Технологічна карта пошиття жіночої сукні

Вступ

Швейна промисловість займає особливе місце в поповненні споживчого ринку товарами народного споживання. У цей час іде активний процес формування нових структур промисловості ринкового типу: функціонують різні концерни, асоціації, акціонерні товариства й інші структури, що поєднують підприємства легкої й місцевої промисловості. Підприємства швейної промисловості забезпечують випуск продукції не тільки побутового, але й спеціального призначення для інших галузей народного господарства (робочий одяг, одяг для армії й т.д.).

Виготовленням одягу займаються не тільки промислові підприємства, але й ательє, що працюють по індивідуальних замовленнях населення. Підприємства галузі, що виготовляють одяг, характеризуються високим рівнем техніки, технології й організації виробництва, що висуває високі вимоги до працюючим на цих підприємствах.

У цей час усе більше зростають вимоги до якості одягу, критерієм якого є художнє оформлення (дизайн). Одяг повинен бути як гарним за формою, так і якісним за виконанням. Все це диктується законами ринку й твердою конкуренцією. Ринок вимагає глибоких знань і творчого підходу до справи. А це під силу тільки кваліфікованим фахівцям.

Особливості розвитку легкої промисловості.

За обсягами виробництва продукції легкої промисловості найбільшу питому вагу у загальних обсягах мають підприємства Житомирської, Луганської, Чернігівської, Львівської, Рівненської, Івано-Франківської та Київської областей. Специфіка українського ринку полягає в тому, що значна частина інвестицій здійснюється як малим, так і великими фінансовими структурами, що працюють в галузі легкої промисловості. В даний час закінчується перший етап переділу власності легкої промисловості та первинне структурування ринку, на тлі якого вже виділяються як лідери, так і підприємства середніх розмірів.

Список лідерів внутрішнього ринку очолює багатопрофільний торгово-продуктивний концерн «Текстиль-Контакт», основний вид діяльності якого полягає у виробництві і реалізації всіх видів тканин, штучного хутра, трикотажного полотен, прикладних матеріалів, фурнітури. Виробництво такого різноманітного асортименту стало можливо завдяки великим бюджетним замовленням на х / б, вовняні та напіввовняні тканини, а також речове та постільну майно відомчого значення для ряду міністерств і відомств.

Іншим швидко розвиваються об'єднанням з промисловим, науковим і фінансовим потенціалом являється корпорація підприємства «Текстиль-Україна». Її розвитку сприяє великі фінансові партнери з Росії. До складу корпорації входять 27 підприємств на всій території Україні, і на них виробляється практично весь асортимент продукції легкої промисловості.

Провідні підприємства галузі

1. Багатопрофільний торгово-виробничий концерн «Текстиль-Контакт» м. Київ

2. Корпорація підприємств «Текстиль-Україна» (27 підприємств по всій Україні)

3. АТ «Україна» м. Житомир

4. ВАТ «Текстерно» м. Тернопіль

5. ТОВ «ТК-Донбас» м. Донецьк з об'єднання «Текстиль-Контакт»

6. АТЗТ «Черкаський шовковий комбінат» м. Черкаси

7.ОАО «Рівнелен» м. Рівне

8. ТОВ «Лінену форева» м. Рівне

9. ЗАТ «Житомирська лляна мануфактура» м. Житомир

10. ЗАТ «Технофільтр» м. Київ

11. ЗАТ «ВОЗКО» м. Вознесенськ

12 ЗАТ «Любава» м. Черкаси

13. Фірма «Украмтекс» м. Бровари

14. Фірма «Almatti» м. Харків

15. СП «Демітекс» м. Полтава

16. СП «Ткаферлюкс» Івано-Франківська обл. г. Тисеніца

17.СП «Вайсе» м. Черкаси

18. ВАТ «Чексіл» м. Чернігів

19. ЗАТ «Дана» м. Київ

20.ОАО «Юність» м. Херсон

21.ООО Торгово-продуктивна компанія «Arber Group» м. Одеса

Проблеми і ризик розвитку легкої промисловості

Галузь легкої промисловості одна з глобалізованих у світі. У той же час виробництво тканин і одягу є важливим джерелом доходу та зайнятості для багатьох країн, зокрема для багатьох країн, що розвиваються. Однак для України це твердження досить суперечливе.

