Теоретичні основи обліку запасів

Огляд літературних джерел

Основною ланкою народного господарства є запаси, тому багато людей вивчали, вивчають та будуть вивчати їх роль у виробництві.

Зокрема, Азаренкова Г. М., Журавель Т. М., Михайленко Р. М. написали: виробничі запаси включають сировину, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб [1. с.164].

У підручнику за редакцією професора Ф. Ф. Бутинця сказано: виробничі запаси — придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві [2 с.249].

Гриньова В.М., Коюда В. О доводять нам, що виробничі запаси розглядаються як предмети праці. Предмети праці - це те, на що спрямована праця людини, і становить матеріальну основу створюваного продукту. До предметів праці належать продукти, які є первинними і такими, що з’явились внаслідок переробки. [3. с.169].

Завгородній В.П.висловив свою думку так: виробничі запаси — сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб [4. с.262].

В Отрошка О. В. виробничі запаси — це сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб [5 с.137].

У книзі «Організація бухгалтерського обліку» Ф. Ф. Бутинця, О.В.Олійника, М. М. Шигун, С. М. Шулепова написано, що виробничі запаси — це придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають переробці на підприємстві.

До них відносяться: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали [6 с.303].

Манів З.О., Луцький І.М. висловились: виробничі запаси — сировина та матеріали, що утримуються підприємством для подальшої обробки з метою виробництва продукції, надання послуг та виконання робіт [7 с. 101].

Як видно з наведених визначень, автори по різному підходять до визначення виробничих запасів. (Додаток 1).

Проте в усіх визначеннях зустрічається визначення матеріальної основи виробничих запасів — «матеріальні запаси», «актив», «матеріальні цінності», «сировина, матеріали…», джерела появи — придбані або самостійно виготовлені, їх призначення — «подальшої переробки на підприємстві».

При цьому в економічній літературі поняття «виробничі запаси» трактується як предмети праці, на що спрямована праця людини і становлять матеріальну основу створюваного продукту.

В підручниках з бухгалтерського поняття «виробничі запаси» розглядається як матеріальні запаси або матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що для визначення терміну «виробничі запаси» використовуються основні і неосновні ознаки.

До основних ознак слід віднести назву, матеріальну основу, джерело появи та мету зберігання.

До неосновних ознак, які, на наш погляд, недоцільно подавати у визначенні терміну «виробничі запаси», можна віднести перелік їх складових, стадії руху виробничих запасів та належність до оборотних засобів.