Припинення повноважень суддів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

РЕФЕРАТ

на тему

Припинення повноважень суддів

з дисципліни

Статус суддів в Україні

Харків 2011

ЗМІСТ

Вступ

1. Підстави припинення повноважень суддів

2. Процедура припинення повноважень судді

Висновки Список літератури

ВСТУП

Механізм припинення повноважень суддів досить близько межує з припиненням статусу судді. Однак ці два явища не є тотожними, хоча в певних випадках й збігаються один з одним. Звільнення судді з посади виступає юридичним фактом припинення суддівських повноважень. Однак позбавлення судді повноважень виконувати функції судової влади не завжди позбавляє його статусу. Тобто статус судді не втрачається, а трансформується навіть після припинення суддівських повноважень. Наприклад, коли суддя на законних підставах виходить у відставку та позбавляється права здійснювати правосуддя, але за ним зберігається звання судді, а також перелік прав, обов’язків та гарантій статусу судді. Правові основи статусу судді, що перебуває у відставці закріплені ст. 43 Закону України «Про статус суддів».

Підстави і порядок припинення повноважень судді установлені частиною 5 ст. 126 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про статус суддів», ст. ст. 31, 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції».

1. Підстави припинення повноважень суддів

Конституційна норма містить положення, відповідно до якого звільнити суддю з займаної посади може лише відповідний суб'єкт, що призначив (обрав) його на посаду. Рішення про звільнення судді з посади міститься у відповідному акті Президента України чи Верховної Ради України з вказівкою на підставу його винесення. Рішення є остаточним, оскарженню не підлягає.

Згідно зі ст. ст. 31, 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» розрізняється звільнення судді з посади на загальних (п. 1−3, 7−9 ст. 126 Конституції) та особливих підстав (п. 4−6 ст. 126 Конституції).

Аналіз конституційного положення дозволяє виділити наступні блоки підстав для звільнення судді з посади:

1) настання певної умови, що перешкоджає подальшому перебуванню судді на посаді:

а) закінчення строку, на який його було обрано чи призначено;

б) досягнення суддею шістдесяти п’яти років;

в) хвороба судді, що перешкоджає подальшому виконанню обов’язків судді;

г) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

2) у порядку дисциплінарного провадження у випадках:

а) порушення суддею вимог щодо несумісності;

б) порушення суддею присяги.

3) в зв’язку з встановленням певного юридичного факту:

а) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді;

б) припинення його громадянства;

в) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Смерть судді імперативна визначено як підстава для автоматичного припинення його повноважень.

Слід зазначити, що закінчення строку, на який обрано чи призначено суддю, стосується тільки суддів Конституційного Суду і суддів, які вперше призначаються на посаду. Решта суддів обіймає посади безстроково, але відповідно до п. 2 ст. 126 Конституції України вони повинні бути звільнені після досягнення шістдесяти п’яти років.

Підстави припинення повноважень судді були певною мірою розглянуті вище як підстави набуття статусу судді, вимог, що ставляться до суддів. Тобто підстави набуття статусу судді нерозривно пов’язані з підставами припинення повноважень носія судової влади. Зрозуміло, втрата або порушення якоїсь вимоги, обов’язкової для набуття та перебуванні в статусі судді, призводить до порушення питання про припинення повноважень. Тому ми зупинимося лише на тих підставах, які не були розглянуті у розділі «Порядок набуття статусу судді».

Звільнення судді з посади в наслідок порушення присяги судді. У встановленому Конституцією переліку підстав звільнення з посади немає таких підстав як звільнення судді з посади в порядку дисциплінарного провадження, за професійною невідповідністю чи невідповідності судді займаній посаді. Суддя може бути звільнений з посади за дисциплінарні правопорушення тільки у випадку порушення ним вимог щодо несумісності чи присяги. Водночас, порушення суддею вимог несумісності є однією з форм порушення присяги, що випливає із сутності присяги судді.