Існує цілий ряд проблем розвитку легкої промисловості, які оголосили експерти

— наповнення внутрішнього ринку імпортними товарами, у тому числі товарами із заниженою митною вартістю та товарами «секонд-хенд» .

— відсутність ефективного співрозмовника, який інвестував би капітал для довгострокової роботи підприємства випуску продукції, а не для його перепродажу, перепрофілювання або ліквідації.

— відсутність сприятливих умов для закупівлі технологічного обладнання, яке не виробляється в Україні.

— розподіл великих швейних підприємств на дрібні виробництва, які переходять на спрощену систему оподаткування, єдиний податок або тіньове виробництво.

До факторів, які обумовлюють зменшення обсягів виробництва одягу, експерти відносять такі:

— зміна замовником асортименту продукції швейних підприємств, які на 80−90% працюють за толінговою схемою, на більш трудомістку, проте з меншою кінцевою вартістю.

— негативна тенденція перенесення іноземними замовниками виробництва з українських підприємств в інші країни (Китай, Таїланд, країни Середньої Азії) з подальшим імпортом готової продукції в Україні.

— нездатність переорієнтувати значний виробничий потенціал, набутий під час роботи по давальницькій схемі, для поставок продукції на внутрішній ринок, через значне присутності імпортних товарів сумнівного походження та товарів «секонд-хенд» .

Висновки і прогнози розвитку легкої промисловості

Незважаючи на двоякість статистичних показників і ряд викладених вище проблем, легку промисловість Україна варто розглядати як перспективну та інвестиційна привабливу галузь. Для цього є кілька причин.

1. Українці витрачають на одяг і взуття близько 30−40% місячного доходу, що значно вище даного показника в Західній Європі (близько 10%).

2. Зміна пріоритетів іноземних замовників і переміщення виробництва на основі давальничих схем в країни Азії є потужним стимулом до розвитку вітчизняних торгових марок на підприємствах легкої промисловості.

3. Розвитку мережі оптової та роздрібної торгівлі не в останню чергу сприяє поява і регіонах нових ТЦ. Дана тенденція дозволяє поступово витісняти з цього бізнесу ринкових торговців, і вже протягом ближайщих років торгівля товарами легкої промисловості остаточно переміститься в магазини.

4. Зміна переваг вітчизняних споживачів: поступово відмову від імпортуємих товарів низької якості, що реалізуються на ринках.

За прогнозами Міністерства промислової політики України, обсяг виробництва продукції легкої промисловості в 2011 у порівнянні з 2007 р. збільшиться на 6.1% або на 2 млрд. грн.

1. Вибір та обґрунтування вибору моделей

Час швидкоплинний, і деколи ми не встигаємо відмітити, як один сезон приходить на зміну іншому. Якщо ви стежите за модою і можете з певністю сказати, що ви є модницею, то зміну сезону ви відмітите в першу чергу з потреби відновити свій гардероб. Ви завжди йтимете крок в крок з новими модними тенденціями. У осінньо — зимовому сезоні, що настав, модні тенденції 2009 вирушаючого року і модні тенденції 2010 в одязі не мають сильних відмінностей: вони схожі по крою, фасону і відтінкам. Проте буде неправильним сказати, що одяг 2010 є повторенням попередніх трендів. Платтякофти знов увійшли до модних тенденцій 2010. Жінки, які вибирають теплий і комфортний одяг, будуть особливо ради. Кофти-туніки, довгі платтякофти, об'ємні, теплі і комфортні, — саме цей напрям привніс в модні тенденції 2010 домашнього тепла і затишку. Модний одяг 2010 має бути зручною. Де б ви не знаходилися, ваша улюблена і, що важливо, модна довга кофта зігріє своїм теплом. Саме цього хотіли добитися дизайнери в новому модному сезоні. З малюнків найбільш просліджується дрібний орнамент і клітка. Своєю присутністю клітка вдихнула різноманітність в багато модних колекцій одягу 2010. Модні тенденції в одязі 2010 рекомендують в обов’язковому порядку завести в своєму гардеробі плаття, причому абсолютно різних тканин, особливо актуальними вважаються легкі, струмуючі тканини — натуральний шовк, ніжний ситець і тонкий батист.

