Кріжово-гарбова зв'язка. 
Таз

Таз (pelvis) людини широкий і короткий (висотноширотний покажчик складає 70−85), крила клубових кісток широкі, а нижні частини короткі, вушкоподібні поверхні великі, кульшова западина глибока (див. рис. 111; табл. 28). Крижово-клубові суглоби розташовані позаду стосовно кульшових суглобів, але відстань між ними невелика. Крижово-тазова поверхня клубової кістки в людини значно відхилена назад, а сіднича ость, велика сіднича вирізка, передні клубові ості добре виражені. Між крижовою і кульшовою кістками натягнуті дві потужні зв’язки — крижово-горбова і крижово-остьова, що поглиблюють порожнину таза, зміцнюють його і, замикаючи сідничі вирізки, перетворюють їх у великий і малий сідничі отвори, через які проходять м’язи, судини і нерви.

Крижово-гарбова зв’язка (lig. sacrotuberale) починається від сідничого горба сідничої кістки і, віялоподібно розширюючись, прикріплюється до бічного краю крижової кістки і куприка. Угорі частина волокон цієї зв’язки переходить у пучки задньої крижово-клубової зв’язки і разом з нею прикріплюється до нижньої задньої клубової ості. Крижово-горбова зв’язка продовжується попереду і донизу в серпоподібний відросток (processus falciformis), що прикріплюється до гілки сідничої кістки.

Рис. 111. З'єднання і зв’язки тазового пояса. А — вигляд спереду, Б — вигляд ззаду

ТАБЛИЦЯ 28. Порівняльні розміри жіночого і чоловічого таза.

Крижово-остьова зв’язка (lig. sacrospinale), що розташована попереду і дещо зверху від крижово-горбової зв’язки, починається від сідничої ості сідничої кістки і прикріплюється до бічної частини крижової кістки та куприка.

Отже, на бічній стійці таза за допомогою цих двох зв’язок утворюються великий і малий сідничі отвори, через які з порожнини таза в сідничу ділянку проходять м’язи, судини і нерви. Великий сідничий отвір (foramen ischiadicum majus) обмежений крижово-остьовою зв’язкою і великою сідничою вирізкою, а малий сідпичий отвір (foramen ischiadicum minus) — крижово-корбовою і крижово-остьовою зв’язками, а також малою сідничою вирізкою.

Межова лінія (linea terminalis), що утворена з боків дугоподібною лінією клубової кістки і гребенями лобкових кісток, позаду — мисом крижової кістки, попереду — верхнім краєм лобкового симфізу, розділяє таз на два відділи — великий таз і малий газ.

Великий таз (pelvis major) утворений крилами клубових кісток і тілом V поперекового хребця. Попереду великий таз не має кісткових стінок. Порожнина великого таза є нижньою частиною черевної порожнини.

Малий таз (pehns minor) представлений звуженою донизу кістковою порожниною, що обмежована попереду лобковим симфізом, гілками лобкових і сідничних кісток, внутрішньою поверхнею кульшових кісток нижче межової лінії, крижово-горбковими і крижово-остьовими зв’язками з боків, а позаду — тазовою поверхнею крижової кістки і передньою поверхнею куприка. Затульіїйіі отвір закритий волокнистою затульпою перетинкою (membrana obturatoria), перекидуючись через затульну борозну, вона утворює затулений канал (canalis obturatorius) довжиною 2−2,5 см. І I. eії канал обмежений зверху верхнім краєм затульного отвору, а знизу — верхнім краєм внутрішнього затульного м’яза. Зовнішній отвір каналу розташований під гребінним м’язом. Через затульний канал із порожнини таза виходять затульна артерія і нерв до присередньої групи м’язів стегна.

Вхід у малий таз — верхній отвір таза (apertura pelvis superior) обмежений згаданою межовою лінією. Вихід з малого таза — нижній отвір таза (apertura pelvis inferior) обмежений позаду куприком, з боків — крижово-горбовими зв’язками, сідиичими горбами, гілками сідничих кісток, нижніми гілками лобкових кісток, а попереду — лобковим симфізом.

При вертикальному положенні тіла людини площина верхнього отвору таза нахилена вперед і вниз, утворюючи з горизонтальною площиною кут 45−50° - нахил таза (inclinatio pelvis). Величина нахилу таза кожної людини змінюється з віком, а також залежить від положення тіла. Так, у ранньому дитинстві кут нахилу таза дорівнює 50−60°, у 11-річних дітей — 40°, з віком кут нахилу таза зменшується. При сидінні цей кут значно зменшується і площина входу в малий таз розташована майже горизонтально, у вертикальному положенні кут нахилу таза збільшується максимально.

Таз дорослої людини має чіткі статеві ознаки і відмінності (див. табл. 28 і рис. 112). Жіночий таз відносно більший за чоловічий, бо це обумовлено дітородною функцією жінки. У жінок таз ширший і коротший, бо крила клубових кісток більш нахилені, усі його розміри більші, ніж у чоловіків. Кістки жіночого таза тонші, крижова кістка ширша і сплощена, мис виражений менше, ніж у чоловіків, тому верхній отвір жіночого таза майже круглий. Крижова кістка у чоловіків вужча і більш увігнута, а мис значно висунутий вперед. Підлобковий кут, що утворений нижніми гілками лобкових кісток, у чоловіків гострий, приблизно 50−60°, а у жінок він значно більший — 75−100°. Лобковий симфіз також має виражені статеві ознаки (див. табл. 28; рис. 112). У жінок симфіз коротший, міжлобковий диск товстіший, чим у чоловіків. У жінок можливі невеликі рухи в лобковому симфізі під час пологів, у чоловіків рухи у симфізі відсутні.