Набрання законної сили обвинувальним вироком відносно судді є підставою припинення не тільки суддівських повноважень, але й статусу судді. На такій підставі суддя звільняється з посади у разі вчинення злочину, в обвинуваченні якого його віддано до суду та у встановленому порядку визнано винним. Однак обвинувальний вирок стосовно судді повинен набути законної сили. Як відомо, вирок суду з кримінальних справ набуває законної сили не з моменту його проголошення. Згідно зі ст.ст. 349, 354 КПК України на вирок суду першої інстанції може бути подана апеляція протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, — в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Подання апеляції на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Тільки після остаточного вирішення справи в апеляційній інстанції вирок набуває законної сили. Також, якщо стосовно судді набере законної сили обвинувальний вирок суду іншої країни, він підлягає звільненню з посади за цією підставою.

Припинення громадянства України є неодмінною та безумовною підставою звільнення судді з посади. Підстави, умови та порядок припинення громадянства України визначаються Законом «Про громадянство України». До прийняття Указу Президента України про припинення громадянства та набуття ним чинності, суддя не може бути звільнений з підстави припинення громадянства.

Суддя звільняється з посади у випадку визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим. За загальними умовами, передбаченими ст.ст. 43, 46 ЦК України особу може бути визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою в порядку, визначеному главою 35 ЦПК України.

Судді судів загальної юрисдикції можуть припинити свою судову діяльність за власним бажанням. Заява про звільнення судді за власним бажанням повинна подаватись до Вищої ради юстиції, яка згідно ч. 2 ст. 31 Закону України «Про Вищу раду юстиції» вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з’ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус. Загальні підстави звільнення за власним бажанням передбачені ст. 38 Кодексу законів про працю України. Якщо суддя відпрацював на посаді судді не менше 20 років, він має право звільнитись за власним бажанням на підставі виходу у відставку та набути статусу судді у відставці (ст. 43 Закону «Про статус суддів»).

Конституція не вказує на вичерпний характер переліку підстав припинення повноважень судді. Тому, доцільно додатково передбачити в законі про статус суддів додаткові підстави звільнення судді з посади: а) систематичне або грубе порушення Кодексу професійної етики судді; б) набрання законної сили ухвали суду про визнання судді недієздатним чи обмежено дієздатним або про застосування до нього примусових заходів медичного характеру; в) скасування чи реорганізація суду, якщо суддя не згоден на переведення в інший суд; г) невідповідність рівня професійних знань судді займаній посаді.

2. Процедура припинення повноважень судді

Сьогодні в Україні ще немає єдиного закону, який регламентував би процедуру звільнення суддів з посади. Окремі положення Законів «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» (гл. 3), «Про статус суддів» (ст. 15), «Про Вищу раду юстиції» (ст. 31), «Про Конституційний Суд України» (ст. 23), закріплюють лише деякі процедурні моменти чи етапи припинення суддівських повноважень. Але принцип єдності статусу суддів вимагає єдиного та прозорого підходу до вирішення цього питання.

Рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду України у випадках закінчення строку призначення, досягнення суддею шістдесяти п’яти років, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням приймається на засіданні Конституційного Суду України, а у випадках припинення повноважень за підставою порушення суддею присяги або порушення суддею вимог щодо несумісності — Верховною Радою України.

Щодо суддів судів загальної юрисдикції, то при наявності законних підстав, рішення про припинення повноважень судді приймається тим органом, який призначив (Президентом України) або обрав (Верховна Рада України) суддю на посаду. Попередню процедуру припинення повноважень суддів судів загальної юрисдикції здійснює Вища рада юстиції, яка за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав. До Вищої ради юстиції з пропозицією внести подання про звільнення судді з посади можуть звернутися: відповідна кваліфікаційна комісія суддів або член Вищої ради юстиції.

Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин: закінчення строку, на який його обрано чи призначено; досягнення суддею шістдесяти п’яти років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням — приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів, які беруть участь у засіданні.

Питання про звільнення судді з причин порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою. Суддя, справа якого розглядається, обов’язково запрошується на засідання.

Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді з підстав порушення вимог щодо несумісності та порушення присяги приймається не менш як двома третинами голосів членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні, а у випадку набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді, більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції, тобто не менше 11 голосів. Член Вищої ради юстиції, який порушив питання перед Вищою радою юстиції про звільнення з посади судді, не бере участі в голосуванні при прийнятті рішення.

У разі прийняття рішення про звільнення судді з посади, Вища рада юстиції надсилає своє подання з матеріалами перевірки та розгляду до органу, який уповноважений прийняти остаточне рішення.