Відповідно до теми курсової роботи була обрана модель що відповідає основним напрямкам моди на даний період. Запропоноване мною плаття, на мій погляд досить практична і відповідає вимогам таким, що пред’являється до жіночої сукні. Обраний виріб — трапецивідного силуету. Трапецивидний силует — найбільш «універсальний», його можна рекомендувати для всіх віків і фігур. Плаття підходить до повсякденної носки. Для повсякденного плаття характерні змістовність і помірний об'єм.

Модний напрям в такому платті, відбивається, перш за все на його деталях, довжині і додатках в поєднанні з сучасною силуетною формою. Плаття є одній з найбільш необхідних речей в гардеробі кожної сучасної жінки. Воно зручне, функціональне, комфортне, а головне модно і ідеально підходить для щоденного носіння, а це важливо.

Пропоноване мною плаття на мій погдяд досить практичне і відповідає вимогам жіночим платтям, що пред’являються.

жіночий сукня фурнітура вузол

1.1 Малюнки моделей. Опис зовнішнього виду

Модель А.

Жіноча сукня з маленькою ступінню прилягання по лінії талії. Виріб розширений донизу. Ширина и висота пліч — природна. Сукня вироблена з бавовняно-паперової тканини, чорного кольору з білим горошком.

Пілочки.

Пілочки оброблені застібкою з планкою на шість ґудзиках. Маються талієві виточки, які и придають виробу маленьку ступінь прилягання по лінії талії. На пілочці оброблена кокетка з низу якої маються защепи. Також, оброблені накладні кишені. По кокетці та кишенях прокладені оздоблювальні строчки.

Спинка.

Спинка складається з верхньої частиникокетки, ті нижньої-суцільної спинки. З низу кокетки оброблені маленькі защепи.

Рукав.

Рукав вшивний одно шовний сорочечний, короткий.

Комір.

Комір стоячевідкладний з суцільнокрійною стійкою,. По коміру прокладена оздоблювальна строчка.

Рекомендовані параметри: розміри 36−38

Зріст-164−170

Обхват грудей — 82−86

Обхват стегон — 92−96

Повнотна група 1.

Модель Б

Жіноча сукня з маленькою ступінню прилягання по лінії талії. Виріб розширений донизу. Ширина и висота пліч — природна. Сукня вироблена з бавовняно-паперової тканини, чорного кольору з білим горошком.

Пілочки.

Пілочка складається з чотирьох частин, на які ділять рельєфи виходячи з пройм рукавів та симетрична застібка на десять ґудзиків.

Спинка.

Спинка складається з чотирьох частин, на які ділять рельєфи виходячи з пройм рукавів та середній шов по спинці.

Рукав.

Рукав реглан, довгий з манжетами по низу.

Комір.

Комір-стійка.

Рекомендовані параметри: розміри 36−38

Зріст-164−170

Обхват грудей — 82−86

Обхват стегон — 92−96

Повнотна група 1.

Модель В

Жіноча сукня з маленькою ступінню прилягання по лінії талії. Виріб розширений донизу. Ширина и висота пліч — природна. Сукня вироблена з бавовняно-паперової тканини, чорного кольору з білим горошком.

