Белое пляма в електриці

Белое пляма в электричестве

В кінці уже минулого століття вчені (Стюарт, 1878 рік) дійшли висновку, що у і атмосфері Землі в розквіті приблизно шістдесяти кілометрів починається іонізована область — іоносфера, проводить шар атмосфери, що як шкаралупою охоплює планету. Це дозволяє брутально й наближено розглядати земну поверхню й ионосферный шар як обкладки конденсатора з різницею потенціалів близько трьохсот тисяч вольт. У районі ясною погоди цей природний конденсатор постійно розряджається, оскільки іони під впливом сил електричного поля сягає Землі. А в районах грозової діяльності картина інша. Вважається, що однієї час гроза охоплює приблизно% земної поверхні. У цих районах потужні струми течуть знизу вгору, компенсуючи розряд в ясних районах.

Таким чином, грозові хмари — це що інше, як природні електричні генератори, підтримують в рівновазі всієї системи складного електричного господарства в усьому земній масштабі.

Казалось б, люди, які зайнялися вивченням електричних наснаги в реалізації першу чергу, повинні були б звернути увагу до атмосферне електрику. Адже він, як не яке інше, ближче, і під руками. Проте насправді було так і. Тривалий час дослідники і припускали, що крихітна іскорка і блискавка явища однієї природи й лише різні за своєму масштабу. Точніше, підозри, звісно, були. Інколи, вони просто висловлювалися відчути. Але що це лише підозри. Глибоке оману древніх філософів, переконаних у цьому, що Земля не має нічого спільного зі світом Неба, були стійкими і трималися довго. Лише XVIII столітті настав час об'єднати спостережувані явища і соціалістів впевнено заявити у тому, що небесне і земне електрику — явища однієї природи. І тільки XX століття пояснило механізм освіти грози. Щоправда, поки пояснило також остаточно…

Применение електрики у медицині й біології

С часом областей застосування електрики стає дедалі більше. Стає популярним застосування електрики й у хімії, початок якому поклав Фарадей.

Перемещение речовини — рух зарядоносителей — знайшло одне з перших своїх застосувань в медицині для введення відповідних лікарських сполук, у тіло людини. Суть методу ось у чому: потрібними лікарськими сполуками просочується марля чи будь-яка інша тканину, яка служить прокладанням між електродами і тілом людини; вона розташований ділянці тіла що підлягає лікуванню. Електроди підключаються до джерела постійного струму. Метод подібного введення лікарських сполук вперше застосований у другій половині ХІХ століття, широко распространён і він. Він має назва електрофорезу чи ионофореза.

Последовало ще одне, має величезну важливість для практичної медицини відкриття області электортехники. 22 Августа 1879 року англійський учений Крукс повідомив про свої дослідження катодних променів, про яких той час став відомо таке:

1. При пропущенні струму високої напруги через трубку з дуже вирядженим газом з катода виривається потік частинок, несущихся із великою швидкістю.

2. Ці частинки рухаються суворо прямолінійно.

3. Ця промениста енергія може дати механічне дію. Наприклад, крутити маленьку вертушку, поставлену її шляху.

4. Промениста енергія відхиляється магнітом.

5. У місцях, яким падає промениста матерія, розвивається тепло. Якщо катоду надати форму увігнутого дзеркала, то фокусі цього дзеркала може бути розплавлені навіть ті тугоплавкі матеріали, як, наприклад, сплав іридію і платини.

6. Катодні промені - потік матеріальних тілець менше атома, саме частинок негативного електрики.

Таковы перші кроки напередодні нового найбільшого відкриття, зробленого Вільгельмом Конрадом Рентгеном.

Рентген виявив принципово інший джерело висвітлення, під назвою Х-лучами. Пізніше промені дістали назву рентгенівських. Повідомлення Рентгена викликало сенсацію. У всіх країн світу безліч лабораторій почали відтворювати установку Рентгена, повторювати і розвивати дослідження. Особливу увагу викликало це відкриття в лікарів. Фізичні лабораторії, де створювалася апаратура, використовувана Рентгеном щоб одержати Х-променів, атакувалися лікарями та його пацієнтами, подозревавшими, що мені перебувають колись проковтнуті голки, гудзики тощо. Історія медицини доти не знала настільки швидкої реалізації відкриттів у сфері електрики, як це сталося з новими діагностичним засобом — рентгенівськими променями.

Заинтересовались рентгенівськими променями у Росії. Ще був офіційних наукових публікацій, відгуків ними, точних даних про апаратуру, лише з’явилося стисле повідомлення про доповіді Рентгена, а під Петербургом, в Кронштадті, винахідник радіо Олександр Степанович Попов вже розпочинає створення першого вітчизняного рентгенівського апарату. Про цей факт мало відомо. Про роль А. З. Попова з розробки перших вітчизняних рентгенівських апаратів, їх запровадженні, мабуть, вперше стало знаємо з книжки Ф. Вейткова. Нові досягнення електротехніки відповідно розширили можливості дослідження «живого «електрики. Маттеучи, застосувавши створений на той час гальванометр, довів, що з життєдіяльності м’язів виникає електричний потенціал. Розітнувши м’яз впоперек волокон, він поєднав її одним із полюсів гальванометра, а подовжню поверхню м’язи поєднав з іншим полюсом і коли одержав потенціал на межах 10−80 мВ. Значення потенціалу зумовлено виглядом м’язів. За твердженням Маттеучи, биоток тече від подовжньої поверхні до поперечному розрізу, і поперечний розріз є электроотрицательным. Цей цікавий факт був подтверждён дослідами над різними тваринами — черепахами, кроликами і птахами, проведеними поруч дослідників, з яких випливає виділити німецьких фізіологів Дюбуа-Реймона, Германа й нашого співвітчизника У. Ю. Чаговца. Пельтье в 1834 року опублікував роботу, у якій викладалися результати дослідження взаємодії биопотенциалов з протекающим по живу тканину постійним струмом. Виявилося, що полярність биопотенциалов у своїй змінюється. Змінюється і амплітуда. Одночасно можна було зміна фізіологічних функцій. У лабораторіях фізіологів, біологів, медиків з’являються электроизмерительные прилади, які мають достатньої чутливістю і відповідними межами вимірів. Накопичується великий та різнобічна експериментальний матеріал.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.