Про наявність підстав для припинення повноважень судді голова суду або голова вищестоящого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді (ч. 2 ст. 15 Закону «Про статус суддів»). Очевидно, законодавець мав на увазі очевидні підстави, тобто котрі не потребують попереднього розгляду у Вищій раді юстиції, а саме: закінчення строку, на який його обрано чи призначено; досягнення суддею шістдесяти п’яти років; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Або ж в даному випадку ми маємо колізію законів, адже повноваження щодо внесення подання про припинення повноважень судді згідно зі ст. 31 «Про Вищу раду юстиції» надано Вищій раді юстиції. Чи в обов’язки голів судів входить лише «інформування» Президента України або Верховну Раду України про наявність підстав для звільнення судді з посади?

Суддя, якого призначено вперше на строк п’ять років, звільняється з посади Президентом України. Матеріали провадження стосовно звільнення судді надсилаються до Секретаріату Президента, де вони перевіряються і готується проект указу Президента про припинення повноважень судді.

Щодо суддів, які обрані на посади безстроково, то процедура їх звільнення з посад закріплена Законом України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» та Регламентом Верховної Ради України.

Ініціювання питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, відповідно до пунктів 1−3, 6−9 частини 5 статті 126 Конституції України здійснюється в наступному порядку:

в випадках, передбачених пп. 1−3, 9 ч. 5 ст. 126 Конституції, суддя з відповідною заявою звертається до територіального управління державної судової адміністрації, а судді Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду — до голови відповідного суду;

подання про звільнення з посади судді на підставах, передбаченими пп. 1−3, 6−9 ч. 5 ст. 126 Конституції, вноситься територіальним управлінням державної судової адміністрації до відповідної кваліфікаційної комісії суддів, а щодо судді Верховного Суду України та судді вищого спеціалізованого суду — головами цих судів у Вищу кваліфікаційну комісію суддів України;

пропозиція щодо прийняття подання про звільнення з посади судді вноситься відповідною кваліфікаційною комісією суддів до Вищої ради юстиції;

Вища рада юстиції за пропозицією відповідної кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою, вносить подання про звільнення з посади судді в Верховну Раду України.

Ініціювання питання про звільнення з посади суддів на підставах, передбачених пп. 4, 5 ч. 5 ст. 126 Конституції, здійснюється в наступному порядку:

відповідна кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції розглядають та перевіряють звернення Комітету Верховної Ради України, депутатські звернення, звернення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, звернення інших посадових осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, якщо вони містять відомості про наявність підстав для звільнення з посади судді, що передбачені пп. 4, 5 ч. 5 ст. 126 Конституції;

відповідна кваліфікаційна комісія суддів або член Вищої ради юстиції вносить до Вищої ради юстиції пропозиції про прийняття подання про звільнення з посади судді;

Вища рада юстиції розглядає пропозицію про звільнення з посади судді в порядку, передбаченому законом «Про Вищу раду юстиції України».

Вища рада юстиції вносить подання про звільнення з посади судді до Верховної Ради України.

Таким чином, згідно з Законом, процедура звільнення з посади судді, обраного безстроково, здійснюється в декілька етапів:

ініціювання перед Вищою радою юстиції питання про звільнення з посади судді;

розгляд питання Вищою радою юстиції й прийняття рішення щодо внесення подання у Верховну Раду України;

надання Вищою радою юстиції у Верховну раду України матеріалів щодо звільнення судді з посади;

розгляд подання Вищої ради юстиції відповідним Комітетом Верховної Ради України (до компетенції якого входить розгляд питань про звільнення суддів, обраних безстроково) та прийняття рішення по суті цього подання;

розгляд подання Вищої ради юстиції та висновку Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України та прийняття ним рішення.

Порядок розгляду Комітетом подання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, перевірки звернень або повідомлень щодо діяльності судді аналогічний порядку при обранні його на посаду. Участь судді, стосовно якого розглядається подання про звільнення, є обов’язковою, а у випадку повторного нез’явлення без поважних причин, розгляд питання щодо цього судді провадиться за його відсутності.

Кожна кандидатура на звільнення з посади судді, обраного безстроково, персонально представляється на пленарному засіданні Верховної Ради України представником Комітету. В випадку, коли суддя не згоден з поданням про звільнення, його пояснення заслуховуються в обов’язковому порядку. Якщо при обговоренні виникає необхідність здійснити перевірку звернень стосовно діяльності судді або витребувати додаткову інформацію, Верховна Рада доручає Комітету здійснити таку перевірку.

