Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Планування та організація технічного сервісу за машино-тракторним парком сільськогосподарського підприємства

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Вентиляція відділень може бути природною і механічною. Природна вентиляція застосовується в приміщеннях, для яких за існуючими нормами кратність обміну повітря (число, показує скільки разів повинен відбутися обмін повітря у відділеннях за одну годину) —. Це ті приміщення, в яких шкідливі гази не виділяються і на одного робітника припадає понад 50 м³ повітря. У таких приміщеннях досить мати… Читати ще >

Планування та організація технічного сервісу за машино-тракторним парком сільськогосподарського підприємства (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Вступ Головне завдання сільського господарства полягає в тому, щоб забезпечити подальше зростання і більшу сталість сільськогосподарського виробництва, всемірне підвищення ефективності землеробства і тваринництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості в сировині, створення необхідних державних резервів сільськогосподарської продукції.

Ручна праця має бути відсутня не тільки під час виконання основних операцій, але й допоміжних. Головна мета комплексної механізації - зниження затрат праці на виробництво одиниці продукції.

Розв’язання таких складних завдань поставлених перед землеробами вимагає чіткого використання робочого часу, відсутності простоїв, взаємозамінності механізаторів, щоб на кожному робочому місці був справжній господар, який чесно і повністю відповідав би за виконання всіх завдань, за збереження й економію ресурсів під час виконання кожної технологічної операції.

Зарубіжний досвід у галузі технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки та відповідні досягнення вітчизняних й інших структур вказують на шляхи розвитку ремонтно-обслуговуючої бази, тобто про технічний сервіс у широкому розумінні.

Треба зауважити, що досвід розвинутих країн у цих питаннях досить різноманітний, але принципово загальним є саме системний підхід. Система складається з таких підсистем:

1 виробництво сільськогосподарської техніки;

2. технічний сервіс;

3. користувач сільськогосподарською технікою.

Место для формулы. Технічний сервіс, як підсистема, включає в себе багато структурних елементів: підприємства з технічного обслуговування і ремонту машин і обладнання, виробництво по відновленню деталей, служби забезпечення запасними частинами і матеріалами, інформаційна і рекламні служби, організація з підготовки кадрів тощо. Ефективне функціонування такої підсистеми забезпечує можливість безперебійної і економічної експлуатації сільськогосподарської техніки та обладнання.

З цією метою утворено концерн «Украгротехсервіс», який забезпечує сільськогосподарські підприємства деякою технікою та обладнанням для ремонтних підприємств. Ремонтні підприємства областей утворюють об'єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства (обласні агротехнічні об'єднання). Ремонтно-технічні підприємства (РТП) набувають самостійності, налагоджують зв’язки із заводами — виготовниками, виконуючи функцію дилерів. Утворюються приватні, акціонерні підприємства по обслуговуванню і ремонту сільськогосподарської техніки різні за видом, обсягом та складністю виконуваних робіт.

1. Характеристика бази технічного обслуговування МТП СФГ «Никоненко», директором якого є Никоненко В. О Господарство розташоване в селі Вовчанські Хутори. Це господарство спеціалізується на виробництві зернових і технічних культур. Площа всіх угідь 1700га. Відстань до районного центру 6 км., а дообласного 78 км. Центри технічного сервісу у районі знаходяться навідстані 7 км., а до обласного центру 90 км. Пункт реалізації продукції, знаходиться на відстанідо 18 км. Господарство розташоване в Північно-східнійчастині України, влісостеповій зоні.Дороги на території господарства, з асфальтним покриттям, протяжність яких, приблизно 400 м. В господарстві майже повністю оновлено МТП, всі машини знаходяться в гаражах або під навісом, вузли і деталі у спеціально відведеному місці.

Характеристика тракторного парку сільськогосподарського підприємства

Назва машини

Марка

Рік випуску

Кількість машин

Зернозбиральні комбайни

Klass tucan

Akross

Вектор

Лан

Трактори

Djohn Dire

Белорус-920

ХТЗ-150К-09

Автомобілі

КАМаз-5320

КАМаз-5511

ГАЗ-53

Бурячні комбайни

КС-6

Грунтообробна техніка

УДА-4.5−20

КПС-8

БДП-7КС

Всього:

2. Організаційна частина Технічне обслуговування (ТО) — це комплекс робіт щодо підтримання робото здатності машин при їх використанні, зберіганні і транспортуванні. Такі роботи (об-катні, мийні, контрольно-діагностичні, регулювальні, мастильні тощо) є планово-запобіжними і виконуються обов’язково протягом усього періоду експлуатації машини. Для тракторів і сільсько господарських машин ГОСТ 20 793–86 встановлює види ТО і їхню періодичність:

§ ЩТО — проводиться на місці стоянки трактора або машини (проводить тракторист-машиніст).Воно проводиться через кожні 10 год роботи (абощозмінно);

§ ТО-1 проводиться на ПТО бригади проводить механізатор та майстер наладчик.

§ ТО-2 ТО-3 виконуються на центральному технічному пункті ТО (ТО- 2 проводить механізатор та майстер наладчик, ТО-3 майстер наладчик та майстер діагност).

Періодичність ТО-1, ТО-2 і ТО-3 тракторів відповідно через 60, 240 і 960 мотогодин; ТО-1 і ТО-2 комбайнів — через 60 і 240 мотогодин; ТО-1 і ТО-2 автомобілів — через 2500 і 10 000 км пробігу.

Допускається відхилення фактичної періодичності відлімітованої на 5… 10%. Крім указаних, для тракторів проводиться сезонне (літнє і зимове) обслуговування і для всіх машин — обслуговування перед уведеннямїх в експлуатацію (ТО-Е).

Для забезпечення функціонування системи технічного обслуговування в господарстві повинна бути створена відповідна база, інженерний комплекс, до складу якого входить: центральна ремонтна майстерня, типовий пункт Т.О. с мийкою, пункт заправки, місце для зберігання техніки з твердим покриття, складські приміщення для зберігання запасних частин, автогараж з НТО автомобілів.

Невід'ємною складовою належної організації технічного сервісу є вибір прогресивних і економічно обгрунтованих форм обслуговування автотракторної і сільськогосподарської техніки.

Технічне обслуговування тракторів і машин конкретних марок необхідно здійснювати відповідно до інструкцій з експлуатації та нормативно-технічної документації, а проведення сезонних технічних обслуговувань (весна-літо), (осінь-зима) необхідно поєднувати з проведенням чергових періодичних операцій технічного обслуговування.

Перевіряти параметри технічного стану складових частин трактора, або машини конкретної марки потрібно із застосуванням контрольнодіагностичного обладнання.

