Сталінградська битва

Напередодні контрнаступления.

Ще під час оборонного бою, розгорнутої до межиріччя Волги і Дону, радянське командування розпочало розробку плану розгрому врага.

Досягнення цього внаслідок героїчних зусиль радянського народу були всі передумови. На той час загальне соотношениесил на радянсько-німецькому фронті змінилося користь Червоною Армією. У листопаді 1942 г. боротьбу з ворогом вели 390 стрілецьких і кавалерійських дивізій, 17 танкових і механізованих корпусів, 254 стрілецькі, окремі танкові і механизированые бригади. Чинна армія налічувала 6591 тис. людина, 77 850 знарядь злочину і минометов (без зенітних знарядь), 7 350 танків і самоходноартилерійських установок, 4544 бойові літаки. Німецько-фашистське командування тримала на радянсько-німецькому фронті 258 дивизий[1] і 16 бригад, зокрема 66 дивізій та 13 бригад сателітів. Усього в противника тут було шість 200 тис. солдатів і офмцеров, 51 680 знарядь злочину і мінометів, 5080 танків і штурмових знарядь, 3 500 бойових літаків. Отже, ворог не мав колишнього перевазі живої силі, бойової техніки і вооружении.

Зимова кампанія мала розпочатися контрнаступом Червоної Армії районі Сталінграда з метою знищення находившехся тут добірних немецкофашистських сил. Від його успіху залежала можливість всіх наступних операцій взимку 1942 / 43 р. Німецько-фашистське командування в планах взимку 1943 / 43 р. не ставило рішучих цілей. Воно сподівалося за будь-яку ціну протриматися до весни 1943 р. своїх рубежах, і потім, нагромадивши сили, знову перейти у настання і знищити Радянський Союз.

Умови для успішного контрнаступу Червоною Армією створювалися не лише з фронті, а й у тилу — самовідданою працею совєтського люду. Військова промисловість, досягла до осені 1943 р. значного розвитку. Тил посилав фронту усе необхідне. | Ставка Верховного Головнокомандування накопичувала сили та | |кошти на майбутнього контранаступления. У вересня | |вона відправила району Сталінграда своїх представників — | |генералів Г. К. Жукова і А. М. Василевского. Їм доручили | |старанно вивчити обстановку на фронті, опредилить готовність | |військ переходити в контрнаступ, і навіть необхідних | |цього додаткові сили і засоби. | |План передбачав нанесення головного удару військами | |Південно-Західного і Сталінградського фронтів. Південно-Західний фронт | |мав прорвати вражесткую оборону з плацдармів у районі | |Серафимович, Клетская і продовжує стрімко наступати у бік | |Калач, Радянський. Військам Сталінградського фронту потрібно було | |ударити з району Сарпинских ставків і теж наступати в | |напрямі Радянський, Калач. Сходящимися сильними ударами | |предпологалось оточити гітлерівські армії, що перебували на | |межиріччі Волги і Дону. Війська Донського фронту завдавали два | |удару: один-из району Клетской на південний схід, а інший — з | |району Качалинской вздовж лівого берега Дону на південь. Координацію | |дій трьох фронтів Ставка поклала на представника | |генерала А. М. Василевского. Підготовка військ до операції | |розгорнулася початку жовтня. | | | |Сили і кошти Радянські | |Війська Співвідношення | |Війська противника сил | | | |Особистий состав (тыс.чел.) 1 103 | |1 011,5 1,1:1 | |Танки, штурмові і самохідні | |Знаряддя 1 463 | |675 2,2:1 | |Знаряддя і міномети 15 501 | |10 290 1,5:1 | |Бойові літаки 1 350 | |1 216 1,1:1 | | | | | |Як очевидно з таблиці, чисельність радянських фашистких військ | |становила майже рівна. На напрямах ж головних ударів радянське | |командування змогло створити подвійне і навіть потрійне перевага | |над противником. Начальник штабу оперативного керівництва | |гітлерівської ставки генерал Йодоль, говорячи про випадках провалу | |німецькій військовій розвідки, визнав: «Найбільш великим з’явився | |її неуспіх в ноябре1942 року, ми повністю переглянули | |зосередження великих сил російських на фланзі 6-ї армии (на Дону) «| |. | |У цей час Ставка планувала також наступальні операції