Джованні Паїзієлло

Джованни Паизиелло

Паизиелло, Джованні (Paisiello, Giovanni) (1740−1816), італійський композитор, автор комічних опер, співак і інструменталіст.

Родился 8 травня 1740 в Таранто на Сицилії.

Учитель в єзуїтською школі, яку відвідував хлопчик, переконав батька Джованні відправити сина в Консерваторію св. Онуфрія у Неаполі, де Паизиелло провчився шість років (з 1754).

Наделенный живим відчуттям гумору й умінням вышучивать себе і оточуючих, Паизиелло знайшов вихід своїм здібностям яка комічних опер; він привів у захоплення слухачів цілої серією творів, що з незмінним успіхом ставилися головних містах Італії.

В 1776 Паизиелло отримав запрошення російської імператриці Катерини II і пішов до Петербурга. Працюючи за часів російського дворі (1776−1784), склав оперу Севільський цирульник (Il Barbiere di Siviglia, 1782), подану під час відвідин в Росію військового моряка Джона Пола Джонса, героя американської війни за незалежність. Джонс запропонував композитору написати революційний гімн для Сполучених Штатів, але Паизиелло відхилив пропозицію, сказавши, що Америка значно більше потребує нових законах, ніж у такому дрібниці, як музика до національному гімну.

После успішного завершення служби у Росії Паизиелло працював у Відні, де написав 12 симфоній по замовлення імператора Йосипа II і оперу Король Теодор у Венеції (Il re Teodoro in Venezia, 1784). Після повернення рідний Неаполь тоді, коли була проголошено республіку, Паизиелло був зігрітий нова влада і зрештою отримав посаду директора музики Неаполітанської республіки. При реставрації монархії вона втратила цю посаду, але його послуги знадобилися Наполеону, який побажав, щоб Паизиелло організовував та очолював імператорську капелу. У Франції Паизиелло такої ж щедре винагороду, як до цього часу Росії, ніж збуджував ревнощі інших придворних музикантів. Для Франції він зробив чимало опер і навіть спробував скласти оперу на французьке лібрето (Прозерпина, 1803). Але вона вони мали успіху, Паизиелло упав духом і переконав Наполеона відпустити їх у Неаполь, пославшись не ідентичне хворобі дружини.

На батьківщині Паизиелло благополучно прожив залишок своїх днів. Був цілком забезпечений, одержуючи пенсію від різних монархів, яким служив раніше. Помер Паизиелло у Неаполі 5 червня 1816.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.