Технічне обслуговування тракторів, автомобілів та сільськогосподарських машин виконується силами і засобами сільськогосподарських підприємств, а за окремими марками машин і тракторів сервісними центрами технічного сервісу.

2.1 Структура та організаційна система технічного сервісу за машинами Під технічним обслуговування в період експлуатації розуміють комплекс операцій, спрямованих на підтримання працездатність та справності машини при використанні за призначенням, зберіганні і транспортуванні.

Працездатність — це стан машини при якому вона здатна виконувати виробничі функції відповідно до вимог Структура та організаційна система технічного сервісу містить ряд основних положень:

• загальні положення управління якістю продукції;

• управління якістю сільськогосподарської техніки при виготовленні;

• теоретичні і концептуальні положення управління якістю технічного сервісу сільськогосподарської техніки при поставці;

• нормативно-технічна документація й методи оцінки якості сільськогосподарської техніки;

• методи і засоби оцінки якості повнокомплектних машин;

• матеріально-технічне забезпечення технічного сервісу;

• правове забезпечення якості техніки, тощо.

Організаційна система технічного сервісу машин в період їх експлуатації складається із таких функціональних підсистем:

• матеріально-технічної;

• постачальницької;

• технологічної;

• контролю якості.

Однією з найбільш вагомих в структурі технічного сервісу є «операція технічного обслуговування», під якою розуміють закінчене технічне обслуговування складової частини машини, яке виконується на одному робочому місці працівником відповідної кваліфікації.

До операцій кожного виду ТО входять: миття, контроль, очищення, мащення, регулювання, контроль різьбових з'єднань на заданий момент затягування, заміна окремих частин (наприклад, фільтрувальних елементів), тощо.

2.2.1 Розрахунок кількості ремонту і ТО тракторів Кількість ремонтів і ТО тракторів орієнтовано можна визначити для всіх машин однієї марки, не враховуючи останнього ремонту кожної машини та напрацювання від останнього капітального ремонту.

Розрахунок виконують за формулами:

де — кількість капітальних і поточних ремонтів, ТО-3, ТО-2, ТО-1 та сезонних ТО;

Нрпланове річне навантаження на один трактор даної марки, літрів витраченого палива; nкількість тракторів даної марки;

— напрацювання до капітального і поточного ремонтів, ТО-3, ТО-2, ТО-1, літрів витраченого палива.

Розраховуємо кількість ремонтів і ТО для трактора К-701

приймаємо

приймаємо

приймаємо

приймаємо

приймаємо

приймаємо

Розрахунки кількості ТО і ремонтів для інших тракторів проводимо аналогічно, дані записуємо в таблицю.

Таблиця 2.2.1 Дані для розрахунків та розрахована кількість ТО і ремонтів за тракторами

Марка трактора

Кількість, шт.

Планове річне навантаження в кг витраченого палива

Дані для розрахунків

Розрахована кількість

Мк

Мп

М3

М2

М1

Nп

N3

N2

N1

К-701

Т-150

Т-150К

ДТ-75М

Т-70С

МТЗ-80

ЮМЗ-6К

Т-40А

Т-25А

Т-16М

Всього:

;

;

;

;

;

;

;

;

;

;

;

;

2.2.2 Розрахунок кількості ремонтів і ТО комбайнів За самохідними комбайнами розраховується кількість капітальних і поточних ремонтів, ТО-2 і ТО-1.

За причіпними комбайнами розраховується кількість тільки поточних ремонтів і періодичного ТО (ТО-1).

Розрахунок проводиться за формулами:

;

де — річна кількість капітальних ремонтів, поточних ремонтів, ТО-2 та ТО-1;

Нр — планове річне навантаження на один комбайн, га зібраної площі;

nкількість комбайнів даної марки;

— напрацювання комбайнадокапітального ремонту, поточного ремонту, ТО-2, ТО-1, га зібраної площі.

Розраховуємо кількість ремонтів і ТО для комбайна ДОН-1500

приймаємо

приймаємо

приймаємо

приймаємо

Розрахунок кількості ТО і ремонтів для інших комбайнів проводимо аналогічно, дані записуємо в таблицю.

Таблиця 2.2.3 Зведена відомість проведення ремонтів і ТО за комбайнами

Марка комбайна

Кількість, шт.

Планове річне навантаження, фіз. га

Дані для розрахунків

Розрахована кількість

Мк

Мп

М2

М1

Nп

N2

N1

Дон-1500

СК-5

Славутич

РКС-6

Е-281

КСКУ-6

КСК-100

Всього:

;

;

;

;

;

;

;

;

;

2.2.3 Розрахунок кількості ремонтів і ТО автомобілів За автомобілями виконується розрахунок кількості капітальних ремонтів, ТО-2, ТО-1 і сезонне ТО. Кількість поточних ремонтів не розраховується, а лише визначається трудомісткість їх виконання.

Розрахунок кількості ТО і ремонтів виконується за формулами:

де — кількість капітальних ремонтів, ТО-2, ТО-1 і сезонних ТО;

n — кількість автомобілів даної марки;

— відповідно напрацювання до капітального ремонту, ТО-2 і ТО-1, км пробігу.

Розраховуємо кількості ремонтів і ТО для автомобіля КАМАЗ-5320

приймаємо

приймаємо

приймаємо

приймаємо

Розрахунок кількості ТО і ремонтів для інших автомобілів проводимо аналогічно, дані записуємо в таблицю.

Таблиця 2.4 Зведена відомість проведення ремонтів і ТО за автомобілями

Марка автомобіля

Кількість, шт.

Планове річне наван-аження, км

Розрахована кількість

Мк

М2

М1

N2

N1

Камаз-5320

0,6

14,4

30,07

ГАЗ-53

1,08

ЗИЛ-130

1,28

27,2

85,72

Всього:

;

;

;

;

;

;

;

;

2.3 Визначення затрат праці на річний об'єм виконання ТО за складом машино-тракторного парку Для визначення затрат праці на річний об'єм виконання технічних обслуговувань за складом машино-тракторного парку (згідно вихідних даних для проектування), необхідно дані розрахунків кількості ТО за групами машин, що визначені в п. 2.2. використати для подальших розрахунків. Дані по кількості ТО за машинами та відповідні значення трудомісткості (люд.-год.) кожного виду ТО заносимо в форму таблиці 2.

Таблиця 2.5 Затрати праці (люд.-год.) на виконання ТО за складом МТП

Марка машини

Кількість

Трудомісткість, люд.-год.

