Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Зростання інтересу до культурної спадщини українського народу є домінантною ознакою вітчизняних культурологічних досліджень початку XXI століття. Особливу увагу фахівців привертають малодосліджені епізоди історії музичної культури нашого народу. Щороку розкриваються все нові факти та документи, пов’язані з історією української музики як в етнокультурному, так і у загальнолюдському контекстах.

Актуальність роботи обумовлена необхідністю глибокого і всебічного дослідження життєдіяльності, багатогранного творчого доробку діячів української культури та науки, які своєю самовідданою працею сприяли збереженню самобутності свого народу, доводячи його непересічність на тлі світової історії і культури.

Яскравою сторінкою в літопис українського музичного мистецтва увійшла творчість одного з найосвіченіших музикантів і гуманітаріїв свого часу, оперного та концертно-камерного співака, педагога і громадсько-політичного діяча — Модеста Омеляновича Менцинського (1875 — 1935). Він явив собою новий тип митця — універсала з величезною працездатністю та енциклопедичними знан-нями, широким діапазоном інтересів у різних галузях культури та мистецтва. Він володів сімома мовами, цікавився класичною й сучасною йому літературою, філософією та фольклористикою. Він листувався з найосвіченішими людьми свого часу, мав багатюще зібрання друкованих та рукописних зразків вокальної музики й репрезентативну мистецьку бібліотеку. Завдяки багатогранності й висоті творчого доробку та виконавської майстерності його ім'я стало широко відомим в Україні та Західній Європі.

Розрізнені дані про мистецьку діяльність М. Менцинського вміщено у багатьох довідково-енциклопедичних виданнях, його виступи незмінно викликали жвавий відгук у театральній критиці та пресі, вузлові етапи його творчого зростання висвітлювались у статтях сучасних йому музикознавців та істориків мистецтва. Серед них В. Антонюк, М. Головащенко, І. Деркач, М. Колесса, Л. Мелех-Яросевич, А. Терещенко, О. Ємець та ін. Однак попри численні фахові праці донині залишається багато неопрацьованого й недостатньо висвітленого матеріалу про життя та творчу діяльність співака, без чого належним чином не може бути осмислений потужний пласт музично-культурної традиції нашого народу. Дане дослідження є нагальним не лише у плані наукового заглиблення в художню спадщину українського класичного музичного мистецтва, але й у плані з’ясування основних закономірностей розвитку європейського мистецтва першої третини ХХ ст. Потреба у системній реконструкції вокальної творчості та громадсько-культурної діяльності М. Менцинського обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими або практичними завданнями. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Київського національного університету культури і мистецтв «Трансформаційні процеси в культурі та мистецтвах України» (Державний реєстраційний № 0107И9 539), фахових досліджень кафедри культурології КНУКіМ.

Об'єктом дослідження виступає вокальне мистецтво України.

Предметом дослідження є творчість М. Менцинського у контексті європейського вокального мистецтва.

Мета дослідження — спираючись на дані архівних матеріалів, періодичні видання та інші документи, відтворити мистецьку спадщину М. Менцинського, розглянути й проаналізувати особистий творчий внесок співака у розвиток оперного мистецтва України та Європи.

Поставлена мета вимагаєвирішення такихзавдань:

• — проаналізувати рівень опрацювання теми у сучасному музикознавстві й окреслити перспективи її подальшого дослідження;
• — простежити впливи попередніх вітчизняних та зарубіжних вокальних шкіл на формування української вокальної школи;
• — з'ясувати шляхи творчого становлення Менцинського й проаналізувати його мистецький доробок;
• — виявити особливості концертно-камерного виконавства Менцинського;
• — визначити його внесок до української та європейської музичної культури.

З метою вирішення поставлених завдань використовувались такі методи дослідження:аналітичний, що полягає у вивченні мистецтвознавчо-культуро-логічної літератури з проблем історії та виконавської практики оперного співу; пошуковий — реалізований шляхом виокремлення з оперного репертуару Менцинського знакових для його виконавської манери творів; синтезуючо-осмислювальний, що дає змогу узагальнити характерні риси вокальної творчості Менцинського у контексті розвитку українського оперного мистецтва другої половини ХІХ — першої третини ХХ ст.

Джерельну базу дослідження становлять листи, рецензії, спогади митців — колишніх колег Менцинського та шанувальників його таланту, технічні записи вокальних творів за участю співака.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

• — уперше введено в науковий обіг нові емпіричні матеріали про життя й мистецьку творчість видатного оперного та концертно-камерного співака, популяризатора української музичної культури Менцинського й на основі цього здійснено цілісну характеристику його виконавської та популяризаторської діяльності;
• — простежено впливи різних зарубіжних вокальних шкіл на формування української вокальної школи;
• — з'ясовано шляхи творчого становлення Менцинського;
• — розкрито зміст та здійснено фахову характеристику творчого доробку співака;
• — доведено, що постать Менцинського посідає визначне місце в українській та європейській музичній культурі ХХ ст.

Практичне значення дослідження полягає у запровадженні нових мате-ріалів у теоретичне мистецтвознавство, а також в історію культури і мистецтва; висновки та положення, запропоновані автором, збагачують наукове уявлення про вітчизняну музичну культуру у контексті єдності мистецьких традицій та інновацій. Вони можуть бути використані у процесі підготовки узагальнюючих праць з історії української культури та музики, музично-виконавських стилів, а також при підготовці навчальних посібників та читання курсів з дисциплін «Українська культура», «Культурологія», «Історія музики» й низки супутніх їм спецкурсів.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на засіданнях кафедри музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв, у виступах на III Міжнародному конгресі «Українська освіта у світовому часопросторі» (К., 2007), III Міжнародній науково-практичній конференції"Традиційне музикування українців у європейському просторі" (К., 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційно-культурний простір: європейський вибір України» (К., 2007);на Всеукраїнських науково-теоретичних конференціях: «Трансформаційні процеси в сучасній українській культурі» (К., 2007), «Україна: від самобутності - до соборності» (К., 2008), «Українські культурні індустрії» (К., 2008), «Видатні постаті науки, культури і освіти України» (К., 2008) «Роль митця і традиційних інститутів мистецтва за умов всезростаючого впливу культурних індустрій» (К., 2009) та науково-практичних конференціях «Дні науки» Київського національного університету культури і мистецтв (К., 2006), «Інноваційні освітні технології в контексті Болонського процесу» (К., 2007).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 10 одноосібних публікаціях, з них 5 -у фахових виданнях.

Структура дисертації, обумовлена логікою розкриття означеної проблеми, складається зі Вступу, трьох розділів, Висновків та Списку використаних джерел (233 найменувань). Загальний обсяг основного тексту становить 182 сторінки, з них 20 сторінок — Список використаних джерел.

менцинський вокальний концертний камерний.