Облік необоротних та оборотних активів

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство має певне майно, що належить йому на правах власності. Всі види такого майна в сукупності є активами підприємства.

В залежності від характеру участі в господарському процесі та швидкості обігу всі активи підприємства поділяються на оборотні та необоротні.

Необоротні активи багатократно беруть участь в процесі діяльності підприємства.

Відповідно до П (С)БО 2 «Баланс» необоротні активи — всі активи, що не є оборотними. Оборотні активи — грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені в використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу [10, ст. 17].

Необоротні активи представляють собою сукупність майнових цінностей підприємства, що багатократно беруть участь в процесі його господарської діяльності та переносять на витрати обігу свою використану вартість частинами.

Склад необоротних активів у бухгалтерському обліку включає:

• — основні засоби;
• — довгострокові біологічні активи;
• — інші необоротні матеріальні активи;
• — нематеріальні активи;
• — довготермінові фінансові інвестиції;
• — довготермінову дебіторську заборгованість;
• — відстрочені податкові активи;
• — гудвіл.

Облік необоротних активів в Україні ведеться відповідно до чинного законодавства, а саме законів, інструкцій, положень, плану рахунків, національних та міжнародних стандартів обліку [11].

Розглянемо особливості бухгалтерського обліку основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів, що складають головну частину засобів праці в малому бізнесі.

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р., (із змінами і доповненнями).

Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більш за один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) [12, розділ 2.2.2].

Для обліку основних засобів Планом рахунків передбачені рахунки: № 10 «Основні засоби» і № 13 «Знос необоротних активів». Виділений рахунок № 11 «Інші необоротні активи», сальдо якого разом з сальдо рахунка № 10 «Основні засоби» відображаються в балансі загальною сумою за статтею «Основні засоби» .

За дебетом рахунка 10 «Основні засоби» відображають: надходження придбаних, створених, безоплатно одержаних основних засобів на баланс підприємства, що обліковуються за первинною вартістю; суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигід (за винятком витрат на ремонт, що згідно з П© БО 16 «Витрати» відносять на рахунки витрат); суму дооцінки вартості об'єкта основних засобів. За кредитом рахунка 10 «Основні засоби» відображають: вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності їх критеріям визнання активом; часткову ліквідацію об'єкта основних засобів; суму уцінки об'єктів основних засобів [14, розділ 8.1.3].

Синтетичний облік основних засобів на ПП «ім. Калашника» ведеться у програмі «1С Підприємство» (в додатках Т.1 та Т.2 представлено оборотно-сальдову відомість по рахунку 10).

Аналітичний облік основних засобів здійснюється з використанням інвентарних карток з обліку основних засобів, окремо щодо кожного об'єкта.

Інформація про основні засоби розкривається в розділі активу балансу «Необоротні активи» Форми 1 «Баланс». У Формі 4 «Звіт про власний капітал» (Додатки З.1 — З.3) наводиться інформація про дооцінку і уцінку основних засобів. У Формі 5 «Примітки до річної фінансової звітності» (Додатки К.1 — К.3) в окремому розділі ІІ в розрізі субрахунків наводиться інформація про наявність та рух основних засобів, а також їх знос [13, ст. 17].

Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство отримуватиме в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цього об'єкта, та його вартість може бути достовірно визначена.

Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, які не відображені у складі об'єктів обліку на рахунку 10 «Основні засоби» .

За дебетом рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» відображаються надходження придбаних, створених, безоплатно одержаних інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, пов’язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку 11 відображаються вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активу, а також у разі часткової ліквідації об'єкта та сума їх уцінки.

Рахунок 11 має сім субрахунків:

• — 111 «Бібліотечні фонди» ;
• — 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» ;
• — 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди» ;
• — 114 «Природні ресурси» ;
• — 115 «Інвентарна тара» ;
• — 116 «Предмети прокату» ;
• — 117 «Інші необоротні матеріальні активи» [15, розділ 6.8].

Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта цих активів.

