Відображення питань охорони праці в колективному договорі

На жаль, у Печерському районному суді не укладено колективного договору з трудовим колективом. Цей факт значно обмежує можливості трудового колективу вимагати забезпечення належних соціальних гарантій у галузі охорони праці, досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці, виробничого середовища, запобігання випадкам травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначення обсягів та джерел фінансування зазначених заходів. Тож, вважаємо за необхідне запропонувати укладення відповідної галузевої угоди з метою врегулювання цих питань.

Відповідність умов праці та робочих місць нормативним актам, умови праці в Печерському районному суді м. Києва

Здійснимо аналіз умов праці у Печерському районному суді міста Києва, зокрема, більшу увагу приділимо архівному відділу. Для цього нам треба по можливості максимально охарактеризувати усі чинники, фактори і обставини, які впливають на працівників судового органу, в першу чергу — робоче місце, стан мікроклімату, освітлення, шум, електромагнітне випромінювання, психологічний клімат в колективі та інші фактори. Усе це впливає на стан самопочуття працюючих і, відповідно, на ефективність їх діяльності.

Будівля Печерського районного суду розміщується у центральній частині міста на Хрещатику і представляє собою трьохповерхову споруду. Таке розташування, логічно, створює великий рівень шуму, впливає на забрудненість атмосфери і запиленість повітря.

Архівний відділ розташований на другому поверсі у двох суміжних кабінетах. Взагалі, у архіві працює два співробітника: завідуючий архівом та архіваріус, але постійно кількість працюючих значно більша через велику кількість стажувальників та практикантів. Тому, на наш погляд, було б доцільно охарактеризувати кабінет з урахуванням реальної ситуації. Усі працівники працюють на окремих власних робочих місцях. Площа, виділена для одного робочого місця працівника, фактично становить всього лише 4 кв.м. на кожного, а об'єм 16 куб.м., це більшою мірою обумовлено нагромадженням стелажів зі справами. Згідно ж чинних вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці ці показники мають становити відповідно 6кв.м. і 20куб.м. на одного працівника. Такі порушення суттєво впливають на самопочуття і рівень працездатності працівників.

Наступним пунктом нашого аналізу стане робоче місце працівника суду[додаток Д]. Згідно ДсанПІН 3.3.2.007−98 висота робочої поверхні столу повинна бути в межах 680 — 800 мм, ширина — 600 — 1400 мм, глибина — 800 — 1000 мм, передбачено необхідність наявності підставки для ніг висотою не менше 600 мм, шириною — не менше 300 мм, глибиною на рівні колін — не менше 400 мм. У цілому можна зазначити, що робоче місце працівника юридичного управління задовольняє ці вимоги. Недоліками можна вважати зношеність робочого столу і відсутність підлокітників на робочому сидінні.

Копіювальна техніка є невід'ємним помічником працівника у виконанні покладених на нього завдань, але необхідно дуже обережно ставитися до неї, тому що при її експлуатації вона є дуже шкідливою для здоров’я працівника. При роботі розмножувальної техніки в повітря виділяється озон, діоксид селену, азоту і вуглецю, що спричиняють різноманітні розлади здоров’я так це — розлади центральної нервової системи у вигляді астенії або вегетативної дисфункції з ангіодистонічним синдромом, підвищена дратівливість, погіршення пам’яті, підвищення артеріального тиску.

В Печерському суді для копіювальної техніки не виділене окреме приміщення, крім того в кабінеті відсутня вентиляція, тобто в кімнаті постійно накопичуються шкідливі речовини, що негативно впливають на здоров’я працівників У кабінетах є комп’ютери, на якому працюють службовці. Наявність комп’ютера свідчить про те, що у приміщенні є потужне джерело електромагнітного випромінювання. І однією з необхідних та нагальних вимог охорони праці є убезпечення здоров’я працівників від шкідливого впливу названого джерела. В архівному відділі, як, в принципі, і в інших відділах, більшість комп’ютерів є доволі старими (1998 рік випуску), відсутність в них захисного екрану, призводить до швидкої втомлюваності очей і зниження загального рівня працездатності працівників.