Пілочки.

На пілочці симетрично розташована застібка на десять ґудзиків. Виточки по лінії талії, які дають маленьку ступінь прилягання, сходять у рельєфи до плечових зрізів.

Спинка.

Спинка складається з двох частин, має шов по середині. Виточки по лінії талії, сходять у рельєфи до плечових зрізів. На спинки зав’язується пояс.

Рукав.

Рукав вшивний короткий з манжетами по низу.

Комір.

Горловина оброблена обшивкою.

Рекомендовані параметри: розміри 36−38

Зріст-164−170

Обхват грудей — 82−86

Обхват стегон — 92−96

Повнотна група 1.

Таблиця 1 Деталі крою

1.2 Таблиця специфікації деталей крою

Технологічна послідовність обробки виробу

Таблиця 2 Технічна характеристика тканин (матеріалів)

Таблиця 3

Найменування виробу: Конфекційна карта

2. Вибір та обґрунтування матеріалів і фурнітури

Велике значення для одягу мають такі показники як: міцність виробу, термін служби, надійність в експлуатації та формостійкості, тобто здатність зберігати форму протягом терміну носіння. В процесі експлуатації одяг підтягається різноманітним деформаціям, ізтеранню, та довгої дії світопогоди. При рухах людини, особливо при ході, виникає багатократний вигин тканин або інших матеріалів, розтяжність їх в різноманітних напрямках. Звідси витікають потреби, щоб матеріали, використовувані в одягу, володіли зносостійкістю в умовах експлуатації, що визначає фізичний термін служби одягу.

В моїй курсовій роботі, я використовую бавовняно-паперову тканину. Ці тканини займають ведуче місце в асортименті текстильних виробів по об'єму продукції, що випускається, кількості артикулів, позначенню, різноманітності структури тобто. Це пояснюється достатньою сировинною базою, можливістю отримання з бавовни різноманітної пряжі як по міцності, так і по структурі (різноманітні куртки), застосування різноманітних переплетінь, використовуванням обробки різних видів. Широке використання бавовняно-паперових тканин обумовлено дешевизною, достатньою міцністю, зносостійкістю та легкістю. Ці тканини в достатній мірі задовольняють гігієнічним властивостям, пропонованим до білизняним, платтєвих, сорочечних тканинам. Вони зручні, легко піддаються стирці, чистки, прасуванню.

Прикладкові матеріали можуть бути різними по волокнистому вмісту, товщині, щільності, спосібу виробництва. По волокнистому вмісту, прикладкові матеріали виробляються з бавовни, бавовна з вовняною пряжею в суміші з капроно-лавсановими нитками, з льону, напівльняні, льно-лавсанові, льно-капронові, льно-віскозні, льно-віскозно-лавсанові, волосяні, природні та штучні приклади. До нетканих прикладкових матеріалів з клейовим покриттям і без нього відносять: флізелин, проламін, Фільц, віва, а також термоклейові багатозональні приклади, які використовують для фронтального дублювання пілочок піджаків та пальт. В структурі цих прикладів, чітко розподілені кольоровими нитками три зони: жорстка, напівжорстка, м’яка, які відрізняються одна від одної волокнистим вмістом, товщиною, поверхневою щільністю.

Фурнітура — це додаткові виробі які використовуються для з'єднання деталей одягу: ґудзики, кнопки, пряжки, тасьма — блискавка, крючки та інші.

Ґудзики можуть бути призначені як для застібки одягу, так і для обробки його ж. Вони класифікуються по матеріалу, формі, способу виготовлення, по окрасу, розміру та властивостям.

Основні вимоги: міцність, стійкість до дії води, кип’ятінню, мильному розчину, не повинні деформуватися, міняти вид, колір, форму, а також бути стійкими до світо погоди.

В моїй курсовій роботі, я використовую бавовняно-паперову тканину.