Всього:

ТО-1

ТО-2

ТО-3

СО

ТО-1

ТО-2

ТО-3

СО

К-701

58,8

34,8

45,2

146,4

285,2

Т-150

80,5

35,6

46,5

34,8

197,4

Т-150К

81,2

444,2

ДТ-75М

66,6

103,5

445,1

Т-70С

16,1

13,8

27,2

71,1

МТЗ-8082

371,2

157,7

892,9

ЮМЗ- 6К

115,2

49,8

59,4

43,8

268,2

Т-40А

70,2

25,2

30,4

165,8

Т-25А

43,2

11,4

10,8

79,4

Т-16М

21,6

7,6

10,8

Всього:

2893,3

ДОН-1500

;

;

СК-5

;

;

Славутич

;

;

РКС-6

;

64,8

21,6

;

КСК-100

;

43,2

21,6

;

Е-281

;

32,4

14,4

;

КСКУ-6

;

21,6

7,2

;

Всього:

КАМАЗ-5320

;

;

ГАЗ-53

;

;

ЗИЛ-130

;

;

Всьго:

2.4 Обґрунтування структури ланок з проведення ТО за складом МТП Кількість ланок і їх склад визначаються конкретними умовами господарств.

Склад спеціалізованої ланки з проведення технічного обслуговування визначається значенням річної трудомісткості операцій технічного обслуговування за складом МТП, виконуваних на пункті технічного обслуговування (ПТО).

В таблиці 2.5 для зразка приведено склад ланок з виконання технічних обслуговувань.

Таблиця 2.6 Орієнтовний склад ланок для виконання ТО

Наявність тракторів в бригаді, шт.

Склад ланки

один майстер-налагоджувач

від 10 до 20

майстер-налагоджувач і один слюсар

від 20 до 30

майстер-налагоджувач і два слюсарі

від 30 до 40

майстер-налагоджувач і три слюсарі

У моєму господарстві СФГ «Никоненко» знаходиться 40 тракторів, значить підбираємо одного майстра — наладчика і три слюсаря .

2.5 Вибір технологічного обладнання, оснастки, приладів та інструментів для дільниці ТО і діагностування машин

Враховуємо економічну доцільність його застосування в майстернях загального призначення сільськогосподарських підприємств. Недопустима установка зайвого устаткування, а також дорогоцінного, яке мало використовується і може бути замінене більш простим пристосуванням. Для визначення потреби в технологічному устаткуванні уявляємо які технологічні процеси будуть виконуватись на проектованому робочому місці.

Основне технологічне устаткування дільниць (відділень) (верстати, стенди, мийні машини тощо) визначається розрахунком.

Розрахунок стендового обладнання для дільниці ТО і діагностування машин виконують за формулою:

де Sсткількість стендів, шт.;

і - коефіцієнт, який враховує повторні випробування (і = 1,05…1,10);

Фу — річний фонд часу устаткування, год.;

?с — коефіцієнт використання стендів (?с = 0,85…0,95).

Тр-Затрати праці (люд.-год.) на виконання ТО Виконуємо розрахунок стендового обладнання

приймаємо 2 стенд Получені дані заносимо в табл.2.7

Таблиця обладнання 2.7

Назва устаткування

Модель

Розміри

Площа

Кількість

Компресор

КИ-4942

3630×2400

0.96

Стенд для обкатки и випробовування двигунів

КІ136Б

1000×500

0,5

Бак для води

;

0.3м"

Стаціонарний пост мащення

03−4963

4000×1000

Установка для діагностування тракторів

КИ-4935

4000×200

8,0

Електрозаточувальний верстат

ЗМ-634

700×500

0,35

Кран — балка

ГОСТ 7890–67

3,2тс

Шафа для інструменту

1200×650

0,78

Слюсарний верстак

УРГ-1019−102

1200×800

0,96

Стелаж

ОРГ-1019−502

1400×500

0,7

Монтажний пересувний стіл

УРГ-1019−2021

1200×700

0,84

Стіл майстра-наладчика

;

1200×650

0,78

Установка для миття деталей

Ванна 2287

1200×1100

1,32

Всього:

21.93

Розрахунок площі дільниці

Розрахунок площі дільниці виконується за допомогою формули

Fд=Fобл*К+Fм*К1

Fдплоща дільниці

Fобл — сумарна площа обладнання К — коефіцієнт який враховує проходи між обладнанням

Fм — площа машини К1 — коефіцієнт який враховує проходи між машиною Виконуємо розрахунок площі дільниці

Fд=21,93· 4,5+16,7·1,5=123,8

Розмір відділення 14×9 приймаємо площу 126 м²

2.6.1 Виконання мийно-очисних, кріпильно-реглювальних, контрольнодіагностичних та змащувально-заправочнихробіт за тракторами

— В системі операцій ТО очистка та миття машин відіграють важливу роль тому, що ретельне їх виконання дає можливість швидко виявити місця поломок, підтікання технологічних рідин, відшарування фарби тощо. Зазначені роботи виконують на початку кожного виду технічного обслуговування.

Сільськогосподарську техніку експлуатують в різних кліматичних умовах. Поверхні тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин в результаті контакту з грунтом, рослинами, паливно-змащувальними матеріалами, добривами. У зв’язку з цим застосовують різні по складу, властивостям і призначенню ефективні миючі засоби. Так, по хімічному складу розрізняють синтетичні і кислі миючі засоби, органічні розчинники, розчиняючо — емульгуючі засоби. По физико-хімічних основах миючого засобу всі способи очищення і реалізовуючі їх мийні машини ділять на струменеві, заглибні і комбіновані. Найбільш поширений струменевий спосіб, при якому подача розчину доповнюється механічною дією струменя на забруднення. Цей спосіб реалізований в моніторних і струменевих мийних установках. Зовнішні частини машини і зняті агрегати миють холодною чи гарячою водою. Первинну мийку сільськогосподарських машин проводять на відкритих площадках з використанням звичайних шлангів і відцентрових насосів з тиском 0,5…1,2 МПа. Розібрані деталі і вузли на ремонтних підприємствах миють у спеціальних камерах водяними розчинами, попередньо підігрітими до температури 60…80 °С. Через неякісне виконання мийно-очисних операцій міжремонтній ресурс агрегатів може знижуватися до 30%. Очистку деталей від нагару і накипу виконують механічним, хімічним, хіміко-термічним і термічним способом. При механічній очистці, застосовують кравцювання — очистку поверхонь за допомогою металевих щіток, які обертаються від електро або пнемо приводу. Термічним способом видаляють нагар із випускного колектора двигунів нагріваючи у печі до температури 600−700 протягом 2−3 год з наступним охолодженням разом із піччю. В умовах спеціалізованого підприємства з ремонту двигунів застосовують хіміко-термічну обробку деталей у спец установках (типу ОМ-14 256) для очистки від нагару і накипу у розплавах натрієвих солей і лугу при температурі 400такою технологічною схемою: обробка у розплаві, промивання у проточній воді, травлення у кислотному розчині, промивання у гарячій воді.Для того, щоб не допустити забруднення навколишнього середовища, необхідно забезпечити утилізацію нафтопродуктів і нейтралізацію хімікатів. Ці завдання можуть бути вирішені запровадженням зворотного водопостачання із використанням електричних і хімічних способів очистки раніше використаних миючих розчинів.