Нематеріальні активи обліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи». Рахунок 12 — активний, за дебетом якого відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів та сума їх дооцінки, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» має шість субрахунків:

• — 121 «Права користування природними ресурсами» ;
• — 122 «Права користування майном» ;
• — 123 «Права на комерційні позначення» ;
• — 124 «Права на об'єкти промислової власності» ;
• — 125 «Авторське право та суміжні з ним права» ;
• — 127 «Інші нематеріальні активи» [15, розділ 6.15].

В Балансі відображається вартість об'єктів нематеріальних активів в першому розділі в рядках: залишкова вартість, первісна вартість, накопичена амортизація, а також у Примітках до річної фінансової звітності.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться за видами та окремими інвентарними одиницями у цілих гривнях (без копійок). Копійки, якщо вони є, списують у витрати виробництва при оприбуткуванні нематеріальних активів. Для аналітичного обліку використовують інвентарні картки або спеціальну книгу. Аналітичний облік гудвілу і негативного гудвілу ведеться за об'єктами придбання [15, розділ 6.15].

Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів на Підприємстві здійснюється у програмі «1С Підприємство».

Нарахування амортизації нематеріальних активів відповідно до П (С)БО 8 «Нематеріальні активи» здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

У П (С)БО 8 «Нематеріальні активи» визначено, що нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням [15, розділ 6.15].

Необоротні активи під дією різних факторів можуть втрачати свої властивості, тому на підприємстві ведеться обліку зносу (амортизації) необоротних активів на рахунку 13 (Додаток 10). Амортизація — систематичний розподіл вартості, що амортизується необоротних активів протягом строку їх корисного використання.

Об'єктом для нарахування зносу є первісна (відновлювальна) вартість необоротних активів.

Рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротниx активів» призначено для узагальнення інформaції про нараховану амортизацію тa індексацію зносу (накопиченої амортизації) необоротниx матеріальних і нематеріальних активів, щo підлягають амортизації.

Рахунок 13 має такі субраxунки:

• 131 «Знос основних засобiв»
• 132 «Знос інших необоротних матеріальниx активів»
• 133 «Накопиченa амортизація нематеріальних активів»
• 134 «Накопичeна амортизація довгострокових біологічних активiв»
• 135 «Знос інвестиційної нерухомості»

Зa кредитом рахунку 13 відображається нарахування амортизації та індeксації зносу (накопиченої амортизації) необоротних aктивів, за дебетом — зменшення cуми зносу (накопиченої амортизації).

Аналітичний облік зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів [16, розділ 23].

Інформація про бухгалтерський облік виробничих запасів і її розкриття у фінансовій звітності регулюється такими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, як П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П (С)БО 2 «Баланс» та іншими.

Запаси — це активи, які утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством [14, розділ 7.2 — 7.4].

Для синтетичного обліку запасів призначено 2-й клас Плану рахунків «Запаси», а для виробничих запасів рахунки.

20 «Виробничі запаси» та 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» [14, розділ 7.2 — 7.4].

Рахунок 20 «Виробничі запаси» призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина і матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробницт…

Рахунок 71 «Інший операційний дохід» має такі субрахунки:

• 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю»
• — 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти»;
• — 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»;
• — 713 «Дохід від операційної оренди активів»;
• — 714 «Дохід від операційної курсової різниці»;
• — 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки»;
• — 716 «Відшкодування раніше списаних активів»;
• — 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»;
• — 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів»;
• — 719 «Інші доходи від операційної діяльності» [23].

Для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, які здійснені в асоційовані, дочірні або спільні підприємства та облік яких ведеться за методом участі в капіталі, призначено рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі» .

Рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі» має такі субрахунки:

• 721 «Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства» ;
• 722 «Дохід від спільної діяльності» ;
• 723 «Дохід від інвестицій в дочірні підприємства» .

За кредитом рахунку відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати» .

Для обліку доходів, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, які не обліковуються на 72 рахунку призначено рахунок 73 «Інші фінансові доходи» [23].

Рахунок 73 «Інші фінансові доходи» має такі субрахунки:

• 731 «Дивіденди одержані» ;
• 732 «Відсотки одержані» ;
• 733 «Інші доходи від фінансових операцій» .