Зупинимось більш детально на дослідженні умов роботи на комп’ютеризованому робочому місці в архівному відділі Печерського районного суду. Робота судового службовця тісно пов’язана з використанням та обробкою великої кількості документів та різноманітної інформації. Це створює доволі напружений ритм роботи і призводить до необхідності постійної концентрації уваги та великого розумового навантаження. Розвиток сучасних комп’ютерних технологій дозволив значно спростити і полегшити роботу працівників суду. Проте, застосування комп’ютерної і копіювальних техніки має також і низку негативних чинників, одним з найважливіших серед них варто назвати шкідливий вплив на здоров’я і самопочуття користувачів.

Основними чинниками, які впливають на працівників Печерського районного суду міста Києва, під час експлуатації електронно-обчислювальної техніки та копіювальних апаратів є:

• — електростатичні поля;
• — електромагнітні випромінювання низької інтенсивності;
• — шум;
• — зміна хімічного складу повітря на робочому місці тощо.

Діяльність службовців при використанні такої техніки супроводжується значним напруженням сенсорного апарату, вищих нервових центрів, що зменшує швидкість кровообігу і, відповідно, зменшується доступ кисню до мозку, що призводить до його кисневого голодування. Окремо варто відокремити напруження на зоровий аналізатор, яке часто стає причиною порушень зору.

Працівники суду в своїй практичній діяльності постійно використовують предмети, в яких використовується електрична енергія, це є комп’ютерна техніка (системні блоки, принтери, сканери), розмножувальна техніка, факси, електричні чайники. Всі ці прилади є електронебезпечними.

Наприклад в одному з кабінетів суду знаходиться — два комп’ютери, відповідно і два системні блоки, два принтера; ксерокопіювальна машина; електрочайник і дві настільні лампи, і для всього цього всього одна розетка. В зв’язку з цим працівники змушені використовувати подовжувач, який непризначений для великого навантаження, що призводить до постійного вимикання і автоматичного вмикання всього обладнання, що є дуже небезпечним явищем, оскільки перепади напруги можуть спричинити різні пошкодження і враження працівників електрострумом, а також є небезпечним з боку норм пожежної безпеки.

З метою забезпечення безпеки праці і обмеження впливу негативних факторів на користувачів ПЕОМ наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.1999 року № 21 було затверджено «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», якими встановлені основні вимоги безпеки праці користувачів ЕОМ.

Проаналізовані дані відносно робочого місця користувачів ПК змушують нас зробити висновок про невідповідність умов праці нормативним вимогам документів з питань охорони і безпеки праці. Такий стан речей призводить до погіршення стану здоров’я і самопочуття працюючих та стає причиною значного зниження рівня ефективності і результативності діяльності судових службовців.

Оскільки, робота Печерського районного суду тісно пов’язана з використанням комп’ютерної техніки, це в свою чергу, накладає певні зобов’язання на забезпечення і організацію належних умов праці користувачів, в тому числі відповідне освітлення, параметри мікроклімату, санітарно-гігієнічні вимоги тощо.

Надзвичайно важливим чинником, який впливає на стан здоров’я і безпеки працівників, є мікроклімат. До його основних характеристик можна віднести температуру, вологість та швидкість руху повітря, а також фізико-хімічні показники — вміст у повітрі іонів та забруднювачів. Так відповідно до нормативів температура повітря повинна становити 22−240С, швидкість його руху — 01 м/с та відносна вологість повітря — 60−40%.

Температура в архівному відділі приблизно становить 18−20 °С, вологість 50−55%, швидкість руху повітря не перевищує на рівні обличчя 0,1 м/с. Дані показники тільки частково відповідають основним нормативам ГОСТ 12.1.005−88 «Мікроклімат виробничих приміщень».

Постачання свіжого повітря в кабінети є необхідною умовою забезпечення нормального мікроклімату на робочому місці, це можна зробити за допомогою встановлення кондиціонерів або провітрюванням кабінетів. Так Печерський районний суд м. Києва знаходиться на Хрещатику в центрі Києва, що не дає змогу вільно провітрювати робочі приміщення не звертаючись за допомогою до кондиціонерів, а кондиціонери відсутні. А в зв’язку з тим, що приміщення будувалось досить давно, то і звичайні вентиляційні шахти відсутні.