— При виконанні технічних обслуговувань машин виникає потреба мати справу з такими найбільше поширеними видами з'єднань як роз'ємні та рухомі роз'ємні.

До роз'ємних з'єднань належать такі, які можуть бути розібрані у випадку необхідності без особливих зусиль і без пошкоджень деталей, що до них належать. До цієї групи належать різьбові, шпонкові, шліцеві, конусні з'єднання, а також окремі з'єднання з нерухомими посадками.

Одним із технологічних прийомів при виконанні технічних обслуговувань, що забезпечують вихідні або допустимі параметри технічного стану спряжень є регулювання.

Регулювання — це встановлення і вирівнювання взаємодії частин і випробування (вузла, системи, механізму) машини.

З метою забезпечення якості кріплення багато болтового з'єднання, затяжку кріпильних елементів необхідно виконувати в заданій послідовності. Недопустимо затягувати гайки підряд одну за другою, так як при цьому може виникнути нерівномірність затягування з'єднання площин дотику деталей, що може бути причиною пошкодження не тільки різьбових з'єднань, а приведе і до руйнування деталей, що поєднуються.

— Діагностика підтримує на високому рівні надійність машин, зменшує витрати запасних частин і матеріалів, знижує затрати праці на профілактику і ремонт, підвищує продуктивність машин і знижує собівартість виконання робіт. Діагностика є технологічним елементом профілактики і ремонту, основним методом виконання контрольних робіт. Специфічною властивістю, що відрізняє діагностику від звичайного визначення технічного стану є не підвищення точності цієї процедури, а насамперед виявлення прихованих несправностей без розбирання.

Пристосованість діагностики до профілактики й ремонту обумовлюється технологічним призначенням, глибиною визначення технічного стану і ступенем спеціалізації. Можлива первинна діагностика дає лише сортувальну інформацію типу «придатний» — «непридатний», необхідну в основному для організації потоків технічного обслуговування і поточних ремонтів. Технологічна діагностика дає відомості про конкретні несправності об'єктів, які необхідні безпосередньо для виконання його обслуговування.

— Вибір раціональної організації і засобів заправки машин нафтопродуктами залежить від напрямку виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства .При недбалому зберіганні і транспортуванні нафтопродуктів в них потрапляють механічні домішки і вода, які спричиняють передчасний вихід із роботи складових частин машини, порушують процес сумішоутворення і згоряння палива, зменшують потужність і паливну економічність роботи дизеля .Щоб запобігти зазначених наслідків, необхідно перевіряти якість ПММ за допомогою мобільних лабораторій, або шляхом зовнішнього огляду, фільтрування та відстою.

Заправку дизельним паливом двигунів необхідно виконувати після того, як паливо відстоялось не менше 48 годин.

2.6.2 Основні положення виконання кріпильно-регулювальних робіт При виконанні технічних обслуговувань машин виникає потреба мати справу з такими найбільше поширеними видами з'єднань як роз'ємні та рухомі роз'ємні.

До роз'ємних з'єднань належать такі, які можуть бути розібрані у випадку необхідності без особливих зусиль і без пошкоджень деталей, що до них належать. До цієї групи належать різьбові, шпонкові, шліцеві, конусні з'єднання, а також окремі з'єднання з нерухомими посадками.

Рухомі роз'ємні з'єднання здійснюються за допомогою рухомих посадок по циліндричних, конічних, сферичних, гвинтових і плоских поверхнях різними способами.

Одним із технологічних прийомів при виконанні технічних обслуговувань, що забезпечують вихідні або допустимі параметри технічного стану спряжень є регулювання.

Регулювання — це встановлення і вирівнювання взаємодії частин і випробування (вузла, системи, механізму) машини.

З метою забезпечення якості кріплення багато болтового з'єднання, затяжку кріпильних елементів необхідно виконувати в заданій послідовності.

Недопустимо затягувати гайки підряд одну за другою, так як при цьому може виникнути нерівномірність затягування з'єднання площин дотику деталей, що може бути причиною пошкодження не тільки різьбових з'єднань, а приведе і до руйнування деталей, що поєднуються.

Для рівномірного затягування всіх гайок застосовують спеціальні граничні ключі: одношпиндельні і багатошпиндельні, ручні і механізовані, які відрегульовані на відповідне зусилля затягування, при досягненні якого вони виключаються автоматично.

Існує і другий спосіб рівномірного затягування — це застосування динамометричних ключів з показником величини прикладеного моменту при затягуванні.

Крутні моменти затягування встановлюються у відповідності з номінальним діаметром різьби.

Величини крутних моментів затягування Мкр, різьбових з'єднань деталей, виготовлених із сталей марок сталь 30 — сталь 35, в залежності від номінального діаметра різьби повинні відповідати значенням, приведеним в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Величини крутних моментів* затягування Мкр, різьбових з'єднань деталей сталь 30 — сталь 35, в залежності від номінального діаметра різьби

Номінальний

O різьби, мм

Мкр

6−8

14−17

30−35

55−60

80−90

Oрізьби, мм

Мкр

120−140

160−190

230−270

300−360

420−480

2.6.3 Основні положення виконання контрольно-діагностичних робіт Технологічний процес визначення технічного стану машин без розбирання і висновок про необхідність обслуговування або ремонту називають діагностуванням.

Діагностика вивчає форми виявлення технічного стану, методи й засоби виявлення несправностей і прогнозування ресурсу роботи об'єкта без його розбирання.

Для техніки, яка використовується в сільськогосподарських підприємствах аграрно-промислового комплексу України діє планово-запобіжна система ТО і ремонту машин. ТО тракторів і сільськогосподарських машин виконують спеціалізовані ланки.

При плановому ТО тракторів всіма роботами керує майстер-налагоджувач, який виконує контрольно-діагностичні (крім ресурсного діагностування) і регулювальні операції і контролює якість робіт, що виконуються іншими членами ланки.

Перед початком ТО тракторист-машиніст подає відомості про несправності майстру-налагоджувачу, а перед початком ресурсного діагностування майстру-діагносту. Майстер-діагност діагностує вузли і агрегати трактора за допомогою засобів діагностування, що входять до складу стаціонарних або пересувних діагностичних установок.