Відстань між сідничими горбами і крилами клубових кісток у жінок значно більша, ніж у чоловіків. Так, відстань між обома верхніми передніми клубовими остями у дорослих жінок дорівнює 25−27 см. у чоловіків — 21 -23 см. Нижній отвір жіночого таза ширший, він має форму поперечного овалу, а у чоловіків — поздовжнього овала. Кут нахилу таза у жінок (55−60°), у чоловіків (50−55°).

Велике значення в акушерській практиці мають розміри входу в малий таз і виходу з нього. Знання цих розмірів необхідне для прогнозування і планування тактики проведення пологів.

Для визначення розмірів жіночого таза акушери використовують тазомір, за допомогою якого вимірюють зовнішні розміри таза між певними анатомічними структурами. Потім за відповідною методикою визначають внутрішні розміри малого таза.

Усі передньозадні розміри таза називаються кон’югатами. А поперечні і косі - діаметрами.

Розрізняють розміри великого і малого таза Визначають такі поперечні розміри великого жіночого таза:

• — міжостьова відстань (distantia interspinosa), відстань між передніми верхніми остями клубових кісток, дорівнює 25−27 см;
• — міжгребенева відстань (distantia intercristalis), найбільша відстань між обома клубовими гребенями, дорівнює 28−30 см;
• — міжвертлюгова відстань (distantia intertrochanterica), відстань між великими вертлюгами стегнових кісток, дорівнює 30−32 см.

У малому тазі визначають: розміри входу у матий таз, тобто верхнього отвору таза; розміри порожнини малого таза; розміри виходу з матого таза тобто нижнього отвору таза.

У малому тазі виділяють такі передньо-задні розміри — кон’югати:

• — анатомічна кон’югата (conjugata anatomica), відстань між мисом та верхнім краєм лобкового симфізу, дорівнює приблизно 11−11,5 см;
• — справжня кон 'югата або гінекологічна кон’югата (conjugata vera; conjugata gynecologiaca), відстань між мисом і найбільш виступаючою частиною лобкового симфізу, дорівнює 10,5−11 см.

Рис. 112. Жіночий таз. Лінійні розміри великого і малого таза. А — вигляд зверху, Б — стріловий серединний розпил, вигляд зсередини (з боку тазової порожнини). Пунктирна лінія позначає кут нахилу таза (60°)

Для визначення справжньої кон’югати газоміром вимірюють зовнішню кон’югату (conjugata externa) — відстань між верхнім краєм лобкового симфізу і остистим відростком V поперекового хребця, що дорівнює приблизно 20−21 см. Від цієї цифри віднімають 10 см (товщина стінок малого таза) і отримують розмір справжньої кон’югати. Розмір справжньої кон’югати повинен бути дещо більшим за розмір головки плода, тоді пологи пройдуть успішно. Цей показник дуже важливий при виборі акушером такгики проведення пологів;

• — діагональна кон’югата (conjugata diagonalis), відстань між мисом і нижнім краєм лобкового симфізу, дорівнює 12,5−13 см;
• — серединна кон’югата (conjugata mediana), відстань від середини лобкового симфізу до місця з'єднання тіл II і III крижових хребців, дорівнює 12−12,5 см; сідничий газомір перебудова клубовий
• — пряма кон’югата (conjugata recta) — поздовжній розмір виходу з малого таза, відстань між верхівкою куприка і нижнім краєм лобкового симфізу, дорівнює 9−11 см (бо куприк може відхилятися назад).

Якщо з'єднати середини усіх кон’югат малого таза, то отримаєм криву лінію, вигнуту назад, яка називається тазовою віспо (axis pelvis).

У верхньому отворі визначають: поперечний діаметр (diameter transversa) — найбільшу відстань між межовими лініями, яка дорівнює 13−15 см і косий діаметр (diameter obliqua) — відстань між клубово-лобковим підвищенням з одного боку і крижово-клубовим суглобом з протилежного боку, яка дорівнює 12−12,5 см.

Для визначення поперечного діаметра входу в малин таз необхідно поділити навпіл розмір міжгребеневої відстані або відняти від неї 14−15 см.

Поперечний діаметр виходу малого таза вимірюють між внутрішніми краями сідничих горбів, він дорівнює 10,5−11 см.

Таз немовлят значно відрізняється за конструкцією від таза дорослої людини, він має лійкоподібну форму, а його передньо-задні розміри більші за поперечні. Мис крижової кістки майже не виражений, верхній отвір малого таза має заокруглену форму. Клубові кістки розташовані більш вертикально. Крижова кістка немовлят відносно ширша і займає приблизно 30% окружності таза (у дорослої людини приблизно 26%), але коротша. Деякі статеві відмінності таза вже виражені у немовлят. Так, у хлопчиків, у порівнянні з дівчатками, кульшові кістки масивніші, крила клубових кісток майже вертикальні, крижова кістка ширша, підлобковий кут гостріший. Вхід у порожнину малого таза у хлопчиків має заокруглену трикутну форму, у дівчаток — овальну, підлобковий кут у хлопчиків дорівнює 66−67°, а у дівчаток 77−78°. Після народження дитини форма і величина таза з віком поступово змінюються. Відстань між сідничими горбами зростає, затульні отвори збільшуються і розташовуються косо, малий таз набуває циліндричної форми. Упродовж перших 3-х років життя кульшова кістка значно потовщується і формуються краї кульшових западин, головка стегнової кістки глибше заходить у порожнину кульшового суглоба, коловий пояс зміщується у бік шийки стегнової кістки. У 8−10-річних дітей починають виявлятися статеві ознаки таза, особливо швидко росте таз у дітей в препубертатному періоді.

Протягом життя людини відбувається структурна перебудова таза. У похилому і старечому віці таз нахилений назад, крила клубових кісток також більш нахилені, усі кістки таза стають тоншими.