Одним із чинників мікроклімату є також наявність мікроорганізмів у повітрі робочих приміщень. Робота архівного відділу передбачає проведення дуже великої кількості часу з відвідувачами у часи прийому, що призводить до небезпечного зростання вмісту шкідливих мікроорганізмів у повітрі. Це змушує зробити висновок про необхідність вжиття додаткових заходів оздоровлення повітряного середовища — додаткової вентиляції, обмеження числа і тривалості перебування відвідувачів тощо.

Правильне освітлення є однією з важливих передумов створення безпечних і здорових умов роботи працівників суду. В кабінеті архівного відділу освітлення не достатнє, це створює велике навантаження на органи зору працівників. Такий стан речей, безумовно, змушує зробити висновок про важливість забезпечення раціонального освітлення робочих місць. У кабінеті архівного відділу поєднуються природне і штучне освітлення. Сонячне світло потрапляє до кімнати через вікно, яке зорієнтоване на схід. Віконні прорізи також обладнані жалюзями, що дозволяє створювати оптимальний рівень освітлення природним світлом. Варто вказати на наявність такого недоліку освітлення як нерівномірний розподіл по площі кабінету. До можливих пропозицій щодо вдосконалення режиму освітлення можна віднести наступні: запровадження можливості застосування світильників і настільних ламп, обмеження відбитої близькості на екрані монітора, оскільки яскравість від блисків на екрані ПК в розглядуваному приміщенні перевищує встановлені норми. Названі заходи допомогли б значною мірою поліпшити і зробити комфортними умови праці.

Роботу в архівному відділі Печерського районного суду супроводжує шум, джерелами якого є рух автотранспорту на вулиці, вентилятори системних блоків, принтер і ксерокопіювальний апарат. Останні з названих джерел створюють не лише звуки, які сприймаються людським вухом, але й коливання ультразвукового діапазону (частотою вище 20 кГц). Одним із джерелом шуму є також людський чинник, тому що робота в архівному відділі пов’язана з великою комунікативною складовою.

Так, згідно ГОСТ 12.1.003−83 ССБТ «Шум. Загальні вимоги до безпеки», ТР № 2411−81 «Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці», затверджених Міністерством охорони здоров’я України, ДсанПІН 3.3.2.-007−98 рівень шуму у приміщеннях, залежно від виду робіт, не повинен перевищувати 40−65 дБ. Можливими до запровадження варто зазначити такі заходи з усунення небезпечного рівня шуму як використання засобів звукопоглинання, раціональне планування виробничих приміщень та робочих місць та розташування друкованих пристроїв в іншому приміщенні або огородження їх звукопоглинаючим екраном.

Не останню увагу варто приділити при аналізі умов праці також і психофізіологічним аспектам діяльності працівників судових органів. Особливість діяльності судових співробітників полягає в тому, що вони постійно стикаються з людьми, з різними проявами їх психіки. Службовці повинні уміло розбиратись в складності духовного світу людини для того, щоб правильно зрозуміти і певним чином оцінити її. Особливості їх діяльності роблять необхідним морально-психологічне загартування, тому що їх праця пов’язана зі значним напруженням розумових і моральних сил. Працівники суду повинні мати високий рівень професійної компетенції, яка значною мірою визначається системою психологічних факторів, які можна об'єднати загальним поняттям психологічної культури.

Слід зазначити, що працівникам суду необхідно вміти раціонально розподіляти свої сили і здібності, щоб зберегти результативність праці протягом усього робочого дня, володіти професійними і психологічними якостями, щоб при найменших витратах нервової енергії одержати оптимальні дані та забезпечити безпеку праці для збереження здоров’я. Доцільним було б проведення періодичних семінарів, тренінгів тощо з метою виховання у працівників суду таких професійних якостей як гнучкість розуму і характеру, гострота, спостережливість і добра пам’ять, самоспостереження і витримка, принциповість, вміння контролювати себе у критичних ситуаціях і готовність діяти у названих випадках. Названі якості значно спряли б збереженню працездатності працівників суду, а також слугували б найбільш раціональному і виправданому вирішенню небезпечних ситуацій.