Ця тканина в достатній мірі задовольняє гігієнічним властивостям, пропонованим до білизняним, платтєвих, сорочечних тканинам. Також, я використовую нетканий прокладочний матеріал — флізелин, який призначен для дублювання деталей легкого асортименту. Фурнітура — ґудзики, які відповідають основним вимогам.

2.1 Характеристика швів та пристосувань для швейних машин

Машинні шви поділяються по своєму призначенню на:

— Сполучні

— Краєві

— Оздоблювальні

Сполучні машинні шви в свою чергу поділяються на:

— Зшивний

— Зшивний з одночасним закріпленням зрізів

— Настрочний з відкритим зрізом

— Настрочний з одним закритим зрізом

— Накладний з відкритим зрізом

— Накладний з закритим зрізом

— Встик

— В замок

— Двійний Краєві поділяються на:

— Окантовочний з відкритим зрізом

— Окантовочний з закритим зрізом

— В підгін з закритим зрізом

— В підгін з відкритим зрізом Оздоблювальні шви поділяються на:

— Складки: прості оздоблювальні, прості сполучні, складні

— Рельєфні шви

— Шви з кантом У таблиці 4 вказана характеристика швів, які застосовуються для виготовлення виробу, який я обрала в своїй курсовій роботі.

Технологічна характеристика засобів малої механізації приведена у таблиці 5.

Таблиця 4

Характеристика швів, які застосовують для виготовлення виробу

Таблиця 5

Технологічна характеристика засобів малої механізації

3. Вибір та обґрунтування обладнання, устаткування, пристосування та технологічних режимів обробки виробу

Вибір обладнання тісно пов’язаний з призначенням одягу та пошивочними властивостями матеріалів що використовується для його виготовлення. При виборі обладнання аналізують різні варіанти, які повинні забезпечити покращення якості продукції, скорочення затрат часу на обробку виробу, підвищення продуктивності праці, зменшення, вартості обробки, раціональне використання виробничої площі та обладнання, робочого часу виконавців. При виготовленні окремих вузлів та деталей в цілому слід передбачати комплексну механізацію, а також комплекту обладнання з використанням машин — напівавтоматів, а також автоматичних ліній.

Для виготовлення жіночої сукні з бавовнянопаперової тканини обрана універсальна машина 212−151 105 «Дюркоп» — для зшивання деталей, і краєобметувальна машина 627 «Римольді» — для обметування зрізів деталей, а також спеціальні машини: 25-АК ПМЗ — машина для виготовлення петель, і 1095 кл. ПМЗ — машина для пришивання ґудзиків. Для ВТО використовується прасувальний стіл з паровою праскою PVT-300 HG+11-EC

Запропоноване обладнання забезпечує виробам високу якість, а також високу продуктивність праці виконавцями.

Режими ВТО приводиться у вигляді таблиці № 6.

Технологічна характеристика швейних машин — таблиця № 7.

Технологічна характеристика обладнання ВТО — таблиця № 8.

Таблиця 6 Режими ВТО

Таблиця 7

Технологічна характеристика швейних машин

Таблиця 8

Технологічна характеристика обладнання ВТО

4. Нормативно — технічна документація

Для розробку технологічної послідовності виготовлення нормативно — технічну документацію на швейні вироби, якої керуються підприємства для забезпечення випуску якісної продукції в умовах масового виробництва.

У швейній промисловості має широке використання нормативно — технічні документи ТУ, ТО.

ТУ — встановлений комплекс потреб до конкретних типів артикулів продукції;

ТО — моделі розробляють при підготовці кожної моделі до масового виробництва і містить у собі свідчення про модель.

Стандарт — це документ, в якому визначені основні відомості про даний виріб.

У швейній промисловості, в залежності від сфери діяльності, змісту і рівня затвердження, стандарти поділяють на ГОСТ, ДСТУ, ГСТ, СТП.

