Скромний внесок фізикохіміка

Скромный внесок физикохимика

Хасапов Борис, Шнейберг Ян.

Вот як починає його біографію англійський історик Джон Бернал: «Високоповажний Роберт Бойль народився Лисморе, Ірландія, 25 січня 1627 р. Він був сьомим сином і тринадцятим за рахунком дитиною Річарда Бойля, першого герцога Коркского, жорстокого й щасливого користолюбця, який жив у період королеви Єлизавети і умножившего свої угіддя незаконним захопленням чужих земель » .

Роберт було дуже болючим дитиною. Початковий освіту отримав вдома, потім у коледжі в Ітоні. Коли і було тринадцять років, в Англії почалася буржуазна революція, а за нею і глибока громадянська війна. Через війну цих подій аристократія було усунуто від реальну владу. Від гріха герцог Коркский відправляє сина у Швейцарію, потім продовжити освіти до Франції й Італії, де Бойль слухає лекції провідних учених Європи.

Во час перебування студента по закордонах помер Річард Бойль, і юнак став багатим спадкоємцем. Дуже скромний за натурою, він цікавився науками, коло яких було дуже широкий — від астрономії, фізики та хімії до богослов’я включно.

Богатый спадкоємець в 1656 р. замешкав у Оксфорді, де створив спеціальну лабораторію, яку фінансував виключно своїми грошима. Для проведення дослідів запросив працювати до лабораторії механіків, годинникарів і слюсарів класу, і навіть видатних учених, таких, наприклад, як Роберт Гук. Саме за завданням Бойля ним було сконструйовано і виготовлений вакуумний насос лабораторного типу, зручніший, ніж насос Герике, і дає розрідження, за свідченням Ньютона, «більше, аніж десять тисяч разів » .

Конструктивно насос укріпили на спеціальному штативі зі скляним вакуумної камерою нагорі. У цю камеру можна було поміщати випробовувані об'єкти та стежити право їх поведінкою. На відміну від насоса Герике шток поршневого насоса його з звичайною зубчастою насічкою, яка сцеплялась з зубцюватим колесом спеціальному ручці. З такою насосом вже міг би управлятися одна людина.

Заинтересовавшись роботами Герике, Бойль захотів з’ясувати, як змінюється об'єм повітря на залежність від тиску. Звідси й перший газовий закон.

Да, але до чого тут вакуумний насос й електрика?

Дело у цьому, що винахід повітряного насоса історики фізики справедливо зіставляють з винаходом телескопа в астрономії. Відкриття порожнечі допомогло фізикам і хімікам зробити кілька далекосяжні висновки.

Стеклянная вакуумна камера дозволяла навіч переконатися у деяких який завжди зрозумілих проявах безповітряного простору. Бойль ж був надзвичайно допитливим людиною і намагався все збагнути з допомогою проведених дослідів.

В вакуумну камеру Бойль поміщав мишей, горобців і выкачивал повітря. Вони гинули. При так само умовах вмирали мухи, бджоли, хробаки і навіть риби. У вакуумі не горіла свіча. Це не аж таким відкриттям серед світу вченого. Про цьому, звісно, філософи здогадувалися, але ці вперше навіч можна було цікаво спостерігати.

Совершенно несподівані результати приніс досвід поширення звуку ву, ставав дедалі менш чутним зі збільшенням розрідженості повітря. Коли здогадалися, що мала частка звуку передається через скло, у якому стояли годинник, то підвісили їх у нитки — звук цілком зник. Було зроблено висновок, що звук поширюється через середу: повітря, воду, тверді тіла.

Много незрозумілого доставляли теплові досліди, коли термометр, поміщений у вакуумну камеру, нагрівався і охолоджувався від довкілля. Теплове випромінювання тоді був відомо. Через вакуум чудово поширювався світло.

Ну аякже електрика і магнетизм?

Часть простору навколо наелектризованих тіл з легкої руки М. Фарадея називається електричним полем. Так само навколо магніту виникає магнітне полі. Чи ж будуть існувати ці поля була в вакуумі?

С електрикою було легше. Наука на той час знала два прояви електричного поля — електричне тяжіння і відштовхування. З допомогою дослідів Бойль довів, що у порожнечі електричні досліди вдаються як і, як й у умовах. Тобто із сучасною погляду було зроблено фундаментальний висновок у тому, що електричне полі може існувати в вакуумі.

Однако залізо в магнітних дослідах Бойля повівся інакше. Спочатку воно міцно утримувалася магнітом, але зі збільшенням розрідження відпадало. Звідси Бойль дійшов висновку, що повітря, не граючи жодної ролі в притяганні заліза, сприяє утримування останнього магнітом. Висновок, звісно, неправильний пов’язаний, швидше за все, з струсом вакуумної камери при выкачивании повітря.

Бойль зробив і інших менш важливі спостережень над властивостями наелектризованих тіл. Наприклад, що дим також притягається наэлектризованными тілами І що як наелектризоване тіло притягує ненаэлектризованное, але і навпаки, перше притягається другим.

Эти відомості Бойль помістив яка «Досліди і зауваження, що стосуються походження різних приватних якостей ». Цікаво зазначити, що працю був надрукований у Женеві в 1694 р. вже по смерті вченого. Певне, результати досліджень видатного натураліста були потрібні науці тогочасна і нею затребувані. Помер Бойль 30 грудня 1691 р.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.