РОЗДІЛ 2. Специфіка організації навчально — виховної роботи в дитячому коективі бального танцю

Історія та естетична спрямованість творчої діяльності колективів бального танцю

Специфіка роботи балетмейстера з дітьми під час навчання бальним танцям Бальний танець — це одне з найбагатших джерел естетичного впливу на дитину. мистецтво танцю покликане сприяти творчому розвитку дитини, де особливе місце належить розумінню і створенню прекрасного, розвитку образного мислення і фантазії, духовної гармонії і пластичної досконалості. Велике значення в досягненні позитивних результатів має методика викладання бальної хореографії. Завдяки чіткій методиці навчально-виховного процесу в дітей розвивається уява, творча активність, мислення, почуття музичного ритму. Специфіка роботи балетмейстера дитячого хореографічного колективу полягає в поєднанні постановочних завдань, навчально-виховних, та толерантного підходу до індивідуальних особливостей дитини. Ключові слова: хореографічне мистецтво, бальний танець, педагог — балетмейстер, методика.

Хореографічне мистецтво — одна з дієвих форм виховання підростаючого покоління, що має великі можливості розкриття таланту дітей, їх духовного і фізичного розвитку. Адже від того як виховується дитина залежить і її майбутнє. Заняття хореографією впливають на розвиток краси рухів, їх легкості та граційності, підкреслюють красу тіла та його здоров’я. Мистецтво танцю покликане сприяти творчому розвитку дитини, де особливе місце належить розумінню і створенню прекрасного, розвитку образного мислення і фантазії, духовної гармонії і пластичної досконалості. Танець — це одне з найбагатших джерел естетичного впливу на дитину. Перш за все, він формує художнє, Я" дитини, впливає на правильну поставу, знайомить з основами акторської майстерності, етикету, манери поведінки. Завдяки ритмічності рухів розвивається уява дітей, їх творча активність. Танець послідовно з'єднує рухи рук, ніг, голови та всього корпусу. Під різні ритми, які фіксуються в танцювальних па, позах, жестах, міміці створюється пластичний малюнок за допомогою музики, пісні, пантоміми, драматургії. Але головним завданням танцю є - формування фізичного та духовного розвитку дитини [1, с. 99].

Серед жанрового різноманіття в хореографічному мистецтві - бальний танець набуває сьогодні інтенсивного розвитку. Він активно поширюється в багатьох школах мистецтв, хореографічних колективах. Широкому його розповсюдженню та підвищеній зацікавленості сприяють також масові заходи, що проводяться в Україні: регіональні конкурси —, Україна має талант"; телевізійне шоу, Танцюю для тебе «;, Танці з зірками «та ін.

Велике значення в досягненні позитивних результатів має методика викладання бальної хореографії. Завдяки чіткій методиці навчально-виховного процесу в дітей розвивається уява, творча активність, мислення, почуття музичного ритму. Кожний педагогічний напрямок у системі хореографічного виховання має свою відповідну методику. У середині кожної методики існують приватні методи. Працюючи з дітьми різного віку, педагог створює свою, лише йому притаманну методику, розроблену на конкретних завданнях таких як вплив хореографії на здоров’я, гармонійний фізичний розвиток дитини, формування знань, емоційну чуйність, мелодійність слуху, почуття ритму [2, с. 133].

У своїй статті ми намагаємося поєднати основні тези та заповіді провідних наук педагогіки, психології з вивченням хореографічного мистецтва. На цю проблему звертали увагу В. Смирнов, Н. Базарова, В. Мей та ін. Питання історії та теорії бальної хореографії знайшли своє відображення в наукових працях К. Васильєвої, М. Іванівського, В. Стриганової, В. Уральської, Г. Шульгіної та ін. Практичні методики характеризували видатні танцівники та тренери з бальних танців А. Мур, Д. Хайєт, А. Шульгіна. Отже, методика навчання бальній хореографії має свої певні здобутки та напрацювання, але конкретної систематизації ще не отримала, особливо щодо навчального процесу початкового періоду, тобто з дітьми, зокрема в школах мистецтв. Наразі, метою нашої статті є - обґрунтування специфічних особливостей діяльності педагога-балетмейстера в роботі з дітьми. Робота педагога-балетмейстера — творця і постановника балетних спектаклів, окремих танців чи сюїт — складна й відповідальна. Відповідно до цього, роботу педагога-балетмейстера у формуванні творчо-естетичних якостей дітей під час навчання бальним танцям ми поділяємо на декілька етапів. Перший етап — інформаційний, який допомагає зрозуміти творчий потенціал та світогляд учнів, можливості виховного впливу. Другий етап — активізація емоційно-оцінювального ставлення дітей до даного художнього матеріалу, втілення його в творчий процес. Третій етап — презентація, показ танцювальних рухів, розкриття їх художньо-естетичних особливостей. Четвертий — обговорення та аналіз вражень від виступу. Це також своєрідна школа сприймання, аналізу і вербального відтворення художніх смаків, уподобань, розвиненість мислення й уявлень (потреби, смак, оцінка, аналіз), що сприяє формуванню художньо-естетичної культури. Виходячи з нашого практичного досвіду, ми переконалися, що велике значення в роботі з дітьми мають ситуативні моменти. До найбільш ефективних ми віднесемо:

— ситуацію з авансуванням довіри (коли довіра дається авансом);

— ситуація вільного вибору (можливість самостійного вибору вчинку);

— ситуація змагання (бажання бути не тільки кращим, але й вольові зусилля в досягненні результату);

— ситуація успіху (має бути непомітною, але підкріплювати бажання бути успішним);

— ситуація творчості (створення умов за яких найбільш повно розкривається особистість [3, с. 116].

Таким чином, запроваджені методи зведені нами до найважливіших етапів практичного втілення, а саме:

• — попереднє ознайомлення з технологічними та художньо-виражальними аспектами бального танцю;
• — активізація уваги до світового репертуару із бальних танців;
• — залучення до самостійної творчої діяльності;
• — аналіз вражень та емоційний відгук [3, с. 121].

Ці завдання і визначають специфіку роботи балетмейстера в дитячому хореографічному колективі.

З цього приводу реформатор балету Ж.-Ж. Новерр писав:, Немає більш утомливої у фізичних і розумових відносинах професії, ніж професія балетмейстера «[4, с. 31].

Особливо складною є робота балетмейстера в дитячому хореографічному колективі, де разом із постановочними завданнями найважливішого значення набувають навчально-виховні. Балетмейстер у дитячому колективі - це перш за все розумний, знаючий педагог, чуйний і справедливий вихователь. Він повинен бути душею колективу і в той же час його совістю. Той керівник, котрий ставить на чільне місце тільки творчу роботу і нехтує в ім'я досягнення зовнішнього ефекту виховними і суспільними завданнями, дуже швидко втрачає авторитет у колективі, а за цим і колектив утрачає свою працездатність. Перш за все балетмейстер повинен постійно мати на увазі, що вся його діяльність повинна бути підпорядкована допомозі школі, нерозривно пов’язана з нею, з її вимогами і запитами.

Балетмейстер дитячого колективу зобов’язаний знати, як ідуть справи з навчанням і дисципліною в школі у всіх учасників даного колективу. Це знання не повинне обмежуватися простою перевіркою (хоча це також слід робити). Необхідно, щоб діти бачили й розуміли, що тільки за умови успішного навчання вони отримуватимуть цікаві ролі, будуть зайняті в цікавих постановках. В окремих випадках слід, проявляючи при цьому дуже велику чуйність, тимчасово усувати від участі в постановочній роботі ту дитину, яка стала погано вчитися. Такий педагогічний прийом зазвичай приносить добрі результати. Найважливішим завданням роботи педагога-балетмейстера з дітьми є створення дружного цілеспрямованого колективу. Справжній дитячий колектив, як і будь-який інший, народжується в процесі сумісної праці, появи в окремих його учасників загальних інтересів.

Дуже благодатна в цьому відношенні постановочна робота. Діти люблять її, відносяться до неї з великим інтересом, навіть поводяться на репетиціях краще, ніж на уроці, стають активними, невимушено фантазують, словом, працюють з величезним захопленням і віддачею. Одночасно балетмейстер має можливість практично довести дітлахам, що постановка є результат тривалої навчальної роботи. Важливою умовою творчого процесу в роботі балетмейстера з дітьми є його уміння: збудити в дітях справжній інтерес до занять. Запалити в них вогник творчого змагання й ініціативи можна лише поставивши перед ними ясні перспективні цілі.