ГОСТ — державний стандарт, ДСТУ — державний стандарт України, ГСТ — галузевий стандарт, СТП — стандарт підприємств.

Характеристику нормативно — технологічної документації на виріб, представлено в таблиці 9.

Таблиця 9

Нормативно — технічна документація на виріб, який розробляється

5. Аналіз і розробка методів обробки деталей і вузлів виробу

Методи обробки визначають рівень якості виробів, що виготовляються, продуктивність праці та економічну продуктивність потоку.

При виборі методів обробки враховуються основні напрямки подальшого вдосконалення техніки та технології швейного виробництва, максимальне застосування клейових методів з'єднання деталей і використання високопродуктивного обладнання, механізації та автоматизації трудомістких робіт, застосування суцільно — викроєних деталей, тощо .

Методи обробки вибираються за промисловою технологією по вузлової обробки та типової технічною документацією на виготовлення різних видів одягу, розроблено ЦНДІШПом з врахуванням досвіду передових підприємств.

При виборі обробки необхідно врахувати:

1. Прогресивність технології (використання високо потужного обладнання, високий рівень механізації праці, мінімальні трудові та матеріальні затрати).

2. Універсальність монтажно — складських схем основних вузлів (можливість цих схем на одному і тому ж обладнанні).

Вибираються такі методи обробки, які при мінімальних трудових і матеріальних витратах забезпечують високу якість виготовлення деталей, вузлів та виробу в цілому.

Забезпечення потрібної якості та підвищення ефективності виробництва в більшій мірі залежать від технології, що застосовується для виготовлення одягу, від методів проектування технологічних процесів, від організації управління якості послуг, в тому числі від організації контролю та оцінки якості. Звідси явна значущість ролі технолога та конструктора на швейному підприємстві. У функції цих спеціалістів входить постійне вдосконалення технології виготовлення та розкрою швейних виробів, впровадження стандартів, приймання участі в управлінні якості послуг, у проведенні контролю та оцінки якості;проектування та організація технологічних процесів.

В курсовій роботі представлені методи обробки вузлів сукні жіночої, які графічно зображені на малюнках 1, 2, 3.

Модель 1

Обробка коміра та з'єднання його з горловиною.

1. Обметування внутрішнього зрізу обшивки

2. Обшивання нижнього коміру верхнім

3. Прокладання оздоблювальної строчки

4. Шов вшивання коміра в горловину та обшивання горловини коміром

5. Прокладання оздоблювальної строчки

Модель 2

Обробка низу виробу

1. Застрочування зрізу низу виробу швом в підгін

Модель 3

Обробка накладної кишені виробу

1. Застрочування верхнього зрізу кишені швом в підгін

2. Настрочування кишені на пілочку

6. Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу

Технологічний процес виготовлення швейних виробів має вигляд обробки, збирання деталей та вузлів у визначеній послідовності.

Під технологічною послідовністю обробки виробів розуміють перелік технологічно неподільних операцій відповідних до послідовності виконання їх при виготовленні деталей та вузлів виробів з вказуванням спеціальності, розряду роботи, затрати часу на виконання операцій, використаного обладнання, пристосувань, технічних умов, прийомів роботи.

Неподільною операцією називають технологічно завершену операцію, наступне розподілення якої недоречно або нелогічно в силу технологічної зв’язності. При поділенні такої операції будуть підвищенні затрати часу на допоміжні прийоми, погіршується якість виконання виробу через розділення операції на різноманітних робочих місцях.

Всі операції процесу виготовлення виробу поділяються на:

— Заготовчі, зв’язні з заготовленням окремих деталей (обробка клапанів, підбортів, коміра, підкладки та ін.) та вузлів (збірка кишень на пілочках, обробка рукавів та ін.)

— Збиральні (монтажні), зв’язані із збирання вузлів (з'єднання пілочок та спинок по боковим та плечовим зрізам, коміра з горловиною, рукавів з роймою виробів та ін.)