у| |західному стратегічному напрямку і на Кавказі із єдиною метою скувати | |там сили супротивника і недопущення перекидання в район | |Сталінграда. Накнуне контрнаступу активізували дйствия | |партизани. | | | | | |Оточення ворога | | | |О 7-й годин 30 хвилин 19 листопада потужні залпи радянської артилерії | |розірвали тишу донський степу. Вони сповістили початок другого | |періоду великої Сталінградської битви. Південно-Західний та Донською | |фронти одночасно перейшли у контрнаступ. Могутнім тиском | |вони зламали передові рубежі оборони супротивника і кинулися | |вперед. | |Південно-Західний фронт (Н.Ф.Ватутин, А. С. Желтков, Г. Д.Стельмах) головний| |удар завдавали силами 5-ї танкової і 21-й армій. Вони перейшли у | |наступ з допомогою 17-ї воздужной армії (С.А.Красовского) | |і 2-ї повітряної армії (К.Н.Смирнова). Противник неодноразово | |кидався в контратаки. Радянські війська, уникаючи лобових атак, | |вмілим маневруванням змушували противника залишати укріплені| |позиції і вестиме бій у відкритому полі. 1-ї та 26-ї танкові корпусу | |відразу ж атакували супротивника і на 14-ту годину завершили прорив. | |На ранок 20 листопада 26-ї танковий корпус (А.Г.Родина) розгромив | |частини 1-ї румунської танкової дивізії і вирушив у район селища | |Перелазовского. Тут танкісти знищили штаб 5-го румунського | |армійського корпуси та захопили багато полонених, потім вони | |повернули на південний схід загалом напрямку Калач, Радянський.| |На наступного дня корпус наблизилася Дону у районі Калач. Генерал | |Родін наказав захопити під покровом ночі міст через річку. | |Сполуки 26-го танкового корпусу, переправившись через Дон, | |зав'язали бої за Калач. Днем 23 листопада місто було звільнено. | |На той час на лівий берег Дону переправилася частина сил 4-го | |танкового корпусу (А.Г.Кравченко). Танкісти ввели в прорив| |в смузі наступу 21-й армії (И.М.Чистяков). Розвиваючи її успіх| |, вони вирвалися вперед. Танки з боями пробивалися району | |Радянського, де слід було зустрітися ще з механізованими | |частинами Сталінградського фронту. | |Успіх накреслився в смузі наступу Донського фронту. Його | |правофлангова 65-у армія (П.И.Батова), тісно взаємодіючи з | |21-й армією Південно-Західним фронтом, зламала опір | |супротивника і рухалася на південний схід. 24-та армія | |(И.В.Галанина) початку наступ 22 листопада. Вона була | |ударити із півночі на південь, вздовж лівого берега Дону. Проте | |прорвати вражесткую оборону не смогла.65-я армія і 3-й | |гвардійський кавкорпус Південно-західного фронту до 23 листопада вийшли на | |кордон Близька Перекопка, Большенабатовский. Сполуки фронту | |підтримувала 16-а повітряна армія (С.И.Руденко). | |Війська Сталінградського фронту | |(А.И.Еременко, Н. С. Хрущев, И.С.Варенников) почали активних дій| |20 ноября. Утром над землею стелився густий туман. Тому армії | |фронту розгортали наступ не одночасно, а, по мері | |розсіювання туману. У 8 годин 30 хвилин після артилерійської | |підготовки перейшов у наступ 51-шу армія (Н.И.Труфанова). | |Через два години на атаку пішли сполуки 57-ї армії | |(Ф.И.Толбухина). За дві години після неї кинулися вперед 64-та| |армия (М.С.Шумилова). Ці три армії Сталінградського фронту | |завдавали тут головний «упор. 62-а армія (В.И.Чуйкова) сковувало | |сили ворога у районі міста Київ і готувалася іти. Дії | |наземних військ забезпечувала 8-ма повітряна армія (Т.Т.Хрюкина). | |Противник, намагаючись стримати радянські війська, обрушили ними | |шквал вогню й безупинно кидався в контратаки. Однак ніщо були | |зупинити стрімкий тиск радянських військ. Після | |механізованими сполуками наставали, розширюючи прорив, | |стрілецькі дивізії. Поруч із внутрішнім створювався і | |зовнішній фронт оточення. Наприкінці 23 листопада стрілецькі сполуки| |1-ї гвардійської і 5-ї танкової армії Південно-Західним фронтом вийшли | |в річок Криуша і Чир і Тель-Авів зайняли там міцну оборону. Частини | |51-ї армії й 4-го кавкорпуса Сталінградського фронту висунулися | |в Громославка, Аксай, Уманцево, на схід Садове. У | |результаті цих дій оточення ворога було надійно забезпечене | |як заходу, і з півдня. Отже, Війська трьох фронтів ,| |тісно взаємодіючи між собою, блискуче виконали | |поставлене ними завдання. У перебігу чотирьох із половиною | |діб вони завдали важкий шкоди, оточили до межиріччя Дону і | |Волги його основних сил — 6-ту і 4-у танкову німецькі армії у | |складі 22 дивізій та 160 окремих частин. 