукупність наявних у ньому відомостей, оцінок, об'єднаних в якусь сукупність єдиної концепцією, замыслом.

Процедура формалізованого аналізу документів починається з виділення двох одиниць аналізу: значеннєвих (якісних) і одиниць рахунку. Мета дослідження — відшукати індикатори, що вказують на його присутність серед документі теми, значимої для аналізу, і котрі розкривають зміст текстовій информации.

Плідним виявляється під час аналізу текстів діяльнісний (проблемний) підхід. І тут весь текст сприймається як опис конкретної проблемної ситуації, яка має ряд суб'єктів і між ними. При формалізованому аналізі документів всебічно розглядають саму діяльність, і навіть виділяють її суб'єкти, цілі й мотиви вчинків, скоєних ними; обставини, причини, породили потреба у тій чи іншій діяльності (бездіяльність — це теж вид діяльності); об'єкт її направления.

При підготовці даної праці були використані матеріали з сайтів: internet і internet.