— Оздоблювальні, які є кінцевим етапом виготовлення швейних виробів. До оздоблювальних операцій відносять ВТО (пресування, прасування, кінцева ВТО), чищення виробу від виробничого сміття та забруднень, обметування петель та пришивання ґудзиків, гачків та ін., контроль якості, пакування виробу.

Складання технологічної послідовності обробки виробу одна з найважливіших завдань при створенні одягу. Добре складання технологічної послідовності, зменшує витрати часу та підвищує якість виробу.

В курсовій роботі надається варіант технологічної послідовності виготовлення сукні жіночої, який наведений у таблиці 10.

6.1 Ефективність обраних методів обробки вузлів

Технологія вироби повинна забезпечити більш економічне його виготовлення в порівнянні з раніше випускаються виробами аналогічного призначення. Щоб домогтися реалізації цієї вимоги, слід віддавати перевагу методам обробки, які відповідають рівню сучасної техніки, технології та організації виробництва, забезпечують одноманітність і повторюваність операцій і прийомів.

Зменшення трудомісткості виготовлення одягу можна добитися шляхом спрощення способів обробки, виключення технологічних операцій, які не впливають на якість виробу, і ручних операцій, оптимізації режимів обробки, широкого застосування високопродуктивного сучасного устаткування і пристосувань до регламентованих режимами обробки.

При виборі обладнання для технологічних процесів необхідно прагнути до скорочення номенклатури типів обладнання і пристосувань.

При виготовленні моделей одного потоку повинні бути використані однорідне обладнання, пристосування і пристрої, технологічно неподільні операції повинні бути близькі за часом, номенклатурі та послідовності виконання, а робітники потоку повинні мати однорідні кваліфікацію та спеціальність. Якщо моделі відповідають перерахованим вимогам, то потік буде працювати ритмічно, без порушення схем складання.

Технологічний процес обробки і складання деталей і вузлів сукні складається з різноманітних операцій, деякі з них виконують на швейних машинах напівавтоматичного дії. До таких відносяться: виготовлення прямих обметувальних петель з автоматичним переміщенням поличок від готової петлі до місця виготовлення наступної петлі і пришивання ґудзиків.

Якість швів багато в чому залежить від виду застосовуваних швейних машин та правильності їх налаштування на виконання конкретної операції у відповідності із існуючими нитками і зшивні матеріалами.

При виборі того чи іншого виду швейної машини слід враховувати, що кращу якість можна отримати при виконанні операцій на швейних машинах, оснащених спеціальними механізмами переміщення матеріалів: диференціальним; комбінованим — з верхньої та нижньої рейками і відхиляється вздовж рядки голкою.

Машини зі спеціальними механізмами переміщення матеріалів доцільно використовувати при виконанні швів, від якості яких залежить зовнішній вигляд виробу, а також при застосуванні різних засобів малої механізації та пристосувань. Характеристика швейного обладнання — таблиці 6, 7,8.

Велику групу становлять пристосування, за допомогою яких здійснюється формування підігнуті країв деталей і дотримання паралельності рядки підігнутими краю деталі. Застосування пристосувань сприяє ліквідації ручних прийомів на перехоплення і зрівнювання зрізів, а також поліпшення якості виконуваних операцій. Характеристика пристосувань малої механізації - таблиця 5.

Порівняльна технологічна послідовність обробки вузла вказана в таблиці 10.

Таблиця 10

Порівняльна технологічна послідовність обробки

7. Технологічні карти на виготовлення вузлів виробу

Технологічні карти складаються на основі вузлів виробу у вигляді складальних схем в аксонометрії та перерізів з позначенням деталей, що входять у вузол, видів їх з'єднань та технологічних режимів обробки Карти представлені на листах формату, А — 4

Модель 1

Обробка коміра та з'єднання його з горловиною Модель 2

Обробка низу виробу Модель 3

Обробка накладної кишені виробу