За кредитом рахунку відображається визнана сума доходу, за дебетом — списання кредитового обороту на рахунок 79 «Фінансові результати» .

Для обліку доходів, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства, призначено рахунок 74 «Інші доходи» [23].

За кредитом рахунку 74 «Інші доходи» відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — належна сума непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати» .

Рахунок 74 «Інші доходи» має такі субрахунки:

• 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій» ;
• 742 «Дохід від реалізації необоротних активів» ;
• 743 «Дохід від реалізації майнових комплексів» ;
• 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» ;
• 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів» ;
• 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» .

Для відображення доходів, які виникли внаслідок надзвичайних подій застосовується рахунок 75 «Надзвичайні доходи». Рахунок 75 «Надзвичайні доходи» має такі субрахунки:

• 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій» ;
• 752 «Інші надзвичайні доходи» .

За кредитом рахунку відображається визнана сума відшкодування, зокрема від страхових організацій, втрат від надзвичайних подій, за дебетом — списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати» [23].

Витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Із зменшенням активів виникають такі витрати: списання матеріалів на виробництво продукції, для ремонту основних засобів, на адміністративні цілі; нарахування амортизації; списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними; втрати від знецінення запасів; нестачі запасів, (сировини, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів); нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не може бути сплачена; благодійні внески; належні до сплати або сплачені штрафи, пені, неустойки.

До витрат, що збільшують зобов’язання належать такі нарахування: заробітна плата робітників підприємства, які перебувають з ним в трудових відносинах; податків, зборів, обов’язкових платежів; відрахування на обов’язкове і добровільне страхування; орендної плати, комунальних послуг, витрат зв’язку, послуг з реклами; послуг сторонніх організацій (юридичних, аудиторських, консультаційних, медичних).

До витрат, що збільшують зобов’язання належать такі нарахування:

• — заробітна плата робітників підприємства, які перебувають з ним в трудових відносинах;
• — податків, зборів, обов’язкових платежів;
• — відрахування на обов’язкове і добровільне страхування;
• — орендної плати, комунальних послуг, витрат зв’язку, послуг з реклами;
• — послуг сторонніх організацій (юридичних, аудиторських, консультаційних, медичних).

Витрати, пов’язані зі здійсненням операційної діяльності (операційні витрати), включають: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут, загальновиробничі витрати [6].

Загальновиробничі витрати відображаються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». За дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» збираються витрати, списані з кредиту рахунків обліку виробничих запасів, розрахунків з оплати праці тощо. Витрати, зібрані на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», в кінці звітного періоду розподіляються і списуються в дебет рахунку 23 «Виробництво» .

Загалом до загальновиробничих (накладних) витрат належить:

• — витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць та інше);
• — амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;
• — амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;
• — витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
• — витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, підвищення якості продукції;
• — витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інші утримання виробничих приміщень;
• — витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничому персоналу, відрахування на соціальні заходи);
• — витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції;
• — витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища;
• — інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв та інше).

Адміністративними є витрати, пов’язані з обслуговуванням виробництва й управлінням ним у масштабі всього підприємства [22].

На рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

За дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати» (Додаток Щ.1).

Аналітичний облік ведеться за статтями витрат.

Витрати на збут включають наступні витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг) :

витрати матеріалів для пакування готової продукції на складах, витрати на ремонт тари;

витрати на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, які забезпечують збут;

витрати на транспортування, перевалку та страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг [25].

Облік витрат, пов’язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг, ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут» (Додаток Щ.2).

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати» .

Аналітичний облік витрат на збут ведеться у відомостях в розрізі статей витрат та за економічними елементами.

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризується показником прибутку або збитку. Від розміру отриманого прибутку залежать формування власного капіталу, виконання зобов’язань перед бюджетом, фінансування інвестицій, а також платоспроможність підприємства.

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства призначено рахунок 79 «Фінансові результати» (Додаток 18).

За кредитом рахунку 79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».