Синтетичний облік заробітної плати

Витрати на оплату праці є одним з елементів виробничих витрат і нарівні з іншими елементами витрат розглядаються в П (С)БО № 16 [13].

Залишки заборгованості працівникам по оплаті праці згідно ПСБУ № 2 «Баланс» [21] відбиваються в статті «Поточні зобов’язання по розрахунках з оплаті праці» по рядку 580 на дату складання балансу підприємства. Поточні зобов’язання — це зобов’язання підприємства, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства чи повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Відповідно до вимог П (С)БО № 2 [19] зобов’язання відображуються в балансі, якщо його оцінка може бути вірогідно визначена й існує імовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Відповідно до П (С)БО № 16 витрати (у тому числі і на оплату праці) відбиваються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів чи збільшенням зобов’язань.

На підставі пункту 6 П (С)БО № 16 витрати звітного періоду визнаються, якщо вони збільшують зобов’язання, що зменшують власний капітал чи приводять до зменшення активів. Нарахована сума заробітної плати відповідає такій умові стандарту, оскільки вона збільшує суму зобов’язань, що зменшує власний капітал. Власний капітал у балансі підприємства дорівнює сумі активів балансу за винятком зобов’язань. Отже, при збільшенні зобов’язань зменшується власний капітал.

Крім того, для визнання витрат на оплату праці витратами звітного періоду необхідно, щоб ці витрати могли бути вірогідно оцінені. Вірогідність оцінки оплати праці досягається її нарахуванням відповідно до затверджених норм виробітку і розцінкам, посадовим місячним окладам при фактично відпрацьованому часі, а так само прийнятим положенням про преміювання й іншим нормам, що визначають розмір нарахувань оплати праці працівникам за роботу і за невідпрацьований час відповідно до чинного законодавства.

Економічний елемент «Витрати на оплату праці» відповідає й іншим умовам розділу «Визнання витрат» П (С)БО № 16.

У виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) оплата праці включається в складі як прямих витрат, так і загальновиробничих витрат.

До складу елемента «Витрати на оплату праці» включається заробітна плата по окладах і тарифам, премії і заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток і іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці (п. 23 П (С)БО № 16). Об'єктом обліку витрат є продукція, роботи, послуги, види діяльності підприємства, що вимагають визначення зв’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. Істотною зміною порядку віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції є те, що відповідно до умов пункту 11 П (С)БО № 16 у перелік витрат, що включаються у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг), не включені загальногосподарські витрати, у тому числі і витрати на оплату праці, віднесені до складу загальногосподарських витрат, наприклад, витрати на оплату праці управлінського персоналу підприємства.

У первісну вартість запасів, придбаних за плату, включаються витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи й інші витрати, безпосередньо зв’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Отже, до них відносяться прямі витрати на оплату праці, нараховану за виконання робіт, зв’язаних із придбанням запасів, що необхідно враховувати, оцінюючи придбані товарно-матеріальні цінності при їхньому оприбуткуванні.

У плані рахунків для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом (як облікового, так і не облікового складу підприємства) по оплаті праці, а також розрахунках за недодержану персоналом у встановлений термін суму по оплаті праці (розрахунки з депонентами) передбачений балансовий рахунок 66 «Розрахунки по оплаті праці», що має два субрахунки [22]:

• 661 «Розрахунки по заробітній платі» ;
• 662 «Розрахунки з депонентами» .

По кредиту рахунка 66 відбиваються нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії, виплати по тимчасовій непрацездатності, матеріальна допомога, суми індексації заробітної плати в зв’язку з інфляцією, суми компенсації втрати працівниками частини заробітної плати в зв’язку з порушенням термінів її виплати й інших нарахувань, що є доходом працівника (дивіденди, доход від розподілу прибутку, вартість оплаченого підприємством проїзду і т.п.), по дебету — виплата заробітної плати, премій, виплат, матеріальної допомоги, а також суми утриманих податків, платежів по виконавчих листах, вартість отриманих у рахунок оплати праці матеріалів, продукції, товарів і інші утримання з нарахованих сум оплати праці персоналу. Нараховані, але не отримані персоналом підприємства у встановлений термін суми по оплаті праці відбиваються по дебету субрахунку 661 і кредиту субрахунку 662. Основні проводки з обліку заробітної плати відображені у таблиці 2.4.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться по кожному працівнику, видам виплат і утримань.

Таблиця 2.4 — Кореспонденція рахунків з обліку заробітної плати.

Більшість операцій, що відбиваються в бухгалтерському обліку по кредиту рахунка 66 ''Розрахунки по оплаті праці'' - це операції по нарахуванню заробітної плати. Такі операції, як правило, приводять до збільшення зобов’язань підприємства і, отже, класифікуються як витрати. Але оскільки цей вид витрат використовується у всіляких напрямках, у бухгалтерському обліку він також відбивається по різному. Собівартість продукції складається з виробничої собівартості реалізованої протягом звітного періоду продукції, нерозподілених загальновиробничих витрат і наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції серед іншого відносяться і прямі витрати на оплату праці, до складу яких включаються заробітна плата й інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, що може бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. У бухгалтерському обліку для акумулювання прямих витрат на оплату праці призначений рахунок 23 ''Виробництво''. Оплата праці керування цехами, ділянками і т.д. відноситься до витрат на керування виробництвом і включається до складу загальновиробничих витрат, для відображення яких у бухгалтерському обліку призначений рахунок 91 ''Загальновиробничі витрати''. До загальновиробничих витрат відносяться також витрати на оплату праці працівників, що удосконалюють технології й організацію виробництва.