Internet всім

Internet для всех

Наталья Дубова.

В вересні 1995 року творці «России-Он-Лайн» оголосили про офіційному старті проекту.

У Internet-провайдеров зразка 1994 року список індивідуальних користувачів, як правило, міг розміститися однією екрані. Ні про яке масовому користуванні Мережею, навіть за наявності можливості комутованого доступу, промови ще йшло. Тому що стартував восени 1995 року проект «Россия-Он-Лайн» буквально «зорав», по вираженню керівника проекту Євгена Пескина, російський ринок інформаційних послуг з урахуванням IP-мереж.

Пескин розповідає, що наприкінці 1994 року Президент Sovam Teleport Джон Каммингс і начальник мережного відділу компанії Андрій Колесников звернулися до нього зі пропозицією з приводу створення інформаційної мережевий служби під назвою «Россия-Он-Лайн». Ідея і назву — ось, власне, і всі, що у багажі розробників тоді. Плюс до цього, звісно, потужна технічна базу й інші ресурси найстарішого біля СРСР альтернативного телекомунікаційного оператора. У Пескина на той час вже було досвід проектів створення перших російськомовних інформаційних Web-ресурсов — сайту Windows-to-Russia на сервері АТ «Релком» і «Московського Либертариума». Творці «России-Он-Лайн» оголосили про офіційному старті проекту 12 вересня 1995 года.

Авторы проекту ставили собі завдання побудувати по-справжньому масову службу доступу до інформаційних ресурсів Мережі. У Росії її у першій половині 90-х індивідуальне підключення до Internet залишалося долею обраних, переважно досвідчених комп’ютерників чи людей заможних. Для середньостатистичного користувача, якому переважно і призначалася «Россия-Он-Лайн», Мережа тоді могла виглядати занадто складної, дорогою, і невідь що потрібної игрушкой.

Сложной, оскільки підключення модему, настроювання коштів доступу, завантаження браузери, підтримка якого входило у стандартні функції ОС Windows 3.11, — усе це вимагало чималих зусиль і часу. У цьому змістовної, корисною інформації російською у Мережі мало було. Для чого і напружуватися?

Поэтому творці «России-Он-Лайн» мали довести потенційним клієнтам, що гра варта свічок, і максимально спростити їхнє життя. Користувачам пропонувалося придбати ліцензійний, самоустанавливающийся пакет для підключення до Internet з русифицированным браузером Navigator, ліцензія який отримали у розробника, компанії Netscape Communications. З іншого боку, значних зусиль були спрямовані те що, щоб у Мережі з’явилося цікаве російськомовне інформаційне наповнення. Ще офіційного старту «России-Он-Лайн» на сервері був електронним варіантом включно газети «Вісті», причому черговий номер з’являвся у відкритому мережному доступі ввечері перед днем її в печатку. Потім «Звісткам» додався «КоммерсантЪ».

В 1996 року на сервері з’явилися електронні версії видань «Відкритих систем».

Параллельно велася кампанія з популяризації. У центральної та префекта столичної пресі публікувалися анонси проекту. Було безплатно роздано дуже багато пробних годин користування нової інформаційної службою, щоб дати потенційним клієнтам можливість спробувати, наскільки вона зручна і корисна.

В «России-Он-Лайн» було створено повноцінна цілодобова служба допомоги. Передбачалася можливість оплати з допомогою кредитних карток — переважно клієнтам західних Internet-провайдеров, проявив інтерес до підтримуваним «Россией-Он-Лайн» інформаційних ресурсів російською. Одним із перших розробники «России-Он-Лайн» виставили з сайту кожному за клієнта інформацію про стан його рахунку також статистику використання ресурсів — так званий «особистий кабінет», захищений тим самим ім'ям і паролем, який застосовувався для входу в систему.

Благодаря технічним можливостям Sovam Teleport проект стартував відразу у кількох містах із можливістю автоматичного роумінгу. Природно, надавалися традиційні послуги електронної пошти.

Хотя першими індивідуальними клієнтами «России-Он-Лайн» були ті ж просунуті комп’ютерники чи вчені, які мають перебували кошти, а найбільш затребуваним додатком залишалася електронна пошта, поїзд вже було зупинити. Російськомовних Web-ресурсов, які представляли інтерес для пересічного користувача, ставало дедалі більше. У Росії її Internet-доступ вирушив у массы.

«Это жодну з тих проектів, яким Мінфін справді можна пишатися», — визнається Пескин.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.