Важливим фактором ефективного ТО є вибір місця його виконання (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8 Місце виконання основних видів ТО за тракторами

Види ТО

Місце виконання

ЩТО, ТО-1, ТО-2 (крім енергонасищених)

На місці роботи трактора або ПТО господарства

ТО при підготовці до експлуатаційної обкатки, в процесі обкатки і по її закінченні. СТО-ВЛ, СТО-03, ТО-3 (крім енергонасищених)

ПТО, на постах оснащених засобами ресурсного діагностування

ТО-2, ТО-3, ресурсне діагностування енергонасищених тракторів

Станції технічного обслуговування тракторів (СТОТ)

Діагностика підтримує на високому рівні надійність машин, зменшує витрати запасних частин і матеріалів, знижує затрати праці на профілактику і ремонт, підвищує продуктивність машин і знижує собівартість виконання робіт. Діагностика є технологічним елементом профілактики і ремонту, основним методом виконання контрольних робіт. Специфічною властивістю, що відрізняє діагностику від звичайного визначення технічного стану є не підвищення точності цієї процедури, а насамперед виявлення прихованих несправностей без розбирання.

2.6.4 Основні положення виконання змащувально-заправочних робіт Вибір раціональної організації і засобів заправки машин нафтопродуктами залежить від напрямку виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, кількості тракторів у бригаді (відділку), відстані від місця їх роботи до стаціонарного поста, тощо. На стаціонарному посту доцільно заправляти трактори, які працюють у полі на відстані не більше як 1,5…2,0 км. В інших випадках їх заправляють, як правило, на місці роботи за допомогою пересувних заправних агрегатів.

Кожний сорт палива, оливи і мастила повинен зберігатися в окремій тарі. Змішування різних сортів однотипових нафтопродуктів є неприпустимим.

При недбалому зберіганні і транспортуванні нафтопродуктів в них потрапляють механічні домішки і вода, які спричиняють передчасний вихід із роботи складових частин машини, порушують процес сумішоутворення і згоряння палива, зменшують потужність і паливну економічність роботи дизеля.

Згідно вимог Держстандартів, механічних домішок в паливі повинно бути не більше 50 г на 1 т палива. Так потрапляючи в зазори між прицезійними деталями ці домішки, основу яких складає кремнезем (SiO2) і глинозем (Al2O3), сприяють спрацюванню тертьових поверхонь, в результаті чого деталі передчасно спрацьовуються.

Не меншу шкоду паливній апаратурі наносить потрапляння води в дизельне паливо, при недбалому його зберіганні. Дотикаючись до робочих поверхонь прицезійних деталей, вода спричиняє їх корозію, яка приводить до заклинювання тертьових спряжень і виходу їх з роботи. Крім того вода знижує теплотворну здатність палива, а відповідно і потужність дизеля. При температурі палива нижче 0о С, частинки води, які входять до складу палива замерзають у вигляді дрібних кристалів льоду, забиваючи паливо проводи, затруднюючи запуск дизеля в зимовий період експлуатації.

Механічні домішки, які можуть входити до складу оливи і пластичних мастил (при недбалому їх зберіганні) діють на тертьові поверхні подібно наждаку, викликаючи прискорене спрацювання їх і передчасний вихід з роботи. При наявності води в оливах і пластичних мастилах тертьові поверхні піддаються корозії.

Щоб запобігти зазначених наслідків, при поступлені палива, олив, пластичних мастил, незалежно від паспортних даних, необхідно перевіряти їх якість за допомогою мобільних лабораторій, або шляхом зовнішнього огляду, фільтрування та відстою. Заправку дизельним паливом двигунів необхідно виконувати після того, як паливо відстоялось не менше 48 годин.

2.7 Розрахунок річного план-графіка ТО і ремонтів тракторів Технічне обслуговування (ТО) необхідне для підтримання трактора в робото здатному стані в процесі експлуатації.

Недотримання встановленої періодичності і незадовільна якість ТО значною мірою зменшують ресурс трактора, сприяють збільшенню кількості відмов, призводять до зниження потужності дизеля і збільшення затрат на експлуатацію трактора.

Обов’язкове періодичне обслуговування машини передбачене планово-запобіжною системою ТО тракторів. Число і вид ТО на рік або на місяць даного трактора визначають в залежності від його планового наробітку за встановлений період (Др) в кілограмах або літрах витраченого палива або умовних еталонних гектарах, фактичного напрацювання з початку періоду (Дн) від останнього капітального ремонту або від моменту введення в експлуатацію і від прийнятої періодичності видів ТО.

Складання річного плану ТО і ремонту тракторів передбачає визначення кількості та календарних строків їх проведення, розрахунок затрат праці і коштів.

Річний план-графік ТО і ремонту техніки розробляється окремо для кожного виду машин і тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин тощо. Результатом розробки план-графіка є визначення кількості ремонтів і технічних обслуговувань всіх видів для кожної групи або арки машин.

Способи розрахунку кількості технічних обслуговувань і ремонтів машин:

· за циклом (аналітичний метод);

· за шкалою чергування їх періодичності (шкала періодичності);

· за сумарними витратами палива (графічний метод).

Вихідними даними для розробки річного плану-графіка технічного обслуговування і ремонту тракторів є:

— марка трактора;

— господарський номер;

— вид, місяць, рік останнього ремонту;

— напрацювання від останнього ремонту (мотогодин, кількість витраченого палива, ум.ет.га;

— планове завантаження на рік і по місяцях кількості витраченого палива (мотогодин або ум.ет.га);

— періодичність технічного обслуговування залежно від групи трактора;

— відсоток завантаження тракторів по місяцях року.

2.8 Розрахунок затрат праці на технічне обслуговування тракторів Затрати праці визначають за формулою:

люд.-год.

де NТО-1, NТО-2,NТО-3- кількість відповідно ТО-1, ТО-2, ТО-3;

ТТО-1, ТТО-2,ТТО-3, ТСТОзатрати робочого часу (див. табл.);

птр — кількість тракторів даної марки.

люд.-год.

К-701

Т-150

Т-150К

ДТ-75М У такому порядку розрахувати затрати праці для кожної марки тракторів.

3. Технологічна частина

3.1 Технічна характеристика системи охолодження двигуна ЯМЗ-236ДЗ Система охолоджування — закрита. Циркуляція води здійснюється насосом відцентрового типа. Вентилятор — шестилопатевий, радіатор — шестирядний, трубчато-пластинчатый, латунний. Ємкість системи — 48 л. Привід водяного насоса і вентилятора — від шківа колінчастого валу за допомогою ремінної передачі. Натягнення ременів — за допомогою натяжного ролика.