Рішення про звільнення судді, якого було обрано безстроково, з посади приймається шляхом відкритого нефіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Аналіз чинного законодавства, діючі закони передбачають різні механізми звільнення суддів з посади. Але на наш погляд, принци єдності статусу суддів та єдність підстав для звільнення суддів, закріплених в Конституції, передбачає можливість прийняття єдиного Закону, в якому була б деталізована процедура відсторонення судді від посади, а саме зазначений суб'єкт її ініціювання, процедуру встановлення наявності однієї з передбачених Конституцією підстав для звільнення судді, порядок і підстави розгляду матеріалів про звільнення з посади судді, наслідки винесення рішення про звільнення з посади по кожній підставі й інші процедурні питання. Принцип єдності статусу судді вимагає одноманітного підходу до процедури звільнення з посади всіх категорій суддів.

На жаль, Законом N 1625-IV (1625−15) від 18.03.2004 було виключено статтю 38 з Закону України «Про статус суддів», яка регламентувала підстави та порядок зупинення повноважень суддів. В наслідок таких дій законодавця, створились умови, за якими суддя, відносно дій якого здійсненюється провадження по кримінальній справі або дисциплінарне провадження, фактично продовжує здійснювати повноваження судді, тим самим дає підстави сумніватись сторонам судового розгляду у його належній кваліфікації та справедливості винесених рішень. Вважаємо, що доти, поки розглядається питання, що стосуються професійної репутації судді, останній повинен бути відстороненний від виконання суддівських функцій, але зі збереженням всіх гарантій, передбачених суддівським статусом. Зокрема, доцільно зупиняти повноваження судді, якому пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину до закриття справи або винесення виправдовувального вироку. Звичайно, якщо буде винесено обвинувальний вирок, то повноваження судді продовжуються бути зупиненими до набуття законної сили обвинувальним вироком та винесення рішення відповідного органу про припинення повноважень судді. Також доцільно зупиняти повноваження судді на час здійснення дисциплінарного провадження щодо нього з підстав порушення несумісності посади судді з іншою діяльністю до вирішення справи по суті. Також слід зупиняти повноваження судді у випадку порушення процедури звільнення судді з посади з інших підстав, передбачених Законом. В якості підстав зупинення повноважень судді слід додати закінчення строку повноважень судді, якщо щодо цього судді розпочата процедура безстрокового обрання на посаду на строк до остаточного ухвалення відповідного рішення Верховною Радою України.

Рішення щодо зупинення повноважень судді доцільно приймати на засіданні кваліфікаційної комісії суддів, з наступним повідомленням про прийняте рішення голови відповідного суду, в якому працює суддя.

Вважаємо, що запровадження інституту зупинення повноважень судді сприятиме підвищенню авторитету та незалежності судової влади в цілому.

суддя посада повноваження статус

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Організація судових та правоохоронних органів: Навч. Посібник/ за ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сибільової, О. М. Толочка.- Харків, 2009.

2. Організація судочинства в Україні (під заг. ред. Лавріновича) — К., вид. МЮ, 2008.

3. Халдеев Л. С. судья в уголовном процессе.- М., 2008.

4. Жилин Г. А. Судья в гражданском процессе.-М., 2009.

5. Бринцев В. Д. Організаційне забезпечення діяльності судів на регіональному рівні.- Київ., 2007.

5. Тимчасова Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді // Офіційний Вісник України — 2005. № 13, ст. 694.

6. Научная организация труда в аппарате судов и учреждений юстиции. — М, 2007.

7. Божьев В. П., Добровольская Т. Н., Перлов И. Д. Организационное руководство судами в СССР (судебное управление). — М., 2006.

8. Алексеев В. Б., Кашенов Г. П. Организация судебной деятельности. — М., 2007.

9. Подготовка гражданских дел к судебному разбирательству. /Под ред. Н. М. Гурбатова. — М., 2007.

10. Волкодаев Н. Ф. Правовая культура судебного процесса. — М., 2006.

11. Типові посадові повноваження службовців апарату місцевого суду. Затверджено Наказом ДСА, 2008 р.