Гільом де Морле

Гильом де Морле

Гильом де Морле /Guillaume de Morlaye/, (народився близько 1515 г. помер після 1560 г.) — французький лютняр, педагог і композитор, учень прославленого Альбера де Ріпа (Albert de Ripe), близько 1550 року видає у Парижі збірник «Tabulature de guiterne où sont chansons, gaillardes, pavanes, branles, allemandes, fantaisies», мав велике значення у розвиток гітарної музики в Франції 16 століття. Протягом 1552−1558 рр. де Морле публікує три, отримали визнання книжки, де переважно було зібрано праці його вчителя, на публікацію ці книжки йому, 13 лютого 1552 року, видана королівська привілей на 10 років. У співпраці Паризьким типографом Фезаном (Fézandat), де Морле, друкує ці книжки поруч із шістьма іншими, у яких входять також і свої власні композиції, зокрема. — чотири збірника табулатур для гітари і цистры.

Первая книга Гільома (чи Гійома) де Морле, традиційно відкривається двома фантазіями і включає у собі пісні й танці. Друга (1553) і Четверта мають ті ж самі структуру. Вокальний репертуар, який спирається де Морле, досить архаїчний. Основне останнє місце посідають пісні композиторів у першій половині століття — Жанекена, Сермези, Сандрена. Що ж до танців, то найбільше збірнику оживлённых, «метушливих» гальярд. Автор додає до них кілька паван — шляхетних, улюблених при дворі танців, але перевагу віддає бранлям, а також характерним п'єсам, таких як іспанська contreclare, англійський хорнпайп.

Примечателен тут, мабуть, те що, що изображённая на титулі книжки Гільома де Морле, четырёхрядная гітара, з чітко прорисованной конструкцією — виразно має одинарну, «сольну», першу струну, — цього факту не стикується з загальноприйнятою думкою про гітарі 16 століття. Зазвичай, про гітарі на той час, численні дослідники говорять про гармонійному інструменті що має, в противагу виуэле, виключно парні струни. Що це? — Хроносдвиг? — Фоменка прав??? Доведеться консультуватися з Ярославом Кеслером.

В загальному «дослідження» хотілося продовжити, та на жаль перехотіли працювати на продовженням т.к. нашёлся пірат безсоромно котрий краде контент цього сайту привласнюючи авторство навіть моїх, часом «лівих», стилістичних оборотів. Таким чином вже обгажена біо Гаспара Санза, біо Э. Пухоля… далі нема охоти вести й перевіряти що ще «скоммуниздил» цей юнак, тоді як його піратський сайт має ім'я домену першого рівня, з заявкою на головного «пропагандиста» лютні у світі, — бажання похвальне, так методи не гідні. Очевидно заходить сонце таких титанів як strings.ru чи С. Тавровский, а до зеніту прагнути чорна місяць жлобів від академічної музики… Занадто ваш Rustik68.

Список литературы

Josef Powrozniak «Gitarren-Lexikon ». Verlag Neue Musik, Berlin 1988.

Шарнассе Еге. Шестиструнная гітара /від витоків донині/. М., Музика 1991.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.