Рідина, що охолоджує, нагнітається насосом через канали в передній кришці в подовжні водорозподільні канали правого і лівого ряду циліндрів блок-картера. З розподільних каналів вона через вікна поступає до гільз циліндрів і охолоджує їх. З отворів у верхній плиті кожного ряду циліндрів рідина, що охолоджує, прямує в голівки циліндрів і відводиться через трубу, що водовідводить, в радіатор.

У систему охолоджування дизеля входить охолоджування пускового двигуна і гальмівного компресора. До пускового двигуна рідина, що охолоджує, поступає по патрубку з порожнини шостого циліндра і відводить, я з голівки в трубу лівого ряду циліндрів, що водовідводить. До гальмівного компресора рідина, що охолоджує, поступає з розподільного каналу правого ряду циліндрів по гумовому шлангу і відводиться трубкою в порожнину водяного насоса.

Під час роботи пускового двигуна у водяній сорочці його відбувається термосифонна циркуляція води, проте вона не настільки інтенсивна, аби забезпечити тривалу роботу. Тому не рекомендується працювати на неодружених зворотах більше 3 хвилин щоб уникнути перегріву пускового двигуна.

Для підтримки нормального температурного режиму дизеля перед радіатором встановлюється шторка, якою регулюється потік повітря через радіатор залежно від навантаження і пори року.

На двигунах, що випускаються з 1975 р., встановлюється два термостати для швидшого прогрівання після пуску і регулювання температурного режиму.

Пробка заливної горловини радіатора має пароповітряний клапан для регулювання тиску в радіаторі. Паровий клапан перепускає пару в атмосферу при тиску в системі, що перевищує атмосферне більш ніж на 0,5 кгс/см2, а повітряний клапан перепускає повітря в радіатор при розрідженні більше 0,01 кгс/см2. Нормальна температура води в системі — в межах 80—97° С. Допуськаєтся короткочасне (не більше 5 хвилин) підвищення температури води до 105° С.

Конструкція ущільнення валика водяного насоса аналогічна вживаною на дизелі. Деталі ущільнення взаємозамінні з цими деталями дизеля (мал. 3.1). З метою підвищення зносостійкості ущільнення втулка 6, що працює у контакті з графітною шайбою 7, виготовляється з бронзи БР ОС-5−25. Для контролю за роботою ущільнення в корпусі насоса виконаний отвір 20. Поява течі води з отвору свідчить про знос деталей ущільнювачів. Для знімання крильчатки 14 з валика насоса в разі заміни деталей ущільнення передбачено три монтажні отвори 13 під установку знімача.

На двигунах, що випускаються з січня 1975 р., привід вентилятора здійснюється двома ременями розміром 11— 16X11X1450 замість одного ременя розміром II— —19X 12,5X 1450 мм. У зв’язку з цим змінена конструкція шківів на колінчастому валу, водяному насосі і натяжному ролику.

Натягнення ременів приводу вентилятора змінюється шляхом переміщення натяжного ролика по пазу кронштейна за допомогою болта, який вкручується в різьбовий отвір осі ролика. Підшипники натяжного ролика мають постійне консистентне мастило, тому пер иодичос кіл мастила не вимагають.

Мал. 3,1. Водяний насос: 1 — шків; 2 — маточина; 3 — стопорне кільце; 4 — трубка підведення мастила; 5 — корпус насоса; 6 — втулка; 7 — шайба ущільнювач; 8 — манжета; 9 — трубка відведення води з компресора; 10 — трубка для видалення повітря з насоса; 11 — кришка; 12 — прокладка; 13 — отвір для знімача; 14 — крильчатка; 15 — пружина; 16 — валик насоса; 17 — кільце манжети; 18 — обойма сальника; 19 — кільце стопорне; 20 — контрольний отвір; 21 — канал для зливу мастила з насоса.

3.2 Технічне обслуговування та діагностування системи охолодження двигуна ЯМЗ-236ДЗ.

Діагностування системи охолодження. Ознаками несправностей системи охолодження є перегрівання двигуні. При цьому зменшується наповнення циліндрів свіжим повітрям (робочою сумішшю), що збільшує вигоряння артерного масла і сприяє утворенню сажі, інтенсифікує с працювання деталей. Несправностями системи охолодження є: порушення герметичності; несправності термостата; забруднення радіатора; відкладення накипу в сорочці охолодження, послаблення паса вентилятора тощо.

Натяг паса контролюють пристроєм КИ-13 918 або КИ-8920 (див.рис.1). Перед вимірюванням встановлюють сектори 1 і 10, повзун 2 покажчика навантаження у вихідне положення. Потім шток 9опорної поверхні встановлюють на середину контрольованої нитки паса і натискують на корпус 7 до одержання за данного зусилля нашкалі. Нормальнізусилля на пас вентилятора — 40… 60 Н, вигин — 10… 15 мм.

Рис. 3.2. Пристосування КИ-8920 для перевірки натягнення ременя: 1, 10— сектори; 2— повзуна; 3— упору; 4, 6, 12 — гвинти; 5 — напрямна; 7 — корпус; 8 — пружина; 9 — шток; — вісь; 13— скоби; 14 — шкала; 15 — шайба.

Перевірку герметичності водяної сорочки проводять при температурі охолодної рідини 80…85 °С. Для цього знімають форсунку (свічу) з двигуна, поршень контрольованого циліндра встановлюють у ВМТ на такт стиску, вмикають передачу і подають стиснене повітря (підтиском 0,45…0,5 МПа) у камеру згоряння. При наявності тріщин у головці або блоці, пошкодженні прокладки головки циліндрів, а також ущільнень гільзіз води в заливні й горловині радіатора будуть виходити пухирці повітря (або в піддоні картера з’явиться вода). Герметичність з'єднань контролюють під тиском повітря 0,15 МПа, яке подають через спеціальний (ущільнювальний) пристрій у заливну горловину радіатора. Падіннятиску не повинно перевищувати 0,01 МПа протягом 10 с.

Для перевірки роботи пароповітряного клапана використовують пристрій, яки йвстановлюють на заливну горловину радіатора, а на корпус пристрою — клапан. Через штуцер пристрою повільно подають стиснене повітря до моменту відкриття парового клапана (він повинен відкритись при перепаді тиску 0,025…0,035 МПа, а пароповітряний клапан —при 0,001…0,012 МПа порівняно з атмосферним).

Дію клапана-термостата контролюють у гарячійводі: початок і повне відкривання клапана мають бути відповідно притемпературі (70±2) °С і (85±2) °С.

Охолодну спроможність радіатора перевіряють при робочій температурі двигуна за допомогою ртутного термометра. При різниці температури води у верхньому і нижньому бачках меншеніж 10 °C радіатор необхідно замінити або очистити.

