Особливості Європейської стандартизації

Стандартизація — це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Об'єктами стандартизації є продукція, процеси і послуги, зокрема, матеріали, складові частини, оснащення системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи або діяльність. Галузь стандартизації охоплює майже всі сфери народного господарства.

Загально прийняті рівні стандартизації:

a) Міжнародна (проводиться на міжнародному рівні, участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн);

b) Регіональна (проводиться на відповідному регіональному рівні, участь у якій відкрита відповідних органів країн певного географічного або економічного простору);

c) Міждержавна (проводиться на рівні кількох країн);

d) Національна (проводиться на рівні однієї країни).

Об'єктами стандартизації є:

• 1. матеріали, складники, обладнання, системи, їх сукупність;
• 2. правила, процедури, функції, методи, діяльність чи її результати, включаючи продукцію, персонал, системи управління;
• 3. вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування тощо.

Суб'єктами стандартизації є:

• * центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації;
• * рада стандартизації та технічного регулювання;
• * технічні комітети стандартизації;
• * інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності об'єктів стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами.

Види стандартів

• 1. Державні стандарти України (ДСТУ) — національні стандарти, затверджені Держспоживстандарт України.
• 2. Галузеві стандарти України (ГСТУ) — розробляються на продукцію, на яку відсутній державний стандарт України.
• 3. Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СНТС) — розширюють результати фундаментальних і прикладних досліджень отриманих в окремих областях знань або в сферах професійних інтересів.
• 4. Технічні умови (ТУ) — визначає необхідні експлуатаційні умови продукції, що випускається й для якої відсутній державний або галузевий стандарт та ін.

Особливості Європейської стандартизації.

До цілей європейської стандартизації відносяться:

• 1. Узгодженість національних стандартів у країнах — учасницях ЄС.
• 2. Єдине прийняття країнами-учасницями ЄС міжнародних стандартів.
• 3. Розробка єдиних європейських стандартів в областях, де не прийняті міжнародні стандарти.

Питання стандартизації в рамках ЄС вирішуються рівноправними європейськими організаціями зі стандартизації - (CEN) Європейський комітет зі стандартизації та (CENELEC) європейський комітет зі стандартизації в електротехніці.

Згідно бельгійському або французьким правом європейські організації зі стандартизації, як і відповідні міжнародні організації зі стандартизації, є цивільно-правовими об'єднаннями. Кожна країна має тільки одного офіційного представника, який виражає інтереси цієї країни в галузі стандартизації. При узгодженні на європейському рівні (особливо при прийнятті європейських стандартів) представники країн мають право голосу, зважені згідно з економічним рівнем розвитку їхніх країн.

Внутрішній європейський ринок у значній мірі функціонує на основі європейських стандартів.

Європейський комітет зі стандартизації (CEN)

Створений у Парижі 25 березня 1961 року. У 1970 р. була введена обов’язкова розробка європейських стандартів (EN). Членами CEN є національні організації зі стандартизації 18 країн. Це закрита організація. Країни — члени ям визнають пріоритет міжнародної стандартизації в рамках ISO i IEC. нормування європейський комітет стандартизація Область діяльності. Крім європейських стандартів, CEN також розглядає і приймає документи з гармонізації і попередні стандарти. Документи з гармонізації є найбільш простою формою усунення технічних бар'єрів у торгівлі між цими країнами. Вони відрізняються від європейських стандартів тим, що відображають суть адміністративних і правових норм, які можуть заважати розвитку торговельних відносин. Головне їх призначення — забезпечення однаковості застосування міжнародних стандартів в країнах ЄС.

Попередні стандарти розробляються у випадках, коли рівень інновацій високий, швидко змінюються технології, можлива швидка зміна показників і вимог, а також, коли необхідний тривалий період для узгодження та прийняття стандартів. Такі стандарти мають обмежений термін дії - до трьох років.

Адміністративну роботу виконує Центральний секретаріат, який знаходиться і Брюсселі і згідно бельгійському законодавству оформлений як науково-технічна некомерційна організація.

Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (CENELEC)

Створений у 1972 році. Члени CENELEC — національні електротехнічні комітети 17 європейських держав. Всі вони є одночасно членами IEC. Вищий орган CENELEC — Генеральна асамблея, в якій представлені національні організації зі стандартизації, урядові органи країн-членів ЄС, Європейське економічне співтовариство, Європейська асоціація вільної торгівлі.

Європейська та міжнародні стандартизація. Їх відмітні особливості.

Найбільш високі рівні стандартизації - міжнародний та європейський. Вони спрямовані на вирішення глобальних завдань; усунення технічний бар'єрів в торгівлі; полегшення взаємного обміну передовими технологіями; міждержавне економічне співробітництво. У той же час завдання європейської стандартизації сфокусовані на досягнення конкретних цілей, пов’язаних з об'єднанням Європи.