330-тысячная | |угруповання ворога опинилася у казані. | |Радянське командування, враховуючи, що супротивник спробує | |вирватися з казана, наказало Донському і Сталинградскому фронтах| |із завершенням операції у оточення розпочати ліквідацію | |блокованих військ. Водночас Ставка вирішила відсунути| |зовнішній фронт оточення на Захід на 150−200 км., аби внеможливити| |можливість деблокування угруповання. Війська Південно-Західного і | |лівого крила Воронезького фронтів отримали наказ підготуватися до| |нової наступальної операції. Спроби Донського і Сталінградського| |фронтів відразу ж розсікти оточену угруповання на частини й | |знищити їх увінчалися. Німецько-фашистське | |командування, готуючись до деблокаде своїх оточених дивізій, | |створило нову групу армій — «Дон» на чолі з фельдмаршалом | |Манштейном. 12 грудня противник, зосередивши значні сили| |(зокрема три танкові, одну моторизиванную дивізії, | |батальйон танків «тигр»), перейшов у наступ з району | |Котельниковского на Сталінград. Розгорілися спекотні бої. Радянські| |війська стояли до смерті. «Ні кроку тому!» — таким був їхній девіз. Не| |рахуючись із величезними втратами, гітлерівські сполуки | |стоїмо навіть поблизу оточеною військам на відстань 35−40 км. | |Радянські війська, зламавши опір противника на річках Чир і| |Дон, розгромили 8-му італійську армію і оперативну групу | |"Холлидт», що діяла лівому крилі групи армії «Дон». На | |дев'ятий день операції вони, досягнувши району Тацинская, | |Морзовск, стали загрожувати лівим флангом і тилу котельниковской | |угруповання ворога, вийшла на той час на річку Мишкова. До | |24 грудня противнику вдалося затримати наступ військ | |Південно-Західним фронтом. Але саме на цей час нею обрушився | |новий несподіваний удар. У зв’язку з настанням котельниковской | |угруповання Ставка відклала операцію з ліквідації оточених | |фашистських військ. Спроба фашистського командування визволити | |оточені у районі Сталінграда війська зазнала повний крах. | |Тепер лінія зовнішнього фронту відбувалася 200−250 кілометрів від них. | |Блискуче проведеної операцією на оточення Червона Армія | |показала всьому світу перевага радянської військової мистецтва | |над хваленным військовим мистецтвом гітлерівської армії. Червона | |Армія здійснила майстерно розроблений план протягом 6 | |тижнів. Упродовж цього терміну вона знищила 11 і розгромила 16 ворожих | |дивізій, визволила близько 1600 населених пунктів. З іншого боку, | |до межиріччя Волги і Дону щільним кільцем оточили 22 | |дивізії. Радянські війська захопили великі трофеї. Розгром | |ворожих угруповань у районі Котельниковского і середньому Дону| |створив сприятливі умови розгортання загального наступу| |Червоною Армією по всьому південному фланзі радянсько-німецького фронту. | |Стратегічна ініціатива повністю перейшла до рук радянського | |командування. | | | | | | | |Ліквідація оточеній угруповання | | | |Не рахуючись із невдачами спроб врятувати оточену угруповання, | |гітлерівське командування вирішило утримати район Сталінграда у | |що там що. Німецько-фашистські військ у Сталінграді | |опинилися у виключно скрутному становищі. Їх систематично | |бомбардувала радянська авіація, обстрілювала артилерия. | |Опір оточених військ ставало дедалі більше | |бесмысленным. Щоб уникнути марного кровопролиття радянське | |командування 8 січня 1943 р. запропонувало їм здатися, гарантуючи | |полоненим безпеку, негайне забезпечення