трактор діагностування двигун парк

4. Економічна частина

4.1 Розрахунок річних витрат на ТО тракторів При плануванні об'єму робіт з технічного обслуговування і ремонту необхідно знати, що для робіт з технічного обслуговування, поточного ремонту і встановлення на зберігання машин в сільськогосподарських підприємствах агропромислового комплексу України витрачають засоби із поточного фінансування щорічної господарської діяльності, а для виконання капітальних ремонтів засоби утворюються за рахунок амортизаційних відрахувань від всіх основних фондів, які є в наявності в підприємстві.

Витрати на ТО тракторів складаються з прямих і накладних витрат і визначаються за формулою:

грн.

де Сп — прямі витрати, грн.;

Сн — накладні витрати, грн.

Прямі витрати складаються із зарплати виконавців і вартості матеріалів, що використовуються при цьому, витрати визначаються за формулою

грн.

де Ср — заплата робітників, грн.;

См — вартість основних матеріалів, грн.

Заробітна плата робітників включає основну, додаткову зарплати та відрахування на соціальне страхування.

грн де Со — основна заробітна плата, грн.;

Сд — додаткова заробітна плата, грн.;

Ссс — відрахування на соцстрахування, грн.

грн.

грн.

Основна плата робітників визначається за формулою:

де Gт — годинна тарифна ставка, грн./год.;

Тр — річна кількість оплачуваних годин, год.

Затрати праці на проведення технічних обслуговувань тракторів (Тр) визначаються із таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Зведена відомість трудових затрат на проведення ТО трактора Т-150

Марка трактора

Кількість

Трудомісткість, люд.-год.

ТО-1

ТО-2

ТО-3

СТО

ТО-1

ТО-2

ТО-3

СТО

Всього

Т-150

31,5

17,8

92,8

142,1

Трудомісткість ТО трактора Т-150 становить142,1год.

Основна заробітна плата робітників:

C0 =7· 142,1=994,7 грн.

Додаткова заробітна плата робітників Сд=0,1· 994,7=99,5грн.

Відрахування на соц. страхування Ссс=0,024(994,7+99,5)=26,3грн.

Заробітна плата робітників становить:

Ср=994,7+99,5+26,3=1120,5грн Вартість основних матеріалів (См) на проведення технічних обслуговувань за трактором Т-150 визначаємо із таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Річна витрата паливо-мастильних матеріалів на ТО трактора Т-150

Вид ПММ

ТО-2

ТО-3

CТО

Загальна кількість ПММ, кг

Ціна 1 кг ПММ, грн.

Вартість ПММ, грн

Кількість ТО-2

Норма витрати ПММ, кг

Загальна витрата ПММ, кг

Кількість ТО-3

Норма витрати ПММ, кг

Загальна витрата ПММ, кг

Норма витрати, кг

Загальна витрата ПММ, кг

Масло моторне

18,4

36,8

18,4

36,9

36,9

73,7

17,5

1289,75

Масло трансмісійне

0,16

0,32

1,5

3,1

3,1

3,42

61,56

Масло для гідро систем

4,9

9,8

38,4

120,8

139,8

Консистентнемастило

0,66

1,32

2,36

5,7

5,7

7,02

105,3

Дизельнепаливо

11,5

9,9

455,4

Всього См :

2054,46

Вартість основних матеріалів на проведення ТО трактора Т-150 становить 2054,5грн.

Вартість витратних матеріалів (фільтри, обтиральний матеріал, метизи) становить Свм=50…100 грн. Приймаємо Свм=80грн Отже, прямі витрати визначаються за формулою:

Сп=Ср+См+Свм=1120,5+2054,46+80=3254,96грн Визначаємо накладні витрати за формулою:

Сн=10. .200% від прямих витрат Сп Сн=100%· 3254,96=3254,94грн.

Розраховані значення прямих і накладних витрат підставляємо у формулу (4.1) і визначаємо річні витрати на технічне обслуговування трактора Т-150.

Св=Сп +Сн грн.

Св=3254,94+3254,94=6509,92грн.

Річні витрати на технічне обслуговування трактора Т-150 становлять 6509,92 грн.

5. Охорона праці

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Ефективна охорона праці найбільш повно здійснюється в плановому порядку на базі нової технології наукової організації виробництва, комплексної механізації і автоматизації виробництва при строгому дотриманні технологічної і трудової дисципліни.

До нормативних документів, що регулюють охорону праці на підприємстві належать: КонституціяУкраїни, Закон України «Про охоронупраці», Кодекс законів про працю в Україні. Кабінет Міністрів України постійно нагадує, що стан охорони праці на виробництві залишається незадовільним, а на багатьох підприємствах навіть погіршується.

5.1 Екологія і охорона праці технічного сервісу Екологічна безпека — це стан, при якому не порушується екологічна комфортність життя, реалізується здатність протистоят и загрозам життю, здоров’ю всіх живих і стот, людини, включаючи її благополуччя, права на безпечне середовище життя, на джерелажиттєзабезпечення, природніресурси.

Документація по охоронінавколишнього природного середовища повинна знаходитися у керівника підприємства або у відповідальної особи, призначеної відповідним наказом.

Викиди і скидання забруднюючих речовин в оточуюче природне середовище, виробничі і побутові відходи, що маютьмісце на підприємстві, вираховуються в порядку, встановленому урядом і місцевими органами влади. Облік і нормування викидів, розміщення відходів повинні здійснюватися на підставі результатів інвентаризації джерел забруднення, місць складування відходів.

Викид, скидання забруднюючих речовин в оточуюче середовище, розміщення відходів на території підприємства допускаються в об'ємах, встановлених Дозволами на викиди і скидання, розміщення відходів, ліцензіями на водокористування, видаваними спеціально уповноваженими на це органами. В дозволах, ліцензіях на водокористування встановлюються нормативи гранично допустимихвикидів, скидань забруднюючих речовин, кількість і склад розміщуваних відходів і умови, щозабезпечує охорону навколишнього природног осередовища.

Порядок і умовивидачі дозволів на викид, розміщення відходів і ліцензій на водокористування визначаються відповідними розпорядливими і нормативними документами, введеними вдію відповідним міністерством.

Контроль за виконанням екологічних вимог, дотриманням вимог природо охоронного законодавства, здійснюється представниками інспекцій спеціально уповноважених на цеорганів.

За стан екологічної безпеки на території підприємства в першу чергу відповідає голова правління. В другу чергу: на підприємстві наказом призначається особа, яка відповідає за екологію підприємстваінженеренергетик.

5.2 Охорона праці при виконанні робіт на дільниці

В даний час у господарстві діють: правила техніки безпеки при роботі на тракторах, сільсько господарських машинах і на кожному робочом умісті по видах роботи.