нормальним | |харчуванням, а пораненим і хворим — медичної допомоги. Проте | |Гітлер всупереч здоровому глузду заборонив капітуляцію. | |Ліквідувати війська 6-ї німецької армії Ставка доручила Донському | |фронту. Радянські війська або не мали великих переваг. Вони навіть | |поступалися противнику в людей, і танках, але перевершували їх у | |артилерії і мінометах в 1,7 рази, й в літаках — в 3 разу. | |План ліквідації оточеній угруповання, який одержав умовне | |найменування «Кільце», розробили ще до кінця грудня. Його | |задум у тому, щоб спочатку завдати удари з | |західного, найбільш уразливого, напрями, потім — з південного ,| |а наступному розсікти решта війська надвоє і знищити їх | |частинами. | |Вранці 10 січня війська розпочали здійсненню операції | |"Кільце». Після потужного артилерійського і авіаційного удару вони | |атакували оборонні позиції противника. Ворог не зміг | |стримати потужного тиску радянських військ та став поспішно | |відходити. Цілі частини й навіть сполуки здавалися в полон. 25 | |січня сполуки 21-й армії ввірвалися до Сталінград із Заходу. | |Поруч із сходу посилила удари 62-а армія. Ламаючи завзяте | |опір противника, ці армії ввечері 26 січня | |з'єдналися у районі Мамаєва кургану. Через війну оточена | |угруповання була розчленована на частини — південну і північну. | |Бої у місті тривали за кілька днів. 31 січня південна | |угруповання фашистських військ на чолі з командуючим 6-ї армії | |Паулюсом, хіба що виробленим Гітлером в | |генерал-фельдмаршали, здалася в полон. 2 лютого капітулювала і| |північна угруповання. Тоді ж, представник Ставки Верховного | |Головнокомандування маршал артилерії Н. Н. Воронов і командувач | |Донським фронтом генерал К. К. Рокоссовский донесли в Ставку, що | |ліквідація оточеній угруповання ворога завершено. | |Радянські війська розгромили чи взяли його в полон все дивізії, | |частини посилення і спеціальні війська противника, | |вони виявилися в кільці. Він втратив близько 140 тис. солдатів| |вбитими. У полон було взято 91 тис. людина, зокрема понад | |2500 офіцерів і 24 генерала на чолі з фельдмаршалом Паулюсом. | | | | | | | |Значення перемоги під Сталінградом | | | |Ліквідацією стратегічної угруповання до межиріччя Волги і Дону | |завершилася найбільша битва Другої світової війни. У результаті | |контрнаступу крім знищених двох німецьких армій були | |розгромлені дві румунські і жодна італійська армії. Противник | |втратив повністю 32 дивізії і трьох бригади; ще, 16 | |дивізій були знекровлені і втратили боєздатність. Загальні втрати від| |німецько-фашистських військ з 19 листопада 1942 р. по 2 лютого 1943 р.| |становили понад 800 тис. людина, близько двох тис. танків і | |штурмових знарядь, понад 10 тис. знарядь злочину і мінометів, до 3 тис. | |бойових і транспортних літаків і більше 70 тис. автомашин. | |Червона Армія завдала ворогу такого удару, що приголомшив всю | |військову машину фашистської Німеччини. | |Перемога радянських військ стала надихаючим прикладом войнов | |всіх фронтів — від Заполяр’я до у Чорному морі. | |Історична перемога під Сталінградом зміцнила у совєтського люду ,| |що були на тимчасово окупованій території, віру в | |швидке звільнення. | |Перемога в в битві під Сталінградом — тріумф радянської військової | |мистецтва. | |Через війну перемоги під Сталінградом Червона Армія міцно | |оволоділа стратегічної ініціативою, і тепер диктувала ворогу свою| |волю. | |Катастрофа ворога на Волзі викликала розгубленість і замішання | |у його країні. | |Перемога під Сталінградом викликала глибоке шанування | |радянському народові у мільйонів трудящих в усьому світі. | | | |Історична перемога під Сталінградом, що повернула хід другий | |Першої світової на користь народів та держав антифашистській | |коаліції, навічно збережеться у пам’яті людства. | | |.

———————————- [1] Німецько-фашистська дивізія за кількістю особового складу в 1,5−2 разу перевершувала радянську дивизию.