При виконанні усіх видів робіт по ремонту Mill слідсуворо дотримуватися правил охорони праці, заходів безпеки та санітарногігієнічних норм.

У фермерському господарстві за охорону праці відповідає власник підприємства, він своїм наказом покладає відповідальність за стан охорони праці в структурних підрозділах: по рільництвуна головного агронома, по тваринництвуна головного зоотехніка, по механізаціїна головного інженера. Крім того в господарстві є інженер по техніці безпеки і охорони праці.

Інженер з охорони працімає право забороняти: експлуатацію несправних машин і устаткування, котельних установок, щопрацюють підтиском, підйомно-транспортних засобівтощо, а також роботи на ділянках з наявністю загрози здоров’ю працюючих; припиняти роботи, що ведуться з грубим порушенням правил техніки безпеки.

Вступний інструктаж з охорони праці проводить при прибутті на підприємство інженер з охорони праці та техніки безпеки. Можна проводити груповим чи індивідуальним методом у вигляді бесіди-лекції за тематикою, розробленою спеціалістом з охоронипраці і узгодженою з власником підприємства.

Вступний інструктаж реєструється в «Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці». На робочому місці проводяться Наступні види інструктажів: первинний, повторний, позапланований та цільовий

5.2.1 Розрахунок освітлення дільниці

5.2.1.1 Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні світлової площі вікон та їх кількості. Його виконуємо за формулою:

Fо = Fд.о;

де Fо — площа освітлення, тобто площа всіх вікон, м2;

Fд — площа відділення (площа підлоги), м2;

о — коефіцієнт природного освітлення.

За нормами будівельного проектування треба взяти стандартні розміри вікон. Для виробничих приміщень можна взяти вікно шириною 1,5 м і висотою 2,4 м. Визначається площа одного вікна і кількість вікон за формулою:

м2

Fо =126. 0,27=34,02 ПриймаемоFо =34м2

nв=

nв = ,

Приймаемо 10 вікон де пв — кількість вікон;

F1- площа одного вікна, м2;

Fоплоща освітлення (площа всіх вікон), м2.

5.2.1.2 Розрахунок освітлення (визначається кількості і потужності електроламп) виконується почергово.

Визначається потужність штучного освітлення за формулою:

Wд = Fд. Р де Wд — потужність штучного освітлення відділення, Вт;

Fдплоща відділення, м2;

Р — питома потужність штучного освітлення у ватах на 1 м² площі підлоги.

Wд = 126. 10=1260 Вт Береться потужність однієї лампи 150…300 Вт. Визначається кількість ламп за формулою:

nл= ;

nл=; приймаемо 7 шт

де Рл — потужність однієї лампи, Вт.

5.2.2 Розрахунок вентиляції

Вентиляційні обладнання відділень ремонтних майстерень призначені для видалення газів, парів, пилу, а також різних шкідливих випаровувань, які з’являються в процесі виробництва.

Вентиляція відділень може бути природною і механічною. Природна вентиляція застосовується в приміщеннях, для яких за існуючими нормами кратність обміну повітря (число, показує скільки разів повинен відбутися обмін повітря у відділеннях за одну годину) —. Це ті приміщення, в яких шкідливі гази не виділяються і на одного робітника припадає понад 50 м³ повітря. У таких приміщеннях досить мати наскрізне природне провітрювання. Площа перерізу фрамуг або квартирок береться в розмірі 2−4% від площі підлоги. Площа даної дільниці становить Fд=126м2, Беремо 3% від підлоги. Отже переріз фрамуг становить 2,52 м².

Висновки і пропозиції

При виконанні даного курсового проекту я склав схему планування та організації технічного сервісу за машино-тракторним парком сільськогосподарського підприємства з розробкою технології діагностування циліндро-поршневої групи двигуна СМД-60.

Розглянувши характеристику бази технічного обслуговування МТП данного господарства, булла розроблена система технічного сервісу підприємства.

На підставівихіднихданих я розрахувавкількість ТО і ремонтівтракторів, кількість поточних ремонтів і СО комбайнів, кількість поточних ремонтів сільсько господарських машин, та автомобілів.

Вибрав обладнання дільниці, розрахував площу дільниці, освітлення і вентиляцію.

В технологічній частині описа в технологію діагностуваня системи охолодження ЯМЗ-236ДЗ В економічній частині розраховував річні витрати на проведення технічних обслуговувань, в тому числі, виплати робітникам В охороні праці описав екологію і охорону праці технічного сервісу. Та охорону праці при виконанні робіт на дільниці.

Потім розрахував освітлення і вентиляції дільниці.

Література

1. Білокінь Я.Ю., Окоча А.І., Войцеховський С. О. Трактори і автомобілі. Підручник. За ред. Я.Ю.Білоконя. — К.: Вища освіта, 2003.

2. Водолазов Н. К. Курсовое и дипломное проектирование по механизации сельского хозяйства. — М.: Агропромиздат, 1991. -335 с.; ил. — (Учебники и учеб. пособие для техникумов).

3. Вознюк Л. Ф., Іщенко В.В., Михайлович Я. М. Технічне обслуговування і діагностування сільськогосподарських машин. — К.: Урожай, 1994. -213 с.

4. Войтюк В. Д., Демко А. А., Надточій О.В. та ін. Структура і загальні положення концепції технічного сервісу енергонасиченої с.-г. техніки. Вісник. Харків ДТУСГ. Підвищення надійності відновлених деталей машин — Вип. 15 Харків, 2004. -214−222.

5. Довідник сільського інженера /В.Д.Гречкосій, О.М.Погорілець, І.І.Ревенко, В.С.Колісник та ін.; за ред. В.Д.Гречкосія. — К.: Урожай, 1988. -360 с.: іл. — (Літ. для каб. інженера).

6. Комплексная система технического обслуживания и ремонта машин в сельском хозяйстве. — М.: ГОСНИТИ, 1985.

7. Лехман С. Д., Целинський В. П. та ін.; Довідник з охорони праці в сільському господарстві. — К.: Урожай, 1990.

8. Машино використання в землеробстві: Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту. Ружицький М. А., Ляшенко В. Д., Івашина М.Б. Немашаєве, НМЦ, 2003.

9. Ремонт сільськогосподарської техніки: Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту. Солдатов Ю. В., Колісник М.В., Волошин Б. Б. Немішаєве, НМЦ, 2003.

10. Рубльов В.І., Войтюк В. Д. Управління якістю технічного сервісу і сільсь-когосподарської техніки при постачанні: Посібник; за ред. В.І.Рубльова. 2-е видання доп. — К.: Видав НАУ, 2006